Повернути довіру
до професії:

як готують психологів в Україні
Спецпроєкт
11 червня 2026
Нерідко в соцмережах можна натрапити на розповіді про те, як люди вперше прийшли до психолога і розчарувалися. До прикладу, їм ставили низку стандартних запитань, поспішали з порадами, які ґрунтувалися на особистому досвіді психолога, використовували сумнівні методи діагностики, більше говорили, ніж слухали, знецінювали їхні переживання тощо. Після такого знайомства багато хто відмовляється від подальших сеансів і намагається розв’язати проблему самостійно або ж звертається до ШІ, що несе за собою ще більше викликів. Така ситуація виникла, зокрема, через тривалу відсутність законодавчих норм, які б регулювали галузь.
На щастя, з лютого 2026 року набув чинності Закон "Про систему охорони психічного здоров’я", згідно з яким спеціалісти зобов’язані підтверджувати свою кваліфікацію, щоб мати змогу надавати послуги у сфері психічного здоров’я. Тож тепер галузь стає більш контрольованою й клієнт, обираючи фахівця, зможе мати більше впевненості, що отримає дійсно професійну допомогу.
Що саме змінює новий Закон, як сьогодні навчають майбутніх психологів і чи безпечною є "психологічна допомога" від ШІ – розповідаємо в матеріалі.
Зміст матеріалу:
01
Від хаосу
до чітких правил
02
Здобути ґрунтовну освіту, щоб допомагати іншим
03
Перемогти страх, щоб стати справжнім професіоналом
04
Попит
перевищує пропозицію
01

Від хаосу до чітких правил:

які зміни очікують фахівців у сфері психічного здоров’я
Психологічна допомога не є обов’язковою для кожної людини, і не кожна складна ситуація призводить до психологічної травми. Іноді пережитий досвід може навіть сприяти особистісному зростанню.
Олександра
Питлюк-Смеречинська
"Людям надто довго розказували, що треба пробачити своїх батьків і пропрацювати травми дитинства. Відповідно, складається враження, що травма є у всіх. Насправді багато людей із болісним життєвим досвідом, внутрішніми конфліктами, незадоволеними життєвими потребами не обов’язково мають психологічну травму. Не всі життєві труднощі стають травмами. Важливо, як людина проживає цей досвід, які ресурси має для його подолання. Інколи, навпаки, складна подія може стати джерелом особистісного зростання. Це відбувається тоді, коли наявний внутрішній ресурс: гнучкість мислення, навички саморегуляції, прийняття власних переживань, а також безпечне зовнішнє оточення та професійна підтримка", – каже психологиня Олександра Питлюк-Смеречинська. 
Вона викладає в Університеті Короля Данила, що в Івано-Франківську. Як і більшість колег із кафедри, свою наукову діяльність фахівчиня поєднує з практикою: працює з військовими, які проходять лікування та реабілітацію в одній із районних лікарень на Івано-Франківщині. Загалом у професійній біографії кандидатки психологічних наук понад 20 років практичного досвіду.
"Тривалий час галузь залишалася неврегульованою в Україні, і хаос, що склався внаслідок цього, вплинув на формування негативної стигматизації щодо звернень населення по психологічну допомогу. Лише торік був ухвалений Закон «Про систему охорони психічного здоров’я», який набув чинності в лютому 2026 року. Тепер спеціалісти повинні підтверджувати свою кваліфікацію через процедуру сертифікації", – пояснює Олександра Питлюк-Смеречинська.
Після цього, за словами психологині, їх вносять до реєстру надавачів послуг у сфері психічного здоров’я. Таким чином клієнт може мати більше впевненості, що отримає якісну професійну послугу.
"Для практичної роботи в галузі психології обов’язковою умовою є наявність вищої освіти за спеціальністю, – підкреслює пані Олександра. – Тож нині підготовка фахівців повернулася туди, де й повинна відбуватися – в академічне середовище, в університети".
02

Здобути ґрунтовну освіту,
щоб допомагати іншим:

як готують майбутніх психологів в УКД
Щоб стати кваліфікованим фахівцем, важливо передусім якісно опанувати теорію, а відтак закріпити здобуті знання на практиці. Олександра Питлюк-Смеречинська розповідає, що в Університеті Короля Данила в процесі реалізації професійної підготовки на базі освітньої програми "Психологія" забезпечують опанування здобувачами всіх необхідних професійних компетенцій. Це відбувається системно і з обов’язковою можливістю спробувати себе в ролі психолога під час справжніх консультацій із клієнтом під супервізією досвідченого наставника-практика.
Олександра
Питлюк-Смеречинська
"В УКД ми даємо студентам серйозну професійну базу. Перший-другий курси дуже важливі, адже ми показуємо, що психологія спирається на точні експериментальні дані, пояснюємо, як працює мозок і розбираємо психофізіологічний і методологічний складники, – розповідає Олександра Питлюк-Смеречинська. – На третьому курсі заглиблюємо здобувачів у різні галузі психології, бо ні для кого не секрет, що психолог не може якісно працювати з усіма запитами. Це пов’язано не лише з рівнем професіоналізму, а й зі спеціалізацією, досвідом, підходом і межами компетенції. До прикладу, психолог може ефективно працювати з питаннями самооцінки, стосунків чи особистісного розвитку, проте не мати достатнього досвіду в роботі із залежностями, дитячими страхами чи проблемами кризових станів".
Лише здобувши ґрунтовну теоретичну підготовку, студенти переходять до практики. Вона відбувається в різних установах. Це можуть бути заклади, що займаються реабілітацією дітей та дорослих, лікарні, що дають можливість спробувати себе в клінічній галузі, центри ментального розвитку, школи й дитсадки. Упродовж місяця студенти, з дозволу клієнта, спостерігають, як веде консультацію досвідчений фахівець, а відтак пробують консультувати самостійно з постійним супроводом наставника.
"В Університеті Короля Данила ми запозичили досвід іноземних вишів та запровадили таку форму професійної підтримки, як супервізія. Наша особливість у тому, що стартує вона з третього курсу, і ми супроводжуємо студента впродовж двох років. Відповідно він має змогу практикуватися з підтримкою наставника. Здобувач обирає конкретну спеціалізацію під той вид запиту, з яким стикається на практиці, і намагається працювати з клієнтом у цьому напрямі під супервізією. На четвертому курсі студенти пишуть бакалаврську роботу, в якій акумулюють свої вміння та знання в одній темі, розробляють і втілюють експериментальну частину. Опісля – магістратура, також практико-орієнтована. І це дає блискучі результати, адже ми випускаємо студента не просто із дипломом, а з інструментарієм, який дозволяє йому після закінчення університету практично без страху «зайти» в професію", – розповідає Олександра Питлюк-Смеречинська.
03

Перемогти страх, щоб стати справжнім професіоналом:

як ментор допомагає робити перші кроки в консультуванні
Студентка третього курсу спеціальності "Психологія" в Університеті Короля Данила Елеонора Ковальчук – одна з тих, хто наважився зануритися в справжню роботу ще під час навчання. Практику вона проходила під керівництвом Олександри Питлюк-Смеречинської в лікарні, де психологиня консультує військових.
Елеонора Ковальчук
"Я з дитинства дивувалася, як люди можуть допомагати іншим своїми знаннями. У підлітковому віці побачила, скільки ровесників важко проживають власні кризи, тому вирішила, що хотіла б їм допомагати. А потім почалося повномасштабне вторгнення, і я зрозуміла, що потрібно більше людей, які будуть допомагати військовим, тому й вибрала психологію", – розповідає Елеонора Ковальчук. 
Під час практики дівчина скористалася можливістю супервізії та робить свої перші кроки в консультуванні. На кожен кейс отримує зворотний зв’язок від менторки. Постійна комунікація додає впевненості на початках професійної діяльності.
"Я справді не знаю, наскільки швидко почала б свій шлях без ментора. Можливо, наважилася б аж після магістратури, тому що в кожного з нас всередині сидить малесенький самозванець, який каже: «Ти недостатньо знаєш». Якби Олександра Дмитрівна не спрямувала й не вмотивувала почати, то, думаю, відклала б на років чотири", – міркує студентка.
Каже, що починати працювати з огляду суто на теорію було б жахливо. Бо саме при спілкуванні з клієнтом згадується все вивчене і з’являється розуміння, як застосувати ці знання, навіть якщо до цього здавалось, що знань замало.
Після бакалаврату Елеонора планує продовжувати навчання на магістратурі. Адже має на меті працювати в напрямі клінічної психології. Каже, що ця сфера в Україні лише починає розвиватися, тож для молодого спеціаліста це безмежний простір для роботи.
04

Попит перевищує пропозицію:

які виклики несуть за собою "психологічні" консультації зі штучним інтелектом
З клієнтами студенти працюють безкоштовно й одразу попереджають, що ще навчаються. Водночас охочих консультуватися з початківцем є чимало, а запит на послуги психолога в країні колосальний, каже Олександра Питлюк-Смеречинська. Тому нові законодавчі правила, що впорядковують галузь та убезпечують клієнтів від псевдофахівців, були вкрай необхідні.
Олександра
Питлюк-Смеречинська
"Ще цього року на «Психології» буде перехресний вступ, коли вступити на магістратуру можна з дипломом бакалавра з іншої спеціальності, адже триває перехідний період відповідно до нового Закону. Але ми в УКД бачимо, що тим, хто має основу – бакалаврат за спеціальністю «Психологія», – значно легше на практиці. Вони знають правила консультування, прийоми, етапи, види. Тим, хто приходить з інших спеціальностей, дуже непросто", – каже Олександра Питлюк-Смеречинська. 
Тому в університеті планують запровадити додаткові курси для тих, хто обрав психологію як магістерський рівень на базі іншої спеціальності.
Однак нестача кваліфікованих фахівців – не єдина проблема, яка виникла зі зростанням попиту на психологічні послуги. Дедалі частіше люди звертаються по допомогу до штучного інтелекту, що тягне за собою нові виклики.
"Люди сподіваються на те, що ШІ запропонує їм швидкі поради та техніки, які полегшать їхній стан. Інколи це може мати не зовсім приємні наслідки. Таку проблему ми також враховуємо при підготовці фахівців. Я навіть маю спеціальне завдання для студентів: кажу, як вони мають написати запит для ChatGPT, а потім ми аналізуємо, як це може відобразитися на клієнтові. У мене навіть траплялися випадки, коли клієнти «працювали» із ШІ, а потім приходили до мене розв’язувати нові проблеми, які виникли внаслідок такої практики. Адже йти за клієнтом, відчувати його готовність і попередити про занурення в себе може тільки людина. ШІ не здатен працювати з глибокими особистісними процесами, перенесенням, стосунковою динамікою", – пояснює Олександра Питлюк-Смеречинська.
Також, за словами пані Олександри, без живого долучення психолога-фахівця існує ризик неточних інтерпретацій або неповного розуміння контексту, забезпечення індивідуального супроводу клієнта в психотерапії. Саме тому фахова підготовка психологів набуватиме ще більшої актуальності.
"Сучасний світ зумовлює нові виклики, розв’язання яких не можливе без психологічного осмислення. Вимоги людини до якості власного життя змінюються. Тепер цей вектор – не лише виживання, а й можливість зберігати ментальне здоров’я, розвивати резильєнтність, ефективно самореалізовуватися, шукати власні сенси. Наша спеціальність розвивається, і підготовка фахівців-психологів вже сьогодні базується на засадах орієнтованості на практику з огляду на сучасні суспільні запити", – переконана викладачка УКД Олександра Питлюк-Смеречинська.
Подання заяв здійснюється онлайн через електронні кабінети вступників і триватиме цьогоріч з 19 липня до 1 серпня для вступу на бакалаврат та з 7 по 22 серпня – на магістратуру. Детальнішу інформацію можна отримати за телефоном приймальної комісії УКД: +38 068 755 7575.
© 2007-2026, Українська правда.
‍
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".