Остеоінтеграційне протезування: чому цей метод підходить не всім

За підтримки Аксель Медікал
23 липня 2024
Остеоінтеграційне протезування – це порівняно молодий метод, який навіть дехто з лікарів вважає експериментальним. Його суть полягає в тому, що титановий стрижень (імплантат) вводять або вкручують безпосередньо в кістку нижньої ампутованої кінцівки. До нього кріпиться спеціальний перехідник, який веде до трубки протеза та стопи.
"УП.Життя" поспілкувалась з лікарями та членами мультидисциплінарних команд з реалізації та з’ясувала, чому цей метод протезування підходить не всім пацієнтам.

Переваги остеоінтеграції

При остеоінтеграційному протезуванні протез прикріпляють безпосередньо до кістки за допомогою титанових імплантатів.
Цей метод протезування почали вивчати ще в 1950-х роках, але активно застосовувати на практиці почали порівняно нещодавно.
На відміну від звичайного гільзового протеза має багато своїх переваг:
  • зручніший у користуванні;
  • не викликає болю та дискомфорту, характерного для гільзових протезів;
  • пацієнт має кращий фізичний контроль завдяки вдосконаленню пропріоцепції (через пряме з’єднання протеза з кісткою);
Люди з таким типом протезування відчувають різницю між прогулянкою по асфальту, бетону, гравію тощо. Водночас вібрації та інші сигнали від протеза можуть передаватися через кістку до нервової системи, дозволяючи користувачу краще відчувати протез як частину свого тіла;
  • дає змогу відчувати більш природний рух і комфорт під час ходьби або інших видів активності;
  • зменшує втомлюваність і більш природно розподіляє вагу тіла;
Традиційні протези можуть викликати втому через додаткове навантаження на інші частини тіла, зазвичай – на протилежну сторону тіла або на стегна. Остеоінтегровані протези зменшують це навантаження, забезпечуючи більш природний і ефективний розподіл ваги;
  • не викликає таких шкірних проблем, як виразки, рани, потертості, пітливість та інші, притаманні для гільзових протезів.
"Є багато досліджень, які показують, що пацієнти з остеоінтегративним протезом мали кращу мобільність у порівнянні з гільзовим протезом", – каже учасниця мультидисциплінарної команди з реабілітації, неврологиня Ольга Щеглюк.

Вимоги до пацієнта для остеопротезування

Цей метод має низку протипоказань, лікарі мультидисциплінарної команди мають обов’язково попередити про них і провести відповідні обстеження.
"Наразі в Україні немає органу контролю у сфері протезування, тож більшість лікарів керуються побажаннями пацієнтів. Але не всі з них розуміють специфіку остеоінтеграції, методику, ускладнення тощо. Наразі немає довгострокових досліджень пацієнтів – максимум це 5-7 років спостережень. Але невідомо, як почуватимуться люди з вживленими в кістку протезами через 20 років. Тому молодим хлопцям та дівчатам не варто обирати остеоінтегративні протези як первинні", – каже неврологиня.
Протез також має обмеження щодо ваги – він може витримати вагу лише до 90 кг.
Вік пацієнта має бути більшим за 22 роки та меншим, ніж 65 років. До 22 років кістки організму продовжують рости, й таке втручання може негативно вплинути на організм.
Рекомендована товщина кортикального шару кістки має бути не меншою за 2 мм. Сама ж кістка має бути не травмована та не меншою за 20 см, інакше виламається штифт протеза.
У пацієнта не має бути інфекційних проблем з кісткою та активної інфекції або так званої хронічної інфекції сплячих бактерій.
"Оскільки більшість ампутацій спричинені мінно-вибуховою травмою, такі рани вважаються первинно інфікованими. У більшості країн за протоколами лікування після такого поранення ще мінімум 2 роки не можна проводити остеопротезування, бо ця операція може спричинити активацію сплячої інфекції", – пояснює Ольга Щеглюк.

Недоліки остеоімплантації

Як високотехнологічна процедура, остеоімплантація має свої недоліки та обмеження, які важливо враховувати:
Ризик інфекцій
Оскільки процедура передбачає хірургічне втручання та введення чужорідного матеріалу в організм, існує ризик розвитку інфекцій. Інфекції можуть ускладнити процес загоєння, вимагати додаткового лікування і, в крайніх випадках, призвести до відхилення імплантату.
Довгий процес загоєння
Процес остеоінтеграції, під час якого імплантат вростає в кістку, може тривати кілька місяців. Протягом цього часу пацієнтам може бути обмежено фізичне навантаження, що впливає на їхній загальний процес реабілітації та повсякденне життя.
Ризик механічних пошкоджень
Хоча остеоінтегровані протези можуть забезпечити більшу стабільність та комфорт, вони також схильні до механічних пошкоджень і втоми матеріалу. Це може призвести до необхідності ремонту або заміни імплантату протягом життя.
Важливим недоліком є обмеження щодо фізичної активності та занять спортом, адже бігати на остеопротезі не можна. Тому про заняття футболом, боротьбою чи лижами доведеться забути.
Анна Денисова, операційна директорка Аксель Медікал
"Протезування є важливим кроком у відновленні мобільності та якості життя для багатьох людей. Однак отримання протеза – це лише початок шляху. Реабілітація після протезування є критично важливою, оскільки вона допомагає пацієнтам пристосуватися до нових умов, навчитись користуватись протезом та повернутися до повноцінного життя.

Сучасні високотехнологічні рішення значно підвищують ефективність реабілітації. За допомогою таких технологій, як віртуальна реальність, роботизовані тренажери та спеціалізоване програмне забезпечення, процес відновлення стає швидшим і більш результативним. Ці технології дозволяють пацієнтам тренуватися в безпечних умовах, точно відстежувати прогрес і коригувати реабілітаційні плани в режимі реального часу" – Анна Денисова, операційна директорка Аксель Медікал.