Право на дитину.
Експерти й депутати виступають проти антирепродуктивного законопроєкту

Аліна Токар отримала пропозицію руки й серця від свого хлопця в найважчий для себе час, коли здавалося, що всі опори зруйновані й земля йде з-під ніг. Дівчині з інвалідністю після перенесеної хвороби лікарі наполегливо радили не мати дітей. Тоді її партнер запропонував свою підтримку й обіцянку завжди бути поруч. Пара одружувалася лише вдвох, без батьків і шумних родичів. І понад усе мріяла народити дитину, але стикалася з величезною кількістю заборон і перепон.

Чоловікові діагностували непліддя. Подружжя пройшло через роки лікувань та операцій, і врешті Аліні вдалося завагітніти. Однак вагітність виявилася позаматковою, у 30 років вона втратила частину репродуктивних органів і можливість завагітніти природним шляхом. 

Єдиним виходом для родини стало екстракорпоральне запліднення. З четвертої спроби Аліна стала мамою. У травні 2022 року в подружжя народився син. Їхньому щастю не було меж. Тепер Аліна як психологиня підтримує тих, хто зневірився мати дитину, і впевнена, що допоміжні репродуктивні технології дають шанс стати батьками тим, у кого є порушення власного здоров’я.

Історія Аліни не унікальна. З 1999 року в Україні завдяки ДРТ народилося 121 272 дитини. Тільки у 2023 році на світ з’явилося 9885 немовлят завдяки ДРТ.

Однак щасливих історій, подібних до Аліниної, може стати менше. Верховна Рада зареєструвала урядовий законопроєкт № 13683, ухвалення якого призведе до зменшення кількості циклів ДРТ, а також до відтоку з України таких фахівців, як клінічні ембріологи, яких наразі в країні близько 250.

Наприкінці серпня до Верховної Ради надійшов проєкт Закону № 13683. За інформацією сайту парламенту, ініціаторкою документа є прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Запропоновані законодавцями нововведення, за словами експертів, можуть створити серйозні ризики для пацієнтів, медичної системи та міжнародного іміджу України.

Громадська організація "Об’єднання "Українська асоціація репродуктивної медицини" (УАРМ) стурбована такими пунктами законопроєкту:

Урядовий законопроєкт також передбачає заборону проведення ембріологічних досліджень. За словами фахівців, це може призвести до відтоку клінічних ембріологів за кордон. А заборона на донацію ембріонів жінкам, які генетично з ним не пов’язані, порушить права тих, хто вже не має можливості мати генетично рідну дитину. 

З 2024 року лікування безпліддя за допомогою ДРТ було включено до програми медичних гарантій. Українці й українки могли пройти лікування безкоштовно. Водночас, каже Зукін, 80% пацієнтів, які приходять до клінік зі структури УАРМ за послугою ДРТ, навіть не знають про існування такої безкоштовної державної медпослуги.

цифри:

Новий законопроєкт не гарантує фінансування програми НСЗУ з лікування безпліддя.

Ці, а також інші зауваження Українська асоціація репродуктивної медицини направила до Офісу Президента України й отримала відповідь. 

У різних країнах ситуація з лікуванням безпліддя складається по-різному. У 2024 році організація Fertility Europe спільно з Європейським парламентським форумом із сексуальних та репродуктивних прав розробила Європейський атлас політики лікування безпліддя. Це комплексна порівняльна карта, яка оцінює 49 країн і територій на основі рівного доступу до безпечного та ефективного лікування безпліддя. 

Карта з кольоровим кодуванням світлофора показує рівень доступу до такої послуги в кожній країні, де темно-зелений колір вказує на відмінний доступ, а темно-червоний – на надзвичайно поганий.

У цьому атласі проглядається значний прогрес Польщі (порівняно з 2021 роком). Йдеться про те, що зміни в політиці та адвокація сприяють покращенню доступу до лікування безпліддя в країні.

Так, наприклад, у Польщі держава відшкодовує вартість шести процедур екстракорпорального запліднення. У програму субсидування можуть потрапити подружні та неофіційні пари. До того ж наявність дітей і попередні ЕКЗ не перешкоджають отриманню компенсації.

Головне – відповідати віковим вимогам і мати медичне страхування. Жінка може брати участь у програмі, якщо їй не більше 42 років у разі ЕКЗ власними гаметами (яйцеклітинами та сперматозоїдами) і не більше 45 за умови використання донорського матеріалу. Для чоловіків вікова межа становить 55 років. Безкоштовним є зберігання ембріонів до кінця 2028 року. Під час лікування пару обов’язково супроводжує психолог. 

Уряд фінансує й отримання репродуктивного матеріалу та подальше його зберігання для пацієнтів, які проходять лікування від онкозахворювання. 

Обсяг фінансування ЕКЗ у період із 2024 по 2028 рік становить 2,5 мільярда злотих, що дорівнює 500 мільйонам злотих на рік.

У Великій Британії також є урядові програми, які гарантують право на охорону репродуктивного здоров’я за допомогою ДРТ. Так, наприклад, для подружніх пар військовослужбовців передбачено доступ до безкоштовного обстеження щодо безпліддя, лікування, ЕКЗ та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперми (сперматозоїд вводять безпосередньо в цитоплазму яйцеклітини за допомогою мікроінструментів. – Ред.). А також кріоконсервація сперми, ооцитів і ембріонів для військовослужбовців, які проходять лікування від онкозахворювання і в майбутньому планують мати дітей. 

Для військовослужбовиць, котрі уклали угоду про сурогатне материнство, передбачена оплачувана відпустка тривалістю до одного року.

А законодавство Ізраїлю передбачає право на екстракорпоральне запліднення вдів після смерті чоловіка-військового. Дружина / партнерка вмираючого або померлого чоловіка надає запит про вилучення його сперми й отримує дозвіл суду на її використання. 

Народна депутатка Марія Іонова зазначає, що розвиток допоміжних репродуктивних технологій може стати одним із ключових інструментів виходу з демографічної кризи, в якій перебуває Україна. 

Олександр Юзько вважає, що українська галузь репродуктивної медицини працює добре, стабільно, попри війну та інші умови, в яких опинилися українці.

Експерти визнають: в Україні є питання, які стосуються розвитку допоміжних репродуктивних технологій, що потребують врегулювання.

Марія Іонова згадує, що у складі ВРУ VII скликання була ініціатива УАРМ щодо того, щоб сфера репродуктивної медицини була врегульована і кожна клініка не тлумачила діяльність по-своєму. Тоді було проведено багато зустрічей і напрацьовано законопроєкт, але його відхилили. Поверталися до нього й у 2019 році – також не досягли результату. Народна депутатка наголошує, що держава має бути зацікавлена в розвитку галузі репродуктивної медицини й робити все можливе для того, щоб нація збільшувалася.

Народна депутатка, медикиня-доброволиця Яна Зінкевич додає, що військовослужбовці й військовослужбовиці, які нині захищають нашу незалежність, можуть мати проблеми зі здоров’ям, зокрема й репродуктивним. Крім того, під час демографічної кризи, війни, коли багато людей побоюються стати батьками, обмеження, які є в урядовому законопроєкті, просто недоречні.