Як українські винороби відновили галузь після втрати Криму

У спецпроекті "Варто пишатися", запровадженому УП.Життя разом з комунікаційною агенцією "ВАРТО", ми розповідаємо про українські компанії, яким вдається втілювати свої амбітні плани, змінювати життя людей на краще як в Україні, так і за її межами.

Утрата Криму боляче вдарила по вітчизняній економіці. З 2014 року українським виробникам та підприємцям довелось вдаватися до пошуку нових ідей, а подекуди — й засобів виживання.

Стрибок курсу валют, різке падіння купівельної спроможності, анексія Кримського півострова та бойові дії на Сході України, відчайдушний ривок економіки завдяки розвиткові малого бізнесу та нового тренду "Купуй українське", зростання уваги споживачів до екологічної та соціальної корпоративної політики бізнесу і, зрештою, оголошення безвізового режиму з ЄС — це лише неповний перелік факторів, які змушували кожну компанію, що працює в Україні, швидко реагувати, ризикувати й перетворювати проблеми на можливості.

Цікаво спостерігати, як у пору потрясінь відчуває себе виноробна промисловість нашої країни. Після спаду останніми роками цей ринок почав оживати.

Зокрема, завдяки поширенню фестивалів вина та популяризації культури споживання спиртних напоїв зріс попит на пиво та вино.

Історію виноробної промисловості в ці буремні часи цікаво відстежувати на прикладі лідера галузі — торгової марки Inkerman.

У 2014-му, коли Кримом прокотилися перші тривожні сигнали, у Києві відразу було створено юридичну особу ТОВ "Торговий Дім "Інкерман".

Як казали тоді, "про всяк випадок", та найгірше таки сталося: межа між материковою частиною України та півостровом перетворилася на справжній кордон. Згідно з вимогами українського законодавства, товарообіг між компаніями групи Inkerman у Криму та на материку став неможливим.

Так розпочалася нова сторінка в історії одного з найдавніших гравців вітчизняного виноробного ринку. Відтоді Торговий дім "Інкерман" став випускати вина Inkerman для українців і на експорт, вироблені вже не з кримського винограду на заводах Севастопольського регіону, а на заводах у Новій Каховці (Херсонська область) та в Одесі — з кращого винограду Одеської, Херсонської та Миколаївської областей.

Компанії Inkerman довелося відновлювати своє виробництво майже з нуля, адже більшість виноградників країни, розташованих у Криму, стали для Inkerman недосяжними.

Так, за даними Державної служби статистики, якщо наприкінці 2013 року загальна площа виноградників в Україні становила близько 75,1 тисячі гектарів, то на сьогодні вона становить приблизно 44,5 тисяч.

Тобто після анексії сировинна база виноробних господарств України зменшилася майже вдвічі, й це не могло не позначитися на обсягах виробництва.

Технологи групи компаній Inkerman ще до 2013 року закуповували приблизно 50 % сировини у виноградарських господарств України, проте майже два роки компанія витратила на те, щоб з 2016-го відновити для споживачів не лише можливість придбати улюблені вина в повному асортименті, а й забезпечити їх смакові якості, максимально наближені до улюблених кримських смаків.

Протягом 2013–2015 років винороби й технологи Торгового дому "Інкерман" обирали партнерів-виноградарів у Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, а також за кордоном.

Варто зауважити, що складності в цей період також завдав той факт, що 2014 року у всіх виноробів зріс попит на сировину, і аграрії, скориставшись такими умовами ринку, підняли ціну на 20 % лише за один рік.

Це створило вимушене зростання цін на вино в роздрібних мережах у період глибокої економічної кризи, коли український споживач не був готовий платити за пляшку вина більше.

Але складнощі — це поштовх для реалізації нових можливостей та розвитку. Inkerman зумів запровадити ефективну антикризову модель, грамотну асортиментну політику і такий алгоритм взаємодії з постачальниками сировини, який дозволив не лише зберегти позиції, а й збільшити частку компанії на винному ринку порівняно з 2013 роком.

Так, у 2017-му загальний обсяг виробництва вин Inkerman становив 9,5 млн пляшок, і цього року на підприємстві сподіваються перевершити цей показник.

Новий етап в історії компанії почався у 2017 році, коли було презентовано нову преміальну колекцію марочних сортових вин Inkerman Reserve.

Ці вина витримувалися від півроку до 18 місяців у дубових бочках за міжнародними стандартами виготовлення вина вищого ґатунку, завдяки чому їхній смак може скласти достойну конкуренцію імпортним марочним винам.

І саме так і відбулося! Уся колекція Reserve — Riesling, Saperavi, Merlot та Cabernet Sauvignon — була відзначена експертами на міжнародній виставці Vinitaly у Вероні, що вважається дуже престижною подією серед виробників усього світу.

Крім того, якість і дизайн колекції Reserve високо оцінив знаний міжнародний консультант з питань виробництва та маркетингу вина Людвіг Вангенмаєр у рамках ІІІ Національного виноробного форуму. Форум оцінює готовність українського вина до експорту, і цю перевірку продукція Inkerman пройшла на відмінно.

На окрему увагу поціновувачів ігристого вина заслуговує Brut Inkerman, яке наприкінці 2017 року на сліпій дегустації Асоціації сомельє України випередило всі вітчизняні аналоги та навіть італійське Prosecco. Серед 44 учасників у категорії "Брют" ігристе вино Brut Inkerman отримало найбільшу кількість балів — 81,07.

У 2017 році Торговий дім "Інкерман" отримав нагороду "Лідер року" у національному бізнес-рейтингу, а навесні 2018-го став переможцем у щорічному конкурсі "Бренд року" у категорії "Вино", у номінації "Бездоганна якість".

Окрім бізнесових досягнень, компанія Inkerman підтримує соціальні ініціативи та мистецькі проекти.

Inkerman постійно працює над розвитком винної культури, презентуючи свою продукцію на фестивалях та дегустаціях, а нещодавно ще й виступила партнером Міжнародного кінофестивалю "Молодість" — однієї з найбільших подій у культурному житті Європи.

У галузі мистецтва компанія співпрацює з театрами, виступає спонсором різноманітних виставок і навіть має власну колекцію картин українських митців, написаних вином. Крім того, спеціалісти Inkerman безкоштовно читають лекції в Національному університеті харчової промисловості, щоб майбутні професіонали краще розуміли потреби реального виробництва.

Українцям ВАРТО знати й пишатися своїми досягненнями.