Проста застуда у немовлят чи прихована загроза:

Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) – це РНК-вірус, який разом із метапневмовірусом людини належить до родини Pneumoviridae та має два генотипи (А і В). Це вірус, який інфікує клітини всіх відділів дихальних шляхів від носа до легенів. Він викликає широкий спектр респіраторних захворювань – від легких інфекцій верхніх дихальних шляхів до смертельно небезпечних інфекцій нижніх дихальних шляхів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку РСВ спричиняє понад 3,6 мільйона госпіталізацій та близько 100 000 смертей серед дітей віком до 5 років.

РСВ – це серйозна загроза для здоров’я та життя саме новонароджених і немовлят. Важко передбачити, в яких немовлят розвинуться тяжкі симптоми та хто потребуватиме інтенсивної терапії. Більшість госпіталізацій через РСВ відбуваються серед здорових і народжених в термін немовлят.

За словами Федора Лапія, у групі найбільшого ризику тяжкого перебігу є новонароджені, зокрема діти з низькою масою тіла при народженні, передчасно народжені діти та ті, які мають вроджену кардіореспіраторну патологію, тобто вроджені вади серця та бронхолегеневої системи.

Також вірус є небезпечним для людей похилого віку, в яких нерідко є й супутні захворювання.

Загалом респіраторно-синцитіальний вірус не є новим. Як зазначає дитячий інфекціоніст, під час епідсезону (в Україні він триває з 40-го до 20-го тижня наступного року), коли в межах епіднагляду за грипом і ГРВІ публікують статистику захворювань, респіраторно-синцитіальний вірус та інфекція там згадуються як одна з причин звернення.

Загалом під час епідеміологічного сезону з респіраторно-синцитіальним вірусом стикаються всі діти, і для більшості він проходить як звичайна застуда: нежить, кашель, зниження апетиту, слабкість, втома, рідше підвищена температура.

Та для дітей, які належать до групи ризику, зокрема немовлят, набагато вища ймовірність розвитку бронхіоліту – запалення дрібних бронхів, – який своїми проявами дуже схожий на тяжку пневмонію.

Станом на сьогодні, розповідає Федір Лапій, специфічного лікування при РСВ-інфекції не існує, як, наприклад, антибіотиків при бактеріальній інфекції або противірусних при деяких вірусних інфекціях. Але існують методи профілактики: вони бувають неспецифічні та специфічні.

Неспецифічні – це методи, які застосовувалися під час гострої фази пандемії: чисті руки, масковий режим, розмежування контактів тощо.

А щодо специфічної профілактики, то виділяють пасивну й активну імунопрофілактику.

*Антитіла вводять дітям до двох років, особливо, якщо вони належать до групи ризику, або, наприклад, як в Німеччині за федеральною (державною) програмою – всім дітям першого року життя. Саме такий метод практикують у багатьох країнах, і це захищає від тяжкого перебігу ураження дихальних шляхів та готує дитину до дорослого життя і неминучої зустрічі з вірусом.

Станом на сьогодні в Україні недоступний жоден зі способів імунопрофілактики.

Вакцина в Україні наразі не зареєстрована, хоч питання й обговорюється у профільних колах, розповідає Лапій та з сумом зазначає, що в багатьох українців загалом упереджене ставлення до вакцинування, тож запровадження нових вакцин є "завданням із зірочкою".

Щодо пасивної імунопрофілактики, тобто введення антитіл, то в минулі роки в Україні такий метод не застосовувався. Були спроби запровадити, але без успіху.

Та українці, які з війною виїхали за кордон і народили там дітей, діляться, що, наприклад, у Німеччині, їхнім немовлятам пропонують введення моноклональних антитіл, тобто антитіл проти РСВ-інфекцій. Саме в Німеччині, за словами лікаря Лапія, антитіла вводять всім немовлятам, незважаючи на фактор ризику.

Лікар розповідає, що, якщо зробити історичний екскурс, то ще 10 років тому використовували моноклональні антитіла короткої дії, які потрібно було вводити в епідсезон щомісяця як препарат для пасивної імунопрофілактики. Тоді обиралася група найвищого пріоритету: передчасно народжені діти, діти з низькою масою тіла, діти з вродженими кардіореспіраторними вадами. Але станом на сьогодні почали використовувати моноклональні антитіла тривалої дії, які достатньо вести однією ін’єкцією, найкраще – перед початком епідсезону.

В України наразі моноклональні антитіла, як і вакцина, є незареєстрованими. Та Федір Лапій зазначає, що наступного епідсезону буде можливість застосувати пасивну імунопрофілактику завдяки гуманітарній допомозі, яка цього року вже надійшла в Україну. Партнери вже надали моноклональні антитіла Україні – тепер справа за регіонами, які пропишуть свої потреби.

Голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики розповідає, що за попередніми опитуваннями регіонів, деякі області подали нульову потребу в антитілах від РСВ-інфекції, що є нонсенсом, адже насамперед антитіла важливі для немовлят, що належать до груп ризику, – передчасно народжені діти або діти з низькою масою тіла при народженні, діти, які мають вроджену кардіореспіраторну патологію, – а це приблизно 6% всіх новонароджених.

В областях працює багато лікарів, які добре розуміють важливість профілактики РСВ-інфекції та відкриті до використання антитіл як ефективного інструменту для збереження здоров’я дітей. Саме тому пан Лапій сподівається, що ці лікарські засоби знайдуть своє застосування на практиці.

***

Респіраторно-синцитіальний вірус – це значно більше ніж просто ще один сезонний збудник. Наразі він залишається недооціненою проблемою громадського здоров’я, особливо в Україні, де рівень обізнаності про нього поки що значно нижчий, ніж у світі.

Саме тому важливо говорити про РСВ відкрито – як серед батьків, так і в медичній спільноті. Профілактика за допомогою вакцинації вагітних чи антитіл для дітей дозволяє зменшити ризик ускладнень та подекуди зберегти життя маленьких дітей.