Зручне місто: найдоступніші місця України за версією премії [Відкриті двері]

Успішні приклади доступності в Україні та 7 правил універсального дизайну, які допоможуть зробити простір комфортним та безбар’єрним.

Зручний вхід, просторі приміщення, доступні вбиральні та привітний персонал – це невеликий перелік критеріїв, за яким журі премії [Відкриті двері] вперше відзначила дружні та доступні публічні простори для маломобільних груп:

• вагітних, дітей до 7 років, людей поважного віку, осіб з інвалідністю, тих, хто отримав травму, постійну чи тимчасову, та інших.

На другому Форумі інклюзивності громадська організація Доступно.UA вручила нагороди в формі дверної ручки рестораціям, публічним просторам та ініціативам, які зробили свій простір доступним та зручним для всіх.

Дмитро Щебетюк та Уляна Пчолкіна вручають нагороду. Фото автора

Переможці номінації "Ресторація"

1 місце – Громадський ресторан Urban Space 100  

Це соціальне підприємство в Івано-Франківську, в яке інвестували власні кошти 100 меценатів.

Заклад працює в форматі ресторану, 80% чистого прибутку якого йде виключно на розвиток міста.

Фото з Facebook-cторінки Urban space 100

Urban Space 100 розташований в центрі Івано-Франківська. Це єдиний заклад міста, який працює з 6 ранку.  

Вхід закладу плаский зі скляними дверима. Ресторан має два поверхи, щоправда, на другий поверх ведуть сходи. Також заклад має літній майданчик, архітектурно доступний для всіх.

Фото з Facebook-cторінки Urban space 100

Ресторан наслідує філософію доступності та відкритості, має великі панорамні вікна, скляну радіостудію з онлайн-радіо та кухню, за роботою якої можуть спостерігати відвідувачі з другого поверху.

– Нещодавно у нас двоє людей в інвалідному візку і двоє людей з паралічем святкували день народження. І це є абсолютною нормою для нашого ресторану, – розповідає Володимир Радевич, бренд-менеджер Платформи Тепле Місто, до якої входить Urban Space 100.

Вбиральні мають плаский вхід, широкі двері, облаштовані пеленальним столиком.

Проте є один недолік, зауважує бренд-менеджер Платформи Тепле місто. В ресторані є активна сцена з невеликим підвищенням. Через це вона не зовсім доступна для людей на візках.

Команда закладу працює над тим, щоб це виправити.  

2 місце – Vapiano Lviv (Львів)

Заклад входить до німецької мережі італійських ресторанів.

Vapiano Lviv має плаский вхід та розсувні двері.

Всередині достатньо простору для вільного пересування.

Столи ресторану мають особливий дизайн – нижня планка дещо зміщена в бік, що додає простору і людина у візку може сісти за будь-який столик.

Вбиральні облаштовані поручнями та інфрачервоними датчиками, які не вимагають додаткових фізичних зусиль.

Ними можуть скористатися як діти, так і люди з порушеннями опорно-рухового апарату.  

Умови доступності створені переважно, для людей, які використовують інвалідний візок та для батьків з маленькими дітьми.

– Ми не ставили собі за мету бути доступними, були певні стандарти мережі, яких ми дотримувались. Проте, як виявилося, бути архітектурно доступними недостатньо, – каже керівник мережі Vapiano в Україні Володимир Гавришевський

Саме у львівському Vapiano у лютому 2016 року стався прикрий випадок – офіціант закладу вивів хлопця з ДЦП Романа Кисляка з ресторану.

Після цієї ситуації керівництво закладу запросило тренерів з Дому Емаус – центру підтримки людей з інвалідністю.

Спеціалісти провели серію воркшопів для персоналу ресторану, де навчали спілкуватися з людьми, які мають різні форми інвалідності.

– Найголовніше, що я виніс з того випадку, що варто змінювати сприйняття людей з інвалідністю в головах та працювати з цим, – підсумовує Гавришевський.

3 місце – ресторан Панська Гуральня

Доступний заклад Чернівців.

Панська Гуральня розташована в центрі Чернівців на пішохідній вулиці в історичній будівлі.

На вході є сходи та пандус, який представники закладу встановили попри заборону архітектурного відділу міськради. Адже на стадії розробки дизайну ресторану власники хотіли зробити його доступним для всіх.

На вході є сходи та пандус, який представники закладу встановили попри заборону архітектурного відділу міськради. Фото: ГО "Доступно.ua"

Всередині чимало простору, є великий хол та дві зали. До них ведуть двері-ковбойки.

Фото зі сторінки закладу у Facebook

Біля них гостей ресторану зустрічає хостес. Усі офіціанти закладу завжди знають, як поводити себе з відвідувачами з інвалідністю.

– Спеціалізовані тренінги для персоналу я не проводила. Від початку гостями нашого закладу були люди з інвалідністю і усі реагували якось дуже правильно, – ділиться керівниця ресторану Юлія.

Для персоналу організовували неформальні зустрічі з відвідувачами ресторану, які мають інвалідність, вони розповідали не тільки про правила обслуговування таких людей, а й про етичніі аспекти, що варто і не варто робити.

Фото: ГО "Доступно.ua"

Вбиральні облаштовані пеленальним столиком та поручнями.

Також власники розмірковують над розширенням свого меню, аби послугою могли скористатися люди, які не можуть вживати тверду їжу.  

Переможці номінації "Публічний простір"

1 місце – Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд розташований в будівлі колишнього заводу "Арсенал".

Коли отримали будівлю в експлуатацію, довелось прилаштовувати простір, аби недоступна будівля стала доступною для людей у візках, незрячих та нечуючих, батьків з дітьми, людей похилого віку, іноземців.

Нині до центрального входу установи веде пологий пандус, поруч розташована кнопка виклику працівника суду, промаркована яскраво-жовтою табличкою з двомовним написом та дубльована шрифтом Брайля.

Всередині будівлі для незрячих людей висять інформаційні дошки з мнемосхемою, також сайт суду адаптований під потреби людей з вадами зору.

– Коли ми переїхали в будівлю заводу, хотіли створити простір, який буде інтуїтивно зрозумілим і будь-яка людина самостійно могла ним пересуватися без супроводження.

Це стосується не тільки людей з інвалідністю, а й іноземців, людей похилого віку тощо, – кажуть представники суду.

Сходи марковані яскравими смугами, біля дверей – звуковий вказівник, у приміщенні є напрямні тактильні смуги, гендерно-нейтральні вбиральні, ліфт та понижений стенд для зручності людей на візках.

– Ми вже третій рік працюємо над доступністю і щоразу знаходимо щось нове. Нещодавно створили інформаційне відео мовою жестів про суд, про нашу юридичну та територіальну юрисдикцію.

2 місце – Оціум 51. Бібліотека на Русанівці

Це інклюзивний дитячий простір, створений на базі старої бібліотеки імені Євгена Кравченка.

Він розташований на Лівому березі Києва.

Оціум 51.Бібліотека – креативний простір, де діти та дорослі можуть провести своє дозвілля, попрацювати, відвідати майстер-класи або послухати лекції про доступність, інклюзивність, універсальний дизайн тощо.  

Проект скерований створити територію для вільного спілкування, який змінить ставлення до бібліотек та створить новий осередок для спілкування та обміну ідеями та можливостями.

3 місце – Національний музей Тараса Шевченка

Це один з небагатьох музеїв Києва, облаштований для відвідувачів з інвалідністю.

Оскільки музей розташований у історичній будівлі та має при вході сходи, праворуч від них добудували пологий пандус, обладнали будівлю ліфтом в якому присутня світлова індикація.

Музей має гендерно-нейтральні вбиральні.

Розроблені інклюизвні екскурсії для людей та дітей з інвалідністю. Деякі з них можна переглянути онлайн.

Доступна послуга перекладу жестовою мовою.

Також нагороду за третє місце отримав Mystetskyi Arsenal, який УП.Життя перевіряла на доступність.

Переможці номінації "Ініціатива"

1 місце – Мапа доступності Чернівців

Це онлайн-мапа міста, на якій позначені доступні маршрути для маломобільних груп.

Карту створили на основі моніторингу міста та створили три категорії місць: доступні, середньо-доступні та недоступні ділянки.

2 місце – URBAN.te

Це громадська платформа в місті Тернопіль, яка об’єднує активних і небайдужих людей, які люблять своє місто та хочуть змінити його на краще.

До її складу входять семеро архітекторів та один проджект-менеджер. Ініціатива існує з 2015-го року.

Першим проектом ініціативи стала реконструкція набережної міста.

3 місце – Friendly People

Благодійна ініціатива скерована привернути увагу громадськості до потреб дітей з інвалідністю, їхній соціалізації за рахунок доступних майданчиків зі спеціальною інфраструктурою.

За час існування проекту в Києві створили кілька дитмайданчиків, оснащених спеціальними каруселями, гойдалками, тубофонами для дітей з порушеннями слуху, ігровими елементами з використанням шрифта Брайля, тактильними панелями для дітей з аутизмом тощо.

В номінації "Проект" нагороду отримала ініціатива Благоустрій території виходу зі станції метро "Голосіївська".

[L]Проект скерований облаштувати дві пішохідні доріжки, встановити лавочки та створити безбар’єрний простір через схил, що розташований біля виходу з метро.

Нагороду "Соціально відповідальна мережа" отримала мережа гіпермаркетів Ашан. Це єдина мережа, яка подалася на премію "Відкриті двері".

Ашан підтримує соціальні проекти, займається працевлаштуванням людей з інвалідністю, окрім людей на візках, оскільки увесь адміністративний сектор розташований на другому поверсі і до нього є доступ виключно за допомогою сходів.

– Сходи – наш недолік, проте ми знайшли компроміс – працевлаштовувати людей з іншими нозологіями та забезпечувати якісне обслуговування наших клієнтів.

Також працюємо над технічною можливістю брати на роботу незрячих, – розповіла представниця мережі Ашан Ольга Бойко.

Додаткову нагороду в номінації "Мій простір" отримав Кінотеатр "Жовтень" за дружність до батьків з маленькими дітьми та місто Івано-Франківськ за безбар’єрний простір на вулицях Лесі Українки та площі Міцкевича.

7 правил універсального дизайну

В межах Форуму інклюзивності експерт з доступності Володимир Висоцький поділився прикладами використання універсального дизайну в Україні та за кордоном.

Універсальний дизайн – те саме, що дизайн для всіх, людиноцентричний або інклюзивний дизайн.

Простір дозволяє кожному користувачу мати рівні можливості у користуванні ним.

Яскравий приклад – безпороговий вхід до будівель, який задовольняє потреби усіх користувачів.

Йдеться про те, що забезпечення рівних можливостей починається саме з потрапляння до простору і продовжується всередині нього.

Викликає певний дисонанс, коли заклад має при вході пандус, але при цьому недоступну вбиральню.

Цей принцип нагадує нам про те, що всі ми різні, але всі люди рівні.

До прикладу, вулиця, яка має кілька смуг, якою комфортно можуть пересуватися одразу кілька учасників руху:

велосипедисти, для них облаштована смуга достатніх розмірів;

пішохідна зона, розподілена для двох типів користувачів простору: людей на візку та тих, хто ходить швидше, і тих, хто прогуляється нею.

В такому просторі мінімізовані конфліктні ситуації.

Прикладом гнучкого використання можуть бути кам’яні чотирикутні призми, які виконують одразу кілька функцій. Окрім того, що вони попереджають потрапляння транспорту на пішохідну зону, на них можна присісти, спертися, щоб зав’язати шнурок, поставити важкі речі, тощо.

Подібні елементи – завжди про гнучкість використання.

Простір має бути зрозумілий кожному також, як і його елементи.

Простий приклад – ігровий майданчик у Буенос-Айресі, де встановлені тактильної форми барабани і можна здогадатися, що по них треба постукати і буде якийсь звук.

Або ж лавочка, яка має простір посередині для візка.

Також простими та зрозумілими є важільні крани у ванній кімнаті або вбиральні.

Вони зручні для всіх, включаючи тих, хто має проблеми з опорно-руховим апаратом, або не має рук.

Інформація, яка супроводжує ті чи інші об’єкти, має бути зрозумілою.

Це вказівники, навігація міста, оголошення, написані зрозумілою, простою мовою та подані візуально.

Аби іноземець або дитина, яка не вміє читати, могла здогадатися та зрозуміти.

Приклад: подача інформації у Київському метрополітену, або яскравий інформаційний вказівник у формі стрілки, з рельєфним написом та дублюванням його шрифтом Брайля.

Якщо деякі елементи вимагають від нас певних дій, треба зробити так, щоб ці дії були максимально убезпечені від ризиків.

Дуже простий приклад – яскраве жовте коло на скляних дверях, яке попереджає, що тут є скло. Воно універсальне для усіх груп населення.

Також попереджувальні тактильні смуги на шляху, які сигналізують про небезпеку, або напрямок руху.

Всі мають різні фізичні можливості. Тому коли ми проектуємо щось, маємо це враховувати.

До прикладу, коли облаштовуємо сайт функцією віртуальної клавіатури, збільшення тексту, контрасту, аудіо-описовим коментарем, ми допомагаємо людині з вадами зору скористатися послугою. Та збільшує кількість користувачів сайту.

Автоматичні розсувні двері, пандуси, сантехніка з інфрачервоними індикаторами також не вимагають додаткових фізичних зусиль.

Кожен має достатньо місця, щоб наблизитися та скористатися приладом або послугою.

Як приклад, карусель на дитячому майданчику, якою можуть скористатися різні діти в процесі гри, це і діти на візку, і ті, хто може лише стояти, також і ті, хто вважається умовно здоровим.

Або ж стіл для пікніку, де є простір для візка, тобто простір нібито запрошує до певних дій всіх людей.

Анна Чуданова, журналістка, спеціально для УП.Життя

"Зручне місто" – спецпроект за підтримки ГО Центр "Соціальна дія" про універсальний дизайн. Ми покажемо, де в Києві вже успішно використовуються елементи універсального дизайну, як він працює та кому приносить користь.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.