"У нас війна – саме тому ми друкуємо книжки":
розмова з експертом книговидавничої галузі Віктором Кругловим

спецпроєкт

02 січня 2026

У грудні 2025 в Україні з’явилася перша книжка, яку надрукували на папері, переробленому з російських видань. Роман Наталії Шостак "Таємниця картини" вийшов у колаборації мережі супермаркетів з одним із найбільших українських видавництв "Ранок". Зараз однойменна корпорація є потужним гравцем на ринку літератури для дітей, а також об’єднує кілька популярних видавництв, які випускають літературу для підлітків і дорослих. Окрім того, "Ранок" заснував школу, де програму створюють так, щоби заохотити учнів більше читати, розвиваючи критичне мислення.

"Українська правда. Життя" поспілкувалася із фундатором і директором "Ранку" Віктором Кругловим. Він є представником України в EEPG (Європейська асоціація освітніх видавництв), членом правління в Українській асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, випускником програми Stanford Ignite Ukraine. Поговорили про нові тренди в літературі, українську манґу, книжки, якими можна заохочувати до читання підлітків, та про зв’язок між якісною літературою й економікою довіри.

Створили книжки для своїх дітей

"Ранок" заснували на шостий рік незалежності України, в Харкові. Віктор Круглов створив видавництво із кількома однодумцями – всі мріяли друкувати такі книжки, з якими дітям буде цікаво навчатись.

"Я за освітою – фізик, займався високотемпературною надпровідністю. Коли Україна здобула незалежність, був аспірантом. Тепер всі розуміють необхідність технічних спеціалістів – біологів, хіміків, технологів, інженерів. А коли я 30 років тому розповідав, що хочу зробити цікавий підручник з фізики, популярний у дітей, – це звучало майже фантастично, з мене кепкували. Пам’ятаю, як ходив із фотоапаратом, знімав трамвайні колії, які вигинаються від спеки, – так ілюстрував температурне розширення. Ці фото є в нашому підручнику з фізики за редакцією Бар’яхтара, Довгого – за ним навчається приблизно 90% дітей в Україні", – розповідає Віктор Круглов. Додає, що тим видавцям, які зараз починають працювати в Україні, набагато легше, навіть попри проблеми на ринку, постійні воєнні загрози.

"Тепер можна прийти в друкарню, є система книжкової торгівлі, інтернет-магазини. Коли починали ми, то всі друкарні були державними – наша пропозиція їх не цікавила, хотіли випускати більші наклади «Анжеліки» (серія романів французьких письменників Анн та Сержа Голон, популярні в Україні у 1990-х. – Ред.). Так ми вирішили робити свою друкарню", – розповідає засновник корпорації. Додає, що разом із видавництвом пройшов довгий шлях трансформацій. Зміни не торкнулися двох речей: у "Ранку" лишаються обов’язковими стандарти – навіть у час війни надсилають продукцію саме в той час, коли було домовлено, і впізнаване лого – лаконічне зображення сонця, що виринає з-за обрію.

Команда дизайнерів видавництва "Ранок"

"Логотип ми давно плануємо «офрешити», але досі не вдалося знайти дизайнера, який збереже настрій. Мені подобається наше сонечко – це і початок дня, і знання як світло, і дитячий малюнок. Жартуємо, що ми, як «Кока-кола», зберігаємо лого, до якого звикли, не зраджуємо традицій", – каже видавець. Додає, що обов’язковою вимогою є збереження "ламповості" символу, адже "Ранок" виріс із любові й бажання забезпечити якісними книжками насамперед своїх дітей. Вони ж стали головними тестувальниками й фокус-групою для визначення якості.

Обговорюємо, що книжки для немовлят, які є великим сегментом продукції "Ранку", робити найважче: тут і про привернення уваги дитини, і про міцність книжки – малюки часто "безжальні" у ставленні до своєї першої бібліотеки. Окрім того, книжка для маленьких дітей стає провідником у світ перших знань, важливих образів і навіть текстур.

Логістичний центр видавництва "Ранок"

"Все, що пропонували й пропонуємо дітям, в буквальному сенсі тестували на своїх. Якщо звичайний картон не витримує – тож треба брати цупкіший. Мали бажання робити те, що потрібно і служитиме. До речі, саме «Ранок» першим в Україні почав робити книжки з рухомими очима, з хутром, з електронними модулями. Тоді вважалося, що це неможливо, що красива книжка лише десь там, за кордоном, може бути", – розповідає видавець. Зауважує, що на початку найбільшими складнощами були фінанси – в скарбничці Віктора Круглова є історія, як родина закладала власну квартиру, щоби вчасно заплатити друкарям.

Співпраця з авторами та нові тренди

Ще одна давня історія, яку розповідає засновник корпорації, тепер носить дещо трагікомічний відтінок. У кінці 1990-х "Ранок" відмовився видати книгу, яка невдовзі стала світовим бестселером.

"Закордонні партнери запропонували перекласти українською не досить відому на той час авторку. А в нас – черга рукописів, тож було що видавати. Я запитав у працівників ліцензійного відділу: «Ну як вам?» Вони кажуть: «Добротно, нормальна книжка, про хлопчика-чарівника». – «Добре, у нас вже повний портфель на цей рік, відмовляйтеся».

Так, 1997-го чи 1998-го ми не видали книжку про Гаррі Поттера – геніальний твір, завдяки якому багато дітей зацікавились читанням. Кейс став для нас уроком назавжди – щоби 10 разів подумати, але не втратити можливість. На пошту ми отримуємо сотні рукописів щодня. І це важка справа – перекопати, не проґавити якусь перлинку", – розповідає Віктор Круглов. Наголошує, що зараз видавництво експериментує, створює несподівані ансамблі, які часто відгукуються читачам.

"Цього року видали «Чорну раду» Куліша з ліногравюрами. Проєкт почався з того, що студентка-художниця Софія Навка надіслала свою дипломну роботу. Задум і бачення нас настільки вразили, що візуально все майже залишилося без змін. Згодом, коли вже запланували друк, зрозуміли, що книжка буде оформлена в стилі «наших 30-х». Тоді популярна була така техніка. Зараз наша «Чорна рада» дуже заходить читачам", – запевняє фундатор корпорації. Додає, що великий попит мають романи, які друкує імпринт READBERRY. Його створили на базі "Ранку" вже в час повномасштабного вторгнення із фокусом виключно на підліткову літературу.

"Згідно з дослідженнями, у дітей, які мають звичку читати, до 14 років інтерес до книжки скорочується більш ніж удвічі. Проводять своє дозвілля в соцмережах, де досі переважає російськомовний контент (моніторингове дослідження квітня-травня 2025 року Державної служби якості освіти спільно з Уповноваженим із захистом державної мови. – Ред.), зокрема, на жаль, з російськомовним контентом. Це велика проблема. Єдине, що можна зробити, – захоплювати україномовним контентом. Підлітки не вважають себе дітьми – ми розуміли, що їм може бути не комільфо читати під брендом дитячого видавництва «Ранок». Саме тому створили у 2023 році імпринт READBERRY спеціально для молоді. Натомість виявилося, що книжки для Young Adult дуже популярні, навіть серед дорослих. Це, мабуть, така тенденція ескапізму, яка проявилася більше після 2022, – трохи побути у віртуальному світі, заспокоїтися", – розмірковує експерт книговидавничого бізнесу.

Логістичний центр видавництва "Ранок" у Києві

"До повномасштабного вторгнення ринок книжок в Україні фактично належав росіянам – за оцінками Української видавничої асоціації, до 70% продажів приходилося на імпортовану з РФ або надруковану російськими доньками (представництвами. – Ред.) в Україні. Буквально на наступний день після 24 лютого видавці відмовилися продавати російське – і ми побачили неабиякий бум на українське. З’явився попит на історичний нонфікшн, класику українську та зарубіжну – українці хотіли більше дізнаватися про своє, розвінчувати радянські міфи про нібито меншовартість та недолугість всього українського.

Зараз на попит книжок сильно впливають соцмережі, з’явилися численні читацькі клуби з різною тематикою – вони стали об’єднуючим фактором, безпечним середовищем, де можна побути разом. До речі, я не чув про таке розмаїття читацьких клубів за кордоном, це якась наша українська фішка", – каже видавець. Додає, що також серед трендів в Україні – комікси та манґи. У корпорації "Ранок" за них відповідає новий імпринт Varvar publishing, який теж запустили 2022-го. До манґи прийшли завдяки графічному роману про "Привида Києва", який створив японський автор Мацудо Джюко. Видавництво придбало права на переклад і надрукувало благодійний тираж, частину коштів від якого спрямовані на ЗСУ.

"Рекордні суми зібрали з аукціону в країнах Балтії – манґу з підписом Залужного купували за 4–6 тисяч євро. Всього вдалося зібрати 4,2 млн грн. Це, до речі, приклад, що культура може зробити для фронту", – розповідає Віктор Круглов. Додає, що зараз в розробці видавництва не просто переклад, а кілька українських графічних романів про наше сьогодення. Один – присвячений Маріуполю, який одним із перших українських міст постраждав від повномасштабного нападу РФ.

"Моя дружина з Маріуполя. Дякувати Богу, що її батьків вдалося вчасно вивезти на підконтрольну Україні територію. Історія з Маріуполем нам дуже болить. Роман буде про наших захисників, оборонців міста, героїв «Азовсталі». Сюжет до кінця ще не відмальований, але ми дуже хочемо зробити там хепі-енд. Дуже важливо, щоби в книжках добро перемагало зло. У житті, на жаль, не завжди так, але в підсумку, я впевнений, все одно світло переможе", – каже Віктор Круглов.

Сімейне фото з архіву Віктора Круглова

Як "Ранок" став корпорацією

Сьогодні видавництво "Ранок" фактично перетворилося на видавничий інкубатор та інвестора в нові видавничі проєкти. Завдяки спільній платформі, яку забезпечив "Ранок", креативні команди можуть користуватись зручними сервісами, також вони отримали доступ до суперсучасної американської системи Oracle, на яку видавництво "Ранок" свого часу перейшло замість російської "1С". Вона дозволяє зберігати дані та робить прозорими всі процеси книгообігу – від надходження рукопису до асортименту книжок у книгарнях. Це дозволило успішно запустити видавництво художньої літератури "Фабула", інвестувати у видавництво "Жорж", відоме бестселерами "Атлас хмар" і "Макова війна".

"Так, з дитячого видавництва ми прийшли до видавничої спільноти. Зараз суто моя роль уже більше в наданні сервісів – логістичних, IT – для того, щоб творчі колективи могли працювати спокійно і максимально продуктивно. Редактори, креативники можуть доєднатись з будь-якої точки світу. Нікого не має хвилювати, що там зі складом (логістичні центри зараз розподілені між чотирма містами заради безпеки. – Ред.), – це вже задача сервісних служб. І це дуже круто. У нас дублюється інформація, зберігається у хмарі для того, щоб її неможливо було пошкодити, знищити. Книжки можуть горіти, а ось рукописи зараз якраз не горять", – наголошує видавець. Додає, що корпорація "Ранок" фактично існує на межі видавництва та ІТ-компанії, адже сучасний світ вимагає відповідних цифрових продуктів.

"Свого часу ми перші запропонували генерувати QR-коди в підручниках – спочатку це викликало шалений спротив, а зараз стало нормою. Сучасним дітям особливо потрібен інтерактив. У 2025 наш підручник хімії був визнаний одним з кращих в Європі, отримав премію BELMA – зокрема і завдяки електронному застосунку (з відео, аудіо), який працює й офлайн, і онлайн. До певного часу України просто не було в ментальній карті європейців. Зараз ставлення до нас відчутно змінюється", – ділиться Віктор Круглов. Розповідає, що на міжнародних майданчиках Україна повноцінно представлена, попри війну. Така робота галузі часто дивує іноземних колег.

"Нещодавно завершився Франкфуртський ярмарок – найбільший у світі. Україна дуже достойно була представлена. Коли у 2022-му, 2023-му ми відвідували міжнародні виставки, іноземні колеги казали: «У вас же війна, а ви видаєте книжки?» Ми відповідали, що саме тому й видаємо, бо в нас війна, бо книжки для нас важливі. Найперше, що намагається зробити наш ворог, – захопити територію і знищити там нашу книжку, а натомість принести свою.

Круглий стіл у Франкфурті

Зараз німці, англійці вже знають, як ми працюємо, завжди підкреслюють, що Україна видає неймовірні книжки. І це не конкретно про «Ранок», а про всі українські видавництва, представлені за кордоном. Дуже б хотілося, щоб наші можновладці зрозуміли важливість культури, що відносно дешевим засобом – завдяки книжкам – можна промотувати Україну", – каже Віктор Круглов. У межах Української асоціації видавців "Ранок" намагається просувати діалог між усіма видавництвами, говорити про важливість об’єднуватись, промотувати читання.

Спалені книжки. Обгорілі внаслідок російського ракетного обстрілу підручники видавництва в Музеї Швеції.

"Наш книжковий ринок досі не сформований. Ми знаходимося у «підлітковому віці», якщо порівняти з людиною. Продаж книжок в нашій країні сягає приблизно 150–200 мільйонів доларів на рік. Наприклад, в сусідній Польщі книжок польською щорічно купують у п’ять разів більше", – зауважує видавець. Додає, що "вакханалія знижок", яку ми бачимо в українських книгарнях перед святами, обумовлена не тим, що видавництва багатіють, а бажанням повернути хоча б частину коштів за видання.

"Це не від добра, а від того, що у видавництві зараз просто не вистачає оборотних коштів. Намагаючись надати величезні знижки читачам, видавництва виживають, просто намагаються повернути хоча б вкладене, щоби заплатити друкарням, перекладачам і так далі", – каже Член правління Асоціації видавців. Додає, що зараз книжковий бізнес дуже потребує підтримки держави, щоби зберегти той рівень послуг, які вже надають в Україні. На прикладі "Ранку", якому цьогоріч виповнюється 29 років, видавець пояснює: повномасштабна війна стала одним із найбільших випробувань для галузі. Більшість друкарських і видавничих потужностей України знаходяться саме в Харкові – і вони на зараз не мають змоги отримати достатнє кредитування.

"Видавництва самі дуже вкладаються – буквально за кілька років маємо різноманіття українських книжок. Світові хіти виходять у нас одночасно із закордонними релізами. Десь це власні кошти видавців, десь – кредитні. Харківським видавцям банки неохоче надають кредити через воєнні ризики та близькість лінії фронту. Отут дуже потрібна підтримка держави, впровадження пільги по ЄСВ, пільгового страхування для всіх компаній, що працюють до 100 км від лінії зіткнення, наприклад", – каже Віктор Круглов. Додає, що допомога держави видавцям буде більш відчутна тоді, коли коректно запрацюють вже прийняті закони, наприклад, "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні". Цим Законом надається право на сертифікати для купівлі книжок батькам новонароджених дітей та 18 річним, часткове субсидування оренди книгарням.

"Закон про підтримку читання молоді ( Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг». – Ред.) приймався вже під час повномасштабної війни. У програмі «єКнига» зареєструвалися 40% підлітків, із них тільки половина купили книжки. Тобто, за бажання, легко можна розширити дію цього Закону на більшу аудиторію. До прикладу, здійснити виплати батькам новонароджених, які так їх і не отримали", – пояснює фундатор "Ранку". Наголошує, що важливою допомогою від держави також є якісна промоція читання і підтримка бібліотек, які змогли б перетворитись на культурні хаби.

"Спорожнілі бібліотеки – це біль. У нас далеко не всі родини можуть собі дозволити книжки по 300 гривень, а надто постійно купувати нові. Тому бібліотеки дуже важливі для рівного доступу до книжок. Потенційно це місце, де люди можуть і спілкуватися, і читати, і обмінюватися ідеями", – каже фундатор "Ранку". Додає, що в Україні бракує ставлення до книжки як до чогось вартісного – і це помітна відмінність від країн Західної Європи, Скандинавії.

"В Україні зараз, згідно з дослідженнями, «середній» рівень читання – близько 34%. А в Норвегії чи Фінляндії цей відсоток вдвічі вищий. У сусідній із нами Польщі, де культура читання досить суттєва, книжка – обов’язковий подарунок на свято Миколая. У нас, на жаль, перевагу надають солодощам. На дні народження обов’язково купляють іграшку. А чому не книжку?

З «Ранком» ми постійно впроваджуємо інновації, заохочуємо купувати книгу. Коли років 20 тому ми перші запропонували продавати книжки в супермаркетах, стикались із подивом, опором: «Як ви хочете поставити книжки поруч із солоними огірками?» Дуже важко було переконувати менеджерів, закупівельників. Зараз книги в кав’ярнях, на заправках – це must have. Українська книжка може стати та має бути драйвером культурних індустрій", – резюмує експерт книговидавничого бізнесу.

Харківська команда в бомбосховищі видавництва "Ранок"

Це відбувається в європейських країнах.

"Видавнича галузь може приносити прибуток як ментальний для українців, так і у вигляді податків для держави. І тут дуже важливий стратегічний вплив держави на галузь. Наприклад, у Великій Британії книжкова галузь – серйозне джерело надходження податків. Там книжок продається десь на 6–7 мільярдів фунтів (350–400 мільярдів гривень). Всього в ЄС у 2024 році надруковано більш як 1,2 млрд книжок. Уявіть собі, це співвідносно з фінансуванням ЗСУ", – пояснює Віктор Круглов. Розтлумачує, що окремою стратегічною програмою від держави має стати підтримка читання серед дітей, які виїхали за кордон з початку повномасштабного вторгнення Росії.

"Ми маємо зараз якнайбільше піклуватися про наших дітей і молодь – це люди, які за 10–15 років будуть відновлювати країну. І нам потрібно зробити так, щоби не втратити їх ментально. «Ранок» є представником Асоціації європейських видавців підручників. Коли почалася повномасштабна війна, ми розмістили на сайтах європейських колег українські підручники безкоштовно. Знаю, що там було кілька мільйонів звантажень – саме за кордоном", – каже фундатор видавництва. Додає, що "Ранок" на рік експортує близько 100 тисяч книжок, але це не так багато – в порівнянні з 5–6 мільйонами людей, які виїхали з 2022.

"За кордоном у книгарнях зараз набагато більше російської книжки. Тож мають бути українські полички в бібліотеках, і, можливо, хоча б у великих містах, програми підтримки, гранти для відкриття українських книгарень", – каже видавець. Додає, що книжки "Ранку" можна замовити на сайті видавництва, а також придбати в закордонних інтернет-магазинах, які відкривають в різних країнах українці.

Як і навіщо заохочувати дітей читати

Віктор Круглов розповідає, що з 2022 в кількох європейських країнах вийшов ряд двомовних видань, на які "Ранок" передавав права закордонним колегам. Однак, на думку видавця, більше опікуватись варто саме українською книжкою.

"Хотілося б, щоби діти більше читали українською. Тому що двомовність, мені здається, більше для того, щоби легше перевести дітей на іноземну мову. А нам якраз треба, щоб вони не забували, щоби міцнішав зв’язок з Україною, якщо ми хочемо, щоби діти потім повернулися, відбудовували Україну. Ми бачимо Канаду, куди була велика еміграція українців 100 років тому. І як Канада сьогодні нас підтримує. Уявіть собі: ті діти, які зараз в Європі, закінчать європейські університети, хтось стане політиком, хтось – бізнесменом. Яке колосальне лобі може бути в Європі для України", – каже Віктор Круглов. Розповідає, що нещодавно корпорація "Ранок" провела круглий стіл "Дитинство під прицілом: хто захистить тих, хто формує націю?". Хотіли звернути увагу держави на всі бізнеси, які опікуються дитинством, пов’язані з дітьми.

Виробничі потужності видавництва у Харкові

"Наприклад, «Укрзалізниця» думає про дітей і про своє майбутнє. Вже зараз проводить дитячі екскурсії, щоби пізніше, коли діти стануть дорослими, вони захотіли повернутись до них – уже в команду. Загалом можу назвати багато відповідальних бізнесів. Ми сьогодні маємо думати, що буде за 10–15 років. Що і якої якості ми вкладаємо сьогодні в дітей, які тексти вони читають, які фільми, відео дивляться. Які підручники, яка освіта. Так буде виглядати держава", – розповідає фундатор видавництва. Додає, що сам читає кілька разів на день: зранку, коли має обов’язковий час для себе, а також на ніч – книжку молодшому сину.

Віктор Круглов із сином

"Сину зараз 4,5 роки – він без книжки не засинає. Коли я у відрядженнях, то читаю йому телефоном. Дружина віднедавна веде блог про книжки. Чесно кажучи, я не очікував, що це буде так успішно – 2–3 млн переглядів на місяць. За статистикою, третина українців мають звичку читати. Варто, мабуть, зробити похибку на тих, хто посоромився зізнатись у нечитанні. Навколо нас всі читають. Єдине, що середня донька не любить папір – слухає аудіокниги. Їй зараз 16 років. Точно знаю, що не можна заставляти. Можливо, це прийде до неї згодом", – розповідає видавець.

Радить починати та завершувати день з книжкою, щоби відновити психологічну рівновагу. З рекомендацій: "Посібник біохакера" Оллі Совіярві – про баланс у житті, "Паризький архітектор" Чарльза Белфора – гостросюжетний роман про вибір, ризик та любов. "Довга комендантська година" Андрія Кокотюхи з серії "Таймер війни" – детектив про спецоперацію ГУР у перші дні війни. Для любителів історії – "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну" Володимира Вʼятровича.

Віктор Круглов ділиться, що сам має звичку читати по кілька книжок паралельно.

"Сам щоденно читаю бізнес-літературу англійською, те, що не встигли перекласти колеги українською", – додає видавець.

Команда – це середовище однодумців

Говоримо про успіх створення команд у "Ранку". Засновник корпорації вважає, що основою успіху є довіра та спільна мета, цінності.

Команда видавництва на книжковому фестивалі в Києві

"У «Ранку» нам вдалося створити середовище однодумців. Ми всі знаємо, що працюємо для майбутнього найменших, що це важливо. У березні 2022 вчителі школи «Ранок» працювали в підвалах і транслювали онлайн-уроки для всіх безкоштовно, аби просто чимось зайняти дітей у стресі. Наші редактори ледь не під бомбами готували підручники", – каже Віктор Круглов. Ділиться, що у "Ранку" співробітникам надають повну свободу у прийнятті рішень, вітають ініціативи.

"Так, колись у нас з’явився цілий напрям спеціалізованої літератури «Кенгуру» – ідея належала співробітникам із дітьми з розладами аутистичного спектру. У формуванні команди важливі максимальна свобода, відповідальність і прозорість рішень. Це працює. Гадаю, державі варто було б за таким принципом спілкуватись з українцями. Ми – доросла нація. Вже багато разів доводили, що коли з нами розмовляєш по-дорослому і по-чесному, то українці завжди підтримують державу. А якщо навпаки, то ми бачимо, яка виникає недовіра і напруга в суспільстві", – каже фундатор "Ранку". Зауважує, що часто публічно говорить про важливість культури у формуванні в нашому суспільстві економіки довіри – такої бізнес-моделі, за якою довіра є ключовою цінністю економічних відносин.

Видавництво "Ранок" на міжнародній виставці у Франкфурті

"Щоб запустити економіку довіри в суспільстві, нам треба мати спільну платформу, єдиний простір. І от для цього важлива саме культура – база української ідентичності. Без книжок не може бути освіти, а без освіти не може бути науки, без науки не може бути технологій. А якщо не буде технологій, то ми не зможемо себе захищати, розвиватися як країна. І нам нічого буде запропонувати світу", – резюмує видавець.

Додає, що бачить позитивні зрушення у ставленні топчиновників до культури як стратегічної галузі.

"Зараз очільниця Міністерства культури Тетяна Бережна прийшла і хоче змін. Сподіваюся, що будуть конкретні дії. Нещодавно видавці звертались до неї з питанням щодо подарунків для батьків першокласників. У «Пакунок школяра» були включені канцтовари, одяг, взуття – все, окрім книжок. Я був шокований. Після нашого офіційного звернення УВА (Української видавничої асоціації. – Ред.) до міністерки до «Пакунка школяра» додали також книжки", – каже Віктор Круглов.

Наголошує: щоби в нашому суспільстві з’явився інтерес до читання, виробилася звичка читати багато і саме якісної літератури, мають змінитись підходи до шкільної освіти. Починати, на його думку, варто з поваги до професії вчителя.

"Варто подумати про фінансове забезпечення вчителя, можливо, про створення спеціальних фондів – щоб вчительська спеціальність була конкурентоспроможною. Фінляндія, коли 20 років тому провела освітні реформи, влаштовувала конкурс на посаду вчителя – 3–4 людини на місце. Там це шанована й популярна робота. Треба дати максимальну академічну свободу і школам, і вчителям, і батькам", – додає Віктор Круглов. Радить розглянути різні моделі підтримки освіти, які є у світі: сінгапурську, американську, де школи фінансуються пропорційно кількості учнів.

Читачі біля стенду видавництва на книжковому ярмарку в Києві

"Багато кроків зараз Міністерство освіти робить. Такі структурні зміни несуть максимальну відповідальність і максимальну академічну свободу школам", – каже Віктор Круглов. Додає, що великою інвестицією в проукраїнську позицію дітей, молоді, зацікавленістю своїм може стати якісне наповнення шкільних бібліотек. Згадує, що сам зацікавився книгою саме так – читав у школі, в рідному Іловайську.

"Я народився в незаможній родині, не мав такого доступу до книжок, які є в сучасних дітей. Системне читання почалося в школі. Я дуже вдячний першій вчительці, яка організувала читання, і дуже вдячний, що в шкільній бібліотеці була купа-купа не тільки навчальних книжок, а й художніх. Зараз шкільна бібліотека – це переважно місце, куди приїхали підручники. Їх видали – і в кінці року повернули. Дітям у більшості шкіл немає чого туди ходити – там просто немає сучасних книжок. Я дуже надіюся, що профільні міністерства прийдуть до розуміння важливості бібліотек як кластерів, які мають бути наповнені популярною літературою, приваблювати читача", – каже видавець. Наголошує: в Україні формується потужне громадянське суспільство – і це велика сила, яка здатна пропонувати зміни, впливати на вирішення складних ситуацій.

"Картонковий майдан відстояв НАБУ, видавці помітили недоліки «Пакунку школяра» – переламали ситуацію. Ми все більше відходимо від патерналістських настроїв, які тяглися ще з радянщини. У таких змінах свідомості точно є позитив", – каже Віктор Круглов. Із захопленням розповідає, що в Харкові відчутне формування сильного громадянського суспільства – "повномасштабна війна показала, хто є хто".

"Люблю, коли Харків називають книжковою столицею, містом-залізобетоном, але для мене Харків – насамперед люди. Коли кілька тижнів тому метрах в 70 від книгарні «КнигоЛенд» вночі впав «Шахед», було страшне видовище: палали машини, поруч горів розтрощений магазин. Директор «КнигоЛенда» приїхав о другій ночі рятувати книжки. А коли розвиднілося, почали приходити люди, допомагали прибирати уламки. Харків – це люди. Зараз ворог працює в інформаційному просторі дуже потужно, розхитує суспільство, але все одно ми об’єднані. І Харків для мене – це харків’яни", – каже видавець. Наводить статистику: близько 70% книжок друкуються в Харкові, там зосереджені найбільші видавництва.

Основна друкарня видавництва "Ранок" після прильоту "Шахедів" у 2025 році