Зараз підручник – це яскравий медіапродукт:
‍провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранок" розповів про шлях навчальних посібників від ідеї й до парти школяра

спецпроєкт
22 липня 2026
Підручник – одна з небагатьох книжок, яку хоча б раз у житті тримав у руках кожен. Але про те, хто її створює і чому сьогодні це вже не просто друкований текст, знають одиниці.
Хто погоджує підручник, чому ілюстрації тепер більше нагадують комікси, що спільного у сучасного підручника з лікарняними протоколами та до чого тут швидкість "Укрпошти" – розповідає провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранок" (м. Харків), яке на ринку вже 29 років, Віктор Круглов для "УП. Життя".

Як підручники з англійської позбулися діалогів про Темзу

Розмову з Віктором Кругловим починаємо із поширеного твердження: частина українців, які закінчили школу на початку 2000-х, погано знають іноземні мови й не мають бажання їх вивчати – через спільну травму шкільними посібниками. Тодішні підручники Старкова – Островського (англійська) та Інеси Бім (німецька) – були однотипними й нецікавими для школярів. При цьому вони ще довго знаходилися в обігу. Із середини 1990-х поступово почали з’являтись перші українські підручники, але їх теж складно назвати прогресивними – завдання дублювали попередні зразки, а діалоги-смолтоки включали очевидні фрази (які згодом стали мемами про рівень знання мови) на кшталт London is the capital of Great Britain.
"Я вчився за старими радянськими підручниками – і не мав цікавості до предмета, – коментує Віктор Круглов. – Мабуть, тоді й політично нікому не було потрібно, щоб люди знали англійську – це ж могли західні радіостанції слухати, чи книжки англійською читати. По-друге, не було конкуренції. На зараз ми конкуруємо навіть із британськими та американськими посібниками".
Провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва додає, що в перших же підручниках іноземних мов "Ранку" переглянули концепцію цікавого та прибрали беззмістовні діалоги. Натомість там з’явилися наскрізні сюжетні лінії – герої, які спілкуються на різні – часто побутові – теми. Їхні діалоги видавці оформлювали подібно до коміксів – це допомогло залучити візуальну пам’ять.
"Підручники іноземної мають надати дітям і дорослим можливість спілкуватися – буквально. Купуючи продукти, заселяючись в готель, викликаючи за кордоном таксі – ти не мусиш згадувати, що Темза – головна ріка Лондона, а Клаус, Петер і Моніка (популярні імена з давніх посібників німецької) – почуваються добре. Коли ми видали найперший німецький підручник H@llo, Freunde dgthit із «живими» діалогами – це одразу зайшло і вчителям, і дітям, тому що викладачі теж втомилися від однотипності. Наш підручник Сотникової, який вперше вийшов 2012, одразу почав набирати популярність, дітям захотілося вчити німецьку. Форма коміксу додавала мотивації – розглядаючи, учні намагались зрозуміти", – пригадує Віктор Круглов.
Додає, що багато в чому успіх підручника завдячує експертизі авторки – як експертка Ґете-Інституту, яка часто буває в німецькомовних країнах, Світлана Сотникова створила унікальну методику викладання. Великим кроком до покращення посібників видавець називає QR-коди з аудіо.
Виробничі потужності видавництва
"У повітрі було питання, як в принципі можна ефективно вчити іноземну без аудіо. Це ж must have. Коли ми першими на ринку почали додавати QR, який можна було відсканувати – і провести аудіювання, – то буквально відірвалися від конкурентів. Спершу стикалися із шаленим спротивом Міністерства освіти (орган здійснює експертизу, затверджує зміст підручників з додатками та надає відповідні грифи. – Ред.). Тоді вони пропонували робити звук на дисках чи касетах – були проти того, щоби надавати дітям доступ до мережі. Досвід згодом показав, наскільки QR ефективні, сприяють в навчанні", – пояснює Віктор Круглов.
Додає, що завдяки сучасним доповненням до паперової книжки – українська навчальна література стала видимою серед європейських колег. Так, два роки поспіль підручники "Ранку" здобувають відзнаки на престижному європейському конкурсі BELMA (Best European Learning Materials Awards, організовують Європейська Асоціація освітніх видавництв, Міжнародна асоціація з вивчення підручників і навчальних медіа та Франкфуртський книжковий ярмарок. - Ред.). Перевидання посібника німецької мови Світлани Сотникової та Ганни Гоголєвої для 2 класу 2024 року здобуло золоту відзнаку конкурсу. На сайті премії BELMA вказано, що підручник залучає учнів вивчати іноземну мову, а завдяки різноманітним темам у дітей підвищується мотивація.

Українські підручники помічають не лише в Україні

"Якщо фільм отримує «Оскар», то це всесвітнє визнання в кінематографі. Приблизно те саме конкурс BELMA означає для навчальної літератури. Торік, коли отримали листа, що ще один наш підручник – із хімії, авторства Григоровича, здобув «срібло» – були мурахи по тілу. Весь професіональний світ дізнається про українські підручники"
– Віктор Круглов
Додає: так сучасний імідж України доповнюється якісним книгодруком. Раніше це було складно – зокрема через "старання" РФ.
"Закордонні правовласники не помічали українських видавців. Росіяни до 2014 року тримали десь 80% українського книжкового ринку, а до 2022 року мінімум половина книжок, які продавалися в Україні, були або імпортовані з Росії, або видані афілійованими видавництвами. Причому росіяни зазвичай купували виключні права на переклади закордонних хітів українською, але видавали лише російською. Робили так, навмисно блокуючи українські видавництва. Знали, що все одно світовий хіт заїде в Україну, буде продаватися російською", – розповідає Віктор Круглов.
Додає, що з 2022 року, відколи українські книжковий простір позбувся "рейдерського захоплення з боліт" – книговидавнича галузь активно розвивається – видавці експериментують, відкриваються нові видавництва, видаються неймовірні книжки, про які раніше можна було тільки мріяти.
Український стенд з книжками виробництва "Ранок" на Франкфуртському книжковому ярмарку (Frankfurter Buchmesse)
З підручниками експериментувати важче, на думку Віктора Круглова, адже в Україні надто ускладнена система "дозволів і погоджень".
"Через ці старі радянські стандарти, обмеження – не можемо робити супердизайнерські книжки. Вважаю, що варто прибрати численні експертизи, які не дають результату, і лишити лише освітні стандарти Міністерства освіти – що мають знати учні по завершенню певних класів. Мені здається, що зараз уже настільки злагоджені процеси вибору і настільки конкурентне поле, що ми забагато часу витрачаємо на бюрократію", – каже видавець. Найкращим регулятором процесів називає вчителів, які вже зараз відповідають за апробацію проєктів майбутніх підручників та по суті обирають посібники для учнів.
"Якщо підручник не відповідає навчальній програмі, законодавству – такі посібники мають вилучатися. А на наступний рік учителі точно не обиратимуть його авторський колектив. Коли видавництво само відповідає за якість, як видавництво «Оксфорду», наприклад, і коли є конкуренція, то підручник поганої якості просто не втримається на ринку", – резюмує провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранок". Додає, що культура книгочитання й книгодрукування в Україні мала б більші охоплення, якби відповідну підтримку (державну або меценатську) отримували книгарні та бібліотеки.
Цікавий факт
До 2014 року росіяни тримали близько 80% українського книжкового ринку і навмисно блокували українські видавництва, купуючи виключні права на переклади світових хітів.

Книжка, яка на вимогу часу стала медійним продуктом

"Сучасний підручник – медійний продукт" – обговорюємо це твердження з Віктором Кругловим. Видавець пояснює: зараз підручник – це не лише книжка, а й цілий комплекс додатків, записів, інтерактивних тестів, а також спеціальних бонусів для вчителів – презентацій, які доповнюють текст.
"«Ранок» організовує навчання вчителів, у фокусі – робота за підручником, окремо готує презентації для викладачів, методичні рекомендації, як проводити урок. Це щось на кшталт технологічних карт уроку – їхній принцип подібний до протоколів в медицині. Щоправда, професійний вчитель не зобов’язаний іти за такою мапою, але за потреби може нею скористатись. Тобто видавництво робить не тільки навчальну книжку, ми створюємо освітній простір навколо підручника, і це сьогодні об’ємний медійний продукт з відео та інтерактивними тестами"
– Віктор Круглов
Наводить приклад лінійки підручників з фізики авторства Бар'яхтара, Божинової та за редакцією Станіслава Довгого. На сьогодні підручники витримали чотири перевидання і є одними із найбільш затребуваних в Україні. Понад 90% українських учнів вивчають фізику саме за підручником "Ранку" (в Україні видається три різних підручники з цього предмету, школи вільні вибирати будь-який. Цього року наклад фізики для 9 класу видавництва "Ранок" – 404 944 примірники). З часів першого виходу підручник доповнився електронним застосунком, а також відео, де можна дивитися віртуальні експерименти – і спробувати повторити.
Харківська команда в бомбосховищі видавництва "Ранок"
"Різні учні знаходяться в різних умовах. Не у всіх школах, на жаль, є лабораторії з фізики – ми мали зробити так, щоби цифрові застосунки до підручника надавали можливість побачити експерименти. Відео до підручника фільмує спеціальна знімальна група. Їх можна легко завантажити – мати під рукою диджитальну допомогу. Сьогодні енциклопедичні знання перестали бути самоціллю. Школа має вчити дітей застосовувати нові знання, опановувати компетентності, які б допомогли бути конкурентними у майбутньому. Саме тому у підручнику багато практично орієнтованих завдань, проблемних ситуацій. В цьому і є суть компетентнісного навчання", – каже провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранок".
Робота під час блекаутів у Харкові
Розповідає, що ілюстрації підручника фізики (як і майже всіх інших) – змінюються з кожним перевиданням. Новий підручник з фізики для 9 класу має 1052 графічних об'єкти, 55 відео, 84 навчальних презентацій, 303 інтерактивних тести.
"Важко сказати, що має бути центральною частиною підручника, – це цілий комплекс. І дизайн, і текст. У нас є така формальна фраза: підручник має відповідати віковим особливостям дітей. За цими формальними словами багато стоїть. У першому класі має бути 70-80% ілюстрацій, а далі все менше ілюстрацій і більше тексту"
– Віктор Круглов

Підручник створює цілий колектив, навіть якщо він має одного автора

Від ідеї й до того, як новий підручник лежатиме на учнівській парті, проходить від 2 до 3 років. З таким горизонтом планування – посібники "по зубах" не кожному видавництву, адже розробкою й виданням навчальної літератури видавці опікуються самі – і за власний кошт. Держава включається вже на останньому етапі – розраховується з видавцями, коли книга надрукована. Станом на 2026 рік середня вартість підручника "Ранок", за якою його купують школи, – 145 грн, а для посібників з іноземних мов з аудіододатками – 270 грн. Окрім гонорару автору, ціна включає: роботу редакторів, дизайнерів, додрукарську підготовку, розробку інтерактивного електронного застосунку, технічну підтримку протягом п’яти років (цикл життя підручника у школі), вартість паперу й поліграфії, логістику та обов’язкові безкоштовні примірники для бібліотек. 
Підручники, які вже зараз розробляє "Ранок", вийдуть у 2028, 2029, 2030 роках, але про більш гідну компенсацію поки не йдеться. 
Виробничі потужності видавництва
"Ми зараз не уявляємо, скільки буде коштувати посібник, адже не маємо жодного авансування від держави", – розповідає Віктор Круглов. Додає, що на кожному етапі до розробки – починаючи з найпершого – долучені цілі колективи.
"Книжка-фікшн, де на обкладинці стоїть одне ім'я, – має одного автора. Підручник із таким самим підписом розробляє творчий колектив: від учителів та методистів і до профільних науковців і психологів"
– Віктор Круглов
Додає, що таким творчим складом розробляють і концепцію майбутнього посібника, і його структуру: обсяг тексту, ілюстрацій, допустиму вагу книжки. 
"Потім дизайнери й технічні редактори всі забаганки авторського колективу вкладають в макети, щоб красиво виглядало. Лише після затвердження макетів автори починають писати текст, який потім читають рецензенти – вчителі й науковці", – розповідає про шлях підручника провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранку". Опісля рецензентів підручник має отримати дозвіл на апробацію – його надає Український інститут розвитку освіти. Там же оцінюють електронний застосунок до посібника – з відео, аудіо й іншими інтерактивними завданнями.
Наслідки обстрілів
"І навіть після цього видавництво друкує ще не самі підручники – а лише сигнальні примірники, прототип майбутнього посібника. Їх передаємо у пілотні школи, де тексти апробуються вчителями. Нам дуже важливий фідбек від різних учителів з різних шкіл (і територіально, і профільно). Критичний фідбек любимо набагато більше за «дякуємо, все добре» – предметна критика під час апробації – шанс зробити дуже добре", – наголошує Віктор Круглов. Додає, що після внесення виправлень апробації підручник отримує гриф Міністерства освіти – і готовий до конкурсного відбору для шкіл.
"Йде реальна конкурентна боротьба. З одного предмету можуть змагатись кілька десятків книжок. Школи обирають той авторський колектив, підручник, який найбільше їм до вподоби, – роблять замовлення, – пояснює Віктор Круглов. – Після цього Міністерство освіти узагальнює вибір шкіл – і лише тоді підписуються угоди на друк. Видавництва мають надрукувати книжки, розвезти до кожної школи, – і все це без жодного авансування". Видавець тут виступає таким собі продюсером: ніхто не гарантує, що книга, в яку вкладаються кошти, буде відібрана й надрукована згодом.

Багато ризиків – часто без гарантій

"Як і у будь-якого кінопродюсера, фільм якого не зайшов і провалився, бувають збитки, – так і у видавництві. Якщо школи не обрали підручник, то витрати видавництву не компенсують. І все починається заново. У нас таке буває кожного року – зазвичай 2–3 підручники щорічно не виходять на етап друку. В середньому збитки за такі розробки складають від 500 тисяч гривень до кількох мільйонів"
– Віктор Круглов
Перераховує неочевидні ризики видавництв, які друкують підручники.
Виконуючи держзамовлення, "Ранок" має доставити до 1 вересня книжки до дверей школи – замовлення вважають виконаним, коли у школах підпишуть відповідні папери.
"Це правильна річ з погляду споживача, з погляду директорів шкіл і з погляду воєнного часу. Зі своєчасною доставкою посібників (з фізики, наприклад, у нас 400 тис. одиниць) видавництво справляється завдяки логістичним операторам – «Укрпошті», наприклад. Але якщо одна з майже 11 тисяч шкіл, в які доставляємо продукцію, не підпише накладну до 1 вересня – на нас чекає штраф – 20% від вартості контракту", – пояснює Віктор Круглов. Додає, що найскладніша історія для харківського "Ранку" зараз у ризиках війни – українські видавництва ніяк фінансово не захищені від форс-мажорів. Досі у контракті з державою немає пунктів про компенсацію вартості тих підручників, які знищує ворог.
"Мегаполіграф", обстріл від 02.07.2026
"Тріада-Пак", обстріл від 01.03.2025
"Коли 2024 була розбомблена друкарня «Фактор» – там згоріло 200 тонн нашого паперу і 62 тисячі підручників, готових вже до відвантаження. Ми звітували, що вони надруковані – буквально пів дня не вистачило, щоб вивезти ці підручники з друкарні. Коли я запитав Міністерство освіти, чи буде якась компенсація, то мені сказали: ні, це ваш ризик, друкуйте заново. І я мав ще доводити, чому ми на кілька тижнів затрималися з друком. Мав купу довідок збирати про те, що була розбомблена друкарня", – каже Віктор Круглов.
На жаль, повномасштабна війна триває й ворог продовжує обстрілювати цивільні міста. В період підготовки цього матеріалу внаслідок балістичного удару по Києву в ніч проти 19 липня 2026 року сильно постраждала друкарня "Конві". Величезні цехи залишились без даху, обладнання друкарського та палітурного цехів було знищено або залито водою, а офісні приміщення вигоріли вщент. Повністю знищені майже 250 тисяч підручників для 9 класу, які були готові до відправки в школи.
Друкарня "Конві", обстріл від 19.07.2026
Крім цього, 25 листопада 2025 року від російського обстрілу постраждала ще одна партнерська друкарня в Києві – "Від А до Я".
Партнерська друкарня в Києві "Від А до Я", обстріл від 25.11.2025
Постраждала під час прильоту на Петрівці книгарня видавництва "Ранок" "Альпака", 15.06.2026

Намагаємося будувати екосистему від народження

Видавець додає, що триматись на ринку дозволяє ціла екосистема, яку вже вдалося побудувати "Ранку". На зараз підручники (держзамовлення) складають четверту частину продукції, все інше – це комерційні видання, які, по суті, дозволяють системі працювати злагоджено.
"На зараз підручник коштує як дві чашки кави, а це десь в п'ять разів дешевше, ніж в Європі. І я дуже сподіваюся, що колись ситуація зміниться – навчальну літературу оцінять і у фінансовому еквіваленті. Поки що завдяки виданню підручників ми знайомимося з неймовірними людьми, спеціалістами в різних областях – і це допомагає нам видавати книжки з інших тем"
– Віктор Круглов, провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО найбільшого профільного видавництва "Ранок"
Додає, що видавництво підручників також є проявом соціальної відповідальності – якісні книжки для розвитку дітей – це інвестиція в майбутнє. Жартує, що авторів-фахівців природничих наук мотивують писати, наводячи аргументи про якісні дрони й нові технології.
Церемонія вручення срібла премії BELMA за підручник з хімії для 7 класу на міжнародній виставці у Франкфурті
"Якщо ти фізику не будеш писати, то хто згодом будуватиме електростанції, хто буде розробляти сучасні дрони (сподіваємося, згодом вони вже не знадобляться). І цей аргумент працює. Автори погоджуються готувати нові, сучасні книжки для нового покоління фізиків, математиків. Тобто, мабуть, у нас така місія, що ми допомагаємо навчати й навчатися", – підсумовує Віктор Круглов. Розповідає, що мову й літературу теж не оминають увагою. Зараз у фокусі видавництва – новий цикл для молодших класів. 
"Підручник з української літератури має вийти у 2029–2030 році. Там вже будуть вірші сучасників і коротенькі оповідання молодих авторів і авторок, які почали друкуватися під час повномасштабної війни. І це дуже круто, тому що, можливо, вони стануть класиками, можливо, ні, але тексти їхні не гірші, ніж Нестайка, до якого ми звикли, чи Ліни Костенко, – додає провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранку". – Це Дара Корній, Юліта Ран, Ганна Булгакова, Юлія Каспарова".
Розповідає, що зараз у розробці видавництва ще один експеримент, який точно може стати резонансним: "Ранок" готує інноваційний підручник з української літератури, створений за участі українських переможців Global Teacher Prize. Його ідея – менше обов’язкових великих текстів і більше простору для вибору: учні та вчителі зможуть працювати з ширшим переліком творів для додаткового читання.
Спалені книжки. Обгорілі внаслідок російського ракетного обстрілу підручники видавництва на Франкфуртському книжковому ярмарку (Frankfurter Buchmesse)
"Зараз спостерігаємо революційні зміни – автори підручників мають написати свою навчальну програму, а вчитель – її обрати (або не обрати) разом із підручником. Вважаю, що це дуже позитивно вплине на навчальний процес. Я, наприклад, за те, щоб у програмі було якнайменше творів, які обов'язкові до вивчення, а більше творів на вибір – учнів і вчителів. Це схоже на досвід Британії, Німеччини, де протягом року вивчають 3–4 програмні твори. У нас новий текст починають чи не щотижня. Діти не встигають прочитати, усвідомити, обговорити – і це не дуже правильно. Плюс деякі твори діти просто не розуміють. «Кайдашеву сім’ю» я ненавидів до тих пір, поки вже дорослим не пішов у театр Франка. Хіба дитині зрозумілі ці баталії родичів за грушу?" – пояснює свою позицію Віктор Круглов. Додає, що має цікавість, як на таку розробку "Ранку" відреагують освітяни – адже від цього залежить вибір підручників. 
"Сподіваюся, що десь 10% – а це приблизний відсоток вчителів, які підтримують нове, захочуть цією концепцією скористатися"
– Віктор Круглов, провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО найбільшого профільного видавництва "Ранок"

Що робить посібник популярним, і які видання імпонують "Ранку"

Говоримо про те, що до підручників "Ранку" додається багато розробок саме для вчителів, які можуть бути використані на уроці.
"Це наш принцип – у підручнику має бути сервісний, методичний апарат для вчителя – технологічні карти, презентації. Як на мене, це і робить зараз підручник конкурентним – окрім сильного тексту, там мають бути якісні сервіси, які ми пропонуємо вчителю. «Ранок», наприклад, перший почав робити презентації, тоді ж ми організовували конкурси для вчителів, щоби преміювати найкращі зразки. Зараз у багатьох школах вже є електронні дошки й можна виводити на екран"
– Віктор Круглов, провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО найбільшого профільного видавництва "Ранок"
Додає, що відео, інтерактивні тести "Ранку" вчителі використовують як частини уроку, дають фідбек. Попит також має зв’язок з авторами підручника – на книжці розміщений код технічної підтримки – за ним вчитель може отримати консультацію, порадитись. 
"Наші автори дуже багато начитують лекцій вчителям: як викладати, як надавати методику. І школи, якщо вибирають наш підручник, знають, що в них буде методичний посібник, а також щомісячна лекція від автора підручника онлайн, де вони можуть напряму поставити питання. Це підтримує велику екосистему читання й навчання", – ділиться Віктор Круглов. Підтверджує, що на сьогодні "Ранок" є головним дитячим видавництвом країни, яке представляє на ринку літературу для дітей усіх вікових категорій – від немовлят і до підлітків. 
Подяка видавництву
"Власне «Ранок» починався з того, що ми розробляли книжки для своїх дітей. Потім діти підросли, пішли в перший клас – ми почали писати перші підручники. Я за освітою фізик – мені цікаво було долучатись до створення посібників природничих наук. Зараз наша екосистема постійно доповнюється і розвивається. Для кожної віхи проводимо окремі дослідження, які нас самих періодично дивують. Так, хто б міг подумати, що немовлятам зручніше роздивлятись чорно-білі книжки – у «Ранку» тепер є ціла серія. Також «із розумом» підходили до створення найновішого напряму – підліткового READBERRY. Підлітки – доволі специфічна авдиторія – зараз бачимо, що вони виставляють фото з книжками в інстаграм – вважаємо це успіхом", – каже Віктор Круглов. Додає, що зараз "Ранок" практично не має нових конкурентів – через погіршення демографічної ситуації. 
"Все більше видавництв відмовляються від літератури для дітей – це невигідно. Ми працюємо, бо процеси йдуть безперервно, і маємо до цього сантимент, відповідальність перед авторами. Підручники, які вийшли 2023, розробляли в березні 2022 в бомбосховищах. Ті посібники, які виходять зараз, створювали протягом кількох років"
– Віктор Круглов, провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО видавництва "Ранок"
Додає, що вже зараз можна говорити про "підручники майбутнього" – у "Ранку" враховують прогнози й візії експертів, беруть участь у семінарах Асоціації європейських видавництв підручників European Education Publishing Group, EEPG ("Ранок" представляє Україну та є членом Європейської асоціації освітніх видавництв [EEPG] з 2016 року. Це зробило видавництво першим та єдиним представником України в цій міжнародній організації).

Яким буде підручник за 10 років

"Зараз одним із нагальних питань в Європі є виклик з боку штучного інтелекту", – розповідає видавець. Домашні завдання старих зразків вже беззмістовні, оскільки їх допомагає виконувати ChatGPT, натомість учні не отримують той результат, який мали б, також притуплюється здатність критично мислити. 
"Завдання додому мають бути іншими – з проєктним підходом. Не просто «склади суму в зошиті», а, наприклад, «візьми чек в магазині, подивись яка сума, скільки рядків». Щоби штучний інтелект виконав завдання такого плану – йому потрібно правильно поставити питання, – каже Віктор Круглов. – Цього теж треба вчити учнів".
Додає, що в нові підручники, які зараз розробляє "Ранок", додають більше проєктних завдань, а також завдань, які учні мають виконувати в групі. Каже, що в майбутньому десятилітті (а для видавництв підручника – це приблизно 3 нові книжки) – посібник все ще буде центром навчальної інфраструктури, але стане більш інклюзивним. 
"Підручник майбутнього може стати своєрідним персональним тьютором. В нових серіях «Ранку» плануємо робити індивідуальний підхід, коли підручник зможе підлаштовуватися під рівень знань учнів. Це вже не є фантастикою. Також маємо думати про дітей з особливими потребами – а це окремі вимоги. У видавництві створений спеціальний відділ для роботи з такими дітьми. В Європі є спеціальні норми для рівного доступу до освіти дітей з інклюзіями. Я впевнений, що рано чи пізно ці норми прийдуть в Україну", – каже видавець. Проговорює, що змінюватись має не лише підручник, а всі ланки й учасники процесу.
Логістичний центр видавництва "Ранок"
"У тому числі й школа. Посібник – це один з інструментів освіти, не єдиний. Школа має навчити дітей вчитися нового, оскільки світ стрімко змінюється", – каже Віктор Круглов. Розмірковує над тим, що роль учителя теж зазнає змін, адже вже зараз ми спостерігаємо, як діти самостійно шукають всю потрібну інформацію, відповідно, вчитель перестає бути джерелом фактів і знань.
"Чимдалі цінність учителя буде залежати від того, наскільки майстерно він модеруватиме навчальний процес, допомагатиме дітям взаємодіяти між собою, соціалізуватися, організовувати спільну роботу. Саме це навряд чи можна буде замінити"
- Віктор Круглов, провідний експерт книговидавничої галузі, СЕО найбільшого профільного видавництва "Ранок"
Додає, що сучасні дослідження фіксують стрімке зниження часу концентрації у дітей – і це теж привід думати і над культурою читання змалечку, і над підходами в освіті. 
"Мабуть, суспільство найближчим часом розколеться на тих, хто може читати, бо має досвід читання книжок, і тих, хто засвоює інформацію лише поверхнево, бо більшість часу проводить із телефоном. Якщо 10 років тому дитина могла концентруватися на 12 хвилин, то зараз в середньому – на 47 секунд. Швеція, наприклад, свого часу перейшла на цифрову освіту, а згодом повернулися до паперових підручників. Через погіршення показників концентрації, успішності в навчанні – у початковій школі взагалі заборонили користуватися гаджетами", – каже видавець. Додає, що якщо покладатися на дослідження, які сьогодні проводять європейські науковці, то за 10 років поруч із диджитальними застосунками існуватимуть паперові підручники, до яких ми звиклі та "які пахнуть".
Команда видавництва повернулась до офісу після обстрілу
"Зараз говоримо про те, що має бути структурований лінійний текст, а до нього мають йти цифрові завдання для персоналізації, відпрацювання навичок. Звичайно, без цифри вже неможливо – ми в сучасному світі живемо. Але паперові книжки – це, мабуть, те, що може робити людину людиною", – каже Віктор Круглов.
Цікавий факт
Концентрація уваги дитини впала з 12 хвилин до 47 секунд за 10 років.