Фронтові відео
Твори, що народжувались на світ понад 200 років тому, і сьогодні залишаються джерелом сили і єдності для багатьох українців, зокрема тих, хто виборює незалежність на лінії зіткнення з ворогом. Десятки військовослужбовців з різних частин зачитали вірші Тараса Шевченка там, де щодня і щоночі лунають вибухи, посеред сирої землі, під мерехтіння окопних свічок.
82-га окрема десантно-штурмова Буковинська бригада
механік-радіотелефоніст батальйону управління
До повномасштабного вторгнення Артем Прохода був частиною команди "Суспільне. Суми", подорожував і "виховував рудого кота". До Збройних сил чоловік доєднався у 2023. Нині Артем – механік-радіотелефоніст відділення засобів радіозв’язку.
У конкурсі #ФронтовийКобзар Артем Прохода бере участь вдруге.
"Все почалося із покинутої напівзгорілої дачі біля Оріхова у 2023 році. Тоді я був пілотом розвідувального БпЛА. Ми шукали позицію для роботи, і випадково натрапили на невелику бібліотеку на другому поверсі цієї дачі.
Серед книжок, що збереглися, були твори в шести томах Олеся Гончара. Він багато писав про війну. Там був вірш «Думи про батьківщину». Сподобався. Одразу прочитав його на камеру під ліхтар прямо там. Це було щось нове, новий досвід. Книжку я забрав. Вона як талісман для мене, вже 4-й рік", – поділився спогадами Артем.
За два роки після тієї знахідки, напередодні Шевченківських дні 2025, відбувся перший конкурс з декламування віршів Кобзаря, до якого долучився Артем.
"Шевченко – батько українського народу. Його вклад в українську державність неоціненний. Тому Шевченківські дні особисто для мене – прояв поваги й шани до Кобзаря", – каже військовослужбовець.
Цього року чоловік також не зміг відмовитись від участі.
"Рік тому, під час Курської операції, ми втратили товариша. Присвятити йому одне зі своїх читань я планував давно. Так співпало, що на початку весни в бригадах ДШВ знову оголосили про конкурс. Цьогоріч не взяти в ньому участь я не мав морального права", – поділився військовий.
"Кавказ" був написаний у 1845 році, але, як підкреслює Артем, його актуальність зараз надзвичайна висока, на жаль.
"Зараз ми переживаємо надзвичайно складні часи, тому важливо навчитися знаходити підтримку всередині себе. Це така база, яку ніхто і ніколи не зможе у вас забрати. Між іншим, поезія в цьому питанні – не на останньому місці. Читайте українську літературу, піклуйтеся про себе і своїх близьких. Перемога скоро!" – каже Артем Прохода.
Багато українців знають Олексія Тритенка як актора театру й кіно, але від першого дня повномасштабного вторгнення заслужений артист України залишив сцену й став на захист країни. Олексій брав участь в обороні Києва, згодом – у захисті Миколаєва. Рік тому перевівся до Десантно-штурмових військ і потрапив у славетну 79-ту бригаду. Де наразі служить в Батальйоні безпілотних систем.
79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада ДШВ ЗСУ
молодший сержант ББпС
Захоплення постаттю Тараса Шевченка мотивувало Олексія доєднатись до ініціативи #ФронтовийКобзар.
"Підтримувати такі ініціативи потрібно, тому що Шевченко – це наш український культурний код. Тому щонайменше знайомство із його творчістю – це базис для сучасного українця", – каже Олексій.
На питання, в чому Олексій Тритенко знаходить підтримку сьогодні, військовослужбовець відповів коротко: "В таких солодких та майже міфологічних поняттях як Помста й обов’язкова Перемога".
80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ
фельдшерка медичного пункту
Віталіна Назарук почала військову службу у 2017 році, виконуючи обов’язки радіотелефоністки. З 2022 року працює фельдшеркою в медичному пункті десантно-штурмового батальйону.
Поезія Тараса Шевченка завжди була символом боротьби за свободу, гідність і любов до України, каже Віталіна Назарук. Саме тому військовослужбовиця долучилась до ініціативи #ФронтовийКобзар, щоб ще раз нагадати про силу українського слова:
"Декламування віршів Шевченка допомагає зберігати нашу культурну спадщину, об’єднує людей і нагадує про цінності, за які українці боролися і продовжують боротися. Особливо сьогодні це має велике значення, адже культура і мова є частиною нашої ідентичності та сили", – каже Віталіна Назарук.
Військова медикиня обрала вірш "Гомоніла Україна", бо "він дуже сильний за змістом і передає дух боротьби та незламності українського народу".
"У цих рядках відчувається пам’ять про нашу історію, про тих, хто захищав рідну землю. Цей вірш мені особливо відгукується, адже сьогодні його слова звучать дуже актуально. Через декламування я хотіла передати повагу до нашої історії, силу українського духу та любов до України", – коментує Віталіна.
Знаходити сили для щоденної боротьби військовослужбовиці допомагають люди: "Підтримку знаходжу в рідних та тих хто поруч, з ким разом служимо. Також велику силу дає розуміння того, заради чого ми це робимо – заради України, її майбутнього і наших людей".
Великою мотивацією для Віталіни Назарук є і її син: "Дуже мотивує мій синочок, адже все, що ми робимо сьогодні, – заради майбутнього наших дітей. Саме думка про нього додає сил і допомагає не здаватися. Також підтримують прості речі: музика, книги й можливість іноді трохи відпочити та відновити сили".
95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада ДШВ ЗСУ
старший лейтенант, офіцер відділення комунікацій в/ч А0281
Андрій Іванюк доєднався до війська в перший рік повномасштабного вторгнення. Відтоді він виконував різні обов’язки – був і танкістом, і командиром аеромобільного взводу. Нині він – офіцер відділення комунікацій.
"До повномасштабного вторгнення я працював журналістом і телеведучим. Знімав проєкти, зокрема «МастерШеф», був ведучим рубрик у програмі «Ранок з Україною», багато подорожував. Півтора року прожив в Африці й мав справді яскраве, насичене життя", – пригадує Андрій Іванюк.
Взяти участь в конкурсі #ФронтовийКобзар військового мотивувало власне бажання нагадати молоді, скільки насправді років Росія є ворогом нашої країни.
Відповідаючи на питання, що підтримує Андрія сьогодні, чоловік згадує свою родину, зокрема племінниць Ульяну та Поліну.
"Ініціатива #ФронтовийКобзар об’єднує наших військових навколо українського слова, яке завжди було джерелом сили та натхнення. Символічно, що поезія Шевченка звучить сьогодні з бліндажів і бойових позицій – там, де вирішується доля України. Ми вдячні кожному захиснику і кожній захисниці, хто долучився до цієї ініціативи й знаходить час для культури навіть у найскладніших умовах. Такі проєкти нагадують, що наша боротьба – не лише за територію, а й за цінності, мову та ідентичність", – підкреслив Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП.
"Ініціатива #ФронтовийКобзар об’єднує наших військових навколо українського слова, яке завжди було джерелом сили та натхнення. Символічно, що поезія Шевченка звучить сьогодні з бліндажів і бойових позицій – там, де вирішується доля України. Ми вдячні кожному захиснику і кожній захисниці, хто долучився до цієї ініціативи й знаходить час для культури навіть у найскладніших умовах. Такі проєкти нагадують, що наша боротьба – не лише за територію, а й за цінності, мову та ідентичність", – підкреслив Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП.