"Я сьогодні підбив три гармати й два "Урали". І це тільки до обіду". Як школа аеророзвідки "Довжик" навчила 8 тисяч людей керувати дронами  

За підтримки Інтерпайп
10 жовтня 2024
Довжик – невеликий ремінець, який мисливці прикріплюють до опутенок сокола, щоб утримати птаха на своїй руці. Нині це не лише архаїчний термін із сокільництва, а назва відомої у військовій спільноті школи аеророзвідки.
"Довжик – це автентичне українське слово, яке символізує звʼязок пілота з його «пташкою»", – розповідає співзасновник школи аеророзвідки "Довжик" Дмитро.
Дмитро, який до повномасштабної війни займався ритейлом і не мав досвіду військової служби, разом з кількома знайомими заснував у Дніпрі школу аеророзвідки, яка випустила вже понад 8 тисяч курсантів.
Фото: Дмитро
Ініціативна група зі 5 людей, кілька цивільних дронів і бажання допомогти захищати Україну – таким був майбутній "Довжик" влітку 2022 року. "Інтерпайп" Віктора Пінчука дізнався про ініціативну групу, підтримав та допоміг організувати системну роботу.
Сьогодні інструктори "Довжика" провели сотні виїзних навчань поблизу фронту й навчили понад 8 тисяч пілотів. Школа пропонує курсантам безоплатне навчання за 6 напрямами: аеророзвідка, бойове застосування FPV-дронів, збірка FPV, великі "бомбери", літаки-крила, військово-програмне забезпечення.
Про високу якість навчання тут знають чи не в кожній бригаді, школа "Довжик" входять до ради Незалежної асоціації шкіл БпЛА України, яка об’єднує 15 найкращих закладів з підготовки пілотів дронів у країні.
"УП. Життя" за підтримки компанії "Інтерпайп" розповідає історію становлення першої волонтерської школи аеророзвідки та реальні бойові результати, якими можуть похвалитися колишні курсанти "Довжика".

Від "Мавіків" до "бомберів". Чого навчають у школі "Довжик"

Школа аеророзвідки "Довжик" навчає курсантів керувати всіма типами безпілотників, які використовують Сили оборони: від найпростіших китайських Mavic до FPV-дронів, літаків-крил та "бомберів", що відомі в народі як "Баба Яга". 
Окрім безпосередньо пілотування, курсантів навчають збирати й обслуговувати коптери, а також користуватися програмним забезпеченням "Кропива", Delta та іншими.
В середньому навчання триває два тижні (для операторів FPV – три). Більша його частина проходить в умовах, максимально наближених до бойових. Нині у школі працює 46 цивільних інструкторів, сертифікованих за державними стандартами.

"Нам дали не лише навчання, а відчуття побратимського запалу"

28-річний військовий на псевдо "Гриб" – аеророзвідник та оператор FPV-дрона 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.
Фото: "Гриб" з побратимами
Від початку великої війни чоловік працював зі звичайними "Мавіками", але минулого року командування відправило його вчитися керувати FPV. Ці безпілотники сильно змінили хід війни та дозволили ефективно знищувати більше цілей.
"Якщо порівняти FPV і Mavic, на яких я працював, то Mavic може бути як розвідувальний, так і ударний, але він не може далеко залетіти з БК, плюс у нього маленький БК – десь до пів кіло. Працювати по піхоті з цим можна, але знищити щось солідне вже важко.

FPV ж може взяти з собою 2-3 кілограми заряду (кумулятивного, фугасного, термобаричного) і влучити прямо в ціль. Ми знищували танки, САУ, гармати, купу живої сили ворога одразу. Але пілотування – це 20% від всієї роботи FPV. Бо це наче окрема планета, в якій важко розібратися", – пояснює "Гриб".
Боєць каже, що у школі він отримав дуже багато практики. У теоретичній частині викладали тільки найважливішу інформацію.
"У деяких навчальних центрах пояснюють дуже багато теорії, якої людина все одно не запам’ятає, якщо вона ніколи не бачила FPV. «Довжик» підійшов до цього правильно, тому що з першого дня ми «сіли за руль». Ми одразу навчилися їх тримати, пілотувати, потім був симулятор. Багато трас, багато польотів – це дуже круто для пілота", – розповідає "Гриб".
Після завершення навчання "Гриб" ще кілька місяців звикав до роботи на FPV і нині може похвалитися великим досвідом: разом з побратимами знищив понад 60 ворожих гармат, а російські "Урали" й "Таблетки" бійці вже навіть не рахують.
"Нашою першою враженою ціллю була БМП, яка ще й здетонувала. Ми максимально кайфанули. Але і по піхоті також працювали. Місяців за 4-5 після навчання ми вже круто зайшли в роботу. На тому напрямку на Луганщині ми були одними з найкращих", – ділиться "Гриб".
21-річний аеророзвідник 25-ї окремої повітрянодесантної бригади на псевдо "Малюк" також навчався у школі "Довжик".
Фото: "Малюк"
Перший бойовий вихід "Малюка" відбувся ще перед навчанням, на Новий рік 2023-го: вже тоді військовий працював з "Мавіками" та успішно знищував скупчення ворожих танків у Серебрянському лісі. А після року участі в бойових діях, щоб вдосконалити свої навички та опанувати ще й FPV-дрони, "Малюк" поїхав до школи "Довжик".
Повернувшись на службу, він не лише сам успішно знищував ворога, а й почав вчити побратимів із 25-ї бригади.
Бійцю сподобалося, що інструктори школи заохочували нестандартні ідеї та допомагали аналізувати помилки. Разом з інструкторами працювали інженери, які встигали поремонтувати навчальні FPV, щоб вже наступним днем курсанти могли використовувати їх для польотів.
"Кожного дня у нас змінювалася траса, зростав темп, літати було дуже прикольно. Нам дали не лише навчання, а відчуття побратимського запалу і змагання. Для себе я зрозумів, що можу і виконувати бойові завдання, і навчати людей, і думати про інші цікаві сфери, ту ж саму інженерію FPV.

Протягом 8 місяців до свого поранення я був пілотом FPV-дрона. Загалом у мене було більш як 1300 скоригованих цілей. Сам вразив мінімум 4 танки, купу БТРів, колісної техніки, особового складу. Вмію літати вночі, тоді результати кращі", – ділиться "Малюк".
Після поранення "Малюк" став інструктором і прийоми своїх "вчителів" з "Довжка" використовує для тренування побратимів.
"Перш за все, мені сподобалася злагодженість інструкторів, планування занять, індивідуальний підхід до кожного. Усім видавали дрони, показували, як програмувати модулі керування, літати на симуляторах, літати на дистанцію.

Не всім це вдавалося, але інструктори робили так, що не було безвихідної ситуації. Якщо в тебе не дуже добре виходить літати, ти можеш бути хорошим інженером FPV, готувати для них боєкомплект", – каже "Малюк".
Такі позитивні відгуки, за словами Дмитра, інструктори чують часто. Школа "Довжик" навчала курсантів з усіх родів військ: піхотинців, артилеристів, танкістів, десантників, бійців ССО, СБУ, а ще службовців внутрішніх військ, поліціянтів і рятувальників. І "випускникам" є чим похвалитися.
"Якось один із наших хлопців сказав: «Я сьогодні підбив три гармати, два "Урали", і це тільки до обіду, розім’явся трошки». Звісно, ми ними пишаємося…

Я пам’ятаю, як за 2 тижні після першого випуску FPV-пілотів хлопці надіслали звіт, що вони підбили декілька танків і ще якоїсь ворожої техніки сумарно на десятки мільйонів доларів.

Ми вважаємо, коли пілот навчений, він ефективно зробить свою справу. Тому наша головна мета – підготувати ефективних пілотів", – ділиться Дмитро.

Як з’явилася школа аеророзвідки, що навчила 8 тисяч пілотів

Офіційний День народження "Довжика" – 1 серпня 2022 року, але ідея народилась в перший день повномасштабного.
"24 лютого 2022 року зібрались люди, які хотіли допомогти силам оборони міста. Всі були з Дніпра, допомагали Національній поліції, силам ТрО, які на той момент потребували «очей» з повітря. Подумали, що можемо бути корисними й військовим. Почали вивчати, як використовувати цивільні дрони для бойового застосування", – розповідає Дмитро.
Перші кілька місяців хлопці опановували мистецтво керування різними "пташками" і вивчали потреби військових.
"Ми працювали з 93-ю бригадою «Холодний Яр», 25-ю окремою повітрянодесантною бригадою, 80-ю десантно-штурмовою бригадою.

Фактично, перші пів року партизанили. Виїжджали на лінію бойового зіткнення, щоб зрозуміти, як все працює, перевірити наш підхід. Бо в тилу ти цього не зрозумієш. Технології постійно розвиваються", – каже Дмитро.
У липні 2022 року активісти зібрали достатньо інформації про потреби війська, сформували першу команду з 20 інструкторів і придумали для школи назву – "Довжик".
Перших курсантів навчали на маленьких дронах, які зараз майже не використовуються, з моделей DJI Mini 2 та DJI Air 2 поступово перейшли на Mavic 3, Autel EVO 2.
"Ми навчаємо на всіх дронах, які використовують Сили оборони: Mavic 3, Mavic 3 Pro, Mavic 3 Enterprise, Mavic 3T, Autel EVO MAX 4T з тепловізійною камерою, лінійка DJI Matrice 30-300 серії. Якщо говорити про аеророзвідку – базові DJI Mavic".
У травні 2023 року в школі запустили напрям пілотування FРV-дронів, а з початку 2024-го – FРV-інженерії. За словами Дмитра, школа насамперед робить ставку на технологічність і постійну актуалізацію програми.
Оскільки "Довжик" – не державна структура, а волонтерський проєкт, інструктори можуть швидко підлаштовуватися під потреби Сил оборони.
"В системі освіти ЗСУ програму навчання спочатку пів року пишуть, потім ще пів року узгоджують, і кілька років можуть по ній займатися. Ми знаємо всі навчальні програми по безпілотних системах у навчальних центрах, і вони вже не актуальні, тому що відповідно до статуту, в ЗСУ не можуть навчати працювати з тим, чого офіційно немає на озброєнні.

‍Наприклад, "Кропива", яку використовують ще з часів АТО, досі не прийнята до експлуатації. А ми постійно стежимо за новими технологіями й оперативно актуалізуємо навчальні курси з допомогою військових", – пояснює Дмитро.
Оскільки проєкт не фінансує держава, засновники не отримують прибутку, а навчання для військових – безоплатне, всі затрати покривають спонсори, зокрема компанія "Інтерпайп" і Фонд Віктора Пінчука.
"Ми познайомилися з Фондом Віктора Пінчука на старті нашої роботи. Вони повірили в нас, надали необхідну техніку, автівки для виїздів в поля, кошти на фінансову підтримку інструкторів. Фактично перевели нашу ініціативну групу на рівень школи, системної роботи. Завдяки їхній підтримці, яка триває й досі, ми третій рік навчаємо військових безкоштовно, а також розвиваємось, залучаючи нових спонсорів", – додає Дмитро.

"Довжик" – приклад партнерства волонтерів і бізнесу

Коли почалася повномасштабна війна, компанія "Інтерпайп" Віктора Пінчука, окрім підтримки власних співробітників у війську, почала системно допомагати військовим бригадам регіону: 25-й повітрянодесантній, 93-й окремій механізованій, 17-й танковій та іншим.
"Окрім комплексного супроводу власних мобілізованих співробітників, ми системно підтримуємо бойові бригади. Найбільшим запитом військових у 2022 році були дрони, тому що вони не стояли на озброєнні. Відповідно, ЗСУ не могли навчати аеророзвідників. 

Військові розказали про волонтерів, які хочуть і можуть навчати аеророзвідників, але їм потрібна підтримка, щоб розгорнутися", – розповідає Людмила Новак, PR-директорка "Інтерпайп", керівниця напряму допомоги військовим та представниця Фонду Віктора Пінчука в Дніпропетровському регіоні.
За словами Людмили, головною мотивацією для підтримки школи стала вмотивованість інструкторів і зосередженість засновників на сучасних технологіях.
Влітку 2022 року Фонд Віктора Пінчука підписав із "Довжиком" меморандум про допомогу. Школі купили автівки, дрони, комп’ютери, зарядні станції та базове оснащення.
Нині основна допомога з боку Фонду – надання фінансової підтримки для інструкторів "Довжика" та все необхідне для навчання пілотів FPV-дронів.
Водночас волонтерський проєкт постійно шукає бізнеси, які готові допомогти закрити поточні витрати: адже школа поступово додає нові напрями навчання.
"Ми постійно в пошуках фінансування. Бо техніка коштовна, вона виходить з ладу і постійно потребує технічного обслуговування. Команда велика, не вистачає автівок. Там, де ми їздимо, цивільні авто не проїжджають, тому наші «тачки» ламаються майже кожного тижня", – каже Дмитро.
За його словами, крім основного спонсора, школу активно підтримують виробники безпілотників.
"Від держави ми отримали розуміння важливості справи. Нам не заважають перебувати на військових полігонах і в місцях розташування підрозділів.

Але якщо раптом буде якась легалізація нашої справи, щоб ми змогли підписувати контракти з міністерствами та бригадами, чи нас визнають критичною інфраструктурою і ми отримаємо якесь бронювання, – це буде суперкрута підтримка", – додає співзасновник школи.
Нині "Довжик" планує розширювати навчальну програму і вже "дивиться" на напрям наземних роботизованих комплексів, які можуть допомагати в евакуації поранених і доставленні боєкомплекту.
"Є багато виробників, які вже набрались досвіду і зробили хороші системи. Керуванню ними теж потрібно навчати. Мріємо вирости до міжнародного навчального центру. Бо досвід українців з використання безпілотних систем, напевно, зараз на першому місці у світі. І ми продовжуємо стежити за новими технологіями, адже у сфері безпілотників кожні кілька місяців усе змінюється", – додає співзасновник "Довжика".
© 2007-2024, Українська правда.
‍
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".