Якими бувають протези
Україна за майже чотири роки повномасштабної війни зробила шалений стрибок у протезуванні – на жаль, через такий само шалений запит на такі послуги. Якщо раніше йшлося про протези ніг або рук, які лише зовні нагадують справжні, то сьогодні можна говорити про функціонал і можливості, що вражають. Тож які види протезів існують і кому який потрібен?
Протезування рук
Як пояснив Владислав Сіховський, усе залежить від того, яку діяльність планує вести пацієнт і як саме буде використовувати протез. Зокрема, це важливо у разі протезування верхніх кінцівок.
Їх ще називають тяговими. Людина може керувати протезом, посилаючи сигнали від уцілілих частин кінцівки. Конструкція
механічного протеза складається з системи важелів та тросів, а основна насадка – це гак, або тягова кисть.
Систему одягають на спину та плечі. Через протилежне плече проходить спеціальна петля, тому коли людина витягує руку, протез "відкривається" завдяки натягуванню троса.
Військовим, які після протезування та реабілітації збираються повертатися на службу, здебільшого встановлюють саме функціональні механічні протези.
"Казали, що практикувались у стрільбі з кулемета", – говорить Владислав Сіховський і додає, що до "механіки" пристосуватися дещо легше, ніж до біонічного протеза, адже людина має певний "тактильний відгук" завдяки особливості конструкції.
За спостереженнями Сіховського, пацієнту, який навчився користуватися "механікою", зазвичай у майбутньому легше навчитися користуватися "біонікою".
Їх ще називають міоелектричними – і це пояснює принцип їхньої роботи. Біонічна рука – це пристрій, який має зовнішнє джерело живлення, тож потребує підзарядки. Цей протез сучасніший, ніж механічний, оскільки обладнаний датчиками для електроміографічних сигналів.
Біонічні працюють завдяки міоелекричним сигналам, котрі зчитуються з кукси пацієнта або прилеглих мʼязів, котрі можуть подати сигнал.
Водночас функціонал біонічних протезів дає можливість комбінувати декілька захоплень та налаштовувати індивідуальні хвати, тому вони значно дорожчі, але збільшують можливість у відновленні функції.
Разом з цим "біоніка" є доволі примхливою у використанні й вимагає більш обережного ставлення. Заступник керівника напряму протезування Unbroken наголошує, що цей вид протеза підходить не всім.
"Якщо людина до поранення працювала, наприклад, на СТО і хоче туди повернутися, ми мусимо розуміти, що «біоніка» (біонічний протез – ред.) в такому випадку буде не дуже зручною і корисною. Більшість моделей бояться пилу, вологи й настільки великого механічного навантаження. Тому потрібно підбирати протез саме під рід занять, яким буде займатися пацієнт. Крім того, перед встановленням «біоніки» важливо розуміти, чи присутні сигнали, чи може пацієнт зробити ізометричне напруження м’яза – скоротити його так, аби запрацював протез", – пояснює фахівець.
Це поєднання біонічних протезів із механічними: для рухів з великою амплітудою використовується тяговий принцип, а для більш точних рухів – принцип роботи біонічних протезів.
Спеціальні протези досі залишаються актуальними, попри розвиток сучасних технологій. Зовні вони виглядають як приймальна гільза з можливістю заміни кисті.
Змінні частини протезів дають можливість вести професійну діяльність або займатися окремими видами активності. Наприклад, тримати інструменти або захоплювати спортивні снаряди. Основна частина протеза зі змінною гільзою зазвичай працює на тяговому принципі.
Протезування ніг
Біонічні протези верхніх та нижніх кінцівок принципово відрізняються між собою. Наприклад, біонічне (гідравлічне) коліно має мікропроцесор, датчики, акселерометр тощо, і "керує" гідравлікою. За словами Владислава Сіховського, біонічні коліна є найбезпечнішими для пацієнтів.
"З ними пацієнт не впаде, навіть якщо зачепиться ногою. Таке коліно зрозуміє, що крок не відбувся, заблокується і не дасть пацієнту впасти. У більшості механічних колін такого немає", – пояснює фахівець.
Як і руки, біонічні коліна мають зовнішнє джерело живлення і, відповідно, акумулятори, за допомогою яких вони працюють.
1. Транстибіальний протез
Цей тип протезів використовується при ампутаціях нижче коліна, коли зберігається власний колінний суглоб. Основний акцент робиться на якісному з’єднанні протеза з залишком кінцівки. Такий протез має бути зручним у використанні, не натирати та не спричиняти дискомфорт.
Протез складається з приймальної гільзи, яка надійно з’єднується з ампутованою кінцівкою, штучною стопою та додатковими елементами для з’єднання. Правильно підібраний протез дозволяє максимально наблизити відчуття до природних під час ходьби.
2. Трансфеморальний протез
Трансфеморальний протез – це пристрій, який замінює втрачену ногу вище коліна. Він має жорстку та м’яку частину, яка монтується до залишкової частини кінцівки пацієнта.
Такі вироби дорожчі й складніші у виготовленні та процесі адаптації. Але з часом дозволяють пацієнту повернутися до більш активного способу життя. Колінні суглоби оснащують системами фіксації стабільності, які активуються вручну або за допомогою ваги пацієнта.
Спортивні моделі здатні витримувати високі навантаження та забезпечувати обертання, що додає свободи у рухах.
Залежно від технології виготовлення бувають екзоскелетні протези та ендоскелетні.
Перші – прості та міцні, виготовляються з пластику і зовні нагадують природну кінцівку. Вони доступніші, але мають обмежену функціональність. Ендоскелетні протези створені з інноваційних матеріалів, мають трубчасту структуру. Вони дорожчі, проте більш адаптивні, що дозволяє краще відповідати потребам користувача.
Попри всі виклики, Україна робить величезні кроки вперед у сфері протезування та реабілітації. Щороку з’являються нові технології, які дають людям більше можливостей для відновлення. Наші фахівці навчаються у закордонних колег і самі передають досвід. Все це допомагає пацієнтам швидше повертатися до активного життя: працювати, займатися спортом, виховувати дітей. І хоча ще багато чого треба вдосконалити, головне – ми рухаємося в правильному напрямку.
Читайте також:
Зійшов на Говерлу після ампутації. Як Superhumans повертає поранених українців до активного життя