Титанічна робота незламних.

Як люди з ампутаціями отримують ще один шанс на повноцінне життя
СПЕЦПРОЄКТ
18 червня 2025
Виклики воєнного часу потребують сучасних і оперативних рішень на всіх рівнях. Один із викликів, з яким зіткнулися тисячі цивільних та військових українців, – це втрата однієї або кількох кінцівок.
Україна зробила справжній марш-кидок у напрямі протезування за останні кілька років, тож тепер не лише наші лікарі переймають міжнародний досвід, а й іноземці вчаться в українських спеціалістів комплексно працювати, наприклад, з бойовою травмою, говорить Олег Білянський, керівник Національного реабілітаційного центру Unbroken (незламний – досл. з англ.).
Детальніше про те, як працює один із найкращих центрів протезування та реабілітації в Україні – далі у матеріалі "Української правди. Життя".

Про Unbroken

Центр протезування та ортезування Unbroken – це сучасний осередок надії та відновлення для людей, які зіткнулися з фізичними викликами та прагнуть повернутися до повноцінного життя. Створити та відкрити такий центр вдалося завдяки підтримці українського та міжнародного бізнесу, організацій, адже кошторис подібного проєкту з урахуванням необхідного обладнання та зарплатні висококваліфікованих вузькопрофільних фахівців може налічувати десятки мільйонів гривень.
Центр протезування та ортезування Unbroken ("Незламні") відкрили у Львові 10 травня 2024 року. Осередок працює на базі Національного реабілітаційного центру "Unbroken" Першого медоб’єднання Львова. У структурі центру передбачалось не тільки встановлювати протези, але й самостійно їх виготовляти. Тож осередок потребував власної протезної майстерні.
Кошти на створення першої в Україні протезної майстерні, що передувала Центру протезування та ортезування у межах багатопрофільної лікарні, надала компанія Nestlé. По-перше, компанія профінансувала ремонт приміщення для майстерні. По-друге, Nestlé допомогла із закупівлею потрібного медичного обладнання й обладнання для реабілітації, як-от радіочастотний аблятор. По-третє, компанія забезпечила роботу менторів, які працюють із пацієнтами.
До травня 2025-го у центрі вже вдалося виготовити понад 600 протезів, 115 з яких – це протези нижніх кінцівок, решта – верхні. Очікується, що Unbroken виготовлятиме понад 1000 протезів на рік.
"В Україні потреба у подібних проєктах є дуже нагальною. Не важко помітити, що попит на роботу центру Unbroken лише підвищується. Компанія Nestlé зі свого боку активно допомагає у створенні та функціонуванні таких лікувальних закладів. Можливість вчасної фахової реабілітації для людей, що втратили кінцівки, – це ключ до активного життя і тисячі здорових людей по всій Україні. Ми впевнені, що такі речі варто підтримувати", – говорить Володимир Співак, директор з корпоративних комунікацій та зв’язків з громадськістю Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі.
Крім виготовлення протезів, "Незламні" навчають спеціалістів зі всієї України.
"Наш центр працює не тільки на виробництво. Після відкриття на базі центру пройшло понад 10 воркшопів та екзаменацій від різних компаній – виробників протезів. Також це була школа Human Study, де навчаються всі наші працівники та представники інших українських протезних центрів", – говорить заступник керівника Центру протезування та ортезування Unbroken Владислав Сіховський.

Запит на протезування більший, ніж кількість фахівців

Попри активний розвиток центрів, брак фахівців відчутний, зважаючи на дедалі більшу кількість запитів щонайменше на протезування в обох центрах. Ця проблема потребує системного підходу, зокрема підготовки нових кадрів, а це так само потребує часу, а також залучення міжнародного досвіду. 
Керівник Unbroken Олег Білянський каже, що нинішній попит на реабілітаційні послуги значно перевищує можливості системи освіти з підготовки таких фахівців. Це зумовлює гострий брак спеціалістів у таких напрямах, як фізична терапія, ерготерапія, реабілітаційна медицина, психологія. 
В Unbroken наразі є черга з пацієнтів лише на протезування верхніх кінцівок.
"Одна людина – один тиждень, якщо порахувати. Черги на протезування нижніх кінцівок наразі не маємо, бо якщо пацієнт має повний пакет документів, то у «живій» черзі він пробуде максимум до тижня часу, поки ми почнемо все робити", – розповідає заступник керівника Центру протезування та ортезування Unbroken Владислав Сіховський.
Керівник Unbroken Олег Білянський
Утім, Олег Білянський наголошує, що кількість пацієнтів зростає кожного дня. Центр опікується не лише протезуванням, але й питаннями інших видів реабілітації.
"Зокрема, після черепно-мозкової травми, травми хребта та спинного мозку, множинних переломів, ураження нервів. Відповідно, запити щодо протезування ми намагаємося закрити якомога швидше", – говорить він. 
В Unbroken пацієнти проходять ще й попередню реабілітацію – підготовку до протезування. Далі вже йде заміна тимчасових на постійні елементи протеза.
У центрі активно впроваджуються сучасні технології нейрореабілітації, розроблені спільно з міжнародними фахівцями зі США, Канади, Швейцарії та Австралії. Зокрема: 
Роботизована система Walkbot
допомагає пацієнтам із травмами спинного мозку чи черепно-мозковими ушкодженнями відновлювати навички ходьби та контроль положення тіла, а також сприяє швидшій адаптації до реабілітації навіть у складних випадках;
Технологія eye-tracking
зчитує інформацію з руху очей, дозволяє пацієнтам спілкуватися на ранніх етапах відновлення, адже для деяких людей це єдиний спосіб взаємодії з навколишнім світом. Ця технологія підвищує інтерактивність реабілітації та сприяє швидшому прогресу;
Крісла з електроприводом призначені для пацієнтів із високим рівнем ураження спинного мозку, які не можуть самостійно рухатися. Такі крісла забезпечують мобільність навіть на ранніх етапах реабілітації, дозволяючи пацієнтам пересуватися та взаємодіяти із зовнішнім середовищем.
Фахівці Unbroken також активно переймають міжнародний досвід. Вони беруть участь у роботі мультидисциплінарних команд з іноземних медичних закладів.
"Крім того, іноземні фахівці приїжджають і працюють з нами пліч-о-пліч – з нашими пацієнтами, лікарями й на нашій базі. Вони обговорюють кожен клінічний випадок окремо, діляться своїми професійними навичками", – розповідає Олег Білянський. 
Українські фахівці з мультидисциплінарних команд також беруть участь у міжнародних конференціях, які проходять як в Україні, так і за кордоном. Або долучаються до тренінгів за окремими запитами.
До початку повномасштабної війни було чітке розмежування фахівців за напрямами роботи: фізичний терапевт працював з ортопедією, інший – у неврології, ще один – в реанімації чи при ураженнях дихальної системи, серцево-судинної тощо.
Тепер, за словами керівника Unbroken, українські фізичні терапевти змушені бути універсальними фахівцями, які розбираються у всіх напрямах реабілітації. Це зумовлено ще й нестачею кадрів з огляду на велику кількість поранених, які потребують допомоги.
"Саме та велика кількість навчань допомогла підняти рівень обізнаності роботи з тією чи іншою патологією. Лише за минулий рік кожен з фахівців пройшов близько 20 тренінгів з різних напрямів реабілітації", – резюмував Білянський.

Найскладніші випадки

Втрата однієї кінцівки – це страшно і складно як морально, так і фізично. А втрата кількох і поготів. За словами заступника керівника Центру протезування та ортезування Unbroken Владислава Сіховського, найскладніше відновлюватися після парних ампутацій.
"Ми неодноразово працювали з парними ампутаціями на рівні стегна, трансфеморальними. У таких випадках реабілітаційний шлях пацієнта є доволі довгим, а процес протезування – специфічним, оскільки ми починаємо зі стабілізаційних протезів, щоб людина опанувала навички рівноваги та мобільності", – розповідає фахівець. 
Наступні протези, які встановлюють пацієнтам з ампутацією ніг, вже є вищими. На цьому етапі також вчать тримати рівновагу.
"Потім уже встановлюють колінні вузли й протез відповідно до зросту людини. Водночас ми мусимо розуміти, що пацієнт з ампутацією навіть однієї кінцівки на рівні стегна під час ходьби витрачає на 200% більше кисню, ніж людина, яка пересувається на своїх ногах.

Це титанічна робота самого пацієнта і великої мультидисциплінарної команди – піти на парні ампутації стегна",
– наголошує керівник напряму протезування.
Великі труднощі також виникають у пацієнтів із вилученням кульшових суглобів або поєднанням ампутацій верхніх і нижніх кінцівок. Це значно ускладнює процес реабілітації, адже для навчання ходьби зазвичай потрібні допоміжні засоби, а відсутність руки ускладнює їхнє використання.
Реабілітація після ампутації загалом залежить від багатьох чинників, зокрема наявності супутніх травм і захворювань. За словами Сіховського, відновлення пацієнтів може зайняти від 4–5 місяців до півтора року. 

Якими бувають протези

Україна за майже чотири роки повномасштабної війни зробила шалений стрибок у протезуванні – на жаль, через такий само шалений запит на такі послуги. Якщо раніше йшлося про протези ніг або рук, які лише зовні нагадують справжні, то сьогодні можна говорити про функціонал і можливості, що вражають. Тож які види протезів існують і кому який потрібен? 

Протезування рук

Як пояснив Владислав Сіховський, усе залежить від того, яку діяльність планує вести пацієнт і як саме буде використовувати протез. Зокрема, це важливо у разі протезування верхніх кінцівок.
1. Механічні протези
Їх ще називають тяговими. Людина може керувати протезом, посилаючи сигнали від уцілілих частин кінцівки. Конструкція механічного протеза складається з системи важелів та тросів, а основна насадка – це гак, або тягова кисть. 
Систему одягають на спину та плечі. Через протилежне плече проходить спеціальна петля, тому коли людина витягує руку, протез "відкривається" завдяки натягуванню троса.
Військовим, які після протезування та реабілітації збираються повертатися на службу, здебільшого встановлюють саме функціональні механічні протези.
"Казали, що практикувались у стрільбі з кулемета", – говорить Владислав Сіховський і додає, що до "механіки" пристосуватися дещо легше, ніж до біонічного протеза, адже людина має певний "тактильний відгук" завдяки особливості конструкції.
За спостереженнями Сіховського, пацієнту, який навчився користуватися "механікою", зазвичай у майбутньому легше навчитися користуватися "біонікою".
2. Біонічні протези
Їх ще називають міоелектричними – і це пояснює принцип їхньої роботи. Біонічна рука – це пристрій, який має зовнішнє джерело живлення, тож потребує підзарядки. Цей протез сучасніший, ніж механічний, оскільки обладнаний датчиками для електроміографічних сигналів.
Біонічні працюють завдяки міоелекричним сигналам, котрі зчитуються з кукси пацієнта або прилеглих мʼязів, котрі можуть подати сигнал.
Водночас функціонал біонічних протезів дає можливість комбінувати декілька захоплень та налаштовувати індивідуальні хвати, тому вони значно дорожчі, але збільшують можливість у відновленні функції.
Разом з цим "біоніка" є доволі примхливою у використанні й вимагає більш обережного ставлення. Заступник керівника напряму протезування Unbroken наголошує, що цей вид протеза підходить не всім.
"Якщо людина до поранення працювала, наприклад, на СТО і хоче туди повернутися, ми мусимо розуміти, що «біоніка» (біонічний протез – ред.) в такому випадку буде не дуже зручною і корисною. Більшість моделей бояться пилу, вологи й настільки великого механічного навантаження. Тому потрібно підбирати протез саме під рід занять, яким буде займатися пацієнт. Крім того, перед встановленням «біоніки» важливо розуміти, чи присутні сигнали, чи може пацієнт зробити ізометричне напруження м’яза – скоротити його так, аби запрацював протез", – пояснює фахівець. 
3. Гібридні протези
Це поєднання біонічних протезів із механічними: для рухів з великою амплітудою використовується тяговий принцип, а для більш точних рухів – принцип роботи біонічних протезів.
4. Спеціальні протези
Спеціальні протези досі залишаються актуальними, попри розвиток сучасних технологій. Зовні вони виглядають як приймальна гільза з можливістю заміни кисті.
Змінні частини протезів дають можливість вести професійну діяльність або займатися окремими видами активності. Наприклад, тримати інструменти або захоплювати спортивні снаряди. Основна частина протеза зі змінною гільзою зазвичай працює на тяговому принципі.

Протезування ніг

Біонічні протези верхніх та нижніх кінцівок принципово відрізняються між собою. Наприклад, біонічне (гідравлічне) коліно має мікропроцесор, датчики, акселерометр тощо, і "керує" гідравлікою. За словами Владислава Сіховського, біонічні коліна є найбезпечнішими для пацієнтів.
"З ними пацієнт не впаде, навіть якщо зачепиться ногою. Таке коліно зрозуміє, що крок не відбувся, заблокується і не дасть пацієнту впасти. У більшості механічних колін такого немає", – пояснює фахівець. 
Як і руки, біонічні коліна мають зовнішнє джерело живлення і, відповідно, акумулятори, за допомогою яких вони працюють. 
1. Транстибіальний протез
Цей тип протезів використовується при ампутаціях нижче коліна, коли зберігається власний колінний суглоб. Основний акцент робиться на якісному з’єднанні протеза з залишком кінцівки. Такий протез має бути зручним у використанні, не натирати та не спричиняти дискомфорт.
Протез складається з приймальної гільзи, яка надійно з’єднується з ампутованою кінцівкою, штучною стопою та додатковими елементами для з’єднання. Правильно підібраний протез дозволяє максимально наблизити відчуття до природних під час ходьби.
2. Трансфеморальний протез
Трансфеморальний протез – це пристрій, який замінює втрачену ногу вище коліна. Він має жорстку та м’яку частину, яка монтується до залишкової частини кінцівки пацієнта.
Такі вироби дорожчі й складніші у виготовленні та процесі адаптації. Але з часом дозволяють пацієнту повернутися до більш активного способу життя. Колінні суглоби оснащують системами фіксації стабільності, які активуються вручну або за допомогою ваги пацієнта.
Спортивні моделі здатні витримувати високі навантаження та забезпечувати обертання, що додає свободи у рухах. 
Залежно від технології виготовлення бувають екзоскелетні протези та ендоскелетні
Перші – прості та міцні, виготовляються з пластику і зовні нагадують природну кінцівку. Вони доступніші, але мають обмежену функціональність. Ендоскелетні протези створені з інноваційних матеріалів, мають трубчасту структуру. Вони дорожчі, проте більш адаптивні, що дозволяє краще відповідати потребам користувача.
Попри всі виклики, Україна робить величезні кроки вперед у сфері протезування та реабілітації. Щороку з’являються нові технології, які дають людям більше можливостей для відновлення. Наші фахівці навчаються у закордонних колег і самі передають досвід. Все це допомагає пацієнтам швидше повертатися до активного життя: працювати, займатися спортом, виховувати дітей. І хоча ще багато чого треба вдосконалити, головне – ми рухаємося в правильному напрямку.

Читайте також: Зійшов на Говерлу після ампутації. Як Superhumans повертає поранених українців до активного життя
© 2007-2025, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".