Навчити рятувати життя. Як Український Червоний Хрест готує людей надавати першу допомогу – і чому це критично важливо сьогодні

СПЕЦПРОЄКТ
09 грудня 2025
У бомбосховищі чи вдома на кухні – знання першої допомоги можуть стати вирішальними. Повномасштабна війна зробила навички надання першої допомоги для українців актуальними як ніколи. У критичній ситуації рахунок йде на хвилини, і людина з базовими медичними знаннями може врятувати життя до приїзду лікарів.
"Ми не можемо запобігти всім надзвичайним ситуаціям, але можемо зробити все, щоб люди знали, як діяти в ці вирішальні перші хвилини. Саме це рятує життя", – наголошує Надія Ямненко, майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
За час повномасштабного вторгнення бажання опанувати навички першої домедичної допомоги зросло в рази – тільки з лютого 2022 року інструктори Червоного Хреста навчили майже 400 000 українців основам першої допомоги. Це безпрецедентний масштаб, що демонструє готовність українців вчитися рятувати одне одного навіть у найскладніших обставинах.
Втім, ці знання необхідні не лише під час надзвичайних ситуацій, а й у повсякденному житті – від нещасних випадків удома до аварій на дорозі.
Як УЧХ навчає українців діяти в критичні моменти – і чому ці знання стали частиною нашої повсякденної безпеки, розповідає "УП. Життя".

Чому перша домедична допомога – критично важлива навичка для українців

Український Червоний Хрест має давню традицію навчати людей рятувати життя. З часу заснування організації понад століття тому ця місія була одним із пріоритетів – ще в мирні часи волонтери проводили курси долікарської допомоги для населення. Сьогодні ж, під час війни, Український Червоний Хрест став головним провайдером тренінгів з першої допомоги по всій країні. Фахівці УЧХ розробили сучасні програми навчання і підготували велику команду інструкторів, здатних навчати навіть у прифронтових та віддалених районах.
Проте між бажанням допомогти й реальними діями є бар’єр, який паралізує багатьох, зазначає Надія Ямненко.
"Головна причина, чому люди не наважуються надавати допомогу, – це страх. Вони бояться, що зроблять щось неправильно. Але саме хвилини або навіть секунди очікування іноді і є вирішальними", – говорить експертка.
Фото: Український Червоний Хрест
Український Червоний Хрест працює саме з цим страхом. Тренери пояснюють: завдання цивільної людини – не лікувати, а не дати стану погіршитися до приїзду медиків. Це вказує на потребу вміти стабілізувати стан, підтримати дихання, зупинити кровотечу – дії прості, але критично важливі.
"У житті кожна людина так чи інакше стикається з небезпеками. І не завжди поруч є фахівці. Ми можемо порізатися, отримати травму, опинитися в ситуації, коли щось стається з нами або ми стаємо свідками події, що потребує допомоги. Саме тому перша допомога – це про здатність кожного підтримати життя", – зазначає майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
Фото: Український Червоний Хрест
Вона наголошує: цивільна людина не повинна виконувати медичні втручання. Але вона може зробити найважливіше – стабілізувати ситуацію й виграти той самий час, який вирішує долю.
"Завдання першої допомоги – підтримка життя та збереження здоров’я до прибуття фахівців. Ми одразу пояснюємо: після тренінгу людина НЕ стає медиком і не повинна намагатися ним бути. Але є дії, які здатні виконати всі, – і саме вони рятують. Це про те, щоб стабілізувати людину, підтримати дихання, зупинити кровотечу, оцінити загрози. У критичний момент саме ці прості речі визначають, чи буде в постраждалої людини шанс на відновлення", – пояснює фахівчиня.
Фото: Український Червоний Хрест

Три рівні підготовки для різної аудиторії: як працює система підготовки УЧХ

Навчання першої допомоги в Українському Червоному Хресті відбувається на трьох рівнях підготовки, розрахованих під різні потреби, різний досвід і різні ситуації. Саме така багаторівнева система дозволяє охопити всі аудиторії: від цивільних, які хочуть здобути базові навички, до представників особливих професій, які виконують службові обов’язки у високоризикових умовах.
Найкоротший курс – 6-годинний – створений для тих, хто вже колись навчався надавати першу допомогу, але встиг розгубити навички.
"6-годинна програма – це радше повторення, рефреш знань. Люди вже десь навчалися, але якщо вони не є фахівцями, то не практикують ці навички регулярно. Обладнання вдома, як правило, немає. Тож одноденний курс допомагає відновити навички, навіть якщо навчання проходило не в Червоному Хресті", – розповідає Надія Ямненко.
Фото: Український Червоний Хрест
Основний навчальний курс, спрямований на навчання базової підтримки життя, триває 12 годин. Він розрахований на цивільне населення і може адаптуватися під вік аудиторії, специфіку місцевості чи найпоширеніші ситуації, в які потрапляють слухачі.
"Це той курс, після якого люди виходять із реальними навичками: зупиняти кровотечу, проводити СЛР (серцево-легенева реанімація. – Ред.), підтримувати дихання, реагувати на судоми, стани втрати свідомості чи загострення хронічних хвороб. Він про те, щоб у критичний момент не розгубитися, а діяти чітко, послідовно й безпечним способом", – говорить Надія Ямненко.
Але є ще третій рівень – найбільш інтенсивний і найвідповідальніший. Тренінги цього типу тривають 48 годин і складають програмний курс, що має як державну, так і міжнародну сертифікацію. Його проходять ті, хто за службовими обов’язками відповідає за життя інших людей: рятувальники ДСНС України, залізничники, поліцейські, працівники промислових підприємств.
На цьому курсі відпрацьовують складні сценарії, тренують реакції на аварії, катастрофи, вибухи, дорожні інциденти. Групи навчаються працювати командно, швидко оцінювати ситуацію, приймати рішення в стресових умовах.
Фото: Український Червоний Хрест

Світові стандарти й українські реалії: як формують сучасні програми УЧХ

Український Червоний Хрест розробляє цілісну систему, яка формує культуру першої допомоги в країні. Вона спирається на міжнародні протоколи, науковий та власний досвід роботи у воєнних реаліях. За понад сто років існування організація перетворилася на найбільший центр домедичного навчання в Україні, а сьогодні – на ключову інституцію, яка адаптує світовий досвід під українські потреби.
Одна з фундаментальних особливостей роботи УЧХ – це те, що вся навчальна методологія базується на глобальних рекомендаціях, які оновлюються кожні п’ять років після масштабних міжнародних досліджень.
"Є міжнародні інституції, які проводять клінічні дослідження у сфері першої допомоги. Це величезна наукова робота, під яку залучають медиків, рятувальників, аналітиків. Кожні п’ять років вони видають оновлені рекомендації, що базуються на доказах. І кожна країна адаптує їх під свої реалії – під рівень медицини, безпеки, доступності ресурсів. Ми не можемо просто взяти іноземний документ і перенести його в українські умови. Ми створюємо єдину програму, погоджуємо її, сертифікуємо – і цей процес повторюється кожні п’ять років. Це означає, що наші програми відповідають світовим стандартам, але при цьому вони про Україну: про те, що реально може трапитися тут, у наших містах і громадах", – пояснює майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
Український Червоний Хрест входить до міжнародної експертної групи, яка розробляє світові стандарти першої допомоги.
Фото: Український Червоний Хрест
"Це означає, що український досвід – і наш, і досвід рятувальників, і досвід громад – стає частиною глобальних рекомендацій. Нас чують. І це надзвичайно важливо, бо наші реалії зараз унікальні й дуже складні", – підкреслює експертка.
Фото: Український Червоний Хрест

Як Український Червоний Хрест навчає людей з інвалідністю надавати першу допомогу

Повномасштабна війна не лише збільшила попит на навчання з першої допомоги, а й змінила профіль тих, хто приходить на тренінги. Серед слухачів – дедалі більше людей, які перенесли поранення, мають ампутації або пересуваються на кріслах колісних.
"Уже у 2022 році перед нашою командою постало питання: як забезпечити можливість навчати та підтримувати людей з фізичною інвалідністю, набутою внаслідок війни. Йдеться про ампутації верхніх і нижніх кінцівок, про молодих людей, які після завершення війни повернуться в громади з протезами або на кріслах колісних, створюватимуть сім’ї, виховуватимуть дітей. Їм також потрібно буде орієнтуватися, як реагувати на побутові травми, повсякденні ситуації – і як надавати допомогу собі та іншим", – пояснює Надія Ямненко.
За її словами, таким чином в Українському Червоному Хресті виявили цей запит на самостійність, на право людини діяти, навіть якщо її фізичні можливості змінилися, – та вирішили діяти.
"Ми зрозуміли, що потрібно адаптувати стандартні методи навчання для людей із фізичною інвалідністю. Йдеться не про те, щоб інші вчилися їм допомагати, а про те, щоб вони самі могли застосовувати навички першої допомоги, які вже мали, але тепер – з урахуванням змінених можливостей тіла. Ми навчаємо, як, наприклад, перевести людину з втрати свідомості у стабільне положення, якщо в слухача ампутована нога; як робити серцево-легеневу реанімацію, якщо немає можливості стати на коліна; як зупиняти кровотечу однією рукою тощо", – розповідає майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
Вона підкреслює, що УЧХ дбає про безбар’єрність і інклюзивність навчання, щоб кожен, хто готовий і хоче бути соціально активним, мав до цього доступ.
"Важливо, щоб люди з інвалідністю могли адаптувати нові можливості свого тіла до технік першої допомоги: як перевести людину у стабільне положення; як проводити серцево-легеневу реанімацію; які є обмеження під час зупинки кровотечі; як виконувати дії, що у людей без інвалідності інколи відбуваються автоматично", – пояснює фахівчиня.
Щоб побудувати цю програму, УЧХ пішов шляхом досліджень:
"Разом із колегами та у співпраці з Академією наук ми провели наукове дослідження. Завдяки участі демобілізованих військовослужбовців ми змогли знайти практичні рішення й розробити підходи, які дозволяють адаптувати першу допомогу для людей з ампутаціями або тих, хто використовує крісло колісне", – розповідає Надія Ямненко.
Програма вже працює у Львові. А адаптовані тренінги для людей із порушеннями зору давно проводять у Києві. Маємо навіть довідник з надання першої допомоги шрифтом Брайля. І амбіція команди – масштабувати інклюзивну модель у всі регіони, де існує потреба.
Фото: Український Червоний Хрест

Як надавати першу допомогу тваринам – і як цьому навчають в УЧХ

Під час повномасштабної війни тисячі українців зіштовхнулися з тим, що тварини опиняються в тих самих загрозах, що й люди: хтось евакуйовувався разом з улюбленцем під обстрілами, хтось знаходив наляканих або травмованих собак і котів у покинутих під’їздах чи зруйнованих кварталах.
Фото: Український Червоний Хрест
У багатьох ситуаціях поруч не було ветеринара – і люди залишалися сам на сам із потребою діяти негайно. Саме цей досвід показав: знання базових алгоритмів допомоги потрібні не лише для порятунку людей. Так у структурі Українського Червоного Хреста з’явилась програма першої допомоги тваринам – як відповідь на реальний, дуже конкретний запит часу.
"Найпростіша відповідь на те, чому така програма з’явилася, – тому що ми живемо в Україні. Війна стала поштовхом. Ми всі бачили світлини, коли люди, рятуючи власне життя, не думали про речі – а першим ділом хапали свого улюбленця. Це було дуже емоційно і дуже показово. Тварини – члени сім’ї. І якщо ми навчаємо людей допомагати одне одному, логічно навчати їх і того, як допомогти тим, хто поруч із нами щодня", – пояснює майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
За її словами, коли людина бере тварину на руки й бачить кров або травму, або сильний страх у свого улюбленця, вона теж лякається і дуже часто просто не знає, що робити. Відтак в Українському Червоному Хресті зрозуміли: треба давати цю базову допомогу, треба навчати реакції, як і у випадку з людьми.
Саме так в УЧХ сформувався курс першої допомоги для тварин. Його мета – не в тому, щоб замінити ветеринара – так само, як звичайна перша допомога не замінює лікаря. Йдеться про те ж саме: виграти час, стабілізувати стан, зробити базове й головне.
У програмі розглядають те, з чим власники тварин або волонтери найчастіше стикаються у кризових ситуаціях: травми, рани, кровотечі, опіки, тепловий удар, отруєння, втрата свідомості, порушення дихання. Курс навчає, як безпечно підійти до постраждалої тварини, як її зафіксувати, оглянути, як не нашкодити їй та собі, як транспортувати до клініки.
"Ми не ставили за мету зробити з людей «ветеринарів-любителів». Ми хотіли, щоб власники й волонтери могли діяти у момент, коли тварина потребує допомоги, а професійної підтримки поруч немає. І цей момент може трапитися будь-коли", – зазначає експертка.
Фото: Український Червоний Хрест
За її словами, попит на навчання виявився величезним. Головні відвідувачі цих тренінгів – люди, які люблять тварин: господарі домашніх улюбленців, волонтери, працівники притулків, люди, які евакуюють тварин із прифронтових територій.
Сам курс – практичний, короткий, але насичений. Люди відпрацьовують техніки на спеціальних манекенах тварин, вчаться правильно діяти, правильно тримати, носити, оглядати їх. Та водночас вчаться одного важливого правила: ти поруч – значить ти можеш допомогти.
Фото: Український Червоний Хрест

Як записатися на тренінг: попит, черги та онлайн-можливості для навчання

Попит на навчання навичок першої допомоги в Україні сьогодні не просто високий – він хвилеподібний. Кожна атака по місту, кожна ніч із вибухами, кожне загострення на фронті одразу відбивається на збільшенні кількості заявок на тренінги. Для Червоного Хреста це давно стало частиною повсякденного планування, каже Надія Ямненко.
Записатися на тренінги УЧХ нескладно – вся система побудована так, щоб людина могла знайти інформацію самостійно. На офіційному сайті Українського Червоного Хреста є окрема сторінка з графіками тренінгів, актуальними контактами та докладними інструкціями. Телефонні лінії працюють щодня та відповідають на всі звернення.
Фото: скриншот вебсторінки Українського Червоного Хреста
"Єдине – у нас є черги. І ми чесно пояснюємо людям: ми обов’язково запросимо вас на тренінг, але не завжди можемо зробити це негайно. Буває, що потрібно трохи почекати", – зазначає майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
Водночас Український Червоний Хрест робить так, щоб ті, хто очікує на проходження тренінгу, мали додаткові можливості для навчання та могли скористатися мобільним застосунком із навчальними модулями, довідником із базовими інструкціями, інтерактивними вікторинами чи онлайн-матеріалами, щоб підготуватися до тренінгу заздалегідь.
"Ми прагнемо, щоб навчатися могли всі – і ті, хто має чекати, і ті, хто тимчасово не може приїхати до нас в офіс", – зазначає фахівчиня.
При цьому офіси Українського Червоного Хреста, де можна пройти тренінги, є у всіх обласних центрах і багатьох великих районних центрах.
Фото: Український Червоний Хрест

Корпоративні та групові навчання: як громади й бізнес будують культуру безпеки разом з УЧХ

На тренінги Українського Червоного Хреста все частіше приходять цілими колективами від громадських організацій і муніципальних команд та великих бізнесів.
"Ми дуже багато працюємо з компаніями, великими підприємствами, бізнесом. У нас тривалі партнерські стосунки – взаємна співпраця, яка ґрунтується на довірі і якості роботи", – розповідає Надія Ямненко.
Фото: Український Червоний Хрест
За її словами, багато партнерів повертаються не один рік поспіль, тому що перша допомога – це навичка, що вимагає періодичного оновлення.
Сертифікат УЧХ діє три роки (а для ДСНС – п’ять). І практично всі, хто пройшов тренінг одного разу, повертаються, щоб підтвердити свої компетенції.
"Ми намагаємося будувати сталі відносини: і з громадами, і з бізнесом, і з окремими людьми. І завжди раді, коли вони повертаються. Дуже приємно, коли на тренінгу знову бачимо знайомі обличчя", – зазначає майстер-тренерка з першої допомоги Українського Червоного Хреста.
Окрім бізнесу, великий запит надходить від громад – особливо тих, де є багато переселенців або підвищений ризик надзвичайних ситуацій. Сільські громади часто організовують тренінги для працівників старостатів, соціальних служб, освітян, волонтерів. І Червоний Хрест реагує на всі такі запити, коли дозволяє безпекова ситуація.