"Відчуття безпеки, попри
близькість ворога":
як мешканці Херсонщини та Миколаївщини
захищають свої громади
захищають свої громади
Спецпроєкт
16 квітня 2025
Вранці 24 лютого 2022 року, коли російські війська масово зайшли на територію України, одним із головних напрямків окупантів стали південні регіони. Цивільним жителям Херсонщини та Миколаївщини довелося екстрено евакуйовуватися або ж шукати прихистку в імпровізованих бомбосховищах, а деяким громадам або ж окремим мирним мешканцям довелося пережити окупацію чи полон.
На четвертий рік повномасштабного вторгнення лівий берег Херсонщини перебуває під тимчасовою окупацією ворога, а визволене правобережжя зазнає обстрілів. Миколаївщину ж російські військові атакують шахедами й чи не щодня нагадують, що війна триває зовсім поруч.
Наприкінці березня в Києві пройшла 6-та Міжнародна конференція "Цивільні у збройному конфлікті: посилення захисту цивільного населення на рівні громад під час повномасштабного вторгнення – реагування, ролі та стійкість в Україні". Захід організувало Центральне управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України спільно з Центром з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) за підтримки Європейського Союзу. У конференції взяли участь представники різних громад, зокрема з південних регіонів, які поділилися своїм досвідом.
"Останні три роки були одними з найскладніших для захисту цивільного населення. Але ми побачили незліченні приклади того, як люди самоорганізовуються та підтримують одне одного в умовах збройного конфлікту та налагоджують повноцінну співпрацю з військовими. Наш спільний пріоритет – знайти нові способи того, аби громади та цивільні залишилися в центрі стратегій захисту. Адже повага і захист людського життя є в центрі всього, що ми робимо", – зауважує програмний директор CIVIC, Омар Абенза.
"Українська правда. Життя" у спецпроєкті "Сильні цивільні" розповідає про сміливих людей, які живуть на прифронтових територіях та роблять все можливе, щоб українці відчували турботу та почували себе захищеними.
Про те, як жителі Херсонщини та Миколаївщини вчаться надавати домедичну допомогу, вивчають теми евакуації та мінної безпеки, а також займаються облаштуванням укриттів та встановлюють системи оповіщення, розповідаємо в матеріалі.
01
"Зміни в громаді залежать від команди": як в Арбузинці працюють з питаннями цивільного захисту
Для жительки Арбузинської громади Миколаївської області Тетяни Чернобай, слова "цивільний захист" були неабияк знайомими ще до початку повномасштабної війни, адже жінка опікувалася цим питанням в органах місцевої влади. Та, як згадує пані Тетяна, до 2022 року, ця тема була більше теоретичною і гіпотетичною.
"У довоєнний час багато проблем цивільного захисту були «на папері» й вирішувалися також «на папері». Нам проводили якісь навчання, але вони були далекі від реалій.Коли ми відчули війну і насправді почали розв’язувати питання цивільного захисту, то зрозуміли, що раніше ми десь там недопрацювали, ми цього не знали тощо", – загадує пані Чернобай.
Велику війну Арбузинська громада зустріла в стані шоку. Але загроза згуртувала жителів і вже 25 лютого 2022 року селищний голова зібрав мешканців, які залишилися в населеному пункті.
Він запитав: "Що ми робимо далі? Ми працюємо і стоїмо?".
Громада відповіла: "Так!".
З того моменту в Арбузинці утворився цілодобовий координаційний штаб, який працював у трьох напрямах: взаємодія з військовими, оборона громади та забезпечення військовослужбовців харчуванням та одягом.
Тетяна Чернобай як начальниця відділу територіальної оборони, цивільного захисту та мобілізації залучалася до організації добровільної евакуації мешканців громади.
"Спершу ми відправляли охочих евакуюватися до західного кордону. Там на них чекали представники громади, які до повномасштабного вторгнення виїхали за кордон.
Коли Сили оборони відкинули росіян від районного центру – Вознесенська – то арбузинці мали змогу виїхати евакуаційним поїздом до Львова.
Ми телефонували людині, яка зголосилася евакуюватися, казали їй дату та час, коли і як можна виїхати, або ж при потребі приїжджали до її дому та відвозили на потяг чи автобус", – розповідає жінка.
Коли Сили оборони відкинули росіян від районного центру – Вознесенська – то арбузинці мали змогу виїхати евакуаційним поїздом до Львова.
Ми телефонували людині, яка зголосилася евакуюватися, казали їй дату та час, коли і як можна виїхати, або ж при потребі приїжджали до її дому та відвозили на потяг чи автобус", – розповідає жінка.
Наприкінці 2024 року Арбузинська громада підписала меморандум про співпрацю з Центром з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC). За словами пані Тетяни, це дало поштовх зібрати робочу групу з питань безпеки, куди увійшли представники різних сфер діяльності, зокрема громадські активісти, волонтери та всі, хто зацікавлений у створенні безпечного простору на території громади.
Проактивні жителі пройшли безпекові тренінги від CIVIC щодо евакуації населення та створення відповідних маршрутів. Також мешканці громади мали змогу взяти участь у заходах, які Центр проводив у Миколаєві. Тетяна Чернобай ділиться, що навчання в обласному центрі цінні ще й тим, що на них зібралися представники різних громад і була можливість обмінюватися досвідом.
"Такі заходи показують, як інші громади виходять з тої чи іншої ситуації. Як вони ту проблему вирішують. Це дуже цікаво, адже ми дивимося і надихаємося: ось ця громада реалізувала 15 проєктів, інша – ще більше; а ота маленька громада аж стільки могла реалізувати.
Ти починаєш розуміти, що зміни в громаді можуть залежати не лише від державного бюджету, а й від команди. Я зрозуміла, що основний потенціал громади – це люди, які хочуть щось робити. Ці історії дуже мотивують, вони змушують рухатися далі", – пояснює жінка.
Ти починаєш розуміти, що зміни в громаді можуть залежати не лише від державного бюджету, а й від команди. Я зрозуміла, що основний потенціал громади – це люди, які хочуть щось робити. Ці історії дуже мотивують, вони змушують рухатися далі", – пояснює жінка.
За словами пані Тетяни, важливою темою, яку порушували на тренінгах CIVIC в межах курсу про евакуацію цивільних, стала взаємодія з військовими.
"Раніше ми зовсім не знали, як правильно співпрацювати з військовими. Це питання для нас було новим і виявилося дуже важливим.
Відсутність взаємодії може впливати на кількість жертв при евакуаціях – це нам показав досвід Маріуполя та Київщини. Через незлагодженість дій населення з військовими й незнання бойової обстановки дуже багато людей потрапляли під перехресний вогонь, під обстріли", – розповідає Тетяна Чернобай.
Відсутність взаємодії може впливати на кількість жертв при евакуаціях – це нам показав досвід Маріуполя та Київщини. Через незлагодженість дій населення з військовими й незнання бойової обстановки дуже багато людей потрапляли під перехресний вогонь, під обстріли", – розповідає Тетяна Чернобай.
Жінка зазначає, що завдяки виграному конкурсу від "Фонду місцевих ініціатив", у громаді відбулися тренування з практичною частиною щодо питань, які особливо актуальні для мешканців:
"Нам подобається, що працівники CIVIC на практиці показують, як правильно реагувати на небезпеки. Дають можливість подаватися на проєкти, які приносять кошти. Допомагають таким маленьким громадам, як ми, зробити щось конкретне для цивільного захисту, а не так, щоб щось просто було «на папері».
Вони нас навчили, що ми повинні бути ближчими до людей, бо ми живемо серед них. І на практиці ми маємо ділитися досвідом і допомагати людям", – говорить пані Тетяна та додає, що додаткова допомога маленьким громадам, а зокрема прифронтовим, є надзвичайно важливою.
Вони нас навчили, що ми повинні бути ближчими до людей, бо ми живемо серед них. І на практиці ми маємо ділитися досвідом і допомагати людям", – говорить пані Тетяна та додає, що додаткова допомога маленьким громадам, а зокрема прифронтовим, є надзвичайно важливою.
Арбузинська громада, до прикладу, не має на своїй території великих заводів чи установ, які б приносили гроші в бюджет. А при обмеженому фінансуванні майже неможливо забезпечити цивільних всім необхідним для відчуття безпеки.
02
"18 днів окупації нам здавались роками": як відновлюється та розвивається громада на Херсонщині
Херсонська область – один з п’яти регіонів України, частина якого на четвертому році війни перебуває під російською окупацією. Зокрема, жителям Кочубеївської громади під контролем ворога довелося прожити 18 днів у березні 2022-го. Начальниця Кочубеївської сільської військової адміністрації Людмила Костюк згадує цей період, як найстрашніший в її житті.
"Я з жахом думаю про лівий берег, який досі в окупації. Тому що нам ці 18 днів пережитого здавалися роками", – згадує жінка.
На момент, коли Сили оборони вибили окупантів з Кочубеївки, у громаді перебувало менше ніж 800 людей. Та вже згодом багато тих, хто виїхав, повернулися і почали працювати над відновленням населених пунктів, які неабияк постраждали від ворожих дій.
"І під час окупації, і після деокупації громади у нас гинули цивільні. Часто це було через ворожі обстріли, які інтенсивно продовжувалися аж до звільнення правого берега.
Загалом у нас багато руйнувань житлових будинків. Майже кожен заклад соціальної інфраструктури було пошкоджено.
Та ми не тільки відновлюємося, але й думаємо про розвиток громади", – говорить пані Людмила.
Загалом у нас багато руйнувань житлових будинків. Майже кожен заклад соціальної інфраструктури було пошкоджено.
Та ми не тільки відновлюємося, але й думаємо про розвиток громади", – говорить пані Людмила.
За останні роки громаді вдалося відновити сільськогосподарські поля та розмінувати територію. За словами пані Костюк, з поверненням людей з’явилися робочі місця, а відтак і надходження у бюджет. Однак очільниця зазначає, що Кочубеївська громада – одна з найменших в Україні й місцевого фінансування не вистачає, щоб забезпечити потреби цивільного захисту. Саме тому великою підтримкою для регіону є донорська допомога.
2024 року до розвитку громади долучився Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC), з яким мешканці Кочубеївщини підписали меморандум про співпрацю.
Центр допомагає зі встановленням систем оповіщення, закупівлею обладнання для добровільної пожежної бригади та обігрівачів, які працюють і в час блекаутів.
"Нам подобається, що Центр допомагає громаді в тих питаннях, які справді для нас є пріоритетними.
Зокрема, ми змогли безперешкодно пройти зимовий період, оскільки CIVIC придбали нам булер’яни (сучасна піч тривалого горіння, розроблена для ефективного опалення різних приміщень – від невеликих будинків до складів – ред.). Ми встановлювали їх в укриттях та приміщеннях, де немає опалення.
Також нас забезпечили системами оповіщення", – ділиться пані Костюк.
Зокрема, ми змогли безперешкодно пройти зимовий період, оскільки CIVIC придбали нам булер’яни (сучасна піч тривалого горіння, розроблена для ефективного опалення різних приміщень – від невеликих будинків до складів – ред.). Ми встановлювали їх в укриттях та приміщеннях, де немає опалення.
Також нас забезпечили системами оповіщення", – ділиться пані Костюк.
Ще одним важливим проєктом, який реалізовує Центр з питань захисту цивільного населення, є підтримка місцевих ДПК (добровільних пожежних команд) у Кочубеївській громаді. Пані Людмила зазначає, що рятувальникам надають не лише необхідну технічну допомогу, але і навчають, як правильно її застосовувати.
Наприклад, за словами очільниці громади, у Кочубеївській ТГ є населені пункти з поганим зв'язком, тож CIVIC придбав для пожежників рації та забезпечив 6-кубовою бочкою води, яку використовуватимуть у місцях, де є проблеми з водопостачанням.
Також громада в межах проєкту отримала тепловізор, який став помічним у роботі поліцейського офіцера громади. Адже раніше доводилося наосліп розшукувати людей, які заблукали в темну пору доби.
Мешканці Кочубеївщини із зацікавленням проходять навчання з цивільного захисту, адже, як говорить пані Людмила, краще один раз побачити, як саме треба застосувати теорію на практиці, аніж багато разів прочитати, адже війна продовжується і прифронтові території щоразу стикаються з новими викликами.
Окрім окупації на початку вторгнення, пані Людмила потрапила під російський ракетний обстріл сільради 2023 року, внаслідок чого отримала поранення. Але жінка не опустила рук й після одужання одразу повернулася на державну службу. Людмила Костюк каже, що для громад, які безпосередньо постраждали від війни, стороння допомога є дуже важливою як матеріально, так і морально.
"Це психологічно дуже допомагає, коли ти розумієш, що не один, що тебе підтримують.
Якщо громада була окупована, то опісля не вистачає ресурсів – ані людських, ні матеріальних.
Тож якраз такі проєкти, які надають нові знання та необхідну техніку, підсилюють нас", – підкреслює пані Людмила.
Якщо громада була окупована, то опісля не вистачає ресурсів – ані людських, ні матеріальних.
Тож якраз такі проєкти, які надають нові знання та необхідну техніку, підсилюють нас", – підкреслює пані Людмила.
03
"Знання з домедичної допомоги можуть врятувати життя": як на Миколаївщині дбають про безпеку цивільних
Перші місяці повномасштабного вторгнення для мешканців Бузької громади Вознесенського району Миколаївщини видалися найстрашнішими. Російські військові намагалися захопити районний та обласний центр та перебували у навколишніх селах.
Голова територіальної громади Юрій Заволока згадує, як 3 березня 2022 року він на автомобілі виїхав у сусіднє село, щоб забрати дружину з маленьким сином, й потрапив у ворожий полон, з якого йому дивом вдалося втекти, коли українські військові вступили в бій з окупантами.
Через декілька днів, коли Силам оборони вдалося відбити ворожі війська, пан Юрій нарешті зміг добратися до своєї сім’ї. Він вивіз родичів за кордон, а сам повернувся в громаду та весь свій час присвятив піклуванню про місцевих жителів.
"Пів року я жив на роботі. Додому я міг з’явитись 2–3 рази на тиждень, щоб помитися та змінити речі", – розповідає пан Юрій.
У перші місяці великої війни перед громадою постали нові виклики: оскільки логістичні зв’язки було розірвано, жителям довелося шукати додаткові можливості, щоб забезпечити себе базовими продуктами та ліками. Прагнучи посилити безпеку в регіоні, вирішили організувати територіальну оборону.
З відходом російських військ з області, до громади повернулася більшість тих мешканців, які евакуювалися на початку вторгнення. Місцеві жителі зрозуміли, що варто не лише працювати з наслідками війни, а й бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій і створювати для цивільних безпечне середовище.
З 2024 року Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) почав проводити для мешканців Бузької громади тренінги з евакуації, безпеки в умовах збройного конфлікту та надання домедичної допомоги.
За словами Юрія Заволоки, такі навчання зазвичай проходять вчителі, вихователі, медичні працівники та представники місцевої влади – всі ті, хто постійно перебувають у громаді.
"Коли люди вперше йдуть на тренінг, вони думають, що ці знання їм ніколи не знадобляться, але опісля часто дивуються, що виявляється елементарними методами насправді можна врятувати людину", – розповідає пан Юрій та зауважує, що навички домедичної допомоги є дуже цінними й можуть зберегти життя не лише в умовах війни.
"Я знаю хлопця, який після навчань з тактичної медицини став свідком аварії на дорозі. Він вибіг з автомобіля і почав надавати необхідну допомогу. Коли швидка приїхала, то медпрацівники сказали, що якби не правильні дії чоловіка, постраждала жінка померла б", – додав чоловік.
Окрім навчань, Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) забезпечив громаду системами оповіщення, які інформуватимуть про повітряну тривогу чи інші небезпеки. Раніше ж цю інформацію місцева влада надсилала через інтернет-чати, до яких не всі мешканці мали доступ.
Очільник громади зазначає, що одним з важливих проєктів, що його реалізує громада у співпраці з Центром, є облаштування укриттів, які, зокрема, використовуватимуться дитячими садочками у разі повітряної тривоги.
"Також завдяки CIVIC ми отримали зарядну станцію EcoFlow для місцевих пунктів незламності. Це дало змогу забезпечити мешканців громади під час відключень світла взимку необхідною електроенергією", – розповідає пан Заволока.
Пан Юрій зауважує, що мешканці громад на прифронтових територіях вже чотири роки живуть у стані перманентного стресу. Вони змушені завжди тримати руку на пульсі й бути готовими до можливої евакуації, якщо воєнні дії загостряться і фронт рухатиметься на захід. Тому волонтерам та державі важливо допомагати таким громадам розвиватися та набувати знань щодо захисту себе і свого дому у разі небезпеки.
Читайте також попередні матеріали спецпроєкту "Сильні цивільні" про громадські простори, тренінги та волонтерство: історії цивільних, які змінюють життя Харківщини, а також історії цивільних, які проводять безпекові заходи для громад Чернігівської області
© 2007-2025, Українська правда.
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".