Спецпроєкт "Старша школа"

"Краще хороша гімназія,
ніж абиякий ліцей".
Усе про мережу
академічних ліцеїв
у громадах

спецпроєкт
12 червня 2025
Новий етап реформи "Нова українська школа" стартує 1 вересня 2027 року та охопить учнів і учениць 10–12 класів. Його мета – створити умови, щоб учні усвідомлено вибирали профіль навчання, підвищити якість освіти й забезпечити відповідність її змісту індивідуальним потребам дітей та викликам ринку праці.
Щоб успішно реалізувати реформу, треба насамперед створити ефективну мережу закладів освіти. Інакше у багатьох громадах не вдасться наповнити ліцеї достатньою кількістю учнів, аби забезпечити справжню профільність та можливість обирати предмети й курси.
Відокремленими від початкових шкіл і гімназій, із широким вибором профілів, сучасними та належно оснащеними кабінетами й лабораторіями, із багатьма учнями на паралелі та фаховими педагогами – такими мають бути академічні ліцеї України.
Очікувані результати від реформи старшої школи:
  • освіта має бути якісною та доступною для учнів і учениць незалежно від місця проживання. Адже нині, за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, розрив у результатах навчання між дітьми, які навчаються в сільській місцевості, та їхніми однолітками з міської місцевості становить 4,5 роки;
  • учні й учениці будуть більш умотивованими, бо матимуть можливість обрати для вивчення те, що справді цікаво;
  • у старшокласників не буде потреби в репетиторах для підготовки до вступу в університет, тому що профільні предмети й так вивчатимуться поглиблено;
  • якісна профільна освіта посилить конкурентоспроможність випускників ліцеїв як під час вступу до ЗВО, так і на ринку праці, відкриваючи для молоді більше можливостей для успішного професійного старту.
У другій статті з циклу ми розповімо про те, чому трансформація мережі закладів освіти така важлива; які зміни відбудуться для ліцеїв із 2027 року; які головні завдання стоять перед громадами та які очікувані результати від трансформації мережі закладів освіти; як громади на Чернігівщині підписали договір про співробітництво і вже вибрали заклад освіти, на базі якого створять академічний ліцей.
Як має змінитися мережа ліцеїв для реалізації реформи старшої школи
Про формування нової освітньої мережі
Які головні завдання реформа ставить перед громадами та які переваги від впровадження нової мережі ліцеїв
Як дві громади на Чернігівщині утримують академічний ліцей. Приклад Кіптівської та Козелецької громад
01

Як має змінитися мережа ліцеїв для реалізації реформи старшої школи

1. Академічні ліцеї переважно мають бути відокремленими. Йдеться про освітній простір виключно для учнів старшої профільної школи (10–12 класи).
"Якщо громада не може відокремити початкову й середню школи, бо немає іншої будівлі, то має бути інше крило. Учні різних вікових категорій природно мають різні психологічні та вікові потреби: молодші діти потребують захищеного ігрового простору для розвитку емоційного інтелекту, осмисленого вивчення, емпатії та співпраці, тоді як старші – автономного середовища для самореалізації та розвитку критичного мислення. Відокремлення просторів забезпечує комфорт, безпеку та ефективність освітнього процесу відповідно до етапу розвитку дитини", – каже Надія Колісник, експертка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Ліцей з 1–9 або 5–9 класами в складі – це не про якість освіти, а радше про прагнення зберегти звичний формат навчання. Проте за такого варіанту можуть виникнути складнощі під час організації освітнього процесу. Адже учні старшої школи будуть навчатися не лише в класах, а і змінних групах, тобто вивчати різні предмети з різними учнями. До того ж можуть бути курси, які читаються впродовж кількох місяців, а не року, як ми звикли.
Такі зміни потребують інших підходів до формування розкладу занять для учнів і вчителів. Адже вони можуть викладати й у 5–9, і в 10–12 класах. А ще, якщо в складі ліцею залишаються 1–9 класи, то може не вистачити приміщень, щоб забезпечити вивчення окремих предметів не в межах класу, а меншої групи учнів.
2. Що більше учнів на паралелі, то більше груп для профілізації можна сформувати. Чинне законодавство передбачає наявність щонайменше двох класів і трьох профілів на паралелі в ліцеї. А це, до слова, може бути й 10 учнів, адже мінімальна наповнюваність класу наразі становить 5 учнів. А запропоновані депутатами зміни до Закону України "Про повну загальну середню освіту" передбачають мінімум 96 учнів на паралелі.
"Ліцей може бути організований як власними силами громади, так і один на кілька громад. Але саме мінімум 12 груп (щонайменше 96 учнів і учениць), передбачених законопроєктом, дають можливість забезпечити багатопрофільність", – пояснює Надія Колісник.
Кількість груп безпосередньо впливає на кількість профілів, які можна запропонувати учням і ученицям. А ще – на кількість ставок для вчителів і педагогічне навантаження. І навпаки. Що менше учнів – то менше профілів і педагогічне навантаження.
3. Матеріально-технічна база ліцеїв має оновитися. Багато років поспіль є низка субвенцій, які виділяються із державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих саме на оновлення матеріально-технічної бази.
У 2025 році йдеться про субвенцію НУШ – 2 млрд грн, із яких 500 млн грн отримають ліцеї-амбасадори реформи старшої школи, субвенцію на STEM-обладнання – 499,4 млн грн (можуть отримати тільки заклади загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти з 2027 року), субвенцію на шкільні автобуси – 1,6 млрд грн.
"Держава розуміє, що потрібно покращувати матеріально-технічну базу ліцеїв для забезпечення якості профільної середньої освіти. Субвенції виділяються на умовах співфінансування з місцевих бюджетів. Найчастіше відсоток співфінансування – від 30 до 5 %", – говорить Сергій Яцковський, національний експерт із питань місцевого самоврядування Проєкту DECIDE.
5%
Субвенції виділяються на умовах співфінансування. Найчастіше відсоток співфінансування – від 30 до 5 %.
30%
02

Про формування нової освітньої мережі

Чинне законодавство визначає роль Міністерства освіти і науки України як центрального органу виконавчої влади, який відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти. Профільний закон визначає засади функціонування мережі шкіл, Кабінет Міністрів України встановлює умови функціонування ліцеїв, регулює порядок використання державних коштів.
Водночас засновниками закладів загальної середньої освіти є органи місцевого самоврядування, тобто сільські / селищні / міські ради. Відповідно зміни в мережі закладів освіти відбуваються виключною через ухвалення відповідних рішень на сесіях місцевих рад.
Стаття 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначає вимоги до утворення, реорганізації, ліквідації та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти. Це передбачає такі кроки:
  • у сільській місцевості обов’язковим етапом є проведення громадського обговорення проєкту рішення реорганізувати або змінити тип закладу, яке має бути оприлюднене не менш ніж за 1 рік до його ухвалення. У міських громадах проведення таких обговорень може проводитися за ініціативою органу місцевого самоврядування;
  • після завершення обговорень місцева рада ухвалює рішення про зміну типу закладу освіти шляхом внесення змін до його статуту. У новій редакції статуту має бути визначено один із передбачених законом типів: початкова школа, гімназія або ліцей. До 1 вересня 2027 року заклади освіти мають бути лише цих типів.
Чи враховувати позицію громадськості під час ухвалення рішення – відповідальність місцевих депутатів. Вони можуть прийняти цю позицію або ні, зважаючи на постанову Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики". Документ лише рекомендує це зробити.
"Громадські слухання дають змогу зробити процес прозорим і передбачуваним. Особливо важливо вести діалог із батьками, які найбільше зацікавлені в якісній освіті своїх дітей. У багатьох громадах досі зберігається стереотип, що школа з 11 класами обов’язково має бути в кожному селі, незалежно від кількості дітей. Але правда в тому, що часто в селі немає роботи, молодь виїжджає, дітей стає менше, бракує вчителів. У таких умовах завдання громади – не просто зберегти будівлю, а забезпечити дітям гідні умови для навчання. Саме тому важливо чесно обговорювати реальні сценарії розвитку, адже реформа – це про якість, а не скорочення", – розповідає Сергій Яцковський.
Хоча ключовим орієнтиром реформи є створення відокремлених багатопрофільних ліцеїв із мінімум 12 групами на паралелі, будуть певні винятки, адже навіть у межах однієї області громади можуть перебувати в абсолютно різних умовах.
Розглядають, зокрема, винятки для гірських, прифронтових, тимчасово окупованих територій, а також для регіонів, що межують із Росією та Білоруссю (на період дії воєнного стану); територій із низькою щільністю населення; у випадках, коли відстань до найближчого ліцею завелика (понад 30 км) або потребує підвезення надто великої кількості дітей у зв’язку із відокремленістю ліцею.
Серед винятків також можуть бути заклади, в яких здійснюється викладання мовами національних меншин, заклади з міжнародними угодами, приватні чи корпоративні школи, а також заклади освіти, які працюють за нетиповими освітніми програмами (наприклад, вальдорфська). Проте це виключні обставини, а не норма.
03

Які головні завдання реформа ставить перед громадами та які переваги від впровадження нової мережі ліцеїв

57%
За результатами громадських обговорень, які відбулися у 21 області України та в яких узяли участь понад 2500 учасників із понад 1100 громад, 87% громад розраховують мати академічний ліцей (власний, у співробітництві з іншою ТГ або ж обласний ліцей на своїй території). Проте в середньому 57% громад планують утворювати власний академічний ліцей.
87%
Серед завдань громад, які планують утворювати академічний ліцей:
  • проаналізувати економічну ситуацію в регіоні: які спеціалізації мають найбільший попит, які фахівці вже потрібні й матимуть попит на ринку праці;
  • забезпечити профільність, щоби діти могли обирати принаймні з трьох профілів за трьома кластерами: STEM, соціально-гуманітарний та мовно-літературний;
  • сформувати оптимальну мережу закладів освіти, за потреби співпрацюючи із сусідніми громадами;
  • активно комунікувати з керівниками закладів освіти, педагогами, батьками й учнями.
"Фактична кількість учнів в Україні, які нині навчаються в сьомому класі, – 409 тисяч. А першокласників, які цьогоріч пішли в перший клас, – 281 тисяча. Після 2022 року народилося ще менше дітей, і, відповідно, кількість дітей, які підуть до старшої профільної школи, у 2036 році буде ще меншою. Тож, утримуючи ліцей із двома класами на паралелі, громада має розуміти, що за 10 років учнів такого ліцею може не вистачити для відкриття 10 класу", – пояснює Надія Колісник.
Сергій Яцковський вважає, що за умови створення оптимальної мережі покращиться якість освіти.
"Зараз у багатьох громадах ще працюють малокомплектні школи, які обходяться дорого, – є приклади закладів, де на утримання одного учня витрачається 65–80 тис. грн на рік. Натомість є школи, які витрачають удвічі менше. Тому трансформація мережі закладів освіти – це про те, щоб ці гроші вкладалися в якісну освіту:сучасні умови, обладнання, підготовлених учителів", – наголошує Сергій Яцковський.
Є громади, які вже зробили цей крок, – об’єднали зусилля, підписали договір про співробітництво і спільно утворили чи спільно утримують / фінансують ліцей. Такий підхід дав змогу сформувати достатню кількість учнів, щоб забезпечити вибір профілів і створити їм кращі умови для навчання.
04

Як дві громади на Чернігівщині утримують академічний ліцей. Приклад Кіптівської та Козелецької громад

Кіптівська територіальна громада на Чернігівщині простягнулася приблизно на 300 квадратних кілометрів. Тут живуть понад п’ять тисяч людей.
"Під час планування реорганізації освітньої мережі ми, звісно, мріяли про створення академічного ліцею в межах громади. Кожна громада цього хоче. Однак, вивчивши вимоги законодавства, побажання учнів і учениць, усвідомили, що не зможемо їх виконати. Так, освітні заклади в громаді перебувають у хорошому стані, але бракує учнів для впровадження профільного навчання. У місцевій школі навчаються 400 дітей, з яких усього 69 – учні й учениці старших класів", – зазначає Станіслав Пузирний, начальник відділу освіти Кіптівської ТГ.
У громаді опитували учнів і учениць, щоби визначити їхні вподобання. З’ясували, що для задоволення потреб в академічному ліцеї має бути не менш як 5–6 профілів. Через малу кількість дітей забезпечити їх неможливо. Тож єдиний варіант був співпрацювати із сусідніми громадами.
А от у сусідній Козелецькій громаді не бракує потужностей, аби утворити академічний ліцей на базі одного із закладів освіти. Тож громади підписали договір про співробітництво в різних напрямах, зокрема у сфері освіти, й домовилися про заклад освіти, на базі якого створять академічний ліцей.
"До реформи децентралізації Козелецький район був одним із найбільших в Україні. Нині його територія поділена між чотирма громадами. У Деснянській та Остерській громадах уже заплановане створення ліцеїв. Лише в Кіптівській ТГ ліцей не передбачено, тож ми радо приймемо їхніх учнів", – переконує Людмила Сенченко, заступниця начальника управління освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради – начальниця відділу освіти.
Козелецький ліцей № 3 – опорний заклад освіти. Це один із найбільших закладів Козелецької громади, який має проєктну потужність 1176 місць. А в громаді на сьогодні навчаються 567 учнів 5–7 класів, які зможуть за бажання продовжити навчання в 10–12 класах.
"Це співробітництво вигідне для обох сторін: їм необхідні учні для формування повноцінних класів і профільного навчання, а нам – якісне профільне навчання", – пояснює Станіслав Пузирний.
Станіслав також розповідає, що батьки, педагоги й учні погодилися з можливістю продовження навчання старшокласників у сусідній громаді. Усе завдяки продуманій і відкритій комунікації. Спочатку на рівні громади провели опитування серед дітей, щоб дізнатися їхню думку, далі було відкрите спілкування з учнями й ученицями.
"Маючи ці результати, ми організували громадське обговорення, куди запросили вчителів і батьків. Аргументи, побажання дітей, вимоги чинного законодавства – усе це дало зрозуміти, що іншого шляху просто немає. Таких слухань ми провели по три в кожному закладі освіти кожного населеного пункту. У результаті нам вдалося ухвалити це рішення безболісно: із 2027 року всі заклади загальної середньої освіти громади стануть гімназіями, а старшокласників підвозитимуть до ліцею в Козелецькій громаді", – розповідає Станіслав.
Найдальший населений пункт Кіптівської громади розташований за 28 кілометрів від Козелецького ліцею № 3. Утім, ця відстань проходить центральною магістраллю, тож дорога не забирає багато часу.
Тож нині в громадах працюють над організацією підвезення, дооблаштуванням ліцею, вивченням думок батьків, вчителів та учнів про профілі та отриманням субвенцій на обладнання ліцею.
Ближче до 2027 року громади мають погодити умови співпраці на рівні керівників територіальних громад і фінансових підрозділів. Розглядається можливість співфінансування або визначення середньої суми витрат на одного учня чи ученицю – саме цю суму Кіптівська громада сплачуватиме Козелецькій як оплату за навчання своїх дітей.
"У Кіптівській громаді ми переконані: краще створити гарну гімназію, ніж абиякий ліцей. Юридично ми могли б «витягнути» ліцей із пальця, але навіщо? Найголовніше – це якість профільної освіти. Я вважаю, якщо дитина потрапить у заклад, де зможе обрати профіль за своїми зацікавленнями, то зможе реалізуватися в майбутньому", – наголошує Станіслав Пузирний.
Марія Булейко (Марковська)
Відповідно до профілю формуватиметься і навчальний розклад старшокласників. Він складатиметься з обов’язкових для всіх предметів, профільних, а також курсів за вибором поза профілем навчання. До обов’язкових предметів належатимуть: українська мова та література, математика, іноземні мови, історія України, природничі науки, фізкультура.
українська мова та література
математика
іноземні мови
історія України
природничі науки
фізкультура
Читайте також попередній матеріал спецпроєкту "Старша школа" про те, як зміниться навчання у старшій школі та чому реформа потрібна вже зараз.
Спецпроєкт Міністерства освіти і науки України виготовлено в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE - "Децентралізація для розвитку демократичної освіти", що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії.
©️ Міністерство освіти і науки України, 2025
©️ Швейцарсько-український проєкт DECIDE – "Децентралізація для розвитку демократичної освіти", 2025
© 2007-2025, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".