"У містах немає таких умов у школах, як після ремонту в нашій": учні гімназії на Житомирщині про відновлення навчання

За підтримки EU4UASchools

19 грудня 2024

15-річна Маргарита родом із села Веселівка на Житомирщині. Вона навчається в гімназії, в якій є лише 37 дітей і працюють 12 викладачів, бо школа розташована у віддаленій сільській громаді.

Через повномасштабне вторгнення дівчина разом із мамою була змушена покинути рідний дім та улюблену школу. Навесні 2022 року російські війська поцілили в гімназію – будівля зазнала значних руйнувань.

Школу відбудували завдяки проєкту "EU4UASchools: Build Back Better". Відновили дах, вікна, коридори та навчальні класи. Попри те, що це невеличкий навчальний заклад, цінністю є кожна окрема дитина.

Про враження від повернення до навчання наживо в рідній школі розповіли учениця 9 класу Маргарита та її мама Лариса.

"У містах немає таких умов у школах, як після ремонту в нашій гімназії"

Мама Маргарити починає розповідь словами: "У Марго все добре з навчанням – ходить до школи із задоволенням".

Лариса уточнює, що найбільше доньці подобається живе спілкування в школі, бо Маргарита дуже комунікативна дитина.

"Коли ковід був, то важко було дітям стільки часу сидіти вдома. Вони сильно до школи хотіли. А як закінчився карантин – бігли до своїх вчителів та класів. Аж раптом почалась повномасштабна війна… Вранці того дня до гімназії не пішов ніхто", – згадує жінка.

Вона каже, що перший тиждень повномасштабного вторгнення дуже переживала через старшу доньку, яка жила в Ірпені після завершення навчання. Дівчина навіть застала окупацію і дивом вибралася з неї.

"У нормальних умовах я провчилася лише три з половиною роки. Потім почався коронавірус та дистанційне навчання. Звісно, спершу дуже подобалося сидіти вдома, але потім стало дуже сильно не вистачати живого спілкування. Карантин закінчився, навчання повернулось у школу. А тоді наступило 24 лютого. Я запитала маму того ранку, чи треба йти до гімназії, вона відповіла: «Ні»", – згадує Маргарита.

7 березня Лариса з молодшою донькою Маргаритою наважилася виїхати за кордон – до Польщі. Їх доправили до села неподалік українсько-польського кордону та поселили у голови селищної ради.

Маргариту записали до місцевої школи – вона пішла до 7 класу, але прихопила з собою всі українські підручники, аби нічого не пропустити.

"Їй дуже все сподобалося. Вона гарно влилася в колектив, почала вивчати польську, їздила на змагання по бігу та зайняла друге місце. Але вчилася паралельно й в українській школі – після обіду поверталася додому та сідала на онлайн-заняття з нашими вчителями.

Та й рівень освіти в наших школах набагато вищий. У Польщі програма ніби відстає – те, що Марго вчила у шостому, вони проходили у сьомому класі", – розповідає Лариса.

У березні 2022-го, поки Лариса з Маргаритою були за кордоном, поруч зі школою дівчинки влучила авіабомба. Будівля зазнала значних пошкоджень: вибух зруйнував вікна, двері, дах і фасад. Але керівництво гімназії швидко відновило навчальний процес після косметичного ремонту держкоштом.

Улітку того ж року мама з дочкою приїхали на Житомирщину на кілька тижнів, але вже на початку вересня вони вирішили остаточно повернутися додому.

"Я мусила вертатись, бо бачила по дитині, що їй сумно та вкрай мало спілкування з однолітками. Польські діти якось менше між собою після уроків комунікують.

Моїй дитині була потрібна нормальна освіта, школа, спілкування. Я розумію, що тут літає різне, і довго зважувалася на це рішення. В Україні фінансово складніше, роботи менше, але щастя доньки – в пріоритеті. До того ж своя хата є, школа є, решта – знайдеться", – оптимістично каже мама 9-класниці.

Навесні 2024 року школу відбудували в межах проєкту "EU4UASchools: Build Back Better". Будівельники замінили покрівлю на металочерепицю, поставили сучасні двері, відремонтували фасад та цокольне приміщення. А ще – провели капітальний ремонт навчальних класів і коридорів, замінили підлогу, оздоблення стін, встановили LED-світильники.

Лариса додає, що освіта у гімназії не гірше ніж у міських школах.

"У містах немає таких умов у школах, як після ремонту в нашій гімназії. Нові меблі, тепло, зручно, а найголовніше – безпечно", – каже Лариса.

Маргариті новий ремонт у школі дуже до вподоби. Вона розповіла, що школа була гарна й раніше – стіни будівлі були прикрашені орнаментами, а в класах були тематичні малюнки, формули, правила тощо.

"Після ремонту мені гімназія ще більше стала подобатись! Колір, яким пофарбували школу зовні, тепер дуже гармонійно поєднується з садком поруч, а в самій школі стіни набули приємнішого відтінку, тому навіть здається, що тепліше та затишніше стало.

Коли я зайшла вперше в школу, я була в шоці просто. Я спочатку її навіть не впізнала. У нас колись в школі був музей, потім там була вчительська – і це все було загороджено однією стінкою. А тепер її прибрали й там великий-великий хол. Такий красивий!", – ділиться учениця.

Вона додає, що новий ремонт не лише естетично радує школярів, а й мотивує їх до навчання.

До

Після

До

Після

До

Після

"Гімназія у нас маленька, тож і класи невеличкі. У мене, наприклад, є лише три однокласники, але один із них – за кордоном. На уроках часто запитують, але це й добре – процес схожий на індивідуальні заняття.

Крім школи та виконання домашніх завдань, я ще займаюся додатково англійською два рази на тиждень. Також проводжу час із друзями, сім'єю, їжджу до бабусі, подорожую та дуже люблю фотографувати", – захоплено розповідає Маргарита.

Мама дівчинки гордо додає, що донька бере участь в усіх олімпіадах і здобуває призові місця. На районних олімпіадах із географії, історії та математики Маргарита посіла перше місце, а також виграла конкурс ім. Петра Яцика.

Маргарита наприкінці зауважує, що все її активне та насичене життя – завдяки мамі, вчителям та друзям, які її оточують.

Проєкт "EU4UASchools: Build Back Better" реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу.
‍
The "EU4UASchools: Build Back Better" project is being implemented by the United Nations Development Programme (UNDP) in Ukraine, with financial support from the European Union.

"Вже у квітні 2023 року коридори школи знову заповнили дитячі голоси"

У 2021 році під час реформи децентралізації утворилася Сергіївська рада. Ліцей здобув статус опорного закладу та пройшов аудит. Для дітей створили багато різноманітних активностей.

Тому передував складний період карантину через пандемію COVID-19. Але діти та вчителі змогли швидко переналаштуватися на дистанційне навчання.

На початку 2022 року в ліцеї проходило очне навчання, чимало школярів готувалися до обласних і всеукраїнських олімпіад із різних дисциплін.

"Навіть 24 лютого діти були за партами. Всі з жахом сприймали те, що відбувається, але згуртувалися. Вчителі з учнями та батьками навели лад у сховищі, бо розуміли, що то – потреба номер один", – розповідає завуч Антоніна.

У першу ж ніч під час тривоги в укритті ліцею зібралося близько 400 людей. Чоловіки знесли лавки, мати зі спортзалу – облаштували сховище з комфортом.

"Перші місяці повномасштабного вторгнення ми проводили уроки дистанційно, а тоді йшли до школи та у холодному спортзалі плели маскувальні сітки. А ще – ліпили вареники, варили борщ, пекли смаколики та розвозили нашим захисникам", – згадує вона.

У червні 2022 року курортне селище на узбережжі Чорного моря обстріляли. Вночі прилетіло три ракети, які зруйнували житловий будинок, пошкодили ліцей і багато будівель навколо.

Серед жертв був і чоловік Антоніни, вчитель фізкультури. Вона з двома дітьми дивом вціліла.

Російські війська згодом ще кілька разів цілились по курортній Сергіївці. Вибухом пошкодило дах, вибило вікна, зруйнувало одне крило будівлі, а на фасаді з’явилася тріщина.

"Діти сиділи вдома та в укриттях, переживали ракетні атаки, бомбардування з літаків та кораблів, але все одно прагнули повернутися за парти.

Наша директорка доклала максимум зусиль, щоб ліцей потрапив у список шкіл, які Програма розвитку ООН відновлює в партнерстві з Європейським Союзом. Вже у квітні 2023 року коридори школи знову заповнили дитячі голоси", – розповідає завуч Сергіївського ліцею.

Антоніна додає, що поки тривав ремонт, усі школярі були немов у передчутті великого дива.

До

Після

До

Після

До

Після

Окрім заміни вікон, у ліцеї також встановили нові вхідні двері зі скляними секціями, завдяки чому коридор став світлішим та привітнішим до учнів. Обличчя дітей у перші дні після повернення до школи випромінювали радість і захват від сучасного вигляду альма-матер.

"Відчуття було таке, ніби ми отримали великий подарунок та поступово його розгортаємо. Раділи всі!

До школи зараз приїжджають близько 80 учнів із 11 сусідніх сіл. У нас також збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами в школі. Вони вільно почуваються в закладі, з цікавістю здобувають нові знання", – каже вона.

Антоніна згадує перший День вишиванки після відновлення школи. У ніч перед тим Одеська область укотре зазнала масованого обстрілу, тож діти переважно спали в укритті.

"Була затяжна тривога і важка ніч. Ми з колегами думали, що діти не прийдуть до школи, а будуть відсипатися вдома на дистанційці.

Але зранку учні всі йшли до ліцею у вишиванках. Сонні, але горді того, що показують своє ставлення до України, школи та прагнуть навчатися попри все", – розповідає вона.