Радянська влада ніколи не була лояльною до українського кінематографу. Лише окремі стрічки все ж долали партійний тиск і проривалися на великі екрани.
Втім, після того, як Україна здобула незалежність, сплеску національного кінематографу не сталося. Навпаки, українських фільмів суттєво поменшало на екранах. Не найкращим було й становище вітчизняних кінотеатрів, зокрема одного із найстаріших кінопросторів – "Жовтня".
У 2000-х для українського глядача стає доступним світове кіно рідною мовою: з’являється український дубляж фільмів та мультфільмів. Одним із найвідоміших проєктів тих часів став ситком "Альф". Популярним був й український дубляж американських "Друзів" та "Сімпсонів", а у 2006 році з’явилася перша українська адаптація іноземного мультфільму в історії незалежності – "Тачки".
Українське кіно тих років теж стає різноманітнішим. З’являються історичні драми, комедії та навіть трилер. Після Помаранчевої революції у 2004 році режисери знімають цілу палітру протестних стрічок, які показують важливу сторінку нашої історії.
А у 2010-х кіновиробництво стає доступнішим та масовішим. Втім, влада часів Януковича не підтримує розвиток кінематографу, що дає поштовх українському авторському кіно. Популярними стають вітчизняні фестивалі: вперше відбувається Одеський міжнародний кінофестиваль, а "Молодість" та Docudays UA розширюють глядацьку аудиторію.
Зима 2013-2014 років дає неймовірний поштовх українському кінематографу. З’являється потреба говорити не лише про непрості сторінки вітчизняної історії, а й про болючі події, свідками яких стають українські кінотворці. У прокат виходять стрічки про Революцію Гідності, Іловайськ, оборону Донецького аеропорту та морського тральщика у бухті Донузлав.
Трагікомедії й комедії, короткометражні фільми та серіали, екранізації культових українських книг та антиутопії – режисери шукають різноманітні способи, аби відверто поговорити із глядачем. Палітра українського постмайданного кіно з кожним роком стає цікавішою, кінематографісти отримують підтримку держави, розвивається ігрове, документальне кіно та навіть унікальна українська анімація.
Втім, 24 лютого 2022 року змінює українське кіно назавжди. Режисери, сценаристи, оператори й актори вступають до лав ЗСУ, а українські фільми тепер "говорять" не лише із вітчизняним, а й з іноземним глядачем.
І хоч Оскар – важлива сторінка українського кіно протягом всієї історії незалежності, здобути нагороду Україні вперше вдалося лише цьогоріч. Статуетку Оскар за найкращий повнометражний документальний фільм виборола стрічка "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова.
Втім, "20 днів у Маріуполі" – не єдиний фільм, який боровся за нагороду. У різні роки на Оскар висували: фільм Нарімана Алієва "Додому", "Рівень чорного" та "Атлантида" Валентина Васяновича, "Поводир" Олеся Саніна, "Погані дороги" Наталії Ворожбит, "Будинок зі скалок" Азада Сафарова, "Той, хто пройшов крізь вогонь" Михайла Іллєнка.
Безліч українського контенту доступно на платформі кіно та телебачення
Київстар ТБ: новинки кіно, документальні фільми, серіали, мультфільми, шоу та подкасти.