СПЕЦПРОЄКТ
21 листопада 2025
Повномасштабна війна змінила життя мільйонів людей в Україні. Та разом із цією зміною з’явилася й інша – безпрецедентна хвиля підтримки. Одним із тих, хто щодня лишається поруч із людьми в найскладніших обставинах, є Український Червоний Хрест.
Від перших днів повномасштабної війни білі машини з червоними хрестами мчали туди, куди дістатися було вкрай важко й небезпечно. Вони вивозили людей з-під обстрілів, привозили ліки та їжу, розгортали намети обігріву.
Минуло три важких роки, і Український Червоний Хрест (УЧХ) продовжує бути поруч – тепер не лише з екстреною допомогою, а й зі стійкими проєктами відновлення: будує прихистки, встановлює станції очищення води, відкриває реабілітаційні центри та вчить людей започатковувати соціальні бізнеси.
Які напрями цієї роботи стали ключовими? Як УЧХ поєднує екстрене реагування з довгостроковим відновленням? І що означає бути поруч з людьми – у буквальному сенсі, коли громада втрачає тепло, воду, дім або відчуття опори?
Про це – у спецпроєкті "Української правди" про людей і рішення, які щодня допомагають країні вистояти.
Глобальна структура – локальна дія: як працює Український Червоний Хрест
Символ Червоного Хреста знайомий у всьому світі. Але за ним насправді стоїть не одна організація, а ціла міжнародна гуманітарна система. Вона складається з трьох ланок: Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), що має спеціальні повноваження діяти в умовах збройних конфліктів; Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХ), яка сприяє розвитку національних товариств; та 191 національне товариство, що працює у своїх країнах і щодня підтримує людей у громадах.
Український Червоний Хрест – одне з таких національних товариств. Він існує вже понад 100 років, і один з найбільших викликів зустрів 24 лютого 2022-го.
"Участь Українського Червоного Хреста в реагуванні на надзвичайні ситуації базується на гнучкості, швидкості та щоденній готовності наших волонтерів. В умовах війни ми стали сполучною ланкою між державними службами та місцевими громадами, і саме така взаємодія є ключем до збереження життів українців", – зазначає Максим Доценко, генеральний директор УЧХ.
Дійсно, понад 10 тисяч волонтерів та близько 5 000 співробітників УЧХ сьогодні діють по всій країні: від прифронтових територій до західних областей.
У складі УЧХ працюють загони швидкого реагування – екіпіровані рятувальники, які виїжджають на місця ракетних ударів чи природних катастроф, щоб допомогти постраждалим. Організація має інформаційний центр, що опрацював уже близько 1,1 мільйона дзвінків від громадян: люди звертаються по евакуацію, консультації щодо допомоги, психологічну підтримку.
Фото: Пресслужба ГУ ДСНС України у Волинській області
По всій Україні працюють осередки УЧХ – місцеві організації, які найкраще знають потреби на місцях і можуть швидко довести допомогу до конкретних людей, сімей чи установ.
За роки повномасштабної війни ключові пріоритети УЧХ також еволюціонували. Якщо в перші місяці акцент був на евакуації та першій допомозі, то тепер дедалі більше ресурсів іде на підтримку базової життєдіяльності громад та довгострокові проєкти відновлення.
Можна сказати, що Український Червоний Хрест пройшов шлях від "швидкої допомоги" нації до партнера в її відбудові. Про це свідчить і статистика: станом на середину 2025 року силами УЧХ евакуйовано понад 328 тисяч людей з небезпечних зон. Понад 397 тисяч українців пройшли навчання з першої допомоги й тепер можуть урятувати життя ближньому. А ще – більше ніж 1 000 000 людей отримали психосоціальну підтримку, щоб оговтатися від пережитого жаху війни.
"Якщо говорити в ретроспективі з 2022 року, наші найбільші напрями: евакуація з небезпечних територій; навчання і надання першої допомоги (зокрема підготовка інструкторів у ДСНС); перша психологічна допомога на місцях після атак; а також натуральна та грошова допомога.
Стандартний цикл – підготовка, реагування і відновлення. На жаль, повністю перейти до відновлення сьогодні не можна: щоденні удари змушують повертатися до реагування. Але там, де стабільніше, ми паралельно відновлюємо житло, інфраструктуру й соціальні інституції та все більше фокусуємось на підтримці ветеранів і їхніх родин", – каже керівник департаменту управління надзвичайними ситуаціями УЧХ Андрій Познякевич.
Стандартний цикл – підготовка, реагування і відновлення. На жаль, повністю перейти до відновлення сьогодні не можна: щоденні удари змушують повертатися до реагування. Але там, де стабільніше, ми паралельно відновлюємо житло, інфраструктуру й соціальні інституції та все більше фокусуємось на підтримці ветеранів і їхніх родин", – каже керівник департаменту управління надзвичайними ситуаціями УЧХ Андрій Познякевич.
Фото: Український Червоний Хрест
Інфраструктура для життя: як УЧХ забезпечує громади водою, теплом і дахом над головою
Вода – це життя
На жаль, через бойові дії доступ до питної води став проблемою у багатьох прифронтових регіонах. У відповідь УЧХ запустив проєкт "Доступ до безпечної води". За цим проєктом у громадах встановлюють сучасні станції очищення, здатні забезпечувати ціле селище питною водою. Наприклад, першу таку станцію запустили в Мирівській громаді на Дніпропетровщині – вона очищує близько 1000 літрів води на годину і цілодобово забезпечує водою сім навколишніх сіл.
Загалом Український Червоний Хрест встановив понад сто мобільних систем очищення води, і вони щодня видають до 150 тисяч літрів питної води для людей. Станції передаються громадам на баланс – тобто місцева влада чи комунальні служби навчаються їх обслуговувати, щоб проєкт був довготривалим.
"Після підриву Каховської ГЕС ми працюємо на двох рівнях. Екстрене реагування – доставка бутельованої води та розгортання мобільних станцій. Довгостроково – стаціонарні пункти очищення й видачі води у громадах Дніпропетровщини, Запоріжжя, Херсонщини. Це інвестиція в постійний доступ до безпечної води", – пояснює Микита Ільїн, начальник відділу з підтримки житла та прихистків УЧХ.
Тепло і світло
Зима 2022–23 показала, наскільки вразливою може бути енергосистема – і наскільки згуртованими можуть бути люди. Український Червоний Хрест допомагає громадам пройти через зиму: з 2022 року було доставлено понад 40 000 "буржуйок" (металевих печей) у регіони, що страждали від обстрілів і відсутності опалення.
Також громадам передали понад 13 000 електричних обігрівачів та понад 15 000 генераторів різної потужності – сукупно це близько 40 МВт для критичних об’єктів і громад. Ці генератори живили пункти незламності, лікарні, водоканали, школи – все, що потрібно, аби життя тривало навіть під час блекаутів.
Фото: Український Червоний Хрест
Одним із найуспішніших технічних рішень стали мобільні газові котельні потужністю 200–1000 кВт: станом на зараз передано близько 100 таких котелень у різні регіони. Це компактні модулі, які можна швидко під’єднати до системи опалення школи чи лікарні.
"Важливо, що кожну котельню можна встановити швидко – не треба нічого будувати, є готовий стандартизований виріб, який дає тепло. Такі проєкти підвищують енергетичну незалежність на місцях: якщо в громаді є своя котельня чи генератор, навіть блекаут або зруйнована ТЕЦ не залишать людей у холоді.
Ми думали над різними рішеннями: від трансформаторів до сонячних систем – і сформували «короткий список», де наша додана вартість найбільша: тепло, світло, вода і можливість людям залишатися вдома. Це те, що дає результат швидко і масштабовано", – пояснює Микита Ільїн, начальник відділу підтримки житла та прихистків УЧХ.
Ми думали над різними рішеннями: від трансформаторів до сонячних систем – і сформували «короткий список», де наша додана вартість найбільша: тепло, світло, вода і можливість людям залишатися вдома. Це те, що дає результат швидко і масштабовано", – пояснює Микита Ільїн, начальник відділу підтримки житла та прихистків УЧХ.
Дах над головою
Війна позбавила житла сотні тисяч українських родин. Значна частина з них – внутрішньо переміщені особи (ВПО), які втекли з зони бойових дій і потребують прихистку. Держава розгорнула програми модульних містечок та компенсацій за прихисток переселенців, і Український Червоний Хрест активно долучився до цих ініціатив. Ще з весни 2022 року по 2023 рік УЧХ фінансував програму "Прихисток" – виплати для сімей, що розмістили в себе переселенців (по 900 грн взимку та 450 грн влітку щомісяця за кожну прийняту особу). У результаті, УЧХ виплатив майже 3 мільярди гривень компенсацій українським домогосподарствам, підтримавши таким чином культуру взаємодопомоги.
Одночасно Український Червоний Хрест узяв участь у спорудженні модульних будинків для ВПО. У Чернігові за його сприяння відкрили сім двоповерхових збірних будинків – новий квартал площею 4800 м² для 435 людей, що втратили житло. Подібні оселі будуються на Закарпатті та Сумщині. А в Житомирській області спільно з ЧХ встановили 56 невеликих збірних будиночків для 224 осіб – фактично створили нове селище для тих, кому нікуди повертатися. Ці прихистки забезпечені всім необхідним, утеплені й розраховані на тривале проживання.
Окрім нового будівництва, УЧХ допомагає відновлювати й наявні укриття та домівки:
"Укриття підтримуємо двома шляхами: мобільні бетонні модулі (встановлено вже сотні на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині, Херсонщині, Одещині) та відновлення підвальних приміщень у школах і лікарнях – гідроізоляція, вентиляція, санвузли, доступність", – розповідає Ільїн.
Фото: Український Червоний Хрест
Також УЧХ закуповує будівельні матеріали для ремонту пошкоджених будинків і навіть допомагає відновлювати елементи інфраструктури: у прифронтовому Чернігові за сприяння Червоного Хреста вставлено 10 тисяч м² вікон замість вибитих вибухами; на деокупованій Київщині відремонтовано кілометри зруйнованих ліній електропередач і контактної мережі транспорту. Кожне таке відновлення – крок в бік повернення нормального життя в постраждалу громаду.
"У відновленні медзакладів ми теж присутні: від Львова (реабілітаційні центри) до Миколаївщини, Сумщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. Наша перевага – мінімізація бюрократії й «розумна гнучкість», аби не втрачати час.
Допомога громаді – це не лише привезти продуктові набори чи ліки. Іноді важливіше дати їй ресурси, які залишаться надовго: воду, тепло, безпечне місце для життя. Ми намагаємося підтримувати людей так, щоби громади ставали сильнішими й більш незалежними від зовнішніх чинників", – говорить Микита Ільїн з УЧХ.
Допомога громаді – це не лише привезти продуктові набори чи ліки. Іноді важливіше дати їй ресурси, які залишаться надовго: воду, тепло, безпечне місце для життя. Ми намагаємося підтримувати людей так, щоби громади ставали сильнішими й більш незалежними від зовнішніх чинників", – говорить Микита Ільїн з УЧХ.
Фото: Український Червоний Хрест
Реабілітація і психологічна допомога: як УЧХ допомагає людям відновити не лише тіло, а й внутрішню опору
Ще один фронт роботи УЧХ – це психосоціальна підтримка та реабілітація постраждалих. Війна – це не тільки зруйновані будинки, а й скалічені долі. Поруч із тими, хто пережив травми тіла або душі, залишаються люди з емблемою Червоного Хреста на формі.
Фото: Костянтин Ліберов
Потреба у реабілітації, на жаль, зросла в рази – і йдеться не лише про військових, а й про цивільних, поранених обстрілами. Щоб наблизити реабілітаційні послуги до людей, УЧХ створив мобільні реабілітаційні команди – у складі фізичні терапевти та асистенти фізичних терапевтів, які виїжджають у віддалені громади та допомагають тим, хто не може дістатися до центру реабілітації.
"Ми закриваємо прогалину після етапу лікарняної допомоги: допомагаємо повернутися до звичного життя, адаптувати простір, підібрати й навчити користуватися допоміжними засобами реабілітації – від милиць до крісел колісних і поручнів", – каже Тетяна Мачулянська, керівниця напряму фізичної та психічної реабілітації УЧХ.
За її словами, фахівці УЧХ впроваджують цілісний підхід: допомагають відновити тіло і водночас підтримують емоційно.
"Ми створюємо для людини таке середовище, де вона відчуває: громада приймає її, підставляє плече. Проєкт реабілітації в громаді передбачає й просвітницьку роботу з їх сім’ями, родичами та доглядальниками – щоб усі розуміли потреби одне одного і рухалися вперед разом", – пояснює Мачулянська.
Іншими словами, фахівці Українського Червоного Хреста навчають спільноту бути частиною реабілітаційного процесу: тренують місцевих фізичних терапевтів, консультують сім’ї, проводять групові вправи, залучають волонтерів.
Фото: Український Червоний Хрест
Перезавантаження надії: як УЧХ підтримує бізнес із соціальною місією
В Українському Червоному Хресті з’явилися ініціативи, покликані "перезавантажити" життя тих, хто через війну опинився у скруті. Йдеться про програми "Перезавантаження" та REDpreneurUA, що стимулюють працевлаштування і підприємництво уразливих категорій населення.
"Перезавантаження" – це програма перекваліфікації та навчання, яку УЧХ реалізує з 2024 року. В її межах у різних областях проводять професійні курси для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, людей з інвалідністю, родин вразливих категорій населення, що залишилися без засобів до існування, – усіх, хто має труднощі з роботою.
Фото: Український Червоний Хрест
Людей безкоштовно навчають потрібних за їх місцем проживання навичок і допомагають підготуватись до пошуку роботи. Наприклад, у Житомирі та Черкасах минулого року "перезавантажили" десятки жінок з-поміж ВПО, навчивши їх базових ІТ-навичок і англійської – тепер частина з них вже працює дистанційно. У Львові проєкт відкрив кулінарні курси, де переселенці опановують професію кухаря. У Чернівцях – курси шиття для жінок, які виховують дітей з інвалідністю вдома.
Головна ідея проста: дати людям "вудку замість риби", тобто знання, які допоможуть прогодувати родину. За даними УЧХ, до програми залучено вже понад 800 учасників, і значна частина з них успішно знайшли місце на ринку праці чи започаткували власну справу.
REDpreneurUA – інша, не менш захоплива історія про допомогу. Це локальна версія глобальної програми REDpreneur, яка діє під егідою Австрійського Червоного Хреста у кількох країнах. Її мета – підтримати розвиток соціального підприємництва, тобто тих бізнесів, які мають не лише прибуткову, а й соціальну складову: працевлаштовують вразливі групи, прибуток спрямовують на благодійність або створюють корисні для громади продукти.
Фото: Український Червоний Хрест
Український Червоний Хрест запустив REDpreneurUA у 2023 році. Програма працює як бізнес-інкубатор: спочатку відбір ідей, потім навчання підприємців, далі – конкурс бізнес-планів з нагородою у вигляді грантів на старт або розвиток, а також менторська підтримка після отримання гранту.
"Маємо навчальний блок 2–3 місяці, потім менторство (до 400 годин), далі – пітчинг у Києві. Гранти отримують найсильніші ідеї. За минулий рік ми підтримали близько 100 бізнесів і розширюємо програму – зокрема, плануємо REDpreneur Women у партнерстві з Мінветеранів та Українським ветеранським фондом", – каже Олена Скрипнікова, начальниця відділу інноваційного фінансування УЧХ.
У першій хвилі взяли участь команди з різних областей – від швейного виробництва, де працюють переселенці, до фермерського кооперативу ветеранів. Найкращі проєкти отримали кошти та менторську підтримку від Червоного Хреста.
"Саме такі бізнеси стають рушійною силою відновлення України", – зазначила Олена Скрипнікова, коментуючи фінал програми REDpreneurUA. І справді, невеликі соціальні підприємства не тільки забезпечують роботою своїх засновників, а й розв’язують конкретні проблеми громади.
Фото: Український Червоний Хрест
Один з учасників програми – ветеран АТО з Донеччини – відкрив майстерню з переробки пластику на тротуарну плитку: і людям робота, і вулиці в селищі відремонтовані. Подружжя ВПО започаткувало виробництво розкладних дерев’яних меблів для переселенців (цю бізнес-ідею теж підтримали грантом).
За словами Скрипнікової, українська версія програми відрізняється від глобальної тим, що робить акцент на інноваціях та соціально орієнтованому підприємництві. REDpreneurUA підтримує тих, хто створює рішення для суспільно важливих викликів – від відновлення громад і підтримки ветеранів до розвитку доступних сервісів та інклюзивних бізнес-моделей. Програма формує культуру підприємництва, засновану на солідарності, сталому розвитку та довірі, а також доводить, що соціальні інновації можуть бути економічно життєздатними. Уже є історії успіху: соціальні стартапи, вирощені у межах ініціативи, досягли самоокупності та розширюють команди, створюючи робочі місця для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та людей з інвалідністю.
Фото: Український Червоний Хрест
Завжди поруч
У маленькому прифронтовому містечку на Донбасі є стара будівля школи. Вона давно стоїть порожня – дітей вивезли, навчання призупинилося… Та щоранку до шкільного подвір’я приходять люди. Це місцеві пенсіонери – вони знають, що о 9:00 тут буде Український Червоний Хрест.
Фахівці УЧХ відкривають пункт підтримки: привозять чисту воду, гарячий чай, ліки першої необхідності та теплий плед, якщо потрібно. У цей час десь далеко гримить канонада, а тут, у шкільному коридорі, лунають тихі розмови й навіть сміх – он бабуся пригадує, як навчала онуку пекти пиріжки, а дідусь жартує, що з буржуйкою від Червоного Хреста йому тепер ні мороз, ні росіяни не страшні.
Фото: Український Червоний Хрест
Фото: Український Червоний Хрест
Фото: Український Червоний Хрест
Фото: Український Червоний Хрест
Ця майже буденна сцена і є квінтесенцією роботи Українського Червоного Хреста. Бути поруч із людьми. Привезти те, що життєво необхідне, – воду, дрова, медикаменти. Підтримати словом, навчити навичок, вселити віру. І поки триває ця війна, доти білі машини з червоними хрестами будуть на дорогах, доти волонтери стукатимуть у двері підвалів, де ховаються люди, доти нові підприємці отримуватимуть гранти, а пацієнти – реабілітацію. УЧХ змінюється разом із країною, але незмінним лишається одне – щирий порив допомогти, що гріє сильніше за будь-яку буржуйку.