Україна продовжує боротися з російською агресією, водночас відновлюючи критично важливу інфраструктуру та готуючись до вступу до ЄС. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підтримує українські громади, фінансуючи реконструкцію та модернізацію.
Віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер укотре відвідав Україну, щоб на власні очі побачити реалізацію проєктів і обговорити подальші інвестиційні пріоритети. Про підтримку України та про те, чому відбудова на часі навіть під час війни – читайте в інтервʼю з Карлом Негаммером.
– Реалії війни цього разу я відчув невдовзі після перетину кордону. Уночі через загрозу атаки дронів наш потяг зупинили, а пасажирів евакуювали. Для Укрзалізниці, яка щодня зазнає російських атак, це вже стало звичною практикою.
Мене вразило, наскільки злагоджено все було організовано. Працівники залізниці зберігали спокій, діяли швидко й подбали про те, щоб кожен пасажир знав, що робити.
Водночас я знову побачив такий самий спокій і професіоналізм під час зустрічі з нашою київською командою, яка за час повномасштабної війни зросла втричі. Це була моя перша зустріч із командою під час цього візиту. Оголосили повітряну тривогу, тож ми спустилися в укриття.
Мене вразив не лише спокій колег, а і їхня рішучість не дозволяти постійним загрозам змінювати звичний спосіб життя. Ніхто не метушився. Кожен звично зайняв своє місце й продовжив працювати: дзвінки, розмови з колегами за кавою, наради, листування. Над містом летіли ракети, а люди продовжували робити свою справу.
Ця стійкість українців справді вражає. Попри постійну загрозу, міста залишаються пильними, але продовжують жити активним життям, люди пристосовуються до неймовірно складних умов, бізнес працює, а основні послуги продовжують надаватися.
І Європейський інвестиційний банк відіграє важливу роль у підтримці цієї стійкості, допомагаючи Україні зберігати роботу критичної інфраструктури, підтримувати бізнес і відновлювати те, що руйнує війна.
– Україна залишається одним із пріоритетів Групи ЄІБ. Від початку повномасштабного вторгнення наша підтримка перевищила 4,5 млрд євро.
Це передусім інвестиції у здатність України вистояти в умовах війни, але водночас і в її майбутнє відновлення та розвиток. Адже стійкість країни залежить не лише від того, як вона захищається, а й від того, чи працюють її міста, чи мають люди доступ до води, світла й тепла, чи можуть діти навчатися, а бізнес – продовжувати роботу.
Ми визначаємо пріоритети відповідно до потреб українського уряду та місцевих громад. Десь найгостріша проблема – водопостачання, десь – опалення, транспорт чи стан шкіл. І наша мета – не просто відновити інфраструктуру, а зробити її надійнішою, енергоефективнішою та пристосованою до майбутніх викликів.
Наведу приклади.
Під час цього візиту в Києві я взяв участь в офіційній передачі місту 85 нових низькопідлогових автобусів, придбаних за фінансування ЄІБ. Коли через знеструмлення зупиняється електротранспорт, автобуси допомагають людям дістатися на роботу, до лікарні чи додому. А низька підлога робить транспорт інклюзивнішим і доступнішим для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів, які відновлюються після поранень, літніх людей і батьків із дитячими візочками.
У Львові ми долучилися до фінансування рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, яке десятиліттями становило екологічну загрозу. Тепер колишнє сміттєзвалище поступово перетворюється на зелену зону.
У Дніпрі та Кам’янському ми допомагаємо оновлювати вуличне освітлення. Хтось може запитати, чи на часі це під час війни. Але старі системи споживають багато електроенергії та дорого обходяться містам. Нові енергоощадні ліхтарі зменшують витрати й роблять вулиці безпечнішими. А в умовах постійних атак на енергосистему економія електроенергії особливо важлива.
А в Запоріжжі за підтримки ЄІБ модернізують освітні заклади та будують протирадіаційні укриття, до яких діти й вчителі зможуть потрапляти, не виходячи на вулицю. Це допоможе продовжувати навчання навіть під час повітряних тривог.
І таких проєктів – понад 600 у 350 громадах по всій Україні.
Саме так ми розуміємо інвестиції у стійкість України. Це не лише великі інфраструктурні проєкти. Це конкретні результати, які українці відчувають щодня: вода і тепло в домівках, безпечніші школи та вулиці, транспорт, який продовжує працювати попри війну.
– У Києві я побачив зруйновану будівлю Академії наук. Це видовище важко забути. Росія атакує не лише інфраструктуру, а й українську науку та освіту – фактично майбутнє країни.
Тому відкриття гімназії в Городецькому стало для мене особливо важливим. На початку повномасштабного вторгнення школа постраждала від ракетних ударів. Я бачив фотографії руйнувань: пошкоджений дах, уламки, вибиті вікна. А сьогодні це відбудована сучасна й енергоефективна школа, яка відповідає європейським стандартам.
ЄІБ надав 154 тис. євро на її реконструкцію у межах "Програми з відновлення України". Тепер діти можуть навчатися, а вчителі – працювати в теплих і комфортних приміщеннях. Завдяки енергоефективним рішенням громада також заощаджуватиме на утриманні школи.
Для нас інвестиції в освіту – це не просто відновлення пошкоджених будівель. Це інвестиції в майбутнє українських дітей і самих громад. Коли в місті чи селі є хороша школа, родини мають більше причин залишатися, а діти – можливостей здобувати якісну освіту поруч із домом.
Саме в цьому полягає наш підхід: допомагати Україні долати виклики війни вже сьогодні й водночас створювати основу для її відновлення та розвитку в майбутньому.
– Звісно, ми оцінюємо ефективність використання коштів і досягнення конкретних результатів. Але для мене головний показник – як наші інвестиції змінюють життя людей. Чи мають вони доступ до тепла, води й транспорту? Чи можуть діти навчатися, а підприємства – працювати й розвиватися?
Візьмімо першу в сучасній історії України новозбудовану євроколію Чоп – Ужгород, будівництво якої співфінансував ЄІБ. Це 22 кілометри залізниці європейського стандарту. Але справжній результат – пряме сполучення з ЄС, зручніші подорожі для людей і глибша інтеграція України з Європою.
Або майже 500 млн євро, які ми надали Нафтогазу на закупівлю газу. За цією цифрою стоїть цілком конкретна мета – допомогти забезпечити українців теплом попри російські атаки на енергетику.
І, звичайно, бізнес. Без сильного бізнесу не буде сильного відновлення. Тому ми підтримуємо українські підприємства кредитами, гарантіями та іншими фінансовими інструментами. Під час цього візиту ми підписали угоду з ПроКредит Банком, яка відкриє доступ до 143 млн євро фінансування для українського бізнесу.
Я також відвідав у Києві сімейне підприємство, яке отримало кредит через ПроКредит Банк за підтримки гарантій ЄС. Попри війну, воно зростає, розширює свою мережу й забезпечує людей роботою. Саме таких результатів ми прагнемо: щоб підприємства не просто виживали, а мали можливість інвестувати, розвиватися і створювати робочі місця. І ми продовжимо підтримувати їх усіма доступними нам фінансовими інструментами.
Зрештою, наші інвестиції мають не лише допомогти Україні вистояти сьогодні, а й створити можливості для її майбутнього. Адже після війни люди повертатимуться туди, де є робота, житло, світло, тепло і перспективи для їхніх дітей.
– Для мене солідарність – це впевненість українців у тому, що вони не залишаться сам на сам із цією війною. І Європейський Союз доводить це не лише словами, а й конкретними діями. Від початку повномасштабного вторгнення ЄС підтримує Україну фінансово, політично й гуманітарно, допомагає зміцнювати енергетичну систему, підтримувати економіку та відновлювати зруйноване. Адже йдеться не лише про майбутнє України, а й про майбутнє всієї Європи.
ЄІБ, як фінансова установа ЄС, втілює цю солідарність у конкретні дії. І ми не керуємо підтримкою України здалеку. Ми тут, разом із вами. У нас є офіс у Києві, наша команда продовжує працювати в Україні й за час повномасштабної війни зросла втричі. Ми їздимо в регіони, зустрічаємося з громадами, бачимо їхні потреби на власні очі й разом із ними допомагаємо знаходити рішення.
Справжня солідарність – це не разовий жест, а довгострокове зобов’язання. Україна має знати, що Європа не відвернеться, коли стане важко, і не припинить підтримку, коли завершиться війна. Ми поруч сьогодні й залишатимемося поруч у майбутньому.