"Робота пивного блогера – це щодня свято!" - автор телеграм-каналу про пиво допомагає обрати найсмачніше

Робота пивного блогера – це щодня свято! - автор телеграм-каналу про пиво допомагає обрати найсмачніше

Сашко Біленко веде телеграм-канал "Киевский пивной балдёж", у якому дві тисячі читачів.

Він куштує різні види пива, ставить їм оцінку і описує там смакові якості. Сашко пройшовся з нами магазином, щоб знайти у ньому найсмачніше пиво.

Ми зустрічаємося між нескінченними рядами з винами різних країн, під дзвін пляшок.

Йдемо в кінець магазину, де стоїть всього декілька стелажів з пивом.

Любителі напою вважають пиво несправедливо недооціненим.

"Народний дегустатор" Андрій Юраго каже, що пиво – це те ж саме віскі, тільки молоде. Але, якщо віскі вважається елітним, то пиво чомусь "пацанським, під рибку".

А це насправді не так. Просто треба вміти обрати хороше пиво і знати з чим його поєднувати. З цим нам допоможе Сашко Біленко.

На запитання коли почав пити пиво, Сашко сміється, що цей текст читатиме мама, тому звісно ж у 18. І одразу починає розглядати асортимент пива на рядах.

Його телеграм каналу вже рік, Олександр пояснює, оскілки випускник КПІ, швидко здобув першу аудиторію у вигляді інших студентів/випускників.

О, чебрець! - вказує пальцем на пляшку 0,33 міцного елю зі спеціями: - я нещодавно його пив. Це італійці спільно з українцями зварили всього 5 000 літрів такого пійла .

Але йому напій не сподобався, каже, що чебрецю, по відчуттях, разів у 20 більше, ніж варто було додавати. На своєму каналі він написав, про нього "горько, как на свадьбе пьяной тёте".

Але погляд швидко ковзає на смачне пиво. Він найбільше любить стаути – це міцне темне пиво, для якого солод або ячмінь підсмажують.

До останнього часу був фанатом темного елю, смачного, смаженого, густого. Одне українське пиво завоювало моє сердечко надовго.

В 2015 цей бренд з’явився скрізь і Сашко пив його так багато, що зараз фізично вживати його більше не може. Але радить всім скуштувати пиво зі смаком кокосу.

Навіщо пити пиво з блокнотом

Як тільки диктофон вмикається Сашко каже: люблю маму. На питання скільки пива випиває на тиждень, відповідає що це залежить від активності на каналі і від того чи бачиться він з друзями. Але через те, що займається каналом, вдома пиво є завжди:

Намагаюся пару разів на день…ой тиждень, випивати декілька маленьких пляшечок.

Вдень він працює програмістом, а ввечері перетворюється на пивного сомельє.

Щоб контент на каналі з’являвся щодня, а пити щось нове щодня не доводилось він випиває три пляшечки 0,33 різних смаків за раз.

Вживання пива виглядає приблизно так: Сашко бере блокнот і ручку записує які смаки відчув, свої враження, потім читає про цей алкоголь в інтернеті, шукає інші відгуки і пише свої пости.

Ось, наприклад останній про українське пиво:

"Здається, в гонитві за незвичайним пивом, я зовсім забув про те, що в Україні так само є безліч пивоварень "…", які рухають вперед пивоваріння в нашій країні. Ігнорувати їх нерозумно і нечесно по відношенню як до самих пивоварів, так і до підписників.

Там він дає інформацію, де це пиво можна придбати. Тим, хто надає перевагу чеським сортам пива радить класичний світлий лагер з високою пінною шапкою і відчутною гіркотою.

А тим, хто любить терпкість і шоколадно-кавові нотки радить "Dunkel Weizen", потужний карамельний аромат, якого став відчутним одразу після відкорковування пляшки.

І так, описує кожен смак, що скуштував.

Каже, що з часом вживання пива перетворюється із задоволення на роботу.

А чужі відгуки про пиво читає, щоб краще зібрати до купи слова, які не може сформулювати сам.

- Сомелье описує якісь нотки смаків, які людина може не помітити, бо у сомельє смакові рецептори працюють в 100 разів краще! Я так не пишу. Я пишу чесно те, що сам відчуваю.

Спочатку йому здавалося, що треба писати як експерт, тепер розуміє, що є ще багато чому вчитися. Каже, що наступає на граблі несмачного пива, щоб уберегти від цього читачів. Поки що працює безкоштовно, але жартує, що колись стане пивним магнатом і його пригощатимуть в пабах безкоштовно.

Як обрати смачне пиво

Щоб обирати напій людині, далекій від пивної культури, для початку треба визначити свою толерантність до гіркоти і особливі смакові вподобання, каже Олександр.

- Для каналу я взагалі обираю пиво за принципом етикетки. Бо, якщо виробники заморочилися з дизайном, то і пиво має бути якісним.

- А хіба перший критерій не буде: темне чи світле?

- Ні, навіщо? Це ж лише спосіб приготування: обсмаження чи не обсмаження.

Для тих, кому важко обрати, можна спробувати все, що німецьке – воно точно виявиться якісним.

Для Сашка не існує поняття "улюблене пиво", бо це залежить від поточного стану, погоди, спраги, інших багатьох факторів. Але він на безлюдний острів він би взяв з собою пиво, що має не надто яскравий смак. Він обрав таке пиво, що пахне бананами, не міцне, не потребує закуски і легко п’ється – Paulaner.

Його радить спробувати всім.

Пиво зі смаком пива і присмаком пива

А от найгірше, що він куштував у цьому магазині не виявилося.

Я б міг сказати, що це "Чебрець", але він стоїть в сторонці, порівняно з пивом, що я пив декілька років тому з другом. Це був перший раз в житті, коли я не допив пляшку до кінця.

Якось вони гуляли не найбагатшим районом Києва і знайшли єдиний магазин, у якому було лише пиво це українське. Нічого більш гіркого він не куштував і після цього, каже, що зрозумів – решта пива просто казка.

На початку ведення каналу він купував деяке пиво в очікуванні надприродніх смаків, а воно виявлялося зовсім ординарним.

Але останнім часом трапляється навпаки. Він купує бюджетне пиво українських виробників, а воно виявляється дуже непоганим лагером.

Так було з пивом найбільш масового українського виробника, яке Сашко придбав за 15 грн, і воно виявилося ідеальним по співвідношенню ціни і якості.

Каже, саме таким пивом треба пригощати гостей з багатих країн і показувати чек, щоб закохувати їх у нашу країну.

- Буває, хочеться пива зі смаком пива і присмаком пива. Це саме той варіант.

Вн помітив, що чим більше різних видів куштуєш, тим краще розумієшся на відтінках різних смаків. Рецептори за останні декілька років вживання якісного пива почали працювати набагато краще. "В якийсь момент мені здавалося, що я непогано розбираюся в пиві, а, виявилося я нічого про нього не знаю. Пиво це настільки складно", - говорить програміст.

- А яку ціну тобі не шкода заплатити за пиво?

- Для себе до 100 грн, а для підписників нічого не шкода. Хочу якось спробувати це, - показує на пляшку з цінником 350 грн, але уточнює, що поки що сума, яку може витратити на канал не більше 600-700 грн. Для пива це дорого, тому така пляшка має бути "топовою".

Вирішуємо не купувати пиво в магазині, а перебратися в паб.

На годиннику восьма вечора, але Сашко заспокоює, що від пива не поправляються.

Просто воно, як і будь-який алкоголь, розігіріває апетит. Тому, люди, які заїдають його смаженим і набирають вагу.

Але зараз в моду входять різноманітні овочі, як перекус, наприклад: свіжі нарізані морква та селера, як закуска.

А в самому пиві приблизно 44 калорії на 100 мл.

- Робота пивного блогера це щодня свято. Але мені здається, мій ранок буває більш похмурим, ніж у звичайної людини.

Нещодавно він дегустував три сорти одного виробника. Вони були міцні, різних стадій дозрівання і після літру йому стало дуже добре, а зранку він про це дуже пошкодував.

Поки ми йдемо до пабу, на вулиці бачимо декілька нетверезих людей, Сашко зупиняється, піднімає палець і говорить:

- За цей короткий маршрут ми пройшли багато людей, які не відповідально споживають алкоголь!

Він вважає, що на українському ринку зараз мало різномаїття. Деякі виробники вже зрозуміли, що людям хочеться різноманітності, але не зрозуміли, що хочеться ще й якості.

- Крафт для мене – це все, що можна співнести зі словом експеримент.

Але уточнює, що не той експеримент, де в звичайне пиво додають купу спецій і роблять з цього новий сорт. А той, де це позитивно впливає на смак і якість пива.

Він каже, що зараз разом з читачами йде шляхом у темряві, намагаючись освітити для себе цей пивний світ. Адже за місяць чи два неможливо спробувати все українське пиво.

Тому він взяв на себе роль того, хто все це спробує, куштуючи не смачні сорти, щоб знайти щось, що люди можуть собі дозволити випити не кривлячись.

Ми заходимо в паб, Сашко відкриває меню, навіть не дивиться на назву, одразу звертає увагу на графу з описом міцності, коефіцієнтом гіркоти і замовляє Лавандовий стаут.

Чирс, - стукається одним келихом об другий. І каже, що в ньому зовсім нема гіркоти.

Майже всі молочні стаути солодкі, а такий насичений чорний колір виникає від того, що солод обсмажують: - от і весь секрет.

Головне сьогодні