Мода на українське: як поєднати традиції, соціальний вплив та культурну дипломатію

26 березня 2021

Вишита сукня і принтована хустка — атрибути сучасної української модниці. Мода на українське — новий тренд. Купувати локальні продукти та підтримувати місцеві бізнеси. І носити своє, українське. 

Хустки, сукні та вишиті полотна — все це переосмислюється українськими майстринями та модельєрками і в рамках давніх традицій створюється щось нове. Традиції та сучасність, минуле і майбутнє, соціальна складова і бізнес поєднані у нових проєктах. Крім того мода складає великий пласт культурної дипломатії.

У новому спецпроєкті з компанією Кока-Кола Українська Правда.Життя розповідатиме про українських підприємець, що своїм бізнесом просувають українську культуру. У фокусі цього тексту — дослідження того, як українське стає брендом, а українська мода на межі сучасності і традицій працює як культурна дипломатія. Всі героїні тексту — учасниці проєкту "Я зможу!", який дав їм економічну та менторську підтримку для становлення бізнесу таким, яким він є зараз.

З 2017 року жінки-підприємиці та жінки-лідери мають підтримку проєкту "Я зможу!", який спільно реалізує Фонд Олени Пінчук та Фундація Кока-Кола. В рамках цієї ініціативи чи не вперше в Україні почали говорити про посилення економічного впливу жінок. 

Вишивка — це дословесна правда, яку люди хочуть зберегти

Одне з найдавніших українських мистецтв і надбання — це вишивка. Дехто називає вишиті сорочки та рушники предметами, в яких буквально "зашито" культурний код нації. І київська майстриня Ольга Нарбут точно має що сказати на цей рахунок. Вона — засновниця онлайн-школи української вишивки "Prekrasa Studio", яка виросла з блогу.

 Ольга Нарбут

"Блог я почала вести у 2011 році, зараз він має понад 1 мільйон переглядів. Так поступово з блогу виріс і бізнес", — розповідає підприємиця.

Ольга Нарбут вишиває з дитинства, але лише у дорослому віці хобі переросло у справу життя.

"Вишивала моя бабуся, вона з Черкащини, мабуть це було поштовхом. Звісно і в школі вишивала, але свідомо прийшла до вишивки в 2010 році. Відчула неймовірний потяг до вишивання, знайшла якісь дончини ниточки зі школи, клаптики тканини і почала. Потім я потрапила на курси вишивки в музеї Івана Гончара. Мала щастя працювати з фондами музею, бачити старовинні речі минулого і позаминулого століття — і це перевернуло мій світ, я була наскільки вражена, мені хотілося ділитися своїми відкриттями з усіма", — говорить жінка.

З 2016 року майстриня почала думати над створенням інших форматів. Спочатку проводила офлайн майстер-класи, а згодом перевела все в онлайн-школу. Зараз на сайті можна придбати майстер-класи по традиційних техніках української вишивки у форматі відео та текстових лекцій, а також окремо — схеми вишивок. 

У 2020 році Prekrasa Studio також отримала грант від проєкту "Я зможу!". 

"Одного разу побачила пост Олі Руднєвої на Фейсбук (Директорка Фонду Олени Пінчук — УП.Життя), подала заявку, але не пройшла. І от на Святого Миколая дзвонить мені Оля і каже, що в нас є можливість підтримати ваш проєкт", — ділиться спогадами Ольга Нарбут.

Для свого блогу Ольга Нарбут зняла відео вишивальниць зі Львова, Києва та Вінниці. Кошти від гранту пішли на оплату монтажу відео. 

Далі у майстрині амбітні плани — об’єднати вишивки різних країн на одній платформі і зберегти вишивальні традиції світу.

"Я розумію, що важко розвивати бізнес у такій вузькій ніші. Тому я б хотіла зібрати вишивки різних народів світу, від локального до загального. Я впевнена, що українську вишивку ми зможемо зберегти лише в контексті світового надбання. І я дуже б хотіла, щоб на нашому сайті можна було побачити і полтавську мережку і хардангер (нідерландська техніка вишивки — УП.Життя), щоб ми розуміли цінність того, що маємо", —  говорить Ольга Нарбут.

Поєднання українських традицій із сучасністю — новий тренд, який розвивається завдяки синергії та бажанню зберегти традиційне надбання. 

"Мені дуже б хотілось показати те, якою вишивка була колись, і підтримати людей, які роблять вишивку зараз, просувають. Коли ми знайдемо як зберегти це ремесло, то ми далі зможемо робити речі, які є органічні і в сьогоденні," — резюмує підприємиця.

Для пані Олі дуже важливо зберегти традицію і відродити техніки, наприклад таку техніку, як вишивки "житом". 

 Ольга Нарбут. Блуза вишита низзю, візерунок відтворений з старовинної сорочки Східного Поділля

"Я дуже хочу, щоб вишивка не була законсервована. Вона живе і вона розвивається. Хочу щоб вона органічно лягла в сучасну культуру, адже вишивка — це дословесна правда, яку люди хочуть зберегти", — говорить майстриня.

І пані Ользі вдалося. разом з брендом "Zerno" вона випустила лімітовану колекцію суконь із елементами старовинної вишивки. Сукня з цієї капсули навіть брала участь у Dnipro Fashion Week. 

"Zerno" української культури

Бренд "Zerno" та його засновниця Христина Патик — ще один приклад класного симбіозу сучасності та традицій. 

 Засновниця бренду "Zerno" Христина Патик у блузі "Дякую за мову"

"Ми обрали таку назву — "зерно", як відтворення того, чим ми займаємось. А займаємося ми збиранням українськості і формуванням традиції в сучасному світі. Всі речі, які виробляє "Zerno" є сучасними і в них немає шароварщини, ужитковий і носибельний", — розповідає підприємиця.

"Zerno" — це не тільки магазин українського одягу, але й  просвітницька платформа.

"Ми робимо лекції, майстер-класи, даємо людям інформацію про українську традицію, про українські традиційні техніки вишиття чи вибійки, запрошуємо експертів, в тому числі етнологів. Також ми зробили окремий проєкт "Дякую за мову", який спрямований на просування української культури в світі", — говорить засновниця проєкту.

До річниці Української Незалежності "Zerno" планували кілька великих презентацій в Україні та закордоном, але поки через пандемію та локдаун їх довелося відкласти. 

"В нас дуже багато клієнтів з-за кордону, але це переважно українці, які живуть не в Україні, які цікавляться культурою і тим, що відбувається в країні. їм дуже подобається те, що ми — це не просто сукні, але й інформаційна підтримка української культури", — ділиться пані Христина.

Підприємиця говорить, що масс маркет не є їхнім конкурентом, адже це зовсім різні ніші та продукти. 

 Cукня колаборації Ольги Нарбут та бренду "Zerno"

"Наші клієнти — це люди, які хочуть мати річ наповнену змістом, зроблену в Україні. Нашим шанувальникам важливо підтримувати українське, цим ми і відрізняємося від конкурентів. Це речі, які не виходять з моди на наступний рік ", — резюмує пані Христина.

Загальна ситуація з пандемією коронавірусу вплинула на всіх. І поки триває локдаун продаж виробів можливий лише онлайн. 

"Зараз ми живемо в такий час, коли страшно щось планувати. Наразі ми хочемо масштабувати в рамках тим ресурсів, які в нас є і рухатися в напрямку інтернет-платформ, де ми можемо бути представленими. Ми не будемо відкривати поки офлайн-магазини, але ми маємо один в Києві, куди всіх і запрошуємо", — каже Христина Патик.

Завдяки гранту від проєкту "Я зможу!" компанія "Zerno" змогли розробити корпоративний стиль та перекласти сайт англійською, що зробило вихід українського бренду на міжнародну арену ще більше реальним.

"Сонячні" картини на хустинах

Але не сукнями єдиними. Мода може бути різною. Може бути навіть терапією та соціальним проєктом. Як от "Lady Di Atelier" —  проєкт Ярини Янчак та Ірини Ляховенко.

Засновниці бренду "Lady Di Atelier"  Ірина Ляховенко та Ярина Янчак

На своїй платформі вони створили "Сонячну майстерню", де займаються з "сонячними дітьми". Діти малюють картини, які потім переносяться на хустини.  "Lady Di Atelier"  — онлайн магазин хустин із принтом, створеним дітьми із синдромом Дауна. 

"Головна мета для мене — робити фешн з якоюсь метою. Щоб показати тему інклюзії із гордістю. Щоб нас не разово підтримували, а щоб створити бренд, який люблять. Плюс це відповідальність перед брендом Made in Ukraine, щоб показати його достойно", — говорить Ярина Янчак.

 художниця бренду Андріана Чухній

Грант від проєкту "Я зможу!" пішов саме на матеріали для створення картин від маленьких художників. 

"Чим більше ми будемо продавати хустин, тим більший відсоток ми зможемо оплатити тій, чи іншій дитині", — говорить пані Ярина.

Українське як бренд — це не просто слова. Не тільки інклюзія, але й українська культура — основа бренду. 

"Ми мріємо аби наші вироби уміло розповідали про сонячне мистецтво, про інклюзію і про український якісний продукт, який має душу, історію і завжди буде патріотично говорити про Україну в усіх куточках планети. Ми знаємо і акцентуємо лише на найгарніших традиціях сучасності, ми позитивна команда і завжди знаходими можливості говорити про традиції, про культуру зі сторони моди сьогодення", — рохповідає Ірина Ляховенко.

 команда "Сонячної майстерні"

Сфера моди — одна з тих, хто найбільше постраждали від пандемії та локдаунів. Але засновниці "Lady Di Atelier" не опускають рук. 

"В умовах карантину люди мали змогу більше познайомитись з українськими брендами онлайн, а ми в свою чергу стрімко розвивались і набирались досвіду. Сьогодні український виріб став дуже якісний, конкурентний, розкішний. Маленькі і великі підприємства стали більш відважними у кроях, шиють за гарними лекалами і це не може не гріти душу. Нам не потрібно летіти на шопінг і шукати речі в аутлетах, у нас є "своє" і це "своє" дуже достойне!" — резюмує пані Ірина.

За словами Ярини Янчак, зараз вони наймають на роботу також людей з інвалідністю і це — ще одна мета розбудови проєкту.

"Ми назбирали півмільйона гривень на мистецький центр, в рамках якого ми будемо виховувати дітей, будемо оплачувати їм різні заняття", — ділиться планами засновниця. 

Крім продовження просвітницької та мистецької діяльності у планах "Lady Di Atelier" збільшити продажі по всій Україні та закордоном та відкрити власний шоурум. Засновниці оптимістично налаштовані, адже багато перешкод вже позаду.

"У нас не вірили і залякували. Тема інклюзії "не зручна" і про неї не звикли говорити. Ми точно знали, чого ми хочемо про, що мріємо і просто щодня малими кроками йшли до мети. Точно відчували що проблематика наша є дуже серйозна і у нас нема шансу на помилку", — резюмує Ірина Ляховенко.

З 2010 року Компанія Кока-Кола реалізує проєкт 5by20®, метою якого є посилення економічної ролі жінок у всьому світі. Ціллю ініціативи було залучити 5 мільйонів жінок до 2020 року та результати перевищили очікування. 

На початок 2021 року вже 6 мільйонів жінок та 183 бізнес-програми у 100 країнах отримали економічну підтримку та змогли розвинути свою справу.

В українській частині глобальної ініціативи здійснюється проєкт  "Я зможу!", який реалізується  Фондом Олени Пінчук за підтримки Фундації Кока-Кола. З 2017 року було реалізовано низку проєктів, серед них:

#МаюПравоСказатиНі 2017

#НеВішайЯрлики 2019

#Inspirement_chain 2020

#8Березня.Rethink 2020

#ЯкбиЯнеБоялась 2021

За весь період діяльності проєкту "Я зможу!" 300 тисяч жінок отримати економічну та менторську підтримку. 31 жіночій бізнес отримав фінансову підтримку на 1,5 мільйон гривень.

Головне на сайті