Підготовка громади до надзвичайної ситуації починається задовго до того, як пролунає сирена, станеться пожежа чи людина потребуватиме першої допомоги. Потрібно заздалегідь розуміти, які загрози характерні для конкретної території, хто відповідатиме за різні ділянки роботи, де є необхідні ресурси, яких навичок бракує людям і як усі учасники системи взаємодіятимуть між собою.
Саме на посилення готовності громад до надзвичайних ситуацій, розвиток місцевих спроможностей і раннього реагування спрямований проєкт "СИЛА", який реалізується
Українським Червоним Хрестом у партнерстві з Данським і Німецьким Червоними Хрестами, ACTED та IMPACT Initiatives за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Завдання проєкту полягає не лише у тому, аби посилити спроможність громад самостійно й злагоджено діяти під час надзвичайної ситуації. Проєкт працює одночасно з органами місцевого самоврядування, службами цивільного захисту, добровільними пожежними командами та закладами освіти.
Ця логіка пов’язана з тим, як змінилася роль громад після децентралізації. Значна частина відповідальності за безпеку людей сьогодні лежить безпосередньо на місцевому рівні.
Альона Радіонова
"Громади мають бути ключовою ланкою підтримки, тому що децентралізація передала їм значну частину повноважень, ресурсів і відповідальності за життя та безпеку людей на місцях. Саме громада знаходиться найближче до людей і в перші години кризи має приймати рішення щодо оповіщення, евакуації, укриття, роботи критичних служб та допомоги найбільш вразливим.
Тому інвестиції в спроможність громад до НС та раннього реагування – це не лише про закупівлю обладнання. Це про здатність місцевої влади діяти швидко, автономно і скоординовано, не очікуючи на рішення чи додатковий ресурс з обласного або центрального рівня", – наголошує Альона Радіонова, начальниця відділу розвитку зниження ризиків в НС Українського Червоного Хреста.
За її словами, особливо це важливо для прифронтових громад, де час на реагування вимірюється хвилинами:
"Сильна громада – це перший рівень захисту людини під час кризи, а отже, підтримка її спроможності є одним із найбільш практичних способів посилити стійкість усієї системи цивільного захисту".
Тому робота проєкту "СИЛА" починається не з універсального списку того, що потрібно кожній громаді. Спочатку команда має зрозуміти, наскільки конкретна громада готова до кризи на поточному етапі.
Спершу – дослідження ризиків і ресурсів
Тому перший етап – моніторингові візити та оцінка готовності. Разом із представниками громади та фахівцями цивільного захисту команда проєкту визначає локальні ризики, наявні ресурси та потреби, які можуть виникнути під час реагування.
Моніторинговий візит в межах проєкту
Це важливий момент, адже для громади біля лінії фронту набір ризиків буде одним, для території з високою пожежною небезпекою – іншим, а для громади, де значну частину населення становлять діти, літні люди або внутрішньо переміщені особи, важливими будуть питання допомоги найвразливішим.
Під час моніторингових візитів команда не лише фіксує проблеми. Разом із місцевою владою визначають, яких запасів для реагування бракує, які навчання потрібні і які напрями підтримки мають бути пріоритетними. Кількість громад, охоплених моніторинговими візитами в межах проєкту, сягнула 21.
Далі – навчити людей діяти до приїзду спеціальних служб
Друга складова проєкту "СИЛА" – практична підготовка людей, які можуть опинитися поруч із постраждалими в перші хвилини після надзвичайної події.
Тренінг для вчителів
У межах проєкту проводять навчання з:
першої психологічної допомоги;
підготовки до реагування на надзвичайні ситуації;
безпеки та готовності закладів освіти;
Учасниками навчання стають представники місцевої влади, добровільних пожежних команд, освітяни та люди, які в конкретній громаді можуть першими опинитися поруч із постраждалим.
Окрема ставка на тих, хто фізично найближче до надзвичайної ситуації
Ще один напрям роботи проєкту – розвиток місцевих і добровільних пожежних команд.
Для громади наявність такої команди означає, що поруч є люди, які мають відповідну підготовку та можуть розпочати реагування ще до прибуття інших підрозділів.
Пожежна команда
У межах проєкту "СИЛА" 25 добровільних пожежних команд пройшли спеціалізовані навчання та отримали можливість обмінятися досвідом із колегами з інших громад.
Важливо, що проєкт працює не з пожежниками у відриві від решти системи. На регіональних заходах разом збираються представники громад, добровільних пожежних команд і ДСНС. Така взаємодія дозволяє говорити не лише про індивідуальні навички пожежника, а про те, як різні сили мають діяти разом під час конкретної надзвичайної ситуації.
Від окремих навичок до спільного алгоритму
Координація ланок є четвертою складовою проєкту. Під час кризи різні учасники системи можуть мати різні завдання: місцева влада організовує рішення та комунікацію з населенням, пожежники реагують на займання, медики – на постраждалих, освітяни відповідають за дітей, гуманітарні організації можуть забезпечувати додаткові ресурси.
Якщо кожен знає лише свою частину роботи, але між цими людьми немає зв’язку, система може втрачати дорогоцінний час. Тому "СИЛА" створює майданчики, де ці учасники можуть разом оцінити ризики, обговорити потреби та відпрацювати взаємодію.
Безпека має доходити до мешканців
Ще один рівень роботи проєкту "СИЛА" – інформаційно-просвітницький.
Навіть добре підготовлена місцева влада не зможе повністю захистити населення, якщо самі мешканці не знають базових правил поведінки. Тому проєкт розробляє доступні матеріали для дітей і дорослих: мультфільми, комікси, посібники, листівки та відео. Їхнє завдання – пояснювати складні правила безпеки у форматі, який можна використовувати в повсякденному житті.
Проєкт працює у 21 громаді, але водночас вибудовує модель, яку можна застосовувати ширше: оцінювати локальні ризики, визначати слабкі місця, посилювати місцеві команди та перевіряти, наскільки добре вони можуть діяти разом.
І зрештою йдеться не про те, щоб громада була готова до одного конкретного сценарію. Йдеться про здатність зорієнтуватися в новій кризі, швидко визначити потреби та організувати першу відповідь своїми силами.
Саме це і є місцевою спроможністю до раннього реагування – здатністю не чекати, поки допомога прийде ззовні, а мати підготовлених людей, зрозумілі ролі, необхідні ресурси й механізм взаємодії вже на місці.