Українська правда Життя

Безпека починається з громади:
як проєкт "СИЛА" готує українські регіони до надзвичайних ситуацій

СПЕЦПРОЄКТ
08 жовтня 2026
У перші секунди після вибуху, пожежі чи критичної аварії люди на місцях залишаються віч-на-віч із бідою – і саме від злагодженості місцевої влади, рятувальних служб та самих жителів залежить, скільки життів вдасться врятувати. Сучасні реалії вимагають нового рівня стійкості, де громада перетворюється з пасивного спостерігача на повноцінного гравця системи безпеки.
Саме тому готовність до надзвичайних ситуацій дедалі більше залежить не лише від державних служб, а й від того, наскільки підготовлена конкретна громада.
Українське законодавство вже закріплює за органами місцевого самоврядування значну частину повноважень у сфері цивільного захисту: від місцевих програм і матеріальних резервів до забезпечення діяльності місцевої та добровільної пожежної охорони.
Цей підхід посилюється і в межах європейської інтеграції України. У 2023 році Україна приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС – системи координації міжнародної допомоги під час надзвичайних ситуацій. На практиці це означає, що громада має бути не пасивним отримувачем допомоги після катастрофи, а одним із рівнів, який готується до неї заздалегідь.
Саме на таку модель реагування працює проєкт "СИЛА" (SYLA), який реалізує Український Червоний Хрест у партнерстві з Данським і Німецьким Червоними Хрестами, ACTED та IMPACT Initiatives за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт працює у чотирьох областях: Харківській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій.
Що змінюється в системі цивільного захисту на місцях завдяки проєкту "СИЛА", чому місцеві пожежні команди та вчителі стають частиною системи реагування і чого вже навчилися 21 українська громада – досліджувала "Українська правда. Життя" за підтримки Українського Червоного Хреста.

З якими реаліями стикаються громади й чому фокус змістився на локальну спроможність і раннє реагування

Українські громади сьогодні одночасно стикаються з кількома групами ризиків. Війна принесла обстріли, пожежі, руйнування та мінну небезпеку. Паралельно залишаються техногенні й природні загрози: від пожеж і паводків до аварій на критичній інфраструктурі.
Для прифронтових територій це особливо складна комбінація. Тут одна й та сама громада може одночасно готуватися до наслідків обстрілів, пожеж, перебоїв у роботі критичної інфраструктури, евакуації та інших надзвичайних ситуацій.
Показовим є досвід Широківської громади Запорізької області. Її голова Денис Коротенко зазначає, що навіть за відсутності війни перед територією поставало безліч викликів: засухи, повені, зміни клімату, пожежі, а також розташування громади вздовж інтенсивної траси Запоріжжя – Дніпро. 
"А зараз ще й додалася війна – коли кожного дня може щось прилетіти або збили, і воно впало, як реагувати на це. Плюс наша громада знаходиться в 50-кілометровій зоні ризику на випадок надзвичайної ситуації на Запорізькій атомній електростанції в Енергодарі", – пояснює Денис Коротенко.
За його словами, попри складність завдань, пріоритетом номер один для місцевої влади залишається підготовка сил реагування та безпекова ситуація, адже йдеться про загрози для життя людей. Водночас громада комплексно оцінює всі ризики та працює з навчальними закладами, оскільки все починається з дітей, які приносять знання про безпеку в родини.
Представники Європейської комісії під час моніторингових візитів
У червні 2026 року в громаді відкрили Центр безпеки, що забезпечує оперативне реагування поліцейських, рятувальників і медиків на надзвичайні події у 35 населених пунктах. У липні представники Європейської комісії та партнерів "СИЛИ" окремо відвідали Широківську громаду, щоб оцінити роботу Центру безпеки та взаємодію влади й екстрених служб.

Не просто навчити, а побудувати спроможність: що таке проєкт "СИЛА" та як він змінює підходи до реагування у 21 громаді країни

Підготовка громади до надзвичайної ситуації починається задовго до того, як пролунає сирена, станеться пожежа чи людина потребуватиме першої допомоги. Потрібно заздалегідь розуміти, які загрози характерні для конкретної території, хто відповідатиме за різні ділянки роботи, де є необхідні ресурси, яких навичок бракує людям і як усі учасники системи взаємодіятимуть між собою.
Саме на посилення готовності громад до надзвичайних ситуацій, розвиток місцевих спроможностей і раннього реагування спрямований проєкт "СИЛА", який реалізується Українським Червоним Хрестом у партнерстві з Данським і Німецьким Червоними Хрестами, ACTED та IMPACT Initiatives за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Завдання проєкту полягає не лише у тому, аби посилити спроможність громад самостійно й злагоджено діяти під час надзвичайної ситуації. Проєкт працює одночасно з органами місцевого самоврядування, службами цивільного захисту, добровільними пожежними командами та закладами освіти.
Ця логіка пов’язана з тим, як змінилася роль громад після децентралізації. Значна частина відповідальності за безпеку людей сьогодні лежить безпосередньо на місцевому рівні.
Альона Радіонова
"Громади мають бути ключовою ланкою підтримки, тому що децентралізація передала їм значну частину повноважень, ресурсів і відповідальності за життя та безпеку людей на місцях. Саме громада знаходиться найближче до людей і в перші години кризи має приймати рішення щодо оповіщення, евакуації, укриття, роботи критичних служб та допомоги найбільш вразливим. 

Тому інвестиції в спроможність громад до НС та раннього реагування – це не лише про закупівлю обладнання. Це про здатність місцевої влади діяти швидко, автономно і скоординовано, не очікуючи на рішення чи додатковий ресурс з обласного або центрального рівня",
– наголошує Альона Радіонова, начальниця відділу розвитку зниження ризиків в НС Українського Червоного Хреста.
За її словами, особливо це важливо для прифронтових громад, де час на реагування вимірюється хвилинами:
"Сильна громада – це перший рівень захисту людини під час кризи, а отже, підтримка її спроможності є одним із найбільш практичних способів посилити стійкість усієї системи цивільного захисту".
Тому робота проєкту "СИЛА" починається не з універсального списку того, що потрібно кожній громаді. Спочатку команда має зрозуміти, наскільки конкретна громада готова до кризи на поточному етапі.

Спершу – дослідження ризиків і ресурсів

Тому перший етап – моніторингові візити та оцінка готовності. Разом із представниками громади та фахівцями цивільного захисту команда проєкту визначає локальні ризики, наявні ресурси та потреби, які можуть виникнути під час реагування.
Моніторинговий візит в межах проєкту
Це важливий момент, адже для громади біля лінії фронту набір ризиків буде одним, для території з високою пожежною небезпекою – іншим, а для громади, де значну частину населення становлять діти, літні люди або внутрішньо переміщені особи, важливими будуть питання допомоги найвразливішим.
Під час моніторингових візитів команда не лише фіксує проблеми. Разом із місцевою владою визначають, яких запасів для реагування бракує, які навчання потрібні і які напрями підтримки мають бути пріоритетними. Кількість громад, охоплених моніторинговими візитами в межах проєкту, сягнула 21.

Далі – навчити людей діяти до приїзду спеціальних служб

Друга складова проєкту "СИЛА" – практична підготовка людей, які можуть опинитися поруч із постраждалими в перші хвилини після надзвичайної події.
Тренінг для вчителів
У межах проєкту проводять навчання з:
першої допомоги;
першої психологічної допомоги;
мінної небезпеки;
підготовки до реагування на надзвичайні ситуації;
безпеки та готовності закладів освіти;
командної взаємодії.
Учасниками навчання стають представники місцевої влади, добровільних пожежних команд, освітяни та люди, які в конкретній громаді можуть першими опинитися поруч із постраждалим.

Окрема ставка на тих, хто фізично найближче до надзвичайної ситуації

Ще один напрям роботи проєкту – розвиток місцевих і добровільних пожежних команд.
Для громади наявність такої команди означає, що поруч є люди, які мають відповідну підготовку та можуть розпочати реагування ще до прибуття інших підрозділів.
Пожежна команда
У межах проєкту "СИЛА" 25 добровільних пожежних команд пройшли спеціалізовані навчання та отримали можливість обмінятися досвідом із колегами з інших громад.
Важливо, що проєкт працює не з пожежниками у відриві від решти системи. На регіональних заходах разом збираються представники громад, добровільних пожежних команд і ДСНС. Така взаємодія дозволяє говорити не лише про індивідуальні навички пожежника, а про те, як різні сили мають діяти разом під час конкретної надзвичайної ситуації.

Від окремих навичок до спільного алгоритму

Координація ланок є четвертою складовою проєкту. Під час кризи різні учасники системи можуть мати різні завдання: місцева влада організовує рішення та комунікацію з населенням, пожежники реагують на займання, медики – на постраждалих, освітяни відповідають за дітей, гуманітарні організації можуть забезпечувати додаткові ресурси.
Якщо кожен знає лише свою частину роботи, але між цими людьми немає зв’язку, система може втрачати дорогоцінний час. Тому "СИЛА" створює майданчики, де ці учасники можуть разом оцінити ризики, обговорити потреби та відпрацювати взаємодію. 

Безпека має доходити до мешканців

Ще один рівень роботи проєкту "СИЛА" – інформаційно-просвітницький.
Навіть добре підготовлена місцева влада не зможе повністю захистити населення, якщо самі мешканці не знають базових правил поведінки. Тому проєкт розробляє доступні матеріали для дітей і дорослих: мультфільми, комікси, посібники, листівки та відео. Їхнє завдання – пояснювати складні правила безпеки у форматі, який можна використовувати в повсякденному житті.
Проєкт працює у 21 громаді, але водночас вибудовує модель, яку можна застосовувати ширше: оцінювати локальні ризики, визначати слабкі місця, посилювати місцеві команди та перевіряти, наскільки добре вони можуть діяти разом.
І зрештою йдеться не про те, щоб громада була готова до одного конкретного сценарію. Йдеться про здатність зорієнтуватися в новій кризі, швидко визначити потреби та організувати першу відповідь своїми силами.
Саме це і є місцевою спроможністю до раннього реагування – здатністю не чекати, поки допомога прийде ззовні, а мати підготовлених людей, зрозумілі ролі, необхідні ресурси й механізм взаємодії вже на місці.

Люди, які першими опиняються поруч

Миколаївщина

пожежники, які працюють у режимі миттєвого реагування

Для Галицинівської громади Миколаївщини ключовими викликами є постійна загроза обстрілів і мінна небезпека через близькість до Херсонщини та Кінбурнської коси. Місцева пожежна охорона (МПО) тут є першочерговим щитом.
Анжеліка Куровська, інструкторка з протипожежної профілактики Галицинівського загону МПО, розповідає про специфіку роботи підрозділу, який сьогодні налічує 22 вогнеборці та 4 одиниці техніки на шість населених пунктів:
"Ми перші прибуваємо на виклики й перші, хто бачить наслідки в надзвичайних ситуаціях. Тож діяти в таких умовах треба максимально швидко. Навчання в межах проєкту «СИЛА» дало нам чітке розуміння, як надавати, наприклад, медичну допомогу, психологічно підтримувати у шокових станах. Також дякуємо за обладнання, яке нам надали, адже воно допомагає бути готовими діяти миттєво, коли кожна хвилина має значення", – зазначає Анжеліка Куровська.
Вона підкреслює критичну важливість МПО для прифронтових територій: завдяки тому, що команда базується безпосередньо в громаді, час доїзду скорочується до лічених хвилин, що рятує життя та майно ще до прибуття підрозділів ДСНС з інших районів.
Харківщина

готуватися не лише службам, а й самій громаді

Безлюдівська громада Харківської області має окремий сектор цивільного захисту, який очолює Сергій Панченко. Він же є відповідальним секретарем місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Робота цього сектору охоплює дуже різні сценарії: від пожеж і наслідків обстрілів до паводків, мінної небезпеки й функціонування місцевої пожежної охорони. 
Головні потреби щодо безпеки та цивільного захисту громади, за словами Панченка, зумовлені близькістю до зони бойових дій та ризиками російських обстрілів. 
"Основними викликами для нас є загроза від вибухонебезпечних предметів і необхідність підвищення обізнаності населення щодо мінної безпеки, облаштування та модернізація укриттів, забезпечення автономності інфраструктури (пункти незламності, резервні джерела живлення), а також швидке реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація наслідків руйнувань", – говорить він.
За словами Сергія, зусилля в межах проєкту "СИЛА" насамперед були спрямовані на перехід від теорії до чітких практичних алгоритмів:
"Проєкт допоміг систематизувати наші знання в умовах постійних безпекових викликів та дав розуміння, як діяти кожній ланці системи цивільного захисту без втрати дорогоцінного часу. Ми придбали необхідні матеріальні цінності як для нашої місцевої пожежної команди, так і для фахівців селищної ради у сфері цивільного захисту. 

Найкориснішими стали сучасні методики оцінки ризиків і координації внутрішніх служб. Ми навчилися краще прогнозувати наслідки надзвичайних ситуацій, ефективніше взаємодіяти всередині громади та залучати населення до заходів безпеки, що в наших реаліях є критично важливим".
Сумщина

безпека починається зі школи

У 2026 році Сумщина продовжує облаштовувати укриття, будувати підземні школи та створювати умови для очного й змішаного навчання. Станом на вересень в області було облаштовано 358 захисних споруд у закладах загальної середньої освіти, з них 13 – підземні школи. 
У межах проєкту "СИЛА" освітяни з чотирьох цільових областей також проходили окреме навчання. У червні 2026 року триденний тренінг у Києві об’єднав представників закладів освіти з 21 громади Сумської, Запорізької, Миколаївської та Харківської областей. Вони відпрацьовували серцево-легеневу реанімацію, зупинку кровотеч, допомогу при травмах, алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях, першу психологічну допомогу та правила мінної небезпеки.
Тренінг з першої допомоги для вчителів
Однією з учасниць стала Ірина Гусениця, вчителька із Сумщини. Вона працює у Перекопівському ліцеї Андріяшівської сільської ради Роменського району.
Для педагогів у таких умовах важливо не лише знати алгоритм дій під час небезпеки. Вони працюють із дітьми, для яких повітряні тривоги, укриття, вибухонебезпечні предмети та сама необхідність постійно думати про безпеку стають частиною повсякденності.
Тому перша психологічна допомога в проєкті стоїть поруч із першою допомогою, а навчання педагогів поруч з облаштуванням фізично безпечного освітнього середовища.

Масштаб підтримки: як проєкт об’єднує громади, служби та міжнародних партнерів

21
громада охоплена моніторинговими візитами
28
тренінгових сесій на обласному рівні
176
учасників пройшли навчання із першої допомоги
150
учасників – із першої психологічної допомоги
204
учасники – у навчаннях із мінної безпеки
25
добровільних пожежних команд долучилися до навчань
75
вчителів із чотирьох областей пройшли національний тренінг із першої допомоги, першої психологічної допомоги та мінної небезпеки
Водночас цифри не охоплюють усю роботу проєкту. Окремий напрям – оцінювання ризиків і потреб громад, координація між місцевою владою, цивільним захистом, ДСНС, пожежними командами та гуманітарними організаціями.
Навчання з мінної небепеки
Наприклад, у 2025 році регіональні воркшопи стали майданчиком, де громади разом із ДСНС та партнерами аналізували результати базових оцінок, формували потреби в резерві та шукали способи посилити місцеві механізми реагування.
А у 2026 році співпраця вийшла на новий рівень – представники Європейської комісії разом із партнерами проєкту долучалися до моніторингових візитів, оцінювали результати роботи громад та обговорювали подальшу підтримку.
Представники Європейської комісії під час моніторингових візитів
Так формується своєрідна вертикаль: громада бачить власні ризики й потреби, місцеві служби отримують підготовку та ресурси, а міжнародні партнери допомагають масштабувати підходи й обмінюватися досвідом.

Що громада може зробити вже сьогодні, аби посилити власну стійкість

1
Знати власні ризики
Громаді варто мати актуальне розуміння того, які загрози є специфічними саме для її території: обстріли, пожежі, підтоплення, аварії на інфраструктурі, мінна небезпека тощо. Оцінювання ризиків є першим етапом роботи проєкту "СИЛА" з громадами.
2
Перевірити матеріальні резерви
Потрібно розуміти, які ресурси вже є, де вони зберігаються, хто має до них доступ і чого бракує у перші години реагування. Потреби в запасах для реагування проєкт визначає разом із громадами під час моніторингових візитів.
3
Навчати не лише професійних рятувальників
Перша допомога, психологічна підтримка та інформування про мінну небезпеку потрібні людям, які можуть опинитися поруч із постраждалими ще до прибуття спеціалізованих служб. Саме тому до навчань залучають місцеву владу, освітян, пожежні команди та інших представників громад.
4
Відпрацьовувати взаємодію
План реагування має працювати не лише на папері. Представники місцевої влади, ДСНС, медики, пожежники, освітяни та інші служби повинні розуміти, хто і що робить у конкретному сценарії. "СИЛА" використовує для цього спільні тренування та симуляційні вправи.
5
Включати безпеку в освітній процес
Учителі мають знати алгоритми дій, вміти надати базову допомогу й підтримати дитину під час надзвичайної ситуації. Саме тому в проєкті є окремий напрям роботи із закладами освіти.
6
Регулярно говорити з мешканцями
Навіть найкращий план не працюватиме, якщо люди не знають, де найближче укриття, як отримати інформацію під час надзвичайної ситуації, куди звертатися та чого не можна робити. Інформаційні матеріали й навчання для жителів є частиною підходу проєкту "СИЛА".
І хоча "СИЛА" працює з громадами, які дуже різні за розміром, ресурсами та характером загроз, але результат, до якого прагне проєкт, у них спільний – громада має не розгубитися в перші хвилини кризи.