СПЕЦПРОЄКТ
21 серпня 2026
Жіноче лідерство – це не "доповнення" чи виняток. Це ресурс, на якому тримаються громади. Там, де жінки беруть участь, зростає стійкість, довіра і реальні результати для людей.
Український Жіночий конгрес ділиться історіями своїх учасниць, які працюють в різних громадах України. Матеріали створені у межах Українського Жіночого Конгресу "Сила Жінок. Вінниця" за підтримки проєкту "Фенікс: Сила спільнот", що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.
Юлія Бодашевська – юристка-адвокатка, психологиня, науковиця, аналітикиня. Понад 25 років вона працює на перетині публічної влади, громадянського суспільства та міжнародної допомоги (USAID, GIZ, British Council, UNESCO), розвиваючи спроможність і резильєнтність громад. Її оптика складається з поєднання практики і науки: юриспруденція, публічне управління, психологія, економіка.
З початком децентралізації у 2014 році Юлія як членкиня Громадської ради при Мінрегіоні долучилася до міжнародних проєктів підтримки реформи: "Завжди є потреба в експертах, які володіють не лише теорією, а й практикою, здатні бути фасилітаторами між громадами, владою та донорами для пошуку і втілення оптимальних рішень".
До Українського Жіночого Конгресу Юлія доєдналася у 2021 році, побачивши в ньому спільні цінності й сенси – силу жінок із невеликих громад, які примножують ресурси для суспільного блага.
Ветеранські політики для місцевих громад
У ветеранську тематику її привела співпраця ГС "Дім ветерана". "Наш ветеранський простір - один із пілотних проєктів Мінветеранів і, на мою думку, один із найкращих в Україні. Працюємо із психологічною, соціальною, юридичною допомогою родинам військових, загиблих і зниклих безвісти, спортивною реабілітацією, вихованням молоді".
Нині у фокусі роботи Юлії – розвиток меморіалізації в громадах Житомирщини:
"Потужні інституції працюють на національному рівні. Але більшість громад України – селищні й сільські, і саме там мешкають наші ветерани та ветеранки. Тому важливо вибудувати системний процес збереження пам'яті саме на цьому рівні. Ми залучаємо студентів, науковців, співпрацюємо з Поліським національним університетом та Інститутом національної пам'яті. Показово, що рушії цього процесу – переважно жінки: активні, експертні, готові вкладатися. Моя роль – впорядкувати документи на рівні законодавства, показати громаді, де шукати фінансування. Як юристка, знаю, якими болючими бувають ці питання".
Як наука перетнулась із життям
Пропрацювавши понад 10 років юрисконсультом в органах публічної влади Житомира, Юлія зрозуміла, що вигоріла. Треба рухатись далі. "Я люблю вчитись, захоплення наукою мені змалку прищепили в родині. Тоді я зрозуміла, що маю величезну практичну експертизу в юриспруденції та публічному управлінні, але разом із тим мені бракує наукової складової". Так почався шлях академічного розширення поглядів на процеси, з якими вона працює щодня.
У 2021 році Юлія отримала стипендію фундації Кіркланда для дослідження публічно-приватного партнерства в громадах Польщі та ЄС. Саме там її застало повномасштабне вторгнення. З перших днів вона працювала з діаспорою, муніципалітетом та університетом ім. А. Міцкевича в Познані по влаштуванню українців. Тоді вона відчула, як її практичний і науковий досвід зійшовся в одну точку:
"Побачене у 2022-му надихнуло досліджувати, як мігранти впливають на економічну, культурну, соціальну, інфраструктурну спроможність міста. Я побачила дивовижний візерунок: місто – живий організм, усе пов'язане, як органи кровоносною системою. І раптом з'являються мігранти – налагоджені процеси дають збій, починається перебудова системи: адаптація і переналаштування. Я мала можливість залишитися в Польщі й будувати наукову кар'єру. Але допомагаючи в шелтері на гуманітарному напрямку, зрозуміла, як хочу додому – допомогти своїй країні знаннями й навичками вистояти та відродитися".
Наприкінці 2022-го Юлія повернулася до Житомира і вступила до аспірантури Поліського національного університету. Вона досліджує, як громади можуть інституційно перетворювати мігрантів із "тягаря" на активний соціальний капітал.
Для жінки важливо бути видимою
Юлія, яка досліджувала під час навчання на факультеті психології, формування гендерної ідентичності, переконана: не існує "жіночого" чи "чоловічого" лідерства – є особливості, породжені традиціями і стереотипами.
"На рівні селища чи села гендерний розподіл типовий: голова здебільшого чоловік із представницькими функціями, а вся база для його рішень, виступів і документів – робота жінок-посадовиць. У публічному просторі ми читаємо саме про його досягнення. Я ще не зустрічала інтерв'ю чоловіка, який, розповідаючи про свої успіхи та досягнення, подякував би колективу, де зазвичай, 70–80% – жінки: юристки, економістки, бухгалтерки та інші спеціалісти. Це не закид чоловікам, це відтворювана поколіннями тенденція відсутності подяки тим, на чиїй рутинній роботі насправді тримається добробут громади, від посадовиці до виховательки в дитсадки. Це і є невидимість". Зробити цих жінок видимими важливо передусім для них самих. Зараз ситуація докорінно змінюється, зокрема через війну: жінкам доводиться виходити на перші ролі, і не всім це комфортно – стереотипи все ще сильні.
Для самої Юлії лідерство – це передусім про любов, повагу і шану до себе та людей через знання, вміння й навички. І водночас - завжди про команду, оточення, вдячність: жоден результат не народжується наодинці.
"Лідерство жінки – це не конкуренція з чоловіком. Це щоденна співпраця, де повноваження розподіляються не за статтю, а за експертизою: хто компетентніший у питанні, той його й веде. Коли громада чи інституція вчиться так працювати, вона виграє вдвічі: і в якості рішень, і в довірі в команді". Перші рольові моделі Юлія знайшла у власній родині: "Мене ніколи не вчили, що я маю бути «за мужем». Всі жінки моєї родини були в шлюбі, але самодостатні й реалізовані у професії та науці, і передали це мені: ніхто не знає і не розуміє тебе краще, ніж ти сама, ніхто інший не відповідає за твої досягнення, щастя й задоволення від життя".
"УЖК показує мені приклади жінок, які знаходять ресурси і реалізують речі, корисні для розвитку громади і її мешканців"
"Кожній із нас потрібні рольові моделі – жінки, у чиєму досвіді впізнаєш себе і розумієш: цей шлях можливий. І шукати їх треба у сфері, близькій саме тобі, від якої ти відчуваєш драйв і насолоду, де народжується саме твоє майбутнє. У науці – це моя мама, моя наукова керівниця та інші дослідниці. Вони доводять: академічна кар'єра жінки не суперечить ані родині, ані практичній роботі в громаді. У політиці й місцевому самоврядуванні – депутатки, посадовиці, які беруть відповідальність за рішення. В освіті й вихованні – викладачки та виховательки, які формують ціннісний фундамент наступного покоління. У юриспруденції – адвокатки й судді, які сьогодні задають професійні стандарти. Завдяки УЖК я бачу сотні таких історій, хоча героїні далеко не завжди говорять про себе як про лідерок. Але в усіх один спільний центр: «я просто люблю робити те, що роблю, і ділитися цим з іншими»", – каже Юлія.
"Але робити якісно свою справу, бачити ресурси, залучати їх і спрямовувати на розвиток громади – що це, як не лідерство, навіть якщо воно має вигляд щоденної рутини? УЖК став для мене спільнотою, яка дала змогу ближче пізнати цих жінок і надихнутися їхнім досвідом для власних справ".
Юлія наголошує, що УЖК є не просто місцем зустрічі жінок, які діють на різних рівнях, він не тільки про обмін досвідом. Рекомендації, які створюються після, заходу є важливим документом, до його них долучається кожна учасниця.
"Бо саме в них – про наше право бути дотичними до прийняття рішень на всіх рівнях, від селищної ради до парламенту".
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Українського Жіночого Конгресу і не обов’язково відображає позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
© 2007-2026, Українська правда.
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".