Від хронічного стресу до пізньої діагностики:

як війна впливає на жіноче здоров’я і ризики раку молочної залози

Спецпроєкт

30 березня 2026

За останні роки лікарі почали помічати небезпечну тенденцію: жінки дедалі частіше приходять із раком молочної залози на пізніх стадіях. Причин цьому може бути декілька. Зокрема, зміна способу життя через повномасштабну війну.

Тривалий стрес, порушення сну, зміни харчування, відкладені візити до лікарів, забруднене повітря, постійне виснаження – усі ці фактори накладаються одне на одного й формують середовище, в якому наш організм стає вразливішим.

Як хронічний стрес впливає на гормональний баланс і чи впливає війна на ризик розвитку раку молочної залози? Як у цих умовах не втратити контроль над власним здоров’ям, розбиралася "Українська правда. Життя" в межах спецпроєкту за підтримки Спеціалізованого мамологічного центру.

Що таке хронічний стрес і як він впливає на гормональний баланс жінки

Тривалий, або хронічний, стрес – це не миттєва напруга, а радше фоновий тиск, який не зникає навіть у безпечному середовищі. З погляду нейробіології, нервова система ніби "застрягає" в режимі мобілізації. Підвищений рівень кортизолу та адреналіну стає звичним. Мозок працює в режимі контролю та передбачення небезпеки, навіть якщо реальної загрози немає.

На практиці це виглядає так:

внутрішнє напруження без видимих причин

труднощі із засинанням або поверхневий сон

постійна
потреба бути продуктивним

дратівливість
або емоційна притупленість

відчуття, що
"я живу на межі, але тримаюся"

Ендокринологиня Наталія Грищенко зазначає, що в медицині добре відомі механізми, через які хронічний стрес може впливати на гормональний баланс жінки, змінюючи рівень кортизолу, тестостерону, пролактину, інсуліну та процеси хронічного запалення.

Зокрема, порушення глибини та фазності сну міняють ритм вироблення гормонів, які контролюють функцію яєчників, – фолікулостимулючого та лютеїнізуючого. В цілому міняється циркадність синтезу.

"Численні зсуви порушують баланс між естрогенами й прогестероном: естрогени стимулюють ріст тканини молочної залози, тоді як прогестерон врівноважує цей вплив. Порушення цього співвідношення є одним із ключових факторів ризику розвитку захворювань молочної залози", – пояснює Наталія Грищенко.

Ендокринологиня каже, що протягом років повномасштабної війни з’являється все більше вітчизняних досліджень і клінічних спостережень, які свідчать про збільшення кількості звернень жінок із гормональними порушеннями. Зокрема, йдеться про:

порушення менструального циклу та звернення з болями

набряклість
молочних залоз

аномальні
маткові кровотечі

погіршення перебігу
клімактеричного періоду

передчасне виснаження
функції яєчників

появу або ускладнення перебігу синдрому полікістозних яєчників

Чи можна зменшити вплив стресу на гормональний баланс? Однозначна відповідь – так. І це є важливим напрямом сучасної персоналізованої медицини.

Довкілля теж важливе: як забруднення токсинами може впливати на гормональну систему

Крім хронічного стресу на гормональну систему впливають й інші зовнішні фактори. Зокрема, війна суттєво підвищує токсичне навантаження на довкілля – і, відповідно, на здоров’я людей.

"Під час обстрілів, пожеж і руйнування інфраструктури у повітря, ґрунт і воду потрапляє велика кількість продуктів згоряння палива, пластиків, будівельних матеріалів та техніки. Серед них – діоксини, поліциклічні ароматичні вуглеводні, важкі метали та інші токсичні сполуки. Частина цих речовин належить до так званих ендокринних дизрапторів – хімікатів, які можуть втручатися в роботу гормональної системи. Про їхній вплив на гормональний баланс та потенційний зв’язок із гормонозалежними захворюваннями, зокрема раком молочної залози, говорять численні дослідження у сфері екологічної медицини та токсикології", – зазначає екологиня Людмила Циганок.

Додатковим джерелом токсичних сполук можуть бути пожежі на складах із пластиком, паливом або хімічними матеріалами. Частина цих забруднювачів осідає у пилу та може тривалий час циркулювати в міському середовищі.

"Важливо розуміти, що ризики формуються не лише через одну речовину, а через поєднання факторів: хімічне забруднення, хронічний стрес, забруднене повітря і воду. Саме така комбінація факторів може створювати додаткове навантаження на ендокринну систему людини", – пояснює екологиня.

Управляти процесами – можливо: шляхи вирішення гормонального дисбалансу

Кожна людина має свій так званий метаболічний профіль – сукупність процесів, які відбуваються в організмі. До нього можуть входити приховані або явні порушення: анемія, дефіцит фолатів, вітаміну В12 чи білка, коливання рівня глюкози в крові (навіть у межах лабораторної норми), дисбаланс кальцію та магнію, особливості роботи ферментних систем печінки, стан кишкової мікробіоти тощо. Усе це формує так званий внутрішній або метаболічний стрес.

Важливо розуміти, що зовнішній психологічний стрес і метаболічний стрес взаємно підсилюють один одного. Чим стабільніше внутрішнє середовище організму, тим складніше зовнішнім чинникам порушити гормональний баланс.

Метаболічним стресом можна управляти, тоді як вплинути на зовнішні фактори практично неможливо.

Ендокринологиня Наталія Грищенко наголошує, що консультація з нормалізації гормонального балансу та обміну речовин надавалася Спеціалізованим мамологічним центром ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. Наразі вона є актуальною як ніколи.

Наталія Грищенко надає декілька прикладів загального гормонального дисбалансу і шляхи вирішення.

Підвищення рівня пролактину, не пов'язане з аденомою гіпофіза (доброякісною пухлиною мозку. – Ред.)

Пролактин є важливим фактором росту для тканини молочної залози. Він підвищує чутливість клітин молочної залози до дії естрогенів, а його хронічно підвищений рівень може стимулювати небажану проліферацію (розростання. – Ред.) клітин.

Стрес-індуковане підвищення рівня пролактину може виникати як самостійне явище. Якщо ж підвищення пролактину вже існувало на фоні інших метаболічних факторів, вплив хронічного стресу може ще більше посилювати це підвищення.

Для нормалізації рівня пролактину потрібна корекція метаболічних порушень, які виявляються при лабораторному обстеженні.

У випадку підвищення рівня пролактину через застосування антидепресантів, необхідна спільна робота ендокринолога та психіатра або невролога для підбору оптимальної терапії.

Недостатність прогестерону, секреція якого чи не першою порушується під впливом стресу

Попередником прогестерону є молекула холестерину. Тому достатній синтез прогестерону значною мірою залежить від стану ліпідного обміну (процес обміну жирів в організмі. – Ред.). Нормалізація ліпідного профілю та достатня кількість жирів у раціоні сприяє покращенню секреції прогестерону жовтим тілом навіть під впливом зовнішніх чинників.

Окремого підходу потребують жінки з різними формами синдрому полікістозних яєчників. Для різних типів СПКЯ мають бути застосовані різні стратегії модифікації харчування та метаболічної підтримки з урахуванням рівня інсуліну, тестостерону та прогестерону.

Домінування естрогенів

Після виконання своєї функції естрогени повинні бути інактивовані та виведені з організму. Основним органом, який забезпечує цей процес, є печінка. На ефективність процесу впливають: активність ферментів печінки, склад та лужність жовчі, стан жовчовиділення, робота кишкової мікробіоти. Погіршення якості харчування має значний вплив на цей механізм.

Достатньо легко скорегувати повноцінним харчуванням, при необхідності з медикаментозною підтримкою.

Ще один показник, на який радить звертати увагу ендокринологиня, є Гомоцистеїн, адже він є маркером метаболізму естрогенів.

Важливу роль у детоксикації естрогенів відіграють реакції метилювання. Для них потрібні вітаміни групи B (особливо B6, B12 та фолати). Дефіцит цієї групи призводить до підвищення рівня гомоцистеїну – амінокислоти, що є маркером порушеного метилювання, отже знижується ефективність детоксикації естрогенів, накопичуються більш активні та агресивні метаболіти, підвищується оксидативний стрес у клітинах. Крім того, вітаміни цієї групи впливають на функцію нервової системи, отже покращення відбувається і в цій ланці обміну речовин.

Усунення дефіциту харчування, правильно підібрані схеми вітамінів групи B ефективно впливають на цей механізм.

Отже, хронічний стрес, який переживає населення під час війни, може впливати на гормональний баланс жінки через складну взаємодію нервової та ендокринної систем. Частину цих процесів змінити неможливо, однак значна частина факторів, що формують метаболічний стрес, піддається корекції.

Важливе значення має нормалізація рівня вітаміну D з індивідуальним підбором дозування, оскільки як дефіцит, так і хронічне передозування можуть негативно впливати на нервову систему, метаболічні процеси та гормональний баланс. Не менш важливо оцінювати склад тіла: навіть за нормального індексу маси тіла може відбуватися втрата м’язової тканини з її заміщенням жировою, що також змінює гормональне середовище.

Багато метаболічних порушень – дефіцити нутрієнтів, порушення вуглеводного обміну, дисбаланс мікроелементів – відносно легко піддаються корекції. Саме їх своєчасне виявлення і модифікація можуть підвищувати стійкість гормональної системи до зовнішніх стресових факторів та зменшувати їх довготривалий вплив на здоров’я жінки.

Зміни на клітинному рівні: як стрес і середовище впливають на роботу генів

"У різних тканинах і органах «працюють» різні гени. В організмі немає жодної клітини, де б одночасно функціонували всі 24 тис. унікальних генів нашої генетичної програми. Переважно працюють «гени домашнього господарства» (близько 20% генів геному) та обмежене число високоспеціалізованих генів, відповідальних за спеціалізацію тканини. Тому інсулін виробляється саме у підшлунковій залозі, а не в райдужці ока", – розповідає Гаяне Акопян, докторка медичних наук і директорка Інституту спадкової патології ДУ "Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології ім. М.М. Амосова НАМН України".

Аби пояснити, як відбувається вибіркова активність генів в процесі нашого розвитку та становлення різних функцій, науковиця згадує про епігенетику.

"Генетична програма – як книга, яку можна читати, обираючи окремі розділи. Епігенетичні чинники обережно гортають сторінки, «вмикаючи» ті гени, що повинні синтезувати життєво необхідні білки в даний час у конкретній тканині. Якщо потреби в білку немає, ген «вимикається»", – пояснює Гаяне Акопян.

За її словами, епігенетичні чинники не порушують структуру ДНК генів. Вони не змінюють послідовність амінокислот у білках – вони "присипляють" гени, функція яких не на часі, та пробуджують ті, що потрібні тут і зараз.

Проте за певних умов у взаємодії цих процесів може виникати збій, що здатен спричинити порушення важливих фізіологічних процесів.

"Чи може стрес бути причиною епігенетичних порушень? Так. Хронічний стрес змінює гормональний фон і рівень запалення в організмі. Це може призводити до несвоєчасної зміни активності генів імунної відповіді, гормональної регуляції, а головне – генів, відповідальних за відстеження пошкоджень в ДНК та відновлення її структури. Стрес не змінює самі гени, але, впливаючи на їх активність, може призвести до втрати функції потрібних білків", – зазначає науковиця.

Вона додає, що рак виникає не лише через наявність мутації. Важливо, чи зберігається функція генів-захисників (супресорів пухлинного росту), які протидіють його виникненню шляхом контролю за порядком поділу клітин і відновленням пошкодженої ДНК.

"Якщо епігенетичне «вимкнення» торкнулося гена-супресора пухлинного росту, клітина втрачає здатність опиратися пухлинному переродженню, і це, безумовно, є чинником ризику розвитку пухлини, у тому числі раку молочної залози", – пояснює науковиця.

Водночас, наголошує Гаяне Акопян, на відміну від мутацій, багато епігенетичних змін потенційно зворотні.

"Саме тому здорові звички, увага до профілактики та доступність якісного лікування можуть впливати навіть на вже змінені клітинні процеси", – зазначає вона.

Відтак вчасно виявити зміни в організмі – дуже важливо. Саме тому лікарі окремо наголошують на регулярному скринінгу та профілактичних оглядах молочних залоз.

Які ще фактори підвищують ризик раку молочної залози

Лікарі наголошують, що в розмові про рак молочної залози важливо бачити повну картину: окрім стресу, наслідків війни та змін способу життя, існують і добре відомі фактори ризику, підтверджені дослідженнями. Серед них – вік, спадковість, надмірна вага, вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя, гормональні порушення та деякі особливості репродуктивного здоров’я.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно половина всіх випадків раку молочної залози виникає у жінок, які не мають жодного очевидного фактору ризику, окрім віку та статі. Саме тому навіть людям без сімейної історії захворювання важливо проходити регулярні обстеження.

Клінічна онкологиня Анна Хмель пояснює, що війну не можна розглядати як окремий медичний фактор ризику.

"Якщо говорити прямо, війна сама по собі не є фактором розвитку ризику раку. Але вона створює умови, які можуть опосередковано впливати на здоров’я. Це і стрес, і зміни способу життя, і порушення режиму сну, і доступ до медицини. Часто саме зміни повсякденних звичок стають тим фактором, який поступово впливає на здоров’я. Наприклад, неправильне харчування може призводити до набору ваги. А ожиріння і цукровий діабет – це вже доведені фактори ризику багатьох онкологічних захворювань", – пояснює Анна Хмель.

Окремо лікарі звертають увагу на спадковість. Приблизно 5–10% випадків раку молочної залози пов’язані з успадкованими генетичними мутаціями, найвідоміші з яких – BRCA1 і BRCA2. У таких випадках ризик розвитку захворювання може бути значно вищим, але його можна контролювати за допомогою регулярних обстежень або спеціальних профілактичних програм.

Саме тому профілактика в онкології потребує регулярності. Лікарі радять звертати увагу на кілька базових речей:

не відкладати профілактичні
огляди в лікарів

знати симптоми, які потребують консультації лікаря

підтримувати
фізичну активність

правильно харчуватися
та дбати про сон

обмежувати
вживання алкоголю

звертати увагу на психічне здоров’я
і працювати зі стресом

Усі ці фактори не гарантують повного захисту від хвороби, але допомагають зменшити ризики та вчасно помітити зміни в організмі.

Головний ризик – пропущений скринінг

Рак молочної залози залишається одним із найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році було зареєстровано близько 2,3 мільйона нових випадків цього захворювання.

За даними Спеціалізованого мамологічного центру, наймолодшій пацієнтці з виявленим і успішно пролікованим раком у 2025 році було 22 роки.

Саме раннє виявлення значно підвищує шанси на успішне лікування.

Клінічна онкологиня Анна Хмель каже, що за час повномасштабної війни лікарі почали бачити зміну структури звернень.

"У перші роки війни ми навіть раділи, що жінки стали більш уважними до себе і частіше приходили на обстеження. Але в останні роки ми бачимо іншу тенденцію – зростає кількість занедбаних стадій", – каже лікарка.

За її словами, це пов’язано не лише з доступністю медицини.

"Є фінансовий страх, є переїзди, багато побутових проблем, постійна тривога. У людей з’являється відчуття, що зараз є важливіші питання, ніж профілактичний огляд. І саме через це жінки приходять уже тоді, коли хвороба запущена", – пояснює фахівчиня.

Водночас саме рання діагностика може суттєво змінити і прогноз, і складність лікування.

"Якщо ми виявляємо рак на ранніх стадіях, у багатьох випадках можна обійтися без хіміотерапії. Це значно зменшує і фізичне навантаження на організм, і фінансову токсичність лікування", – каже онкологиня.

Саме тому лікарі наголошують: профілактичні огляди залишаються одним із найефективніших способів зменшити ризики.

Анна Хмель радить не відкладати регулярні обстеження навіть у складних умовах війни: "Жінці важливо проходити профілактичний огляд щонайменше раз на рік. А після 40 років варто регулярно робити мамографію. Навіть якщо нічого не болить і немає жодних симптомів".

не відкладати профілактичні огляди в лікарів

знати симптоми, які потребують консультації лікаря

підтримувати фізичну активність

обмежувати вживання алкоголю правильно харчуватися

правильно харчуватися

дбати про сон

звертати увагу на психічне здоров’я і працювати зі стресом

Чи варто вам пройти обстеження вже зараз?

Уважно подивіться на цей перелік:

вам більше ніж 40 років;

останній огляд був понад рік тому;

у родині були випадки раку молочної залози;

з’явився біль або ущільнення в грудях;

змінився менструальний цикл.

Якщо ви відповіли "так" хоча б на один пункт, то варто звернутися до лікаря.

Війна змінює багато речей у житті. Але є одна річ, яку людина все ще може контролювати, і це – увага до власного здоров’я. Рак молочної залози – це захворювання, яке у більшості випадків можна виявити на ранній стадії та успішно пролікувати. Іноді один профілактичний огляд може змінити ціле життя.

© 2007-2026, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".