Пригоди на даху, або Хто такі руфери?

2922
30 січня 2008
Зі 130-метрової висоти сусідські висотки виглядають зовсім маленькими...
...а місяць - зовсім близько
Південний міст - ще один об'єкт для вилазок
Навіть такі архітектурні гіганти, як Батьківщина-мати і Лавра - ледь помітні

У народі їх називають останніми романтиками, фанатами дахів, або ж сучасними карлсонами. Скептики вважають їх божевільними, а бабусі, які сидять під під'їздами будинків, обов'язково поскаржаться на цих "хуліганів" працівникам ЖЕКу.

Насправді ж вони - руфери (від англ. Roof - дах). Вони не роблять нічого поганого, просто їх особистий дах зриває від висоти і фантастичних краєвидів міста.

Офіційно руфінг означає рух молоді, метою якого є здирання на дахи, щоб відпочити від гамірного міста, поспілкуватися з друзями, пофотографувати. Часто такі вилазки закінчуються неприємностями, адже, як не важко здогадатися, на порозі будинків руферів ніхто хлібом-сіллю не зустрічає.

Ну, наприклад, замість ночі на даху руфер може провести її у міліцейському відділку. Це у разі, якщо вас впіймають недружелюбні охоронці. Проте філософська установка кожного руфера полягає у наступному: "намагатися не зламувати дахи, а шукати від них ключі".  

Кореспонденти "Життя" вирішили на собі перевірити, що таке руфінг, здійснивши вилазку на одну з київських висоток.

На дах - через підвали

"У вас є якийсь досвід проникання на об'єкти під охороною, перелізання через паркани і безшумного ходіння по засміченим приміщенням?". З цього питання, яке вже навело на думку про екстрім, розпочалося наше знайомство з підкорювачами дахів. 

Але Віктор, який називає себе індастріальщиком, одразу заспокоює: "Це не військовий об'єкт, просто висотка. Добудована, але не здана". "Ймовірність затримання - відсотків 30", - додає він.

Інші ж поради новачкам звелися до прохання не вдягати спідницю і туфлі на шпильках.

Далі - все просто. Зустріч на умовній станції метро, де нас вже чекають з десяток молодих людей. Більшість з них - професіонали з проникнення на будь-які об'єкти, і не тільки дахи.

"Взагалі це називається урбан експлорейшн (міські дослідження). Це не тільки руфінг, але ще й діг (діггерство), таггінг (щось на кшталт граффіті). Взагалі "чистих" руферів дуже мало", - каже Віктор.

Виявляється, дах для цих хлопців - не найвища вершина. Підвали, тунелі і навіть товарняки, катання на яких на сленгу зветься "трейн-хопом", - ось їхні головні жертви.

Але цього дня об'єктом свого "експлору" компанія обрала недобудовану висотку в одному з мікрорайонів Києва.

Ще на підході до будмайданчику хлопці оцінили об'єкт, як "паливний", тобто суперцікавий, проте нелегкий для підкорення.

Після 15-хвилинного дослідження паркану, що огороджував кілька будинків, що зводяться, компанія таки наважилася "пірнути" всередину.

Лізти через паркан цього разу не довелось. Ми скористалися майже легальним входом на майданчик. Проте всередині нас чекало кілька випробувань: по периметру паркана розмістилися вагончики будівельників, на будинку висіла люлька з кількома робочими, а один охоронець час від часу обходив об'єкт.

Інколи шлях на дах прокладається через підвал
Проникнути у будинок за таких умов п'ятнадцятьом людям було не легко. Довелося розділитися на кілька груп і лізти через підвал. Як виявилося згодом, шлях на дах у кожної групи був свій: дехто долав відстань від підвалу до першого поверху недобудованими балконами, хтось успішно знайшов сходи, а когось навіть помітили охоронці і ласкаво попросили забиратися геть.

У результаті - дві третини групи опинилася на даху 38-поверхового будинку. Підкорення 130-метрової висоти для більшості виявилося рекордом. Проте й тут, де можна побачити півміста, знайшлася непідкорена вершина - маяк для літаків, на який, виявляється, теж можна залізти!

Територія філософів, романтиків і екстремалів

Що ж руфери роблять на даху? Як виявилось, нічого екстремального. Хтось романтично споглядає місто з висоти пташиного польоту, хтось фотографує, а хтось філософствує на тему: "в чому сенс життя". 

Проте часто на дахах відбуваються справжні дійства. Інколи тут святкують дні народження, грають на гітарах, або навіть читають вірші. Такі творчі вечори називають арт-руфінгом.

Перераховувати інші речі, якими можна займатися на даху, не будемо з етичних міркувань. Варіантів багато, адже тут усе залежить від вашої фантазії. Проте багатьом, хто вперше вилазить на дах, вистачає відчуття небезпеки, драйву від висоти і без екстремального інтиму.

Людина, яка хоч раз побувала на даху, повертається туди знову, кажуть дахолази-завсідники. І не лише за новими емоціями та відчуттями, які переповнюють на висоті. Для багатьох з них - це можливість подивитися на місто, людей і на самих себе з іншого боку. 

Нові дахи, адреси яких тримаються у секреті, руфери знаходять спонтанно. "Просто гуляєш містом, бачиш якийсь об'єкт і думаєш: "А тут я ще не був", - розповідає Віктор. На чергову вилазку руферська тусовка збирається миттєво - в Інтернеті є чимало спільнот і форумів, присвячених будь-яким екстремальним заняттям. 

"У неділю збираємося залізти на дах висотки і милуватися заходом сонця, попиваючи чай з коньячком". Таке оголошення вже висить на одному з руферських ресурсів.

Це означає, що цими вихідними принаймні по одному київському даху будуть розгулювати не лише коти... 

Фото Артема Жавроцького, community.livejournal.com/stalk_dig_kiev, Киев индустриальный

powered by lun.ua