У Криму вбивають озера і вивозять грязі

4
31 січня 2008

Українці звикли жити у стилі "після мене - хоч потоп". Це підтверджують численні екологічні організації, що фіксують в Україні жахливі випадки недбалого ставлення до природи.  

Нещодавно на сполох забили кримські екологи, з'ясувавши, що цілющі соляні озера півострова гинуть, а майже половина з них вже загублена назавжди.

"Озера опрісняються, вони захаращені побутовими і промисловими відходами, цілющі грязі розкрадаються. Йде екоцид - знищення унікальних екосистем. Знищується національне, світове надбання", - заявляє голова громадської організації "Екологія і світ", професор Національної академії природоохоронного і курортного будівництва, учений-еколог Віктор Тарасенко.

За інформацією заступника директора Сакської гідрологічної станції, вченого-гідролога Олега Гулова, на початку 20 століття на півострові наралічувалося 48 соляних озер.

"Сьогодні деякі озера перестали існувати повністю, деякі частково. Безповоротно загублено 45% загальної площі соляних озер", - каже Гулов.

"В озера Перекопської групи скидають стоки хімічних заводів Красноперекопська - у результаті ми маємо чотири загиблі екосистеми. Два великих озера в Західному Криму - Донузлав і Панське - використовувалися як морські порти, зараз вода цих озер не відрізняється від морської", - розповідає він.

За словами вченого, озеро Чорубаш на Керченському півострові заповнене відходами Камиш-Бурунського залізорудного комбінату.

Більше того, руки місцевих жителів дійшли і до цілющих грязей озера Чокрак.

Учений стверджує, що вони розробляються хижацьким методом - їх вичерпують і вивозять самоскидами.

Озеро Узунлар - найбільше на території колишнього Радянського Союзу родовище лікувальних сульфідних грязей - опрісняється, і через кілька років цілющих грязей у ньому, на думку вченого, не залишиться.

Соляні озера Криму є родовищами чорних, темно-сірих і сірих грязей - складних органо-мінеральних сполук, які володіють лікувальними властивостями. Вчені затверджують, що грязі кримських озер у кілька разів цінніші грязьових ресурсів Мертвого моря.

На це природне багатство не спокусилися навіть німці, які, як відомо, під час Великої вітчизняної війни вагонами вивозили з України родючий чорнозем. Тепер землю вбивають і грабують самі українці.   

За матеріалами РИА Новости

powered by lun.ua