Київ – місто, де помирають музеї і театри

29
27 лютого 2008

Столиця щодня наповняються супермаркетами, ресторанами і всілякими торгово-розважальними центрами. А от пристойний музей або художню галерею в місті вдень з вогнем не знайдеш.

Київ усе більше перетворюється на місто ігрових автоматів і магазинів побутової техніки...

6 об'єктів культури за 94 роки

Такими темпами забудовується Київ так званими спеціальними будівлями. А саме: з 1914 року в столиці було зведено два театри, один цирк і три музеї. З них у роки незалежності України - 1 театр і 1 музей.

Таку інформацію "Життю" повідомив віце-президент Київської організації Національного Союзу архітекторів України Георгій Духовичний.

За його словами, за цей період у Києві були побудовані музей Великої Вітчизняної війни, музей Леніна, приміщення Національного цирку, Театр на Липках, а також Музей води і Ляльковий театр за матеріальної допомоги єврейської громади.

Музей Леніна у Києві, побудований за радянських часів, є чи не єдиним музеєм, спеціально зведеним за останні 94 роки
  Таку ситуацію Духовичний пояснює просто: у радянські часи про культуру забули через військові пріоритети, а зараз - через майнові. Якщо раніше відповідно до партійного курсу країна мала потребу у військкоматах і оборонних відомствах, то тепер - у супермаркетах і офісах.

"Принцип був простій. Як у 1914 році країна налаштувалася на військовий лад, так до 1991 року вона з нього так і не виходила... Колись у мене був культурний шок, коли технологи легкої промисловості розповіли, що всі макаронні фабрики в нашій країні - це фабрики з виробництва пороху, які тимчасово, на період миру, виробляють макарони", - розповів Духовичний.

"Зрозуміло, що в такій країні музеї мало кому були цікаві", - каже він.

Музей Великої Вітчизняної Війни - ще одна культурна пам'ятка радянської спадщини 
  Більшого культурного падіння, здавалося б, і уявити було важко. Однак, як виявилося, у часи незалежності України ситуація з будівництвом музеїв і театрів ще погіршилася.

На зміну військовій доктрині, що вплинула в тому числі і на архітектуру, прийшов бум комерції. 

"Весь ентузіазм, який був виявлений у 1991 році, до сьогоднішнього дня пішов у свисток. Знаєте, як пара... Як це не сумно, але керівництво (країни) виявилося негідним свого народу", - розмірковує архітектор.

"Біда в тому, що культура була майже лайливим словом в цій державі. Ним же і залишилася. При слові "культура" чиновники розпливаються в широкій посмішці", - додає він.

Театр на Липках. Побудований у 1924 році
За словами Духовичного, сьогодні будівлі під об'єкти культури практично не зводяться, а громадські об'єкти фактично перетворилися на офіси.

І це при тому, що темпи будівництва житла в столиці постійно зростають. Тільки попередній мер Олександр Омельченко декларував здавати на рік по півтора мільйони метрів житла. Тобто в середньому по 150 висоток щорічно.

При цьому сьогодні є й інші негативні тенденції, відзначає архітектор. 

Ляльковий театр - справжній щасливчик. Для нього єдиного збудували справді гідне "житло"
"Для мене жахливим фактом є те, що "Арсеналом" намагаються замінити всі музеї країни. Сьогодні декларується створення якогось центрального музею України, до якого усі музеї країни повинні віддати свої кращі експонати. Це ганебний принцип, тому що культура - це річ розосереджена", - каже Духовичний.

"На якій, наприклад, відстані повинна бути книга? Я вважаю, що на відстані витягнутої руки. Простягнув руку й отримав її. І не потрібно їхати в інше місто", - додає він.

Сінний ринок - зруйнований виставковий комплекс, а Бессарабка - не народжений музей    

Ще одна проблема Києва театрального і музейного - неврегульоване питання власності. У пам'яті киян ще живий скандал, що розгорівся нещодавно навколо художніх майстерень на Андріївському узвозі. Їх столична влада погрожувала виселити, оскільки більшість приміщень знаходиться в оренді. 

За кожен клаптик київської землі ведеться запекла боротьба. На місця бібліотек і галерей приходять магазини й офіси. І, незважаючи на громадський опір, перемога в цій війні поки дістається останнім.

У Києві масово знищують архітектурні та історичні пам'ятки. Київську фортецю руйнують частинами протягом року
 Духовичний приводить у якості приклада Амстердам. Будь-яка приватна галерея в центрі міста - це маленький музей.

"У Києві на сьогодні є усього кілька таких закладів: галерея сучасного мистецтва Пінчука, галерея сакрального мистецтва і предметів українського побуту на Десятинній і галерея на Подолі. Але якщо ці приміщення знаходяться не в приватній власності, а в оренді, то сьогодні вони поставлені під удар і можуть бути вилучені для того, щоб у результаті бути зайнятими зовсім іншими структурами", - каже він.

А Сінний ринок кияни вже втратили назавжди. А разом з ним - ідеальний виставковий центр
 За словами архітектора, сьогодні головною задачею є захист вже існуючих об'єктів культури, а згодом - розширення культурного простору.

Для цього не обов'язково будувати десятки нових будівель під театри і музеї. Достатньо проводити "розумну реконструкцію" вже побудованих об'єктів.

Хоча непогано було б внести до генплану Києва і спеціальні майданчики для музейного будівництва.

"На лівому березі була закладена ділянка. Але тепер з театром покінчено. Там уже побудовано житло...На тому місці, де збиралися будувати театр, Сергій Бабушкін проектує житлові будинки. Я вже не кажу про дитячі художні і музичні студії", - з жалем розповідає Духовичний.

Водночас у західних столицях світу культурним об'єктам приділяється куди більша уваги, ніж в Україні. Чого тільки вартий приклад Парижа, який, по суті, сам по собі є містом-музеєм.

"У Парижі є Musee d'Оrsау. Це реконструйований вокзал, який зараз перетворений на музей мистецтв ХХ століття, де виставлені великі імпресіоністи і модерністи", - каже Духовичний.

І саме така "розумна реконструкція" може стати виходом з положення для Києва, вважає він.  

"У мене питання: чи не соромно Україні, не маючи жодного нормального музею, мати Бессарабський ринок у центрі міста? Чи не соромно Києву знести Сінний ринок, будівля якого була б ідеальним виставковим комплексом? Чи не соромно Україні не мати жодного музею архітектури, у якому можна було б виставити макет міста Києва?", - обурюється архітектор.

 

Музей імпресіоністів Musee d'Оrsау в Парижі - у будівлі реконструйованого вокзалу
  Крім реконструкції історичних будинків і відведення їх під культурні заклади, Духовичний пропонує виділяти землю і під сучасні об'єкти.

"Вирішити проблему можна тільки одним способом: відвести землю, знайти гроші і виявити волю для реалізації всього цього проекту. Київська адміністрація абсолютно не зацікавлена, і ніколи не була, у розвитку культури", - каже він.


Перспектива ж можлива, за словами архітектора, лише у випадку, якщо громадськість "змусить систему зламати все це".

"У нас немає іншого вибору. Або ми змінимо ситуацію, або в цій країні просто не можна буде жити", - каже він.



powered by lun.ua