Адам Гайчиня із Дніпропетровська
Василь Сукач із Луцька
Зера Кераджиєва із Сімферополя
Максим Паперник (ліворуч) та Дмитро Коляденко (в окулярах) - інші "celebryties" помічені не були
Юрій Кащенко - викладач Національної музичної академії ім. Петра Чайковського. Він всліпу виконав "Місячну сонату" Бетховена
Під час антракту Коляденко розказував Світлані Вольновій, як у нього через співпереживання виконавцям розболілися серце і зуби
Крім того шоу-мен повчав дітей із хору посміхатися на сцені. "Чи вам їсти не давали? На сцені треба посміхатися, завжди!", - вчив Коляденко, роздаючи автографи
Марія Човбан із Мукачева
Світлана Пашкіна із Львова
Дизайнер Сергій Єрмаков та Світлана Вольнова. Вони спробували привернути якомога більше уваги до заходу, але не вистачило часу і бажаючих. Звичайно, пояснила Вольнова, на такому заході не буде 85 телекамер, але "публічність - це відповідальність"
Сукня від Сергія Єрмакова. Дизайнер був дуже зворушений виступами інших людей із вадами зору і висловив сподівання на дружбу і співпрацю
Степан Гончаренко із Сімферополя. Публіці дуже сподобався голос хлопця, його не хотіли відпускати зі сцени, тому він виконав ще куплет без супроводу і мікрофону. З таким голосом можна було б потіснити столичних артистів оперного театру
Також у концерті брали участь люди без вад зору - Тарас Івасик, член оркестру львівського театру ім. М. Заньковецької...
... і переможець проекту "Шанс", львів'янин Павло Табаков - діти з театру естрадної пісні "Дитячі мрії" шаленіли у пошуках папірця для автографа
Оксана Потимко і Мар'яна Ометюх замахнулися об'їхати із проектом усю Україну
Концерт почесно закривав народний артист Павло Дворський. Додому діти поїдуть з подаруком від Єрмакова і Вольнової - музичним центром
Чи може фізична вада применшити талант? І чи повинна відсутність зору перешкоджати людині нарівні з іншими виходити на сцену?
У вівторок, 6 травня, у столичному "Будинку офіцерів" відбувся концерт людей з обмеженими якостями зору.
Це був не перший подібний концерт в Україні - лише другий. Перший відбувся у січні у Львові - у ньому брали участь ті ж самі виконавці з різних міст країни, але з іншим репертуаром.
Навіщо цим людям здався такий концерт? Можливо, тому що вони такі ж люди, як і інші, тільки для втілення свого таланту їм доводиться докладати більше зусиль.
Вивчити пісню вони можуть лише на слух - бо не можуть читати партитури, слідкувати за паличкою диригента і, елементарно, їм потрібна допомога, щоб вийти на сцену.
Говорити про якісь гроші, як мотивацію до дії, недоречно, головний стимул - бажання, що робить їхній спів надзвичайно щирим.
Ініціатором і організатором заходу виступила Львівська обласна організація товариства сліпих - її голова правління Оксана Потимко і художній керівник Мар'яна Ометюх.
Цим двом жінкам вдалося підключити до своєї ідеї Львівську облдержадміністрацію, обласний відділ культури, Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької і Міністерство оборони.
Оксана Потимко висловила думку, що імена незрячих співаків в Україні не знають не тому, що їх не пускають на сцену, а можливо, лише через те, що досі вони були не достатньо наполегливі.
Чи можна було зробити такий концерт кращим? Так і, можливо, цьому посприяють українські зірки. За два дні до концерту їх узялися обдзвонювати світська дама Світлана Вольнова і дизайнер, чиї моделі були представлені під час концерту, Сергій Єрмаков. Прийшли їхні друзі Дмитро Коляденко і режисер Макс Паперник...
Чи втратив концерт щось важливе від того, що на сцені не було якихось супер-декорацій чи світла - ні. Свою фізичну ваду усі, хто співав, компенсували справді вражаючою якістю голосів і зарядом щирості.
Свого часу втрата зору не завадила Іоганну Себастьяну Баху продовжувати писати музику. Не завадила відсутність зору і Рею Чарльзу, що став відомим джазовим і кантрі-співаком, композитором, грав на трубі, кларнеті, органі, саксофоні та піаніно. Мультиінструменталістом став інший незрячий американець - Стіві Вандер.
Дивно, але саме люди, які мають певні фізичні негаразди, вміють насолоджуватися життям краще, ніж люди абсолютно нормальні і самодостатні. І саме вони закликають нас цінувати кожну хвилину життя, так само як це роблять самі.
Усі фото Дмитра Ларіна
