Чи може фізична вада применшити талант? І чи повинна відсутність зору перешкоджати людині нарівні з іншими виходити на сцену?
У вівторок, 6 травня, у столичному "Будинку офіцерів" відбувся концерт людей з обмеженими якостями зору.
Це був не перший подібний концерт в Україні - лише другий. Перший відбувся у січні у Львові - у ньому брали участь ті ж самі виконавці з різних міст країни, але з іншим репертуаром.
Навіщо цим людям здався такий концерт? Можливо, тому що вони такі ж люди, як і інші, тільки для втілення свого таланту їм доводиться докладати більше зусиль.
Вивчити пісню вони можуть лише на слух - бо не можуть читати партитури, слідкувати за паличкою диригента і, елементарно, їм потрібна допомога, щоб вийти на сцену.
Говорити про якісь гроші, як мотивацію до дії, недоречно, головний стимул - бажання, що робить їхній спів надзвичайно щирим.
Ініціатором і організатором заходу виступила Львівська обласна організація товариства сліпих - її голова правління Оксана Потимко і художній керівник Мар'яна Ометюх.
Цим двом жінкам вдалося підключити до своєї ідеї Львівську облдержадміністрацію, обласний відділ культури, Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької і Міністерство оборони.
Оксана Потимко висловила думку, що імена незрячих співаків в Україні не знають не тому, що їх не пускають на сцену, а можливо, лише через те, що досі вони були не достатньо наполегливі.
Чи можна було зробити такий концерт кращим? Так і, можливо, цьому посприяють українські зірки. За два дні до концерту їх узялися обдзвонювати світська дама Світлана Вольнова і дизайнер, чиї моделі були представлені під час концерту, Сергій Єрмаков. Прийшли їхні друзі Дмитро Коляденко і режисер Макс Паперник...
Чи втратив концерт щось важливе від того, що на сцені не було якихось супер-декорацій чи світла - ні. Свою фізичну ваду усі, хто співав, компенсували справді вражаючою якістю голосів і зарядом щирості.
Свого часу втрата зору не завадила Іоганну Себастьяну Баху продовжувати писати музику. Не завадила відсутність зору і Рею Чарльзу, що став відомим джазовим і кантрі-співаком, композитором, грав на трубі, кларнеті, органі, саксофоні та піаніно. Мультиінструменталістом став інший незрячий американець - Стіві Вандер.
Дивно, але саме люди, які мають певні фізичні негаразди, вміють насолоджуватися життям краще, ніж люди абсолютно нормальні і самодостатні. І саме вони закликають нас цінувати кожну хвилину життя, так само як це роблять самі.
Усі фото Дмитра Ларіна