Про українську літературу можна писати або добре, або ніяк?

23
10 червня 2008

Але вже є спроби його вивчати - у програми деяких філологічних спеціальностей включені курси з сучасної української літератури. Облишимо дискусії про доцільність вивчення й оцінки вкладу в українське мистецтво живих (наразі) авторів...

Згадаємо тільки, що підручників та навчальних посібників, де б розглядалося вітчизняне мистецтво кінця ХХ - початку ХХІ століття, поки що не було.

Книжка Роксани Харчук "Сучасна українська проза. Постмодерний період" стала першою спробою закрити цю прогалину. Працю оцінило навіть Міносвіти, яке у 2008 році рекомендувало "Сучасну українську прозу" як навчальний посібник для студентів ВНЗ.

Здається, маємо ідилію - актуальний гарно виданий посібник, котрий аналізує чималенький зріз сучасної української літератури. Але претензії таки є.

6 червня "жертви" - проаналізовані Роксаною Харчук письменники - притягнули її працю до суду. Літературного, звісно. Звинувачення серйозне - за "неправдиву образу та претензію на канонічність".

Дивно, але сама авторка запевняє: "Про кожного я писала з почуттям поваги, бо розумію тепер, яка це праця - написати книгу. Але я хочу, щоб українська література стала кращою".

І справді - невже про українську літературу можна писати або добре, або ніяк?

Євгенія Кононенко залишилася незадоволена розділом "Феміністичний дискурс сучасної української прози", де Харчук критикує Кононенко за "міщанські драми, неповну класифікацію мужчин та нерозкриту тему чоловіків-підкаблучників".

У відповідь Кононенко звинувачує Харчук у нав'язуванні жінкам-авторам давно скасованих стереотипів. "Та і взагалі, ще невідомо, хто є більшим злом - чоловік-підкаблучник чи жінка-підкаблучник, чоловік-тиран чи жінка-тиран", - каже пані Євгенія.

Цікаво, що з усіх присутніх літераторів тільки Юрко Іздрик прочитав книжку повністю. Дивний збіг обставин, але він став на захист навчального посібника Харчук.

Присягнувши на "Енциклопедії постмодерну" і пообіцявши "правдиво цитувати перебреханих постмодерністами класиків", Іздрик подякував авторці за книжку.

"Я вночі взагалі не сплю, тому книжку прочитав за ніч. Вивчив багато нових слів - там в кінці є словничок. Це гарна белетристика, якої зараз бракує. Так, я розумію, що слово "белетристика" стосовно підручника вас шокує... Але у мене бідний словниковий запас. Я не знаю, як ще назвати книжку, яка гарно читається".

Це - полярні думки жертв літературного аналізу. А що скажуть жертви педагогічного впливу?

Харчук викладає у Києво-Могилянській академії, тому її студенти на собі могли відчути переваги і недоліки нового посібника. Вони незадоволені "браком об'єктивності та переодягненням радянських літературознавчих методів".

А от літературознавець Тамара Гундорова цю ваду - суб'єктивізм - вважає перевагою. Вона радіє, що "критика не приховує свою заангажованість - патріотизм та відсутність співчуття фемінізму". Сама ж Харчук взагалі звинувачує світ у "виборі неправильної системи цінностей".

Напевно, через це поставлені у нею оцінки - дуже категоричні.

Чого варті, наприклад, такі "діагнози": "бібліотекар", "письменник зубожілої провінції", "творець мінус-культури", "рфей хронічний", "вічний підліток", "екзальтована казкарка"...

Суб'єктивізму в посібнику багато - відразу видно, чию творчість любить Харчук. Звісно, можна пояснити це турботою про підростаюче покоління - мовляв, треба з самого початку розтлумачити, що є добром, а що злом.

Але чи саме це потрібно аудиторії споживачів сучукрліту? Чи не час відучити її від ready-made істин та поглядів? Чи не час навчити думати та самостійно будувати ієрархію власних цінностей?

Але є і хороше. Його помітив Іздрик: "Я давно намагаюся підсадити маму на українську літературу. І Жадана, і Андруховича, і себе давав читати... Але їй не подобалося. А цей підручник - єдина книжка про українську сучасну літературу, яку вона прочитала".

Тому-то й вердикт судді наприкінці суду більш ніж доречний - "книжку купити і прочитати". Для загального розвитку. Тільки от читати її потрібно, попередньо увімкнувши в голові фільтр інформації, щоб відсіювати зерна від полови.

powered by lun.ua