Гриль-камера для новонароджених

22
3 липня 2008

У хворого зупинилося серце. Щоб його врятувати, необхідно терміново застосувати дефібрилятор (апарат, який за допомогою електрошоку змушує серце знову битися). Лікарі ніби й натискають кнопку старту, а реакції ніякої. Пробують ще раз - те саме. Беруть до рук інший дефібрилятор - вдається!

Це не кадр з новітніх чорних комедій. Таке може трапитись з будь-ким з нас. Адже 100% з перевірених столичних дефібриляторів не відповідали нормам безпеки. І це тільки ті, які експертам вдалось протестувати. Яка ситуація з приладами, які не потрапили до перевірки - дізнатися можна лише на власному досвіді.

Виявляється, в Україні ніхто не перевіряє такі медичні прилади, як згаданий вже дефібрилятор, інкубатори для новонароджених, апарати штучної вентиляції легень та ін. під час їхньої експлуатації. Перед початком застосування - так, але потім про них держава забуває.

"На паспортах дитячих інкубаторів вказано, що апарат має бути перевірений через рік-півтора після початку його експлуатації. Але ніхто ніде не робить цього. Ми знайшли інкубатори, де температуру доводили до 40 градусів, датчики СО не працювали. Такий собі гриль-газова камера," - повідомив начальник науково-технічного центру випробувань продукції Укрметртестстандарту Анатолій Гіндікін.

Такому важко повірити. Хтось же мусить контролювати, як працюють ці життєво важливі апарати. Зрештою, можливо, експерти хочуть отримати нове держзамовлення і тому роздмухують всю цю істерію?

Втім, у Міністерстві охорони здоров'я невтішні висновки фактично підтвердили.

"Згідно стандарту, засіб вимірювальної техніки - це такий технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані технологічні характеристики. Ні дефібрилятори, ні інкубатори не є засобами вимірювальної техніки. Це засоби медичної техніки, тому вони не підлягають періодичній повірці," - пояснив "Життю" консультант генерального директора державного українського об'єднання "Політехмед" при МОЗ Володимир Шпак.

За його словами, вироби не перевіряються за вимогами безпеки після ремонту, але працездатність кожного виробу перевіряється безпосередньо перед кожним його включенням за тестовими програмами.

Періодичній повірці, ці вироби не підлягають, тому що вони не є засобами вимірювальної техніки медичного призначення.

Так, співробітник реанімаційного відділення одного з київських пологових будинків розповіла "Життю", що ніякого техогляду інкубаторів у них немає. Як щось ламається - приїжджає представник фірми-виробника і лагодить. І це при тому, що інкубатори - річ вкрай необхідна.

Це той випадок, коли очікування на усунення поламки може коштувати дитині життя. Благо, в цьому пологову будинку інкубаторів вистачає (лише навесні завезли 5 нових апаратів), але є великі сумніви, що в регіонах така сама ситуація. А там теж народжуються діти.

"Візьмімо, наприклад, автомобіль. Ви ж регулярно проходите техогляд, перевіряєте його стан. А ці апарати ніхто в обов'язковому порядку не перевіряє, а вони теж можуть в процесі експлуатації зношуватись," - каже Анатолій Гіндікін.

"І немає гарантії, що рентгенівський апарат не видасть дозу більшу, ніж можна, бо в нього фільтри не міняли," - додає він.

Ціна питання

Не знаючи ще інформації МОЗу, ми спробували вияснити у Анатолія Гіндікіна, скільки ж коштуватиме така перевірка апаратів. За його словами, мова йде про суму близько 100 доларів за одну таку ретельну кількагодинну перевірку. Але навіть 15-хвилинного огляду достатньо, щоб виявити значні недоліки в роботі апарату.

Оскільки проводити її треба приблизно раз на рік-півтора, то очевидно, що грошове питання тут гостро не стоїть.

Ці інкубатори експерти забракували. При цьому, в Укрметртестстандарті зазначають, що не можна виділити лідера-виробника невідповідної продукції. Тут однаково "засвітились" Китай та Іспанія, Італія і Португалія, США та Росія. Всі фото надані прес-службою Укрметртестстандарту
Інша справа, те, що в Україні не проводиться гармонізація та введення в дію необхідних стандартів вимог безпеки. Станом на сьогодні діють лише три стандарти з цієї серії (ІЕС 60601).

Для порівняння: у Росії в 1999-2000 роках прийнято 89 стандартів на медтехніку та 22 стандарти на засоби реабілітації інвалідів, повідомляє Укрметртестстандарт. В Україні ж навіть не прийнятий стандарт для обігріву новонароджених.

Втім, у Міністерстві кажуть, що таких стандартів прийнято в Україні не три, а більше.

"В МОЗ немає метрологічної служби. Використовуються нормативні документи, розроблені в 60-70 роках минулого століття. Ми пропонували провести спільну колегію, але поки немає бажання з того боку," - докорив чиновникам з міністерства охорони здоров'я перший заступник генерального директора Укрметртестстандарту Микола Желдак.

У МОЗ запевняють, що це не відповідає дійсності. Але що тоді роблять метрологи міністерства, якщо перевірку засобів вимірювальної техніки здійснюють інші організації?

Виявилось, у МОЗ питаннями метрології займається лише головний спеціаліст відділу ліцензування і метрології Сайдова Олена, начальник її відділу, відповідного департаменту та один з заступників міністра. Тобто служба нібито і є, але контрольні функції покладені на Держспоживстандарт. А чиновники переконують: вони співпрацюють з іншими організаціями та дослуховуються до зауважень і критики.

"Підготовлено проект положення про комплексне технічне обслуговування, ремонт, монтаж та налагодження медичної техніки. Він розісланий всім територіальним обласним управлінням охорони здоров'я, щоб вони дали свої пропозиції. Оце реальні кроки," - каже Володимир Шпак з "Політехмеду", що при МОЗ.

При цьому порушення норм, які є затверджені, експерти фіксують при кожній перевірці. За словами Желдака, середній процент їх кількості сягає 91% по всій Україні, та 76% по Києву.

"Це фактично в кожному лікувальному закладі є порушення," - додає він. І наводить приклади.

"Найбільш незадовільний стан в минулому році - у поліклініці №11 Дарницького району, Київському міському пологовому будинку №5, де 92% засобів вимірювальної техніки використовувалося непридатними до використання; у Київській міській клінічній лікарні №4, практично всі засоби вимірювання не відповідали нормам. Крім того, майже всі фізіотерапевтичні препарати не пройшли контроль. Ці препарати або не давали взагалі ніякого ефекту, або перевищували мінімальну дозу в 2-3 рази," - інформує Желдак.

Цей дефібрилятор теж не може врятувати життя людини. І справа тут не в тому, що виробник щось вчинив неправильно. Прилад ніхто періодично не оглядав, тож, як і будь-що інше, він зламався  
На сьогоднішній день Укрметртестстандарт проводить перевірки тієї апаратури, яка таки віднесена до засобів вимірювальної техніки, інформує про все МОЗ, та відповідні структури, але практично нічого не відбувається. При цьому, перевірки не безкоштовні.

"Зворотного зв'язку немає!" - констатують експерти і заявляють про вкрай загрозливу ситуацію в медицині взагалі. Мова йде не тільки про вимірювання чи новонароджених, але й про діагностування (УЗД, рентген, і т.д.), лікування, і навіть косметологічні процедури (солярій). Значна кількість приладів, як в державних, так і в приватних закладах не відповідає нормам безпеки.

Так, у 2006-2007 роках було проведено низку міжлабораторних досліджень у Києві. Порівнюючи результати досліджень у приватних та державних випробувальних лабораторіях (збір крові, аналіз сечі тощо), експерти дійшли невтішного висновку.

У 20 столичних лабораторіях (3 з них - приватні), кількість задовільних результатів дослідження становила 50 і менше відсотків. Тобто кожен другий результат - невірний. Звісно, про об'єктивність поставлено потім діагнозу говорити вже не можна.

Після отримання таких результатів, їх надіслали начальнику Управління охорони здоров'я Києва. З управління після цього в Укрметртестстандарт навіть не подзвонили... Очевидно, просто зазначили для себе, у яких лабораторіях роблять всі 100% аналізів правильно (а таких виявилось лише дві), а про проблему забули.



powered by lun.ua