Королівство зґвалтованих кишень
Щорічно близько чверті всіх жителів міст планети стають жертвами дрібних крадіжок. А скоюють їх переважно кишенькові злодії. Щодня один такий герой "обслуговує" в середньому три десятки пасажирів, заробляючи від однієї до п'яти сотень умовних одиниць.
Зараз науковці-криміналісти нараховують більше п'яти десятків різновидів кишенькових злочинців. Пояснення просте - цей контингент ділять на види за місцем злочину, стилем "роботи", улюбленою категорією клієнтів та навіть типом речей, за яким полює щипач, й формою кишень, з яких він кормиться.
Так, в кримінальному середовищі власне розрізняють такі типи кишенкарів, пишеться в книзі Романова "Воры-карманники":
- ширмачи або камуфляжники зазвичай в своїй роботі використовують якийсь предмет, щоби прикрити власні дії від зацікавлених очей. Це може бути поліетиленова торбинка, букет квітів, куртка або навіть власна дитина, що галасує по сигналу;
- трясуни намагаються вибити з кишені гаманець - "лопату" (або "джмеля") у клієнта - "терпіли" кількома точними ударами, наприклад, під час обнімання жертви, щоби потім вибачитись: "обізнався", та піти геть з чужими грошима;
- писарі заробляють на хліб не пір'ями чи олівцями, а так званою піскою або мойкою - скальпелем (писарі-хірурги), заточеною на трамвайних рейках монетою, булавкою, голкою або половинкою побутового леза "Нева", якими робляться надрізи "конверт", "верхівка", "куточок", або збоку-знизу (циганський стиль). Наразі писарство трохи занепадає, чому - йтиметься нижче;
- риболови з екзотичною спеціальністю, вони вудять за допомогою гачка та лески, тягаючи таким чином здобич із сумок.
За місцем "роботи" шахраїв можна розділити на кротів (працюють під землею у метро), колесників (третина від усіх кишенкарів, вони заробляють в комунальному транспорті), магазинників (троє з сотні), базарників, вуличників, барсетників (крадуть з вікон приватних авто на публічних стоянках), театралів та королів злочинного світу марвіхерів (спеціалізуються лише на багатіях).
Не дивлячись на те, що марвіхер або театрал може за рік заробити до 300 тисяч доларів, ці типи злодіїв поступово зникають наразі через те, що люди до театру одягають не настільки багато дорогих речей, а також через відсутність гідної зміни старій післявоєнній генерації злодіїв.
Аби стати марвіхером, потрібно мати не лише чутливі пальці, прекрасну реакцію, особливу будову тіла, натреновану нервову систему та артистизм, а й довгі роки практики. У марвіхерів навіть "своє" тату існує - павучок між великим та вказівним пальцями (у писарів - чернець з пером).
 |
Кишенкар може сьогодні тирити лопатники в "пижиках" Кримського півострова, завтра - "бомбанути" авто біля супермаркету Варшави, а післязавтра - вдертися до харківської хати.
Наприклад, якщо раніше профі закріплювали за собою конкретні маршрути, то тепер вони мігрують цілим містом. Це ж можна сказати і про представників інших кримінальних спеціальностей.
Злодії, 88% з яких становлять чоловіки, наразі спеціалізуються не лише на гаманцях, а ще й на документах та мобільних телефонах. Паспорти та водійські права, наприклад, можна перепродати для продукування "липи", а мобільний телефон у кишенкаря може придбати ледь не кожен третій на сумнозвісному столичному базарі "Караваєві Дачі".
В Росії за статистикою один кишенкар щодня краде близько десятка "трубок". В Україні, думаємо, не дуже відстають від цих показників.
Більше третини відомих правоохоронцям злодіїв відсвяткували вже свій 33-й день народження. Як пише у своїй дисертації відомий теоретик радянської та пострадянської злочинності генерал Олександр Гуров, більше 70% кишенкарів є рецидивістами, тобто злочинцями, які відсиділи строк як мінімум тричі.
Ця статистика ще раз доводить той факт, що кишенькова тяга потребує високої кваліфікації.
Якщо не брати до уваги той факт, що більше половини усіх столичних злодіїв цієї формації складають наркомани-дилетанти, то можна констатувати, що даний вид кримінального бізнесу живе та процвітає.
Тримай кишеню... міцніше
Нинішня 185 стаття Карного кодексу України, що передбачає заведення справи лише за крадіжку, що оцінюється вище 772 гривень 50 копійок - золота для кишенкарів. Адже все, що "дешевше", є адміністративним правопорушенням та карається солідним штрафом розміром 51 гривню.
Упіймати профі майже неможливо - вкрадений "джміль" кладеться за пояса, який, на випадок міліційного рейду, можна відтягнути одним пальцем, наче показуючи, як схуд на нарах. Гаманець падає на підлогу по внутрішній площині штанини. Нема вкраденого в руках - немає приводу для арешту.
Теоретично кишенкаря можна впізнати у натовпі за характерними ознаками - він непомітний, його очі постійно сканують простір в районі поясу та очі людей навколо.
Крім того, з часом у кишенкарів розвивається особлива хода. В транспорті найчастіше злодії діють на вході та виході з вагону або салону, щоби була можливість швидко вискочити та втекти.
Методи арешту кишенкаря відробляються десятиліттями. Так, "брати" злодія мають як мінімум четверо. Один відповідає за потерпілого, двоє - за затриманого, ще один "опер" - за водія та зачинені двері.
Раніше писарів могли також звинуватити за пошкодження одягу або сумки, але наразі досвідчені кишенкарі намагаються діяти руками, а не мийками. Якщо у вас порізаний наплічник, значить скоріше за все попрацювали цигани, або підлітки.
До речі про молодь. Саме 1887-м роком датовано розгромлення кишенкарської школи в Одесі, яка нарівні з Пітером, Москвою та Ростовим була меккою імперської злочинності.
Існували такі школи і у Великій Британії (пам'ятаєте "Олівера Твіста"?) та Франції. В них малолітні гавроші практикувалися на манекенах із дзвіночками, а виконували домашнє завдання у кишенях буржуа. Частина заробітку студентів ставала оплатою викладачам за навчання.
Цікаво, що дві подібні школи існували ще з десяток років тому і на столичному житловому масиві Оболонь. Цілком можливо, що подібні учбові заклади існують і зараз. Принаймні, журналіст Анатолій Гавриш влітку цього року у своєму матеріалі "Карманников в столичном метро "крышуют" милиционеры и берегут народные депутаты?" пише про те, що він бачив процес навчання особисто.
Столичні правоохоронці кажуть, що в останні три роки не затримували нікого з легендарних українських кишенкарів - ні циганку Чавеллу, ні Чеха, ні Надю (спец по ощадкасах, яку вперше посадили ще за Сталіна), ні Рака, ні Барса.
Щоправда журналісти нещодавно писали, що славетний Чех досі працює в "Глобусі" під Майданом. Для таких людей кишенкарство - гірше наркотику. Вони не можуть не красти ті ж годинники з кишень, хоча б для того, аби подивитися котра година.
Зазвичай після 40-ка кишенкарі виходять або на викладацьку роботу, або беруть помічників - прополь. Головними ворогами профі стають не міліціонери, а куріння та переїдання, які знижують чутливість пальців, алкоголь й недосип, що притуплюють пильність.
Активізуються кишенкарі щодня під час години пік з 7-30 до 10-ї ранку, а також з 18-ї до 20-30. Щодо часу року, то очікувати руку кишенкаря у власній сумочці з найбільшою вірогідністю потрібно 5-го та 20-го числа щомісяця - коли ви отримуєте аванс та зарплатню.
Влітку кишенкарі разом з основною масою грошовитих "лохів" переміщуються ближче до моря. В Криму кишеньковий бізнес раніше контролювався відомим кримінальним угрупуванням "башмакі".
До 1998-го року тут працювало декілька сотень бригад по 2-4 особи в кожній. Наразі, кажуть місцеві журналісти, в АРК залишилося лише декілька десятків напівпрофесіоналів.
В столиці зареєстровано близько трьох з половиною тисяч осіб, які коли-небудь затримувалися за крадіжки. Але варто відзначити, що багато хто ніколи не затримувався за свою роботу. Загалом же, пишуть соціологи, середня кількість кишенкарів на один мільйон населення становить близько трьох сотень.
В столиці наразі живе фактично більше 5 мільйонів осіб, які "годують" до півтори тисяч кишенкарів.
Але ця цифра становить лише 60% від усіх працюючих. Адже 4 з 10 усіх кишенкарів - це так звані гастролери - гості з Росії, Грузії (особливо 3 останні роки) та Молдови. Нарівні з грузинами, "хороші" результати показують і циганські кишенкарі.
За даними Олександра Циганенка, голови оперативно-пошукового відділу Управління карного розшуку, за перше півріччя 2008-го року було проведено 105 затримань та заарештовано 134 особи, 56 з яких раніше сиділи (30 з них за кишенкарство).
З усіх затриманих було лише 19 жінок (6 циганок). 42 - "гастролери", десяток з яких - "кавказці". 59 злочинців було затримано в транспорті (50 в "маршрутках"), 31 - на зупинках, десяток на базарах та 5 в супермаркетах.
Щодо географії, то в Києві, в зоні ризику знаходяться фактично всі публічні місця - мова йде про весь комунальний транспорт, базари, супермаркети та великі скупчення людей.
 |
Задня кишеня - чужа кишеня
Як же не стати жертвою кишенькового злодія? Міліція радить дотримуватися декількох простих правил:
- Жінкам варто міцно тримати свої сумочки біля тіла.
- Портфелі потрібно закривати на замок та тримати тильним боком назовні.
- Гаманці варто класти до внутрішніх кишень, адже "задня кишеня - чужа кишеня".
- Будьте уважними, якщо стоїте біля дверей транспорту - в групі ризику також гравці на мобільних телефонах, читачі та п'яні.
Не світіть грошима - майже завжди злодій обирає собі жертву ще на зупинці, дивлячись, куди вона поклала гаманець.
- Мобілку бажано ховати глибоко до сумки, або тримати її в руках - вкрасти телефон легше, ніж гаманець.
- Емо, готам та водіям також не варто покладати багато надії на ланцюжки - щипачи віртуозно користуються слюсарними кусачками.
- Бажано розсовувати гроші по кількох кишенях та сумках, або навіть мати два гаманця для поточних витрат та для великих сум - кишенкарі не працюють всліпу, а спочатку обмацають лоха, Днями у знайомої витягли футляр-ключник, переплутавши його з "джмелем".
- Не варто носити мобільні в зовнішніх кишенях та на шиї - вони дуже легко зрізаються, це ж стосується і фотоапаратів, особливо в Парижі.
- Дивіться, куди ви засовуєте в транспорті гаманець та мобілку після розмови - колись автор матеріалу поклав телефон акурат до рук кишенкаря.
- Як не дивно, найнадійнішими є поясні сумочки, тому вони дуже популярні в середовищі приватних підприємців.
- Не носіть в гаманцях документи та кредитки - з їхнім відновленням набагато більше мороки, ніж з купівлею нового "джмеля".
- Будьте максимально уважними - наприклад, головними жертвами кишенкарів у столичному метро на відтинку "Петрівка" - "Контрактова площа" ось вже друге десятиліття стають студенти - некияни.
Карман - сюїта
"Дрібних" злодіїв вистачало в усі часи в усіх країнах, де існували розвинені та великі міста. За те що злочинець зрізав гаманця у натовпі, його могли позбавити руки, затаврувати, відправити на галери та навіть стратити.
Саме кишенкарі та карточні шулери стали елітою, основою та засновниками слов'янського кримінального світу минулого століття.
Їхні спеціальності не передбачали напружування пальців через ризик втрати так би мовити інструменту для роботи. У тюрмі ці профі постійно робили певні фізичні вправи, аби не втратити гнучкості та чутливості. Звідси, до речі і пішов вираз "гнути пальці", тобто показувати зверхність.
Такі профі, відтак працювати не мали змоги, отже, їм доводилося створити такі умови, за яких замість них мали "виконувати норму" інші - шпана або ГОП - ники (назва пішла від місця проживання деяких з них у будинках Санкт-Петербурзького "Городского Общества Презрения").
Своїх злочинці відрізняли з а допомогою гральної карти, нашитої на дно картуза. Звідси і пішли ідіоми - "злодійська масть" та "втикова масть".
А товариш Сталін своїми ГУЛАГ-ами та БАМ-лагами ще більше сприяв формуванню злочинної субкультури із "злодіями в законі" на чолі. До Другої світової війни існували два основні типи злочинців - жигани та урки.
Перші, переважно колишні "білі" офіцери, привнесли до цієї системи філософію принципового антагонізму більшовицькій владі.
 |
Наразі в світі існує не більше трьох сотень злодіїв в законі та близько 60 тисяч осіб, що є складовою цього кримінального ордену. Але діє ця "руская мафія" по всьому світі - від Нью-Йорка до Шанхая.
За даними української міліції, в Україні проживає трохи більше десятка "ворів". Один з них 59-річний одесит Валерій "Шарік" Шеремет контролює кишенкарів.
Феня кишенкаря (з роботи "Воры - карманники")
АРІСТОКРАТ - кишеньковий злодій високої кваліфікації
БАКЛАН - недосвідчений злодій.
БАНОВИЙ ШПАН - вокзальний злодій.
БАРАХОЛЬЩИК - перекупник краденого.
БАРСЕТНИК - злодій, що краде з автомобілів.
БАЧКІСТ - злодій, що краде годинники.
ВЕЛИКИЙ ШПАНОВИЙ - талановитий початківець.
ВАЙС - молодий злодій.
ВАРНАК - Безстрашний злодій.
ВЕРТУХАЛО - людина, що краде на очах у перехожих.
ВЕРХУШНИК - Злодій, виконуючий крадіжки з зовнішніх кишень.
ВІХЕР - Кишеньковий злодій.
ВОЛИНЩИК - кишеньковий злодій, що навмисне затіває сварку з жертвою для полегшення крадіжки.
ВТИКОВА МАСТЬ - соціальна група злодіїв-кишенкарів.
ЗАЛЕТНИЙ, ЛЕТУН, ЧЕРЖАК - гастролер.
ГЛУХАР - злодій, що краде у п'яних.
ГОРОДУШНИК - злодій, виконуючий крадіжки в магазинах під виглядом покупця.
РВАЧ - злодій, що вихоплює речі з рук жертви та тікає.
ДУБІЛО (ДУБЛО) - злодій, що спеціалізується на харчових крадіжках з господарських сумок.
ДУРКОВЕД - спеціаліст із жіночих сумочок.
Кармен - циганка кишенкарка;
КРОТ, МИША - кишенкар у метрополітені.
МАЙДАННИК, МАЙДАНЩИК - вокзальний злодій.
МАРШРУТНИК - кишенкар у комунальному транспорті.
МІНЕР - той, хто підбирає випавші з кишені гроші.
МИЙНИК - злодій, який використовує при кишенькових крадіжках мийку (бритву).
Мураха - кишеньковий злодій-підліток.
Мурка - кишень карка.
ХУДОЖНИК - кишеньковий злодій високої кваліфікації.
ПИСЬМЕННИК - злодій, що зрізає жіночі сумочки.
ПОНТЩИК - помічник кишенькового злодія, що створює понт - гармидер.
ПОСАДНИК - кишеньковий злодій, виконуючий крадіжки під час посадки пасажирів до міського транспорту.
ПРОПОЛЯ - підручний злодія, який ховає награбоване.
ТОНКИЙ Т - досвідчений кишеньковий злодій.
ТРЯСУН - злодій, що вибиває гаманець з кишені жертви.
ТИРЩИК - злодій, що відволікає увагу жертви.
ШИРМАЧ - кишеньковий злодій, що користується "ширмою".
ЩІПАЧ - кишеньковий злодій, що працює середнім та вказівним пальцями.
Фото ura-inform.com, novayagazeta.spb.ru, forum-grad.ru