Соціальна нерівність є шкідливою для психіки - ВООЗ
Про це повідомляє The Guardian, з посиланням на дослідження Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), опубліковане у середу.
Автор доповіді Лінн Фрідлі зробила такі висновки, проаналізувавши результати різних досліджень у всіх європейських країнах.
Фрідлі впевнена: політикам варто глянути в очі правді, що покращення психічного здоров'я можливе лише за умови зменшення прірви між багатими і бідними.
"Соціальна нерівність - одна з головних причин стресу. Вона також загострює стрес у тих, хто змушений миритися з матеріальними проблемами", - пояснює вона.
Так звані "таблиці порівняльного щастя" часто демонструють, що жителі країн, де доходи відносно однакові (одну з верхніх сходинок займає Швеція, а Великобританія - одну з нижніх), зазвичай більш задоволені життям.
Водночас, коли країна стає багатшою, смертність знижується, але частота психічних захворювань зростає, виявила Фрідлі.
"Поширеність психічних захворювань у суспільстві варто трактувати не в плані індивідуальних відхилень від норми, а скоріше як реакцію на нерівність, яка породжується відносним браком матеріальних благ", - пояснюється в документі.
Гостра нерівність збільшує конкуренцію за високе соціальне становище і почуття непевності у власному статусі як серед дорослих, так і серед дітей, сказано в доповіді.
На думку Фрідлі, такі розлади, як депресія, потрібно лікувати соціальними засобами, радикально переглянувши наші уявлення про бажаний устрій суспільства.
"З багатьох причин ми не можемо пристосуватись до нерівності. (Дослідження показує), що наша відповідь на несправедливість написана на наших тілах. Ті країни Європи, у як є велика соціальна нерівність, мають тепер боротись з цим (психічними захворюваннями) на загальнодержавному рівні", - зауважує Фрідлі.
"За економічне зростання доводиться розплачуватися соціальною рецесією", - запевняє вона.
Автор документа рекомендує створювати "соціальні, культурні й економічні передумови сімейного життя" - наприклад, систематично вживати заходи проти бідності дітей і заохочувати роботу, яку легко суміщати з турботою про сім'ю.
Буде також корисно розширити можливості працевлаштування, особливо для людей, у яких уже виявлені психічні захворювання і синдроми. Необхідно боротись з уявленням про те, що жити бідно - це ганебно, вважає Фрідлі.