"Ігроманія" серед українців. Група ризику - чоловіки

72
30 березня 2009

Усім гральним салонам та автоматам місце - за межами населених пунктів, у спеціальних зонах. Треба відкинути звичку розташовувати гральні автомати в житлових будинках, біля шкіл та інших навчальних закладів.

Про це йдеться у законопроекті із відповідною назвою "Про заборону грального бізнесу в Україні". Його ініціатори - народні депутати: бютівець Валерій Писаренко і регіонал Григорій Смітюх.

Обіцянки прибрати з українських вулиць гральні салони лунають із вуст посадовців різного рангу не один рік, але віз (себто "однорукі бандити") і нині там. Чи реально на практиці втілити такі наміри?

Україні загрожує епідемія ігроманії

Після епідемії туберкульозу та СНІДу Україні загрожує епідемія ігроманії. Захоплення українців гральними автоматами перейшло вже всі межі. Відтак, поки не ухвалений закон, який би регламентував гральний бізнес, "одноруких бандитів" варто прибрати за місто, зазначає один з ініціаторів заборони грального бізнесу Валерій Писаренко.

"Якщо буде ухвалений цей закон, то вже з 1 січня 2010 року всі власники ігрових автоматів будуть зобов'язані закрити свої ігрові заклади, доки не буде встановлено де саме буде працювати ця ігрова зона. Якщо протягом 3 місяців Кабінет Міністрів України внесе, а парламент ухвалить законопроект про створення спеціальних ігрових зон, то не буде жодних проблем, щоб дати відстрочку на рік чи два, врегулювавши все сьогодні роботу ігрових зон", - запевняє Валерій Писаренко.

До того ж, три чверті грального бізнесу залишається "в тіні", зауважив народний депутат Валерій Писаренко.

"Держава може недоотримати від ігрового бізнесу мільярди гривень. Ігрових залів працює приблизно 8 тисяч, а лише 2 тисячі з них має відповідні ліцензії і сплачують податки", - обурюється нардеп.

Зі свого боку, представник однієї з фірм, що входить до Української асоціації діячів грального бізнесу, Тетяна Щербань відкидає закиди ініціаторів законопроекту. Вона наполягає - ті, хто займається гральним бізнесом, перебувають під пильним оком податківців, сумлінно платять податки і неухильно дотримуються законів.

"Якщо люди грають, то вони й будуть грати. Це справа добровільна. Якщо сховати цей бізнес в тінь - він піде в тінь. Ми не говоримо, що це добре. Але горілку пити та курити теж погано, але курять і п'ють", - додає Тетяна Щербань.

Ігрові салони стали такими ж атрибутами українських міст, як, наприклад, супермаркети і аптеки. Зірвати джек-пот пропонують ледь не на кожному кроці.

Майже всі ігрові автомати працюють цілодобово. Зайшовши сьогодні в один із них о 10 годині ранку "Радіо Свобода" побачила аж двох постійних відвідувачів. Коментарів вони не дають, тому що якраз щастить, а хвилю "фарту", говорять, збивати не можна, бо це не так вже й часто буває.

Фото ric.ua 
За словами охоронця цього залу ігрових автоматів, відвідувачі абсолютно різного віку та різних професій. В робочі години тут, зазвичай, розважається молодь. А ввечері - отримати дозу адреналіну приходять старші люди. Виграють не так часто, але буває, говорить охоронець.

"Особам до 18 років перебування у залі Ігрових автоматів категорично заборонено. Грають люди віком від 18 і старше 50 років", - переконує страж порядку в залах.

2 роки тому 20-річний Андрій зайшов на пиво до друга, який працював адміністратором залу ігрових автоматів і йому захотілося пограти. Тоді він витратив 10 гривень. А от наступного разу - вже зупинитися не міг.

Хлопець щомісяця витрачав по 3-5 тисяч гривень, розповідає його знайома Олеся.

"В нього є кохана дівчина, яка його відтягнула від автоматів. Вона взяла на себе кредит, який вони й досі віддають", - додала Олеся.

А от знайомим Ольги відучити сина - школяра (!!!) від ігрових автоматів ніяк не вдається: "Хлопцеві 13 років, він гарно навчається і добре вихований, але після уроків вони з друзями зачастили до ігрових автоматів".

А кількість ігрових автоматів росте в геометричній прогресії.

Юрист Тетяна Монтян назвала ініціативи депутатів щодо заборони грального бізнесу популізмом і від такого бізнесу, особливо в кризові часи, ніхто не відмовиться.

"Хіба повикидають конкурентів, тому що в людей грошей все менше, а прибутків хочеться отримувати на попередньому рівні. Ніхто не опубліковує скільки програють у ігрових залах. В нормальних країнах все це виносять на територію, куди гарантовано не матимуть доступу діти", - додала Монтян.

"Ігроманія" дуже тяжко лікується

Ігроманія - це соціальна хвороба і має декілька відтінків, констатує психіатр Семен Глузман.

"Для деяких громадян, які не можуть себе контролювати, це вже недуга. Звертатися за допомогою потрібно до професіональних психологів, залучати знайомих і родичів. Не йти до незнайомих людей по оголошенню", - інструктує психіатр.

А в групі ризику серед потенційних ігроманів - чоловіки 25-30 років.

Наталка Коваленко, Олександр Лащенко, "Радіо Свобода"

powered by lun.ua