Кам’яна Могила: грошей не вистачає навіть на документи для ЮНЕСКО

218
21 квітня 2009

Щоправда, вона набагато менш "розкручена". Її популяризація принесе державі величезні гроші, вважають експерти.

Але перед тим, як отримати гроші, їх зазвичай треба вкласти. А державі бракує коштів не те що на розвиток Кам'яної Могили, а навіть на документи для включення її до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, пише "Радіо Свобода".

Давні племена, що мешкали в українських степах 20 тисяч років тому, використовували Кам'яну Могилу як величезне природне святилище. Ритуальні малюнки, зроблені прадавніми жерцями у печерах та гротах Кам'яної Могили, досі вражають.

Зображення тварин у "Кам'яній могилі" 
Серед багатьох з них чітко простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого каменю.

Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними і чорними мінеральними барвниками. Печера Кози, гроти Бика (Мамонта) і Дракона, двометрова кам'яна фігура людини-риби... І всюди - зображення Дерева життя, символу родючості і вічності.

Люди залишали тут свої "автографи" починаючи з епохи кам'яного віку (22 - 14 тисячоліття до нашої ери).

Розмальовували стіни і в добу бронзи, і пізніше. Тут знайдено залишки стародавніх жертовників. За малюнками можна простежити первісні релігії - тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків.

У "Кам'яній Моиглі" одночасно можна спостерігати слід різноманітних за своєю культурою і походженням народів. На цьому місці у різний час жили стародавні мисливці, скотарі, землероби, пізніше по цій землі пройшли кіммерійці, скіфи, сармати, гунни, хозари, половці...

На кам'яних брилах збереглися й, як припускають, знаки найпершої у світі писемності. Деякі науковці стверджують, що вже 10 тисяч років тому мешканці українського півдня не лише вміли писати, а й знали основи астрономії, хімії та медицини, секрети плавки металів, використовували плуг та колесо.

Сьогодні вирізьблена на скелях мудрість давніх жерців доступна кожному: щороку пам'ятку відвідують 52 тисячі туристів, розповідає директор Національного історико-культурного заповідника "Кам'яна Могила" Ярослав Михайлов.

"Цінність Кам'яної Могили в тому, що в її гротах збереглися малюнки, датовані 20-м тисячоліттям до нашої ери, і найдавніша у світі, так звана дошумерська, писемність. Ми популяризуємо Кам'яну Могилу: щороку потік туристів до нас зростає. А цього року пам'ятку включено до попереднього списку для внесення до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Залишилося тільки підготувати пакет документів", - розповідає директор заповідника.

Малюнки і символи у печерах 
Кам'яна Могила є однією з 13 українських пам'яток, які планується внести до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Але в України на розвиток унікальної пам'ятки вже кілька років немає грошей.

Новий музей Кам'яної Могили стоїть недобудований, та й загалом фінансування заповідника скоротилося втричі, говорить заступник Міністра культури і туризму Микола Яковина.

"Кам'яна Могила має потрапити до списку ЮНЕСКО чи не першою з-поміж українських пам'яток. Але зараз вона обмежується у фінансуванні. Це не тільки криза, це  наш законодавець, який урізав кошти. На Кам'яній Могилі треба провести цілу низку робіт: розчистка, паспортизація та музеєфікація пам'яток, завершення археологічних досліджень. Ці заходи, які є основою діяльності заповідника, не отримають належного фінансування", - підсумовує Микола Яковина.

Дехто каже, що в час економічної кризи не до вічних цінностей - слід думати про виживання, про базові галузі економіки. Але у більшості європейських країн туристична галузь є одним із основних джерел наповнення бюджету.

Якби там були такі пам'ятки, як Кам'яна Могила, вони б заробляли на ній мільярди євро, і план такого розвитку Кам'яної Могили вже готовий, заявляє заступник директора Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Віктор Вечерський.

"Цього року ми завершили розробку Генерального плану розвитку заповідника "Кам'яна Могила".

Мова йде про розвиток туристичної інфраструктури, відпочинкової, музейної - про всі заходи, які потрібні, щоб заповідник нормально функціонував.

Вибачте, можливо, я скажу дещо брутальне, але на Заході історичні пам'ятки давно вже стали конвеєрами для заробляння грошей. Там цього не соромляться. Думаю, нам теж треба передбачати заходи, завдяки яким заповідники починають себе окуповувати. Якщо для цього потрібно здійснити якусь серйозну реставрацію, створення музею тощо, держава повинна долучатися до цього своїми коштами", - впевнений експерт із охорони пам'яток.

За матеріалами "Радіо Свобода" та "7 природних чудес України". Усі фото 7 природних чудес України та з Вікіпедії

powered by lun.ua