Чи безпечні екскурсії в Чорнобиль, або Екологічне лихо 23 роки по тому

26 квітня - чергова річниця з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Минуло майже чверть віку. Комусь вистарчить інформації у пресі, хтось відважиться на поїздку в 30-кілометрову зону.

Однак висновки про стан справ у зоні відчуження кожному доведеться робити самостійно. Адже це наше здоров'я і наша країна.

Вперед у минуле: чи безпечні для здоров'я екскурсії в зону

Антон Юхименко з МГО "Центр Прип'ять.ком" вже не перший рік організовує поїздки в Прип'ять. "Це не екскурсія, - переконує Антон, - а ціла інформаційна програма". Завдання проекту pripyat.com - надавати достовірну інформацію про Чорнобильську трагедію з перших рук - від очевидців аварії й евакуації та дослідників сучасної зони відчуження.

Основна вікова категорія візитерів у зону - це молодь, віком 20-25 років. "Більшість їде не просто повитріщатися, а побачити зону катастрофи на власні очі. Звісно, є любителі "апокаліптики", які хочуть побачити занедбані будівлі та руїни. Трапляються й фанати гри "Сталкер", які хочуть порівняти комп'ютерну іграшку з реальністю", - розповідає Антон. Однак абсолютно усі повертаються іншими людьми - побачене змушує по-новому зрозуміти чорнобильську катастрофу.

Учасникам подорожі ще в автобусі видають пам'ятки, як поводитися у зоні, а також дозиметр, який після повернення покаже дозу отриманої за день радіації. Організатори переконують, що ця доза приблизно дорівнює тій, яку людина отримує під час перельоту реактивним літаком з Лондона до Москви. Це приблизно 300 мікроренген. Окрім того, учасники подорожі повинні суворо дотримуватися санітарних норм.

Маршрут інформаційної програми пролягає найбільш безпечними місцями в плані радіаційного забруднення. Антон зазначає, що більшу увагу звертають не так на радіацію, як на безпеку, адже варто пам'ятати про аварійність будівель.

Регулярні екскурсії в зону масштабної техногенної катастрофи ХХ століття проводить і добре відомий киянам проект "Захоплюючий Київ". Екскурсії, які організовують кілька разів на місяць, користуються популярністю серед молоді, особливо у фанатів гри "Сталкер". Чимало також іноземців, які люблять "індустріальний туризм".

Організатор поїздок в зону ЧАЕС Арсеній Фінберг переконує, що така поїздка є практично безпечною, основна вимога - виконувати вказівки супроводжуючого та дотримуватися чітких інструкцій безпеки. Відвідувачам також заборонено ходити в забруднені зони (а це може бути кілька метрів від основного маршруту) та вживати алкоголь.

"В переважній більшості місць рівень радіації не набагато більший, ніж в Києві. Якщо не перебувати там довго і не їсти продуктів, вирощених там - це практично безпечно", - розповідає Арсеній.

Під час екскурсії особливого захисту не треба, радять лише після поїздки випрати одяг. Окрім того організатори підкреслюють, що рівень радіоактивного опромінення, отриманий під час поїздки, на кілька порядків менший, ніж при медичній рентгенографії.

Натомість лікарі та експерти-екологи мають іншу думку щодо поїздок у зону відчуження - від поміркованих рекомендацій до радикальних заборон.

Остап Яцкевич, лікар-терапевт вищої категорії Чорнобильського центру м. Львова вважає, що проводити екскурсії у Чорнобильську зону можна, адже під час таких прогулянок суворо дотримуються правил безпеки. Окрім того, дозвіл на їх проведення видає підрозділ МНС - "Чорнобильінтерінформ".

"Туристичні групи в зоні водять "безпечним маршрутом", який очищено від радіації (ділянки доріг, оглядового майданчика, навколо самої Чорнобильської АЕС)", - розповідає медик.

Однак, за кільканадцять метрів за парканом може знаходитися радіоактивна техніка (автомобілі, гелікоптери, пожежні машини). А в момент прогулянки пил з забрудненої ділянки може понести на "чисту". "В результаті людина отримує надфонове навантаження. В цьому загроза є", - продовжує він.

Остап Яцкевич зізнається, що, якби мав таку можливість, то заборонив би відвідання зони молодим особам: "Я вважаю, що молодшим 35 років абсолютно не варто ризикувати. Береженого Бог береже. Можуть статися якісь надзвичайні ситуації, які потягнуть за собою додаткове надфонове навантаження".

Лікар не радить відвідувати зону ЧАЕС молодим людям, особам, які готуються стати батьком чи матір'ю, тим паче, вагітним жінкам. Як відомо, радіація більше впливає на молоді організми, які ростуть і в них відбувається активний поділ усіх клітин.

У небезпечності перебування на території 30-кілометрової зони переконаний координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.

"Оскільки об'єкт укриття на Чорнобильській АЕС має 2 тисячі квадратних метрів дірок і фактично вся пилюка, яка виходить з 4-го блоку ЧАЕС знаходиться в повітрі. Будь-який вітерець спричиняє витік мільярдів цих радіоактивних частинок. Якщо хоч одна з них потрапить в організм людини, вона буде все життя там "фонити" і може спровокувати розвиток раку", - розповідає експерт.

Після екскурсії відвідувачам радять лише випрати одяг, а під час прогулянки зоною респіратори не видають нікому. Натомість найбільшу небезпеку становить пилюка. "Від цього ніхто не убезпечений. Фактично, кожен раз, коли там перебуваєш, то існує такий ризик для здоров'я", - розповідає Дмитро Хмара.

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко впевнений, що подібні екскурсії в зону є аморальними і навіть суперечать етичним нормам.

"Ні в якому разі цього не можна робити. Це недоцільно і аморально, адже це гроші, зароблені на здоров'ї туристів, які туди їздять", - переконаний він. Отримати достовірну інформацію про аварію на ЧАЕС, на його думку, можна у музеях, а також з книжок, документів, свідчень очевидців - зараз усе доступно.

"З точки зору екології та медицини доведено, що генні мутації починаються при будь-якому (навіть найменшому) опроміненні. То про які екскурсії можна говорити, коли відвідувач уже отримав певну дозу?", - впевнений Володимир Борейко.

Їхати чи не їхати - вибір кожного зокрема, переконані організатори поїздок у зону. Однак інформаційна програма створена, щоб розповісти людям їхню історію, частиною якої стала аварія на ЧАЕС. "Якщо після вас не будуть залишатися мертві міста - значить ми свою роботу виконуємо недаремно", - переконані в pripyat.com.

Чи існують в Чорнобильській зоні тварини-мутанти: Думки вчених розійшлися

Вже стало традицією, що напередодні роковин аварії вчені, журналісти або журналісти видають на-гора чергову порцію сенсацій щодо нових змін у зоні Чорнобильської АЕС. Так цього року чергове відкриття оприлюднили французьку вчені з Національного центру наукових досліджень.

[L]У дослідженні, опублікованому британським науковим журналом Biology Letters, йдеться про те, що радіація вплинула на тварин, які живуть біля Чорнобиля, значно більше, ніж вважалось раніше.

Анерс Моллер, під керівництвом якого і проводилося дослідження, стверджує, що деякі види тварин майже зникли у зоні лиха. Окрім того, дослідники з'ясували, що тварини, які живуть поблизу реактора, мають більше деформацій, а саме: зміну кольору та менші, ніж в нормальних тварин, кінцівки. "У цьому випадку ми побачили багато деформованих тварин", - зазначає Моллер, який вивчав ситуацію в зоні відчуження з 1991 року.

Українські вчені подібними заявами закордонних колег здивовані. Звідки взялися такі дані вітчизняні науковці можуть лише здогадуватися.

"Важко сказати, на базі яких матеріалів вони про це говорять. Це можуть бути якісь артефакти, ряд спостережень, які недоведені, тобто вчені мають сумнів у достовірності цих матеріалів", - розповідає Ярослав Мовчан, кандидат біологічних наук, керівник лабораторії екобезпеки НАУ.

Науковець, навпаки, стверджує, що у віддаленій на кілька кілометрів від реактора зоні щодо флори можна говорити про відновлення життя. "Зняття пресу людини в зоні сприяло тому, що там почалися так звані демутаційні процеси - відновлення природних комплексів. Не таких, як були там раніше, дещо інша популяція рослин (поліський тип), але це природні біогеоценози, які відновлюють характерний рослинний покрив для цієї території", - переконує пан Мовчан.

"Що стосується фауни, то тут спостерігається вибух життя. Мова йде про тисячі тварин які з'явилися там, які туди приходять і розмножуються. Це сотні вовків, сотні оленів і лосів, тисячі кабанів", - розповідає науковець.

Зараз у Прип'яті зовсім тихо. Але чудово чути шурхіт листя, спів пташок та шелест трави. Тут і далі - фото надані pripyat.com

Кандидат біологічних наук наголошує, що для популяцій крупних тварин існує загроза зменшення популяції, однак причиною буде не радіація, а браконьєрське полювання.

Так за програмою "Фауна", яку координував Інститут зоології Академії наук України разом з заповідником "Асканія-Нова", у зону були завезені коні Пржевальського (близько 20 особин). Тварини прижилися на новій території і їх стало близько сотні. Потім у зоні на них почалося полювання, яке влаштовували, за різними версіями, чиновники, браконьєри чи самі стражі порядку. "Зараз популяція коней під загрозою, але причиною цьому є вплив людини, а не радіації як такої", - підкреслює Ярослав Мовчан.

Окрім того, жива природа виробляє свої механізми захисту від радіації. Меншу кількість джмелів, метеликів, павуків та інших безхребетних на забрудненій радіацією території (про що пишуть французи) науковець пояснює униканням комахами цих зон.

"Природа виявляє здатність редукуватися (змінюватися в бік зменшення). Один з таких механізмів - уникнення зон високої радіації. Я не хочу сказати, що лось чи вовк знає, де треба чи не треба бути, однак про це можна судити з їх нормальної життєдіяльності. Те саме стосується і дрібних тварин, і розмаїття комах", - коментує дослідження французьких вчених український науковець. Природа знає краще - і тут не посперечаєшся.

Відчужена зона: чи можливо повернути Чорнобильську зону до життя

Зона відчуження, площею приблизно 2 600 квадратних кілометрів, що співрозмірно з площею Люксембургу, є міні-країною на території України - з власним устроєм та суворими законами на вхід. Чи зможе 30-кілометрова зона колись повернутися до родючих ґрунтів нашої країни і стати безпечною для заселення?

Нещодавно Кабінет міністрів виступив з ініціативою скоротити список населених пунктів, що постраждали від радіоактивного забруднення під час аварії на Чорнобильській АЕС. Зокрема, за радіологічними показниками з зони забруднення можуть бути виведені 332 населенні пункти. Подібну пропозицію підтримує й місцева влада, адже області, у яких є радіоактивно забруднені міста та села перестають бути привабливими для інвестицій.

У Національному екологічному центрі України (НЕЦУ) погоджуються, що дана ініціатива уряду є значним поступом, оскільки це дуже важливі родючі землі. Однак до 2064 року, як прогнозує Верховна Рада, з зони можуть бути виведені лише деякі території.

"10-кілометрова зона навколо самої ЧАЕС забруднена довгоіснуючими радіонуклідами, яким для того, щоб розпастися потрібні десятки тисяч років. Хто буде цим займатися, якими методами проводитиметься очищення і хто буде за це все платити - незрозуміло", - переконує експерт центру Дмитро Хмара.

Тривалість процесу повернення зони ЧАЕС в безпечне користування підтверджує і лікар-науковець Остап Яцкевич: "В момент аварії найбільше було радіоактивного йоду (131 елемент), він живе 7-10 днів. Зараз домінуюче радіоактивне навантаження - це стронцій, період напіврозпаду якого сотні років".

Разом з тим він вказує на іншу загрозу, пов'язану з наслідками міграції радіонуклідів. Велика кількість радіоактивних елементів випала в басейн Дніпра, в намул Київського водосховища, у води, які текли і будуть текти на південь країни.

За 23 роки після Чорнобильської аварії Україна не зробила висновків, переконані фахівці НЕЦУ. Так, поряд з рішенням щодо повернення державі якнайбільше земель з 30-кілометрової зони, влада планує збудувати в зоні ЧАЕС сховище відпрацьованого ядерного палива з трьох українських АЕС: Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської.

"Якщо там буде зберігатися відпрацьоване паливо як мінімум 50 років, як зазначається, як можна говорити про повернення цих земель?! Міністерство охорони природи не дало дозволу на цей проект, він суперечить указам президента щодо того, що Чорнобильська зона є загально-зоологічним заказником і все будівництво, не спрямоване на підвищення безпеки ЧАЕС, там заборонено", - вважає Дмитро Хмара.

Заплановане сховище - це новий ядерний об'єкт і доволі небезпечний, переконаний експерт. Кількість урану у світі зменшується і три українські АЕС фактично змушені будуть закритися. Що буде з цим об'єктом далі - невідомо.

Відгомін Чорнобиля

Постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС в Україні визнано 2 мільйони 383 тисячі осіб. Понад 100 тисяч осіб - інваліди-чорнобильці. Ліквідатори, які працювали на реакторі з першого дня аварії, страждають на променеву хворобу, катаракти та імунологічні порушення. За статистикою ліквідаторів катастрофи в Україні - 600 тисяч.

Українці побоюються, що їм не вдасться уникнути низки хвороб, пов'язаних із наслідками Чорнобильської катастрофи. Фобії населення підтверджують лікарі - здоров'я нації гіршає.

"Статистично доведено, що з 1986 року і по сьогоднішній день зростає кількість онкозахворювань. Йдеться про рак крові (лейкози, лейкемії і подібні), рак щитовидної залози, особливо в молодих людей, які на час аварії були дітьми, на межі рак молочної залози і рак шлунку", - розповідає асистент кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського Національного медичного університету ім. Данила Галицького Остап Яцкевич.

Лікар-науковець, який досліджує спровоковані радіацією соматичні хвороби у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, запевняє, що регулярне перебування в зоні радіації однозначно позначається на здоров'ї. Як відомо, в Чорнобильській зоні продовжують працювати люди.

Прип'ять іноді називають містом-мумією: є тіло, але немає душі..

У людей, які проживають в зоні з підвищеним радіофоном, виникають пухлини будь-яких органів. Незважаючи на фобію людей стосовно раку, значну небезпеку становлять і непухлинні захворювання, показник яких у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та евакуйованих людей значно вищий, ніж у людей, які проживали на чистій території. "Домінуючими є захворювання нервової та серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба), виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гепатити. У людей з зони ризику вища загроза інсульту та інфаркту", - констатує медик.

Інформаційну напругу навколо Чорнобильської зони вирішила зняти ООН. Організація планує створити в українських селах довкола 30-кілометрової зони інтернет-центри, які інформуватимуть людей про екологічну ситуацію на їхній території.

В ООН відзначають низький рівень поінформованості про катастрофу 1986 року, а також існування в Україні та за її межами багатьох міфів і стереотипів. Зокрема пропонується називати прилеглі до зони відчуження території не чорнобильськими, а поліськими, а також відмовитися від словосполучення "жертви Чорнобиля", щоб не поглиблювати депресії у ліквідаторів та переселенців.