"Візири" спустошать кишені автолюбителів?

13
28 травня 2009

Прилад призначений для фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР) "Візир" з'явився в Україні порівняно нещодавно, але вже встиг принести неабияких клопотів автолюбителям.

Водії, яким "пощастило" потрапити до поля зору цього радара все частіше звертаються до суду з оскарженням штрафів. "Споглядаючи" за великим потоком авто, "Візир" може сфотографувати один автомобіль, зафіксувавши при цьому швидкість іншого.

ДАІ спостерігає за водіями незаконно?

Нові драконівські стягнення за порушення ПДР змушують водіїв замислитися над питанням: чи варто зайвий раз ризикувати власною кишенею. На кожен раз по 250-500 гривень - грошей не вистачить.

Сплачувати такі суми і за власні водійські хиби не дуже приємно, не кажучи вже про чужі.

Одним із перших, хто вступив в бій з неточною технікою став Олександр Слищенко, житель села Білики Кобеляцького району Полтавської області. 17 лютого він отримав поштою "лист щастя" (саме так називають водії повідомлення про штрафи зафіксовані приладом). "Візир" спіймав його автівку 3 лютого і зафіксував перевищення.

"На фотографії була моя машина на виїзді з населеного пункту. Швидкість, яку показував "Візир" становила 86 км/год, - розповідає Олександр. - Я не був певен, що ця швидкість належить саме моєму автомобілю, тому вирішив звернутися до суду. Я за кермом з 1989 року і намагаюся завжди їздити за правилами".

Чоловік не бажав платити штраф за чуже порушення, тим паче, сума солідна - 300 гривень.

"До того ж, представники ДАІ, фотографуючи мою машину, порушили ряд законів, - продовжує Олександр. - Найперше, закон про міліцію, в якому йдеться про те, що зафіксувавши правопорушення, інспектор має обов'язково зреагувати і припинити його. Мене ніхто не зупиняв. Тобто жодних дій для забезпечення безпеки руху вони не приймали".

Адвокат постраждалого Олександра Слищенко, Вадим Володарський, запевняє, що в таких справах не обов'язково доводити те, що водій був не винен.

"Справа в тому, що при розгляді подібних справ суди керуються Кодексом адміністративного судочинства України, 71 статтею якого передбачено, що обов'язок доводити правомірність своїх дій покладається на відповідача, в даному випадку - на ДАІ", - говорить юрист.

Довести правильність стягнення штрафу працівники автоінспекції не змогли, отже, суд Олександр Слищенко виграв. За законом, в десятиденний термін після прийняття судового рішення автоінспекція мала право подати апеляцію.

"ДАІ могла позиватися лише до 10 травня, але заяву вони подали 12-го, мотивуючи запізнення вихідними, - скаржиться Олександр Слищенко, - Чи прийме суд заяву на розгляд - невідомо. Але за законом, розглядати цю справу вже не можна. Закон вихідних і свят не передбачає".

В будь-якому випадку, доки хибність роботи „Візиру" не підтверджено офіційною експертизою, зняття його з озброєння неможливе.

Юристи певні: справа Олександра Слищенко - лише "перший дзвіночок" у бою з "Візирами". Автолюбителі все частіше подають судові позови проти ДАІ.

"Ймовірність виграшу справи напряму залежить від правильності складання позову. Але якщо позов проти ДАІ складено вірно, добитися відміни штрафу цілком можливо", - запевняє Вадим Слищенко.

Чужі штрафи

Варто зауважити, що сам "Візир" може давати погрішності в роботі. Вони виникають тому, що прилад має досить велику різницю у полях фіксації: фактично, це невдало поєднані у "одному флаконі" фотоапарат, відеокамера і радар.

Сфотографувати об'єкт, розпізнавши номерний знак, цей прилад може на відстані 80 метрів, а от швидкість радар "Візиру" визначає на відстані до 400 м.

Уривок з методичних рекомендацій щодо роботи з приладом "Візир" (розроблені фірмою "Скіф")
"Сектори, у яких фіксується швидкість і ведеться фото чи відео зйомка, можуть просто не співпадати, - пояснює адвокат Володарський, - Саме тому на фото може опинитися одне авто, а швидкість зафіксована - у іншого".

Слова Вадима Володарського підтверджують і наукові дослідження проведені харківськими спеціалістами Романом Павловичем та Олександром Крамаренко. Вчені науково доводять, що "Візир" дійсно може помилятися.

Їхні статті неодноразово використовувалися, як доказ у судових справах.

"Виходячи з радіолокаційних характеристик, прилади "Візир" можуть використовуватись лише на дорогах з низькою інтенсивністю руху. Там, де пелюстка радару гарантовано потрапляє на один автомобіль.

Селекції за дальністю у них немає, і за наявності декількох машин на дорозі, виміряну швидкість можна з легкістю приписати будь-якому автомобілю, що знаходиться на дорозі," - розповідає директор ООО "Компанія TREDEX", кандидат технічних наук Роман Павлович.

Посміхаючись, науковець додає, що при наявності в полі зору лише одного транспортного засобу "Візир" не помилиться.

Роман Павлович стверджує, що у насиченому потоці машин безпомилкова робота "Візирів" практично неможлива. Але проблема не лише в самому приладі, багатьох помилок можна було б уникнути при правильній експлуатації. Вчені радять кріпити візир на великій висоті. Але частіше показання ним знімають "з рук".

"Скажімо, якщо використовувати прилад під кутом до дороги, - пояснює Роман Павлович, - ймовірність помилки різко зменшується. Але в такому випадку він має працювати у автоматичному режимі. А от чи зможе - питання".

Різниця у полях фіксації під кутом до дороги (графіка компанії TREDEX) 
До речі, про автоматичність: адвокат Вадим Володарський розповідає, що за статтею 14 Кодексу про адміністративні правопорушення, їхня фотофіксація може здійснюватися виключно автоматичними приладами.

"Візир" таким не є, ним керує безпосередньо інспектор: наводить його на об'єкт, визначає режими зйомки. А це означає, що сам прилад вже не відповідає зазначеним у законі нормам", - впевнений адвокат.

Графік співвідношення кількості автомобілів на дорогах до кількості помилок приладу (графіка компанії TREDEX)
Експертиза буде, але державна

З одного боку, "Візир"  за твердженням науковців має технічні недоліки,  але з іншого він отримав усі необхідні документи для використання в ДАІ. Новинку дійсно занесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

"Прилад "Візир" справді пройшов сертифікацію в Україні, - розповідає начальник відділу №28 ДП "Укрметртестстандарт" Ігор Савченко. - А це означає, що цей засіб вимірювальної техніки може ввозитись на територію України партіями".

Крім того, "Візир" має необхідні ліцензії. Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживацької політики видав на "Візир" "Свідоцтво про визнання і ствердження типу засобів вимірювальної техніки".

Прилад також має документи надані країною-розробником: "Сертифікат федерального агентства Росії про ствердження типу вимірювального засобу". Цей документ є доповненням до українського свідоцтва.

 
Але не зважаючи на бездоганність в документації, прецеденти помилок "Візиру" були зафіксовані. В зв'язку з цим декілька місяців тому їхньою якістю зацікавилися у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Бокаріуса. В разі, якби вчені цього закладу підтвердили помилки, новий радар було б відправлено до Росії на доробку і виправлення недоліків. Але, на жаль, перепоною стала відсутність грошей і кадрів.

"Ми експертизу проводити не будемо, - говорить директор ХНДІСЕ ім. Бокаріуса Михайло Цимбал, - ми вимушені відмовити у її проведенні тому, що не маємо спеціалістів. Це прилад електронний, не механічний, а електронищиків, які б мали належну кваліфікацію для проведення експертизи, у нас немає".

Але здійснити її можуть і незалежні спеціалісти. Для цього вони мають засвідчити результати випробувань і документально підтвердити усі показники.

"Візир" розробили у Санки-Петербурзі, ймовірно також, що і російські спеціалісти-розробники можуть провести такі дослідження", - каже Цимбал.

Але росіяни навряд чи стануть перевіряти самих себе. Сумнівно, що вони бажають зірвати солідні замовлення на поставку техніки, що приносять чималі гроші.

Працівники компанії "Скіф", що називає себе представником розробника на території України, навіть говорять про "Візири" неохоче "спускаючи собак" на Державтоінспекцію. Мовляв, якби користувалися вірно, проблем би не було.

В будь-якому випадку, доки хибність роботи "Візирів" офіційно не зареєстрована говорити про його заміну в Департаменті ДАІ не радять. Тим паче, що він досить непогано діє на українських водіїв в якості "психологічної зброї". Знаючи, що перевищуючи швидкість можна попастися, автовласники замислюються над тим, чи варто зайвий раз "лихачити".

"Водії 7 років їздили, як хотіли. Тепер, звичайно, у них шок. Вони мають постійно слідкувати за спідометром, дотримуючись швидкісного режиму, що відповідає закону. Їх, напевно, це не влаштовує.

Харківські дослідження, до речі, проводили спеціалісти у галузі медичного устаткування. Ці вчені критикують прилад, не маючи офіційних висновків і протоколів своїх досліджень. А я маю на руках документи державних установ і вони підтверджують сертифікацію цього приладу. Тому варто говорити про "Візир" на підставі документів, які офіційно регламентують можливість його використання", - розповідає прес-секретар начальника Департаменту ДАІ МВС Ніна Хмелевська.

"Щодо заміни "Візиру" на лазерні або будь-які інші вимірювачі: звичайно, департамент слідкує за розробками. Але ДАІ фінансується державою: за наявності повного фінансування ми будемо йти на крок вперед. Але з сьогоднішнім фінансуванням такої можливості немає. В зв'язку з тим, що водії підняли шум по "Візирах" було призначено ще одну експертизу, яка власне і визначить подальшу долю приладу", - додала прес-секретар.

Так чи інакше, але свій внесок у порядок на дорогах "Візири" вже зробили. За словами Ніни Хмелевської кількість порушень на дорогах з моменту їх введення знизилася. За період використання приладу 1,214 тис. випадків порушення ПДД були покарані саме завдяки цьому радару.

Автор - Марина Рибіна, для УП

powered by lun.ua