Найчастіше у візах українцям відмовляють Іспанія, Франція та Чехія
Про це свідчать результати громадського моніторингу візової політики і практики країн ЄС в Україні, здійсненого аналітиками Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України разом із Всеукраїнським консорціумом громадських організацій "Європа без бар'єрів".
Дослідники аналізували процедури оформлення віз громадянами України у Києві та містах розташування консульств держав Шенгенської зони. Ситуація оцінювалася, зокрема, за такими критеріями, як черги, тривалість очікування рішення консульств, кількість та обґрунтування відмов, доступність довгострокових та мультивіз, вартість процедури тощо.
Як зазначила на презентації звіту співавтор дослідження Ірина Сушко, отримані дані свідчать про певний прогрес у подоланні негативних факторів, однак він поки що не може компенсувати проблематичні прояви, з якими українці стикалися протягом останніх років.
Головними негативними тенденціями аналітики називають ускладнення процедури отримання віз до "нових" країн-членів ЄС (зокрема Польщі та країн Балтії) та зростання кількості випадків вимоги сплати консульського збору консульствам цих країн, тоді як до вступу в ЄС українці отримували від них візи безкоштовно.
Також експерти відзначають тенденцію до вимоги сплачувати додаткові кошти візовим центрам, внаслідок чого загальні витрати на процедуру перевищують внормовані Угодою про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною, підписаною 1 січня 2008 року.
Крім того, у більшості випадків аплікантам не пояснюють причини відмови у візі, а також видають недовготривалі мультивізи. Кількість документів, необхідних для отримання візи, також, згідно з результатами опитування, не зменшилась.
Втім, експерти відзначають і деякі позитивні зрушення. Зокрема, загальна кількість відмов у візах дещо зменшилась. При цьому найбільше відмов українці отримали від консульств Іспанії, Франції та Чехії. Серед країн, чиї консульства відмовляють рідше зі інших - Німеччина та Словаччина.
"Старі" члени ЄС, за даними звіту, видають дещо більше багаторазових та безкоштовних віз, ніж раніше. Крім того, респонденти свідчать про загальну позитивну атмосферу спілкування із працівниками консульств.
Більше того, з'явились нові технології обробки візових заявок, що дозволили консульським установам деяких країн-членів ЄС (переважно "старих") скоротити загальний термін візової процедури та певною мірою подолати проблему черг, свідчить дослідження, у в ході якого було опитано 840 респондентів.
Вибірка охоплювала аплікантів 21 консульства 11 країн Шенгену в Києві та інших регіонах - по 40 заявників з кожної консульської установи.
Охоплені країни (в дужках - кількість консульських установ, охоплених моніторингом): Німеччина (1), Франція (1), Італія (1), Іспанія (1), Бельгія (1), Греція (2) - "старі" шенгенські країни; Польща (5), Угорщина (3), Чеська Республіка (3), Словаччина (2), Литва (1) - "нові" шенгенські країни.
Організатори підкреслюють, що вибірку отримано на основі інформації лише від тих аплікантів, які проходили процедуру отримання віз самостійно, без допомоги посередників, від початку і до кінця. Опитування відбувалося протягом двох сезонів, в липні та листопаді 2008 року, з метою визначити сезонні відмінності у перебігу процедур отримання віз.
Результати дослідження цього року будуть представлені на зустрічах із європейськими чиновниками та дипломатами у Брюсселі та Варшаві. Також вони стануть предметом дискусії на Спільному комітеті експертів з питань імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною.
Консультант дослідження Олександр Сушко вважає, що оприлюднені результати мають сприяти публічному обговоренню проблеми.
"У цій сфері потрібні конкретні реформи з боку державної влади. На нашу думку, цих кроків можна досягнути, забезпечивши постійний громадський тиск та умови для візового діалогу, і ми збираємося лобіювати ці реформування", - сказав він.
За словами Ірини Сушко, найближчим часом Всеукраїнський консорціум громадських організацій "Європа без бар'єрів" планує опублікувати ще один документ, який міститиме пропозицію конкретних заходів, яких потрібно вжити у зв'язку з недотриманням задекларованих Україною та ЄС зобов'язань у сфері візової політики.