Наукова діяльність в Україні скоротилася практично до нуля
В умовах кризи і недофінансування українські дослідницькі установи отримують лише кошти, необхідні для виплати зарплати і оплати комунальних послуг, а власне наукова діяльність практично не фінансується
Про це заявив у статті для "Дзеркала тижня" заступник директора інституту фізіології НАН України Олег Кришталь.
"В умовах жорстокого хронічного недофінансування, загостреного до того ж кризою, по-справжньому наукова діяльність в Україні звужена у своїх можливостях до фактичної межі - до віртуального нуля", - впевнений авторитетний український нейрофізіолог.
До такого висновку він прийшов, проаналізувавши структуру витрат в установах української Академії наук.
"У типовому бюджеті інституту НАНУ виплати на зарплату плюс комунальні послуги становлять нинішнього року приблизно 100%. Устаткування, реактиви, матеріали - за дужками. Правда ж, зрозуміло, що це означає для експериментальної науки? Втім, якщо ти науку імітуєш, тобі й горя мало, доки є фонд зарплати", - констатує вчений.
На думку Кришталя, частково виправити ситуацію можливо шляхом створення невеликої кількості лабораторій, що добре фінансуються, для вчених зі світовим ім'ям.
"Моя пропозиція - організувати ключові лабораторії: зберігаємо ж ми рідкісні види тварин, створюючи їм умови для самовідтворення. Зберегти такий рідкісний у нашій країні різновид учених світового класу - проблема держави й суспільства загалом, а не тільки Академії наук та Міністерства освіти і науки", - заявив учений.