У п’яти областях України – загроза засушення земель

Загроза опустелювання в Україні існує не лише в Херсонській області, наголошують у Міністерстві з охорони навколишнього природного середовища, повідомляє "Радіо Свобода".

Тенденцію засушення зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та на півдні Донецької області.

Чиновники впевнені, причина цього - потепління та парниковий ефект.

"Зменшити викиди парникових газів. Для цього треба розробляти та застосовувати передові технології. Україна підписала більше десятка меморандумів з японськими компаніями, які будуть сприяти впровадженню екологічно-безпечних технологій, які призведуть до зменшення викидів парникових газів", - каже заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Микола Кудін.

Міністерство охорони навколишнього середовища розробило національний план заходів з пом'якшення наслідків зміни клімату. Він нині перебуває на стадії затвердження у міністерствах. Та чи стане фінансування цього плану пріоритетним для українського уряду, у Мінохорони навколишнього середовища сумніваються.

"Засушення земель в Херсонській області відбувається внаслідок господарської діяльності. Територія зрошувалась з водосховища річки Колончак, в яку скидають підприємства Криворізького басейну свої води з підвищеним рівнем солей. Відбувається процес засолення ґрунтів, який переростає в процес опустелювання", - каже Тетяна Тимочко.

У приховуванні об'єктивної інформації щодо засоленості ґрунтів Тетяна Тимочко звинувачує владу.

"Наші чиновники люблять скидати все або на світову кризу, або на парниковий ефект в масштабі всього світу. Але це наслідки господарської діяльності, в тому числі. Державні установи не хочуть цього визнати. Треба весь час промивати Колончак, тобто зменшити рівень засоленості. На це не хоче витрачати гроші підприємства Кривбасу", - зауважує Тимочко.

Утворенню пустелі в Україні могли б запобігти послідовні дії центральної влади, зазначають екологи. Нині екологічними питаннями опікуються надто різні структури. Підприємства, які зрошують землю, відповідальності за стан ґрунту не несуть. Це, залежно від ситуації, парафія Міністерства охорони навколишнього середовища, Мінагрополітики чи Міністерства з надзвичайних ситуацій.