Українські школярі: хіба Україна ще не в ЄС? або Що не знають випускники

Не зважаючи на непогані показники володіння іноземними мовами, загальна картина рівня знань випускників вітчизняних шкіл залишається песимістичною.

Україна вже в ЄС?

Як повідомляла "Українська правда. Життя", українські школярі погано орієнтуються у шкільному курсі математики.

Як виявилось, є проблеми також і з історією, географією та українською мовою.

Наприклад, 18,54% школярів думають, що Україна вже стала членом ЄС (цікаво, якими були би відповіді на запитання, у якому році Україна це зробила?) Більше того, цілих 10,16% упевнені, що Україна вже знаходиться у списку країн-членів НАТО.

ВІДЕО ДНЯ

15,68% абітурієнтів вважають синонімами словосполучення "зустрічати гостя" та "проводжати гостя". А 31,22% продовжили б речення "Обираючи стиль одягу,..." словами "підкреслюється індивідуальність".

Орган самоврядування на чолі з бурмистром у містах, що користувалися магдебурзьким

правом, назвали сеймом 40,5% осіб. Правильну відповідь, "рада", дали аж 18,28% випускників.

Крім того, 31,05% вважають, що ІІ світова війна розпочалася нападом Німеччини на Радянський Союз.

Фразеологічний зворот у реченні "А мелодія лине, як дніпрова вода" вбачили майже 20% школярів, а майже 4% помітили орфографічну помилку у слові "пестливого".

Е замість И у слові "мигдаль" написали би 16,49% учнів, а у слові "пиріжок" - цілих 6,22%. Крім того, по 15,1% осіб знають і користуються такими словами, як "свідотство" та "надхнення".

[L]Відправляють листи по пошті, а не поштою, майже 22% випускників, а більше 13% вважають речення "Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками" правильним.

Майже 22% школярів не виконали завдання на визначення підмета, присудка та інших членів речення.

Приблизно однакова кількість учнів - трохи менше 3% - визначили належність уривку з веснянки ""Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати!" до дум та історичних пісень.

Маючи серед відповідей "Лебедів материнства" Василя Симоненка, жанр вірша Володимира Сосюри "Любіть Україну" назвали колисковою майже 4% осіб.

Не відрізняють готику від бароко трохи більше 10% майбутніх студентів. На запитання "У якому архітектурному стилі збудовано Успенський собор Свято-Успенської Києво-Печерської лаври?" 10,05% відповіли, що у готичному, а 23% - у класичному.

Впевнені у знанні причини відпливів і припливів у Світовому океані лише трохи більше 60% вступників, а 45,27% вважають, що Китай увійшов до першої десятки країн світу за ВВП завдяки культурній революції.

4,5% осіб були впевнені, що швейцарський гірськолижний курорт Давос - найкраще місце для сім'ї, яка хоче відпочити на березі океану.

Кількість осіб по областях, які набрали 200 балів за тест з української мови і літератури

69 - Львівська область

20 - м. Київ

14 - Івано-Франківська область

12 - Вінницька область

9 - Черкаська і Волинська області

Загалом по Україні, максимальні 200 балів з цього тесту набрали всього 207 з 433,944 осіб (дані: УЦОЯО, "Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України в 2009 році").

Гризти граніт

Цього року 32-річний Олександр Крестін набрав максимум у 400 балів на тестуванні з української мови, літератури та історії. Готувався фітнес-інструктор зі Львова виключно сам: читав шкільні підручники та конспектував, а за два тижні до тестування просто перечитав нотатки.

Крестін закінчив школу у 1993-му. Першої вищої освіти у Львівському інституті фізкультури виявилося замало, тож добрий результат ЗНО цього року допоможе Олександру зі вступом до Львівської академії мистецтв на спеціальність "Історія і теорія мистецтва".

На думку керівника прес-служби Міносвіти Анастасії Клюковської, тестові завдання відповідають шкільній програмі: "Всі олімпіадники та інші, хто склав тести на 200 балів, засвідчили: тести були легкі, і до них можна підготуватися за наявності бажання. Взяти тільки випадок Олександра Крестіна!"

За словами Клюковської, ЗНО є першим реальним інструментом вимірювання якості знань. Вона погоджується: рівень освіти в Україні низький. І зазначає, що на це можуть бути різні причини: довга відсутність вчителя або тривалі заміни тощо. Однак найголовніша причина - це відсутність мотивації до навчання.

Випускниця чернівецького ліцею №1 Євгенія Добридень вже рік навчається у НАУКМА на факультеті інформатики. ЗНО вона склала у 2008-му, набравши тоді максимальні 200 балів. За словами Євгенії, дехто з її знайомих планував знайти способи заплатити за вступ, однак не так сталося, як гадалося. Довелося проходити тестування.

Добридень впевнена, що ЗНО підвищує мотивацію та змінює психологію абітурієнтів та їхніх батьків.

Підтверджує її слова й інша минулорічна випускниця з спеціалізованої херсонської школи Анастасія Бульба. Дівчина набрала максимальну кількість балів з української мови, літератури та математики на ЗНО-2008.

Цього року Анастасія порівняла тестові завдання зразків 2008 та 2009 років. На її думку, завдання з математики та української мови цього року були в 2-3 рази легшими, при цьому "деякі теми взагалі забрали".

Втім, 37 292 випускників з нею не погодяться. Саме стільки школярів не змогли стати студентами цього року через незадовільну оцінку з української мови та літератури.

***

Дані звіту УЦОЯО про цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання підтверджують, що рівень знань учнів у багатьох навчальних закладів не відповідає наданим їм статусам ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів. Чи будуть проводитися перевірки відповідності статусу закладів до реального стану справ, залишається питанням часу.

Оскільки до компетенції Міністерства належить розробка навчальних програм та загальний напрямок розвитку освітянства, то конкретні дії щодо вищезгаданих перевірок мають здійснювати місцеві органи.

Після проведення ЗНО рівень освіти у кожній конкретній школі, каже Анастасія Клюковська, бачать обласні управління освіти: "Саме вони мають самі визначати, кого і як дотягувати до потрібного рівня".

Усі фото Дмитра Ларіна

Автор - Тетяна Потапова

Реклама:

Головне сьогодні