За "липові" документи для шенгенки світитиме окрема стаття?

1705
8 жовтня 2009

Щоб говорити про безвізовий режим із країнами Євросоюзу, потрібно законодавчо закріпити відповідальність українських громадян за порушення міграційних правил країн ЄС.

Про це "Українській правді. Життя" заявила керівник проектів Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України та експерт ГО "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко.

"Це нормальна практика для країн Європи, тож такі законодавчі кроки стануть дуже важливими у візовому діалозі України з ЄС" - зауважила Сушко.

Погоджуються із Сушко і в представництві Єврокомісії в Україні. Так, прес-координатор представництва Давид Стулік у коментарі нам зазначив, що боротися із проблемою фальшування документів має українська сторона.

"Євросоюз не може карати громадян України, оскільки це входить лише до компетенції кожної окремої країни та залежить від її внутрішніх порядків" - каже Стулік.

За його словами, випадки фальсифікації, наприклад, закордонних паспортів є порушенням українського законодавства, в якому передбачені процедури покарання правопорушників.

"Ми закликаємо до виконання цих процедур і наполягаємо на дотриманні чинних в Україні законів" - наголосив представник Єврокомісії.

Нагадаємо, статтею 358 Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 11.06.2009 передбачено вживання таких заходів до виробників "липи":

- підроблення та збут документів, штампів, печаток та офіційних бланків караються штрафом до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років;

- якщо відбувся рецидив або у випадку, коли "на діло" виходить група змовників - зловмисникам загрожує обмеження або позбавлення волі строком до 5 років;

- використання завідомо підробленого документа карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Окремої статті кримінального чи адміністративного кодексу, під яку би підпадали дії громадян, що подають до консульств фіктивні папери, наразі не існує.

Скільки "липи"?

Дізнатися про реальні масштаби ситуації з підробкою документів, необхідних для візової процедури, виявилося нелегко.

Як не дивно, в.о. начальника візового департаменту консульської служби МЗС Ганна Тищенко у телефонній розмові заявила, що це питання не входить до компетенції МЗС. Тищенко порадила звертатися до МВС, де, на її думку, мають все знати.

У прес-службі МВС повідомили: окремої статистики щодо підробки документів саме для подання до консульських установ у Міністерстві немає. Мовляв, перелопачувати купу інформації немає часу та ресурсів, бо доведеться піднімати усі дані стосовно "липових" паперів, штампів та печаток.

Що стосується загальної кількості випадків фальшування документів, то за 2008 рік Міністерством зафіксовано 20868 таких правопорушень. Так, за словами прес-секретаря МВС Інни Кисіль, у грудні 2008 року було затримано громадянина, який промишляв виготовленням та збутом фальшивих паспортів, печаток та офіційних бланків.

У його помешканні виявили паспорти громадян Великобританії, Чехії, Росії, Молдови, а також 32 внутрішніх та закордонних паспорти громадян України. Знайшли у спеціаліста з "липи" також 95 гербових печаток та бланків, у тому числі МВС України та Росії, МОЗ України, численних посольств та консульств. У липні 2009-го ця людина отримала вирок - 2 роки позбавлення волі.

За даними МВС, протягом 9 місяців 2009 року зареєстровано 17018 фактів підробки документів, печаток та штампів. Знову таки, назвати кількість випадків, коли фальшиві документи використовуються саме задля отримання віз, в Міністерстві не спромоглися.

Непробивними виявилися і стіни деяких іноземних консульств, куди кореспондент "Української правди. Життя" звернулася телефоном. У консульській канцелярії посольства Італії у Києві та консульському відділі посольства Греції порадили подати письмовий запит.

"Відповідати чи ні, вирішить керівництво", - таємниче відповіли в обох установах. Знаючи, з якою блискавичною швидкістю розглядаються письмові запити в офіційних установах, ми вирішили відмовитися від цього задуму.

Проти лому є прийоми?

За словами Ірини Сушко, найчастіше українці вдаються до фальсифікації документів, які підтверджують їхню платоспроможність за кордоном (довідки про зарплатню, виписки з банківських рахунків, довідки про наявність у власності нерухомості тощо).

Часто виникають проблеми навіть в осіб, які мають гроші і роботу в Україні та подорожують до Європи власним ходом. Як відомо, у цьому випадку консульства вимагають подати запрошення від громадянина тієї країни, куди планує їхати українець.

За словами Сушко, європейську сторону дуже обурюють запрошення, які не викликають повної довіри: "Часто з'ясовується, що справжня мета поїздки та прописані у запрошенні дані не збігаються".

Подолати проблему фальшування документів, каже експерт "Європи без бар'єрів", може допомогти кращий рівень поінформованості українських аплікантів на візи країн ЄС.

"Треба серйозно готуватися до візового клопотання, оскільки при виявленні підробки документів прізвище заноситься до списку осіб із негативною візовою історією. А це може вплинути на спроможність апліканта отримати шенген у майбутньому", - каже вона.

За словами Сушко, треба знати положення Угоди про спрощення отримання віз до країн ЄС. Зокрема, статті 4-6, де говориться про скасування візового збору, право деяких категорій населення на отримання багаторазових віз тощо.

"Якщо ви належите до якоїсь із таких пільгових категорій, треба відразу повідомляти працівника консульства про це при поданні пакету документів. Не треба чекати, доки він почне перевіряти вашу обізнаність", - наголосила експерт.

Крім того, необхідно, аби іноземна сторона, яка запрошує українського громадянина, була добре поінформована про візові вимоги своєї країни по відношенню до українців. Це потрібно для того, щоб запрошення, яке українець подасть до консульства, виглядало повним і компетентним.



powered by lun.ua