Найбільш "зелені" міста Європи
Дослідження, яке було презентовано у вівторок під час засідань у Копенгагені, охоплювало 30 великих міст Європи.
Ранжування відбувалось по 8 критеріях. Оцінювались викиди вуглекислого газу, якість повітря та енергоспоживання, будівлі, транспорт, вода, відходи та землекористування, екологічна політика міста.
Найкращими за результатами оцінювання за цими показниками виявились Копенгаген, Стокгольм, Осло, Відень та Амстердам.
Найменш екологічними містами виявились Київ, Софія, Бухарест, Бєлград і Загреб.
Українська столиця отримала найгірші оцінки за категоріями: якість повітря, викиди СО2, використання землі та енергії. "Українська промисловість є однією з найбільш енергоємних у світі",- зазначається в European Green City Index, повідомляє "Німецька хвиля".
Крім того, через економічний ріст, який спостерігався в Україні в попередні роки, в Києві різко побільшало автовласників, що призвело до збільшення заторів на автошляхах та посилило забруднення повітря.
Берлін посів восьму сходинку, Париж - 9-у, Лондон - 11-ту, а Рим - 14-ту, повідомляє видання The Economic Times.
"Результати нашого дослідження свідчать про те, що міста Європи є лідерами у сфері екологічного розвитку. Так, практично для всіх 30-и досліджуваних міст - в яких загалом проживає близько 75 мільйонів жителів - показник емісії СО2 на душу населення був нижчим, ніж середній показник по країнах ЄС", - відзначив Джеймс Уотсон, шеф-редактор дослідницького центру Economist Intelligence Unit і редактор рейтингу
Найвищі бали отримали міста скандинавських країн. А от країни Східної Європи, демонструють набагато більш низькі показники, повідомляє ЛІГА.
Головним чином це обумовлено більш низьким рівнем ВВП на душу населення, а також браком уваги до питань охорони навколишнього середовища в комуністичну епоху. Ця тенденція знаходить своє відображення, зокрема, у високому рівні енергоспоживання в будівлях і застарілої інфраструктури.
"Останній шанс"
Форум у Копенгагені, який журналісти обізвали "останнім шансом", може стати найважливішою екологічною подією в історії, пише британське видання Times.
На саміті ООН, що розпочався у понеділок, обговорюються кліматичні зміни. Делегати зі 192 країн упродовж двох тижнів намагатимуться узгодити договір щодо подолання глобального потепління.
Тим часом, як свідчать результати опитування, проведеного на замовлення Всесвітньої Служби ВВС, громадськість у світі дедалі більше стурбована глобальним потеплінням.
64% опитуваних вважають це серйозною проблемою і ця цифра зросла на 20% за останні 10 років. Водночас, стурбованість небезпекою кліматичних змін знизилася у США та Китаї, які найбільше забруднюють довкілля.
Стурбованість кліматичними змінами (дані ВВС)
Бразилія 86%
Туреччина 81%
Іспанія 77%
Італія 68%
Франція 65%
Німеччина 61%
Британія 59%
Росія 46%
Китай 57%
США 45%
Як повідомляє ВВС, нові обіцянки скоротити викиди, які надали США, Індія та Китай підвищують шанси на те, що делегати досягнуть угоди.
Водночас Африканський Союз заявив, що розвинуті країни повинні допомогти бідним з коштами для переходу на чисте виробництво і погрозили залишити переговори в Копенгагені, якщо вони отримують того, що хочуть.
Очікується, що у саміті візьмуть участь 15 тисяч делегатів і 100 світових лідерів.
Напередодні саміту голова делегації ООН на переговорах Йво де Боер сказав, що переговори просуваються відмінно. Він сказав, що багато країн беруть на себе зобов'язання щодо зменшення шкідливих викидів, які, як вважають, можуть спричинити парниковий ефект.
Позиція України
Про позицію України на саміті поки що невідомо, повідомляє українська служба ВВС. Лідер Зеленої Партії, колишній міністр екології Сергій Курикін заявив, що Україна входить до двадцятки найактивніших емітентів парникових газів.
За його словами, українська влада наразі не оприлюднила "не те що позиції, але бодай загальних міркувань щодо проблем клімату": "Поки що Україна є чи не єдиною європейською країною, де ця проблема, схоже, не обходить ані владу, ані опозицію".
Україну на саміті в Копенгагені представлятиме віце-прем'єр Григорій Немиря, який вирушить туди наступного тижня.
Український уряд збирався продавати Японії та Німеччині права на квоти з викидів вуглекислого газу, що передбачено системою торгівлі квот за Кіотським протоколом.
Угода, якої буде досягнуто у Копенгагені, має бути додатком до Кіотського протоколу 1997-го року.
За матеріалами української служби ВВС, The Economic Times, ЛІГА