Знайдено спосіб розпізнати картини-підробки

Відповідно до технології, яка отримала назву "розсіяне кодування", спочатку необхідно створити віртуальну бібліотеку творів автора, а потім розбити кожну з картин на максимально прості візуальні елементи.

Дослідники стверджують, що справжні полотна художника можна потім відтворити, змінюючи пропорції отриманих найпростіших графічних деталей, тоді як підробки з них скласти заново вже не можна.

Результати наукової роботи були опубліковані в Працях Національної академії наук США (PNAS), передає ВВС.

Математичний аналіз творів мистецтва - дисципліна відносно нова. Вона привернула увагу всього світу в 1999 році, після того як з'ясувалося, що картини американського абстрактного експресіоніста Джексона Поллока, написані в так званій "що ллється техніці", з математичної точки зору можуть бути розбиті на фрактали - графічні структури, частини яких при зменшенні масштабу повторюють малюнок єдиного цілого.

Однак твердження, що фрактальний аналіз може бути використаний для встановлення автентичності авторства творів абстрактного живопису, до цих пір викликало суперечки фахівців.

"Розсіяне кодування" - новий метод, розроблений групою дослідників Дартмутського коледжу на чолі з професором Деніелом Рокмор, простіше і значно акуратніше, ніж відомі досі спроби учених розпізнати підробки в живопису з застосуванням математики.

Цифрові версії всіх відомих оригіналів автора діляться комп'ютером на 144 квадрата - 12 рядів і 12 колонок, після чого з них виділяються так звані "базові функції", що представляють собою набір фігур і форм довільної конфігурації в чорно-білій гамі.

"Базові функції" діляться на частини і модифікуються до тих пір, поки не з'явиться можливість поєднати в певній пропорції підмножини "базових функцій" і скласти з них заново оригінал кожної з картин, занесених до бази даних.

Учені випробували новий метод на творах Пітера Брейгеля-старшого, фламандського живописця XVI століття, картини якого свого часу намагався копіювати цілий ряд художників.