Дитячі садочки: як українці справляються з дефіцитом

377
9 лютого 2010

Сьогодні місце у державному дитсадку вдень з вогнем знайти буде тяжко. Багатьом родинам доводиться давати за нього хабар або записуватися в чергу задовго до потрібної дати. А ті з батьків, хто відмовляється від подібної тяганини, обирають альтернативні види виховання малечі  

Півроку тому "Українська правда" писала про те, що київським дитсадкам не вистачає 6000 місць. На початку 2010-го ситуація залишається нестабільною. Як повідомили нам у МОН із посиланням на Держкомстат, на 100 місць у дитсадках України припадає 108 дітей.

За словами завідувачки сектору дошкільної та початкової освіти МОН Ніни Омельяненко, найбільше потерпають від перевантаження садки у Львівській, Волинській, Чернівецькій, Рівненській, Сумській, Закарпатській областях. Однак батьки змушені шукати рішення проблеми не тільки у західному регіоні України, а й у столиці.

А що нам за це буде?

"Днями ходила в наш державний садок: спитати, скільки коштує і коли записуватись", - розповідає "Українській правді. Життя" киянка Ольга Россоха. Каже, місць немає, а групи переповнені, причому у директора ще з осені лежать заяви 15 батьків. "Мене вразила вартість - 700 гривень! Це обов'язковий платіж, бо нібито якісь "заняття" з дітьми додатково проводитимуть. Звичайно, я в шоці", - обурюється Ольга.

"Садочок знаходиться біля нашого будинку, а будинок до нього приписаний. Якщо місце не знайдуть, будемо скандалити і вирішувати на іншому рівні. Платити просто за те, що дочку приймуть до садка, не буду, бо вважаю це безглуздям", - резюмує мама 2-річної Насті.

Однак сьогодні хабарі за влаштування дитини до садка - не рідкість. Так, львів'янин Максим, який волів залишитися анонімним, розповів "Українській правді. Життя", як його знайома виміняла квиток до садочка на 1000 гривень за лінолеум для групи. І це, мовляв, символічна ціна, "дуже по блату".

За різними версіями, по Україні ціна перепустки до переповненої групи може становити до 300 доларів. Часто керівництво садка грошей напряму не вимагає - просять купити меблі чи обладнання для садка, за батьківський кошт покрасити двері чи поклеїти шпалери. За це дитину візьмуть до групи, в якій замість 15-20 вже 35 діток.

Та виявляється, деколи стояти в черзі доводиться не лише на папері. Максим розповів, що у травні 2009 року мешканці Сихівського району Львова займали чергу на запис до одного садочка з вечора і стояли до ранку. Каже, у міськраді йому повідомили, що такий спосіб прийнятніший, ніж запис на рік уперед: "За законом, потрібно заздалегідь оголосити день запису на наступний рік, а люди мають у порядку черги приходити і записуватися. Навіть якщо стати в чергу треба з вечора, як під деякими консульствами. Таким чином, як би дико це не звучало, можна запобігти корупції".

Довідка: садочки і гроші на виховання дітей

За даними Державного комітету статистики станом на 1 січня 2009 року, в Україні функціонувало 15,4 тис. дошкільних навчальних закладів (міські поселення - 6,6 тис., сільська місцевість - 8,7 тис.). (даних за 2010 рік МОН не надало)

У порівнянні з 2008 роком кількість закладів зросла на 109 одиниць (міські поселення - 16, сільська місцевість - 93). У них здобувають дошкільну освіту 1194,5 тис. дітей (міські поселення - 958,7 тис., сільська місцевість - 235,9 тисячі), що більше на 57,1 тис у порівнянні з 2008-м.

За інформацією МОН, станом на 1 січня 2009 року відновлено діяльність 238 дошкільних навчальних закладів, введено в дію 16 новобудов (Івано-Франківська область - 1, Київська - 3, Рівненська - 2, Тернопільська - 3, Чернівецька - 2, м. Київ - 5. Найбільше закладів відновили свою діяльність у Житомирській (48), Львівській (26), Київській (23) областях.

За даними Державного комітету статистики України чисельність дітей у дошкільних закладах у розрахунку на сто місць становить сто вісім дітей. Найбільше перевантаження дитячих садків відмічається у Львівській, Волинській, Чернівецькій, Рівненській, Сумській, Закарпатській областях.

За даними Міністерства фінансів України, фінансовий норматив утримання однієї дитини на рік у дошкільному навчальному закладі становив:

2007 рік - 3431,4 грн.;

2008 рік - 4989,2 грн.;

2009 рік - 5582,9 грн.

Середня заробітна плата вихователя дошкільного навчального закладу, повідомляє МОН, становить 1467 грн. на місяць, помічника вихователя - 790 грн.

У садочках Києва вже другий рік поспіль чисельність дітей зростає майже на 5000 осіб. Загалом, кажуть в КМДА, станом на 5 лютого 2010 року у столиці нараховується 566 діючих навчальних закладів для дітей дошкільного віку. Там здобувають дошкільну освіту 82,3 тис. дітей (проти 78 тис. дітей у 2008 році та 73 тис. дітей у 2007 році).

В управлінні освіти визнали, що керівники садочків змушені порушувати умови комплектування груп, перевантажуючи їх дітьми. Середня наповнюваність ясельних груп для дітей віком до 3 років у цих дитсадках при нормі 15 місць становить від 20 до 30 дітей. У групах для дітей віком від 3 до 6 років при нормі 20 виховуються від 24 до 35 дітей.

У КМДА із посиланням на управління статистики розповіли, що на кінець 2008 року перевантажених дитсадків нарахували аж 358 (проти 321 у 2007-му та 297 у 2006-му). Є дитсадки, де чисельність дітей на 100 місць перевищує 130 осіб. Таких у Києві у 2009 році було 130, проти 104 у минулому та 84 у позаминулому роках. В цілому по місту на сьогодні 69% дитсадків, які мають у групах більше дітей, ніж того вимагають норми.

У середньому, згідно даних міськвлади, по місту на 100 місцях виховується 91 дитина. Однак є й перевантажені райони. Так, у чотирьох районах столиці на 100 місцях виховується: Дарницький - 111 дітей, Печерський - 127 дітей, Подільський - 108, Шевченківський - 104 дитини.

У цих районах є проблемні мікрорайони, де дошкільні заклади працюють понад потужність. Таких, в основному, спальних мікрорайонів у місті 51. Реальна потреба в місцях для дітей, за даними районних управлінь освіти, становить майже 5000.

Будете 36-м

Киянка Олена Приліпко у кількох садочках столичного масиву Біличі чула одне: хочете ходити з осені, записуйтесь не пізніше 7 січня. Молоду маму обурюють групи по 35 дітей.

"Думаю, тут винні самі батьки, які створюють таку ситуацію. Навіщо за рік-півтора до часу йти і записуватися, причому одразу в 4 садки? Потім на осінь списки переповнені, а ніхто до пуття не знає, скільки реально прийде дітей, бо батьків не будуть обдзвонювати і питати", - каже Олена.

Олена Приліпко віддає свою дитину у групу, в якій буде 35 дітей
Говорить, сама хабара пропонувала - не допомогло. "Якщо все складеться, восени підемо в садок, де буде 35 дітей у групі. Мені страшно подумати, що з цього буде", - гадає жінка. І додає: "З іншого боку, дитині потрібен колектив, адже жити вона буде у світі, а не у теплиці".

На думку дитячого психолога Галини Поварчук, колектив для малечі дійсно потрібен, однак не варто нехтувати альтернативами вихованню у державних садочках. "Садочок виховує самоорганізацію, дає можливість дитині проявити себе, виявити її здібності. Звісно, для багатьох батьків ціна має значення, тому вони надають перевагу державним закладам. Однак є й інші варіанти", - каже психолог.

Зараз з'явилося багато шкіл розвитку дітей, підготовчих гуртків, де є той самий дитячий колектив. "Якщо батьків з якихось причин не влаштовує дошкільна освіта у державних закладах, можна займатися нею самотужки. Головне - бажання і можливості", - додає Поварчук.

Садки бувають різні

Державні дитячі садки, за словами опитаних нами мам, часто програють у порівнянні з іншими видами виховання. Тому й судитися за право на місце в них не хочуть. Когось лякає небагате харчування, інших - постійні хвороби дітей, третіх - відсутність контролю за заняттями, безпекою та належною увагою з боку вихователів. 

Олену Приліпко турбує садкове харчування: "Наскільки я знаю, там варять супи на кісткових бульйонах. Це дуже шкідливо для печінки, підшлункової, про що вже давно відомо кожній мамі, не лише лікарям. Чому ж тоді у садках продовжують притримуватися совкової рецептури?"

Матір 3-річної Юстини Ольга Бабічук розповідає: "Спершу влаштували дочку до державного садка, але через 2 місяці забрали звідти. Причина банальна - постійні хвороби! Відводили в понеділок на півдня і цього вистачало, аби до п'ятниці лікувати. В групі були постійно хворі інші діти".

Ольга зробила вибір на користь приватного садка, один день дитини в якому коштує 30 гривень.

"У тих яслах дітьми займалися на рівні "погодувати-покласти спати-вивести на вулицю". Діти навіть не бавилися під керівництвом вихователів. Зараз ходимо до приватного. Там для нас найважливішим є активне християнське виховання дітей, домашня атмосфера і мінімум бюрократії, яка в садках є така ж страшна, як і в кожній держустанові", - охоче ділиться Ольга.

Ольга Бабічук віддала свою доньку до приватного садочка. Один день перебування у такому садку коштує 30 гривень 
Відвідування приватного садочка у Києві обійдеться недешево - 1500-4000 гривень. З дітьми у невеликих групах займаються співами, танцями, ліпленням, театральним мистецтвом та спортом. У вартість входять різноманітне меню, заняття з психологом та логопедом.

Більшає в Україні і прихильників так званих домашніх садочків, коли група перебуває з вихователем у квартирі чи приватному будинку. Киянка Юлія, що забажала залишитися анонімом, віддала свою 2-річну дочку саме до такого. На її думку, плата за приватні садки невиправдано висока, а ось у домашньому удвічі менша, хоча умови не гірші.

Каже, гроші ідуть на оренду приміщення, плату вихователю, їжу, канцтовари та інші необхідні в побуті речі. При цьому, зауважує Юлія, вони не осідають у кишенях численного персоналу садка та чиновників, разом із пожежниками та СЕС.

"Там максимум 6-7 діток, домашня їжа, причому про дієту можна домовитися. Батьки можуть впливати на меню, зміст занять, стан матеріальної бази. Можна залишити дитину при потребі і до 20 години, а привести, наприклад, об 11-ій", - ділиться Юлія.

І додає: "На домашній садок погоджуються батьки, які не мають ілюзій щодо відповідальності посадових осіб за безпеку дитини (згадати хоча б масові отруєння чи травматизм на майданчиках). Вони більше довіряють дитину особисто знайомій людині, чиї дії можуть перевірити в будь-який момент".

Найкраща вихователька - мама

Киянці Ользі Вороновій відмовили у зарахуванні дитини до садочка через відсутність щеплень. Її синові Ярославу лікарі радять поки утриматися від них через хронічні проблеми зі здоров'ям. Однак керівників закладів для дошкільнят це не обходило.

"У кількох садах мені казали: "Ми знаємо про закон, за яким ми не маємо права відмовити через відсутність щеплень, але в нас розпорядження". Навіть якби я мала оформлений медичний відвід, через це "розпорядження" Ярослава не взяли б", - скаржиться Ольга.

Каже, в таких випадках батьки змушені купувати липові довідки або шукати винних через суд. Та сама вона до таких заходів не вдавалася, а "розпорядження" показати не вимагала. Мовляв, боротися з вітряками вийде собі дорожче, тому наразі сина виховує вдома.

"Ходимо на всілякі розвиваючі заняття, аби дитина мала досвід спілкування в колективі однолітків. Відвідуємо музичний центр, де дітки співають трьома мовами, грають на музичних інструментах, вчаться рухатись під музику, грають у різні ігри. Це нам обходиться в від 450 до 800 грн. на місяць. Дізнавалася про приватні садочки, та, на жаль, ці суми нам не по кишені", - додає Воронова.

Киянці Ользі Вороновій відмовили у зарахуванні дитини до садочка через відсутність щеплень. Її синові лікарі радять поки утриматися від них через проблеми зі здоров'ям 
Каже, син ладен ходити на "розвивашки" щодня, хоча заняття двічі на тиждень. "Я дійсно бачу, що заняття позитивно впливають на розвиток дитини. До речі, групи там невеличкі, максимум 7-8 діток. Тож уваги вихователів кожному дістається значно більше, ніж у величезних групах державних садочків".

За словами психолога Вікторії Приходько, стратегію Ольга вибрала правильно: "Якщо батьки вирішили не віддавати дитину до садочка, треба потурбуватися про можливості її спілкування з однолітками, про організацію її часу. При цьому треба уважно спостерігати за тим, як дитина спілкується, чи легко знайомиться, чи ділиться іграшками, чи вміє гратися разом з іншими. Це й буде своєрідним індикатором соціального розвитку дитини".

Як повідомила "Українській правді. Життя" завідувачка сектору дошкільної та початкової освіти МОН Ніна Омельяненко, станом на зараз при Верховній Раді України створено робочу групу у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Саме вона займається розробкою законопроекту, що має врегулювати в тому числі й питання прийому та перебування дітей у садочках у разі відмови від щеплень.

Яким чином та в який термін планується вирішити питання таких мам, як Ольга Воронова, у МОН не повідомили.

P.S. Як вирішуватимуть проблему в столиці

В управлінні освіти КМДА розглядають кілька варіантів дій для стабілізації ситуації. Серед них "Українській правді. Життя" назвали такі:

- відновлення непрацюючих груп у діючих садках (аварійні та орендовані приміщення, а також ті, що на сьогодні використовуються для гурткової роботи з дітьми: кабінети природи, ігротеки, їдальні тощо). Така робота триває декілька років поспіль. Так, у 2005 році було відновлено 193 групи на 3860 місць, у 2006 році - 139 груп на 2780 місць, у 2007 році 87 груп на 3660 місць.

До початку нового 2009-2010 навчального року районними у Києві державними адміністраціями відновлено 41 таку групу.

- відновлення непрацюючих дитсадків, які через відсутність дітей були закриті, але не вилучені з мережі. Відновлення їхньої роботи потребує виведення організацій, які в них розміщуються (податкові адміністрації, пенсійні фонди, соціальні служби тощо). До кінця 2009-2010 навчального року планують ввести в дію два непрацюючих дитсадки №320 (вул. Саратовська, 41) та №434 (вул. Салютна, 23-а) у Шевченківському районі на 11 груп. Ремонтні роботи у цих дитсадках на завершальному етапі.

- побудова нових садочків у тих мікрорайонах, де не залишилось резерву місць

- реорганізація шкіл-дитячих садків у дошкільні навчальні заклади. На сьогодні вже у 12 ШДС приміщення початкових класів були переобладнані для дітей дошкільного віку. Це дало можливість прийняти понад 1000 малят

- розпорядження райадміністрацій столиці, якими за дитсадками закріплюються прилеглі житлові будинки. До дитсадків у першу чергу приймаються діти, які проживають у закріплених мікрорайонах, а при наявності вільних місць - мешканці інших районів міста.

powered by lun.ua