Як зробити енергоефективне місто

12
2 березня 2010

Цим інтерв'ю та відеолекцією з екс-мером Кам'янця-Подільського, першим заступником міністра з питань житлово-комунального господарства, начальником Державної житлово-комунальної інспекції Олександром Мазурчаком "Платформа.Свідомо" продовжує серію публікацій, які мають допомогти зрозуміти відповіді на ці та інші запитання.

- Що люди мають зробити найперше?

- Встановити лічильники. Ті люди, які встановили лічильники, на сьогодні платять на 25-30% менше. З лічильниками на воду та газ проблем немає.

По теплу ж стоять загальні лічильники на будинок. Держава виділяла кошти, щоб встановити індивідуальні, але Київ, наприклад, відмовився. І вони сьогодні мають півтори тисячі лічильників на складі, але не хочуть їх встановлювати. Є протидія встановленню лічильників, це треба розуміти.

- З боку комунальних підприємств?

- З боку комунальних або приватних підприємств, які взяли комунальні труби у користування. Але якщо є воля влади, це завжди можна забезпечити.

У Кам'янець-Подільському ми змусили комунальне підприємство встановлювати людям лічильники на воду в кредит на півроку. І люди віддавали ці гроші за рахунок економії платежів по лічильнику.

Олександр Мазурчак: "Ті люди, які встановили лічильники, на сьогодні платять на 25-30% менше"
У мене в кожній області є відділення житлово-комунальної інспекції. І ми готові кожній людині, яка захотіла встановити лічильник, а їй не дають, гарантувати: ми примусимо встановити.

- Встановили лічильники. Що далі?

- У кожному будинку треба встановити індивідуальні теплові пункти. Вони прямо у будинку підігріватимуть воду і регулюватимуть її температуру. Це вважайте, дасть економію ще 20-25% як мінімум. За рахунок того, що немає перетопів, коли у квартирах спекотно і люди відкривають кватирки.

За рахунок того, що гаряча вода робиться прямо в будинку і вона є дійсно гарячою, тобто люди не зливають по півгодини теплу воду, щоб дочекатися поки піде гаряча.

- А що можуть зробити люди, щоб встановити такі пункти?

- Пункт коштує для різних будинків від 80 до 170 тисяч гривень. Якщо в будинку є об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, можна взяти кредит і виплачувати, наприклад, за рахунок здачі в оренду приміщень у будинку. Відсотки по кредиту можна сплачувати навіть за рахунок економії на опаленні, яку даватиме такий вузол.

Є варіант залучення приватних інвестицій. Коли будинок погоджується, щоб хтось добудував мансарду, а взамін і дах відремонтує, і такий вузол встановить.

- Встановили лічильники, купили індивідуальний тепловий пункт. Що далі?

- Треба утеплювати будинок. Засклити усі вікна, у тому числі у підвалах, ізолювати труби, притиснути всі двері. Далі - замінити вікна на пластикові, зробити утеплення покрівлі. Потім - утеплення стін, що є найдорожчим, але найефективнішим засобом.

Так робилося у Ніжині та Бердичеві. Зробили по три будинки у кожному місці.

Утеплення будинку дасть економію ще в 40%. Тобто усі ці заходи разом дозволять знизить витрати на тепло вдвічі.

- І потім?

- Треба міняти труби. Якщо ми утеплили, то зменшили споживання. Відповідно, потрібні труби меншого діаметру. І не чотири труби, а дві: на воду та на відведення, бо гаряча вода вже робиться всередині будинку. І труби треба ставити попередньо ізольовані, які можуть 50, 70 років без проблем стояти.

- Люди тут нічого не можуть робити. Це завдання місцевої влади, так?

- Так. Окупність заміни мереж - більше 10 років.

- А як зацікавити робити це комунальні підприємства? В цьому зацікавлені люди, але вони не можуть міняти труби в усьому місті. А ті, хто можуть - не зацікавлені.

[VR]Олександр Мазурчак - перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України. До роботи в міністерстві 10 років працював на посаді мера міста Кам'янця-Подільського, у якому активно впроваджував політику енергоефективності. Перший президент "Асоціації енергоефективних міст України", займав посаду віце-президента "Асоціації міст України" з енергозбереження, створив "Асоціацію енергоаудиторів у сфері ЖКГ".

[/VR]- Треба змінити закон про концесії. Виставляти на конкурс котельню з умовою заміни мереж. Інвестору, який візьме цю котельню на 20 років, буде це вигідно. При цьому по завершенню все, що він вклав, він віддає. У цьому відмінність концесії від оренди.

- Є вже такі приклади?

- Є, але на жаль негативні. У Кіровограді, у Бердянську, у Луганську. Бо інвестори приходять і хочуть нажитися по-швидкому. Вони не бачать дальньої перспективи, вони не відчувають захисту своїх інвестицій. Тому й треба змінити закон. Повинен буде контроль за концесіонером. Якщо він не виконує свої обов'язки, з ним має бути розірваний договір. Якщо виконує - то його ніхто не може чіпати.

Заміна труб дасть ще 10-12% економії.

Сьогодні в Україні стоять п'ять з половиною тисяч котлів з КПД 65-70%. А треба - 92-96. Якщо просто цей котел поміняти, ви вже отримаєте КПД на третину краще. Це навіть якщо замінювати газ на газ.

А у невеликих містах газ можна поміняти на біопаливо, торф, вугілля. У Вознесенську Миколаївської області зробили котел, який вдень працює на щепі, вночі, коли дешевша електроенергія - на електроенергії, а газ як резерв.

- А де вони беруть щепу?

- Сьогодні є величезний ринок щепи. З відходів від лісу, від чистки міста - цього багато. Треба, щоб захотіла влада.

Місто повинно зробити план енергопостачання і визначити, що на що можна замінювати. Область має показати, що найкраще для неї, які є ресурси торфу, соломи, вітру. А центральна влада повинна дати доступ до дешевих кредитів та зробити чіткі правила для входження приватних інвестицій.

Ще - прийняти вже розроблені зміни до закону, які стимулюють створення ОСББ. Зокрема, в обов'язковому порядку закріплюють за ОСББ прибудинкову територію.

Олександр Акименко, Єгор Соболєв, бюро "Свідомо" спеціально для "Української правди. Життя"



powered by lun.ua