Мафія у великому місті

Насправді, все не так страшно. Члени мафії, як і мирні жителі міста, - лише гравці одного з столичних клубів інтелектуально-психологічної гри "Мафія", що зібралися, аби розвити свої інтуїтивні та логічні здібності, а також просто приємно провести час.

Миролюбна гра з кримінальною назвою

Не зважаючи на свою кримінальну назву, "Мафія" насправді досить миролюбна і цікава гра.

"Сюди приходять молоді люди, які полюбляють гру в мафію та мають вільний час", - ділиться враженнями гравець Катерина Фещенко.

"Я ходжу як заради цікавої гри, так і просто приємно поспілкуватись з різними людьми", - каже студентка Катерина Сухарєва. І додає: "Єдиний недолік - це те, що правила для нової людини можуть здатися надто складними, потрібно зіграти 3-4 рази, аби відчути в смак гри".

Сама Катя, якій через строгі правила "мафії" перший раз також не дуже сподобалось, тепер ходить до клубу щотижня вже протягом трьох місяців.

Місто спить

А от доглянута блондинка Вікторія грає в клубі вже два роки. Вперше прийшла за порадою друзів. Заради присутності на грі часто навіть відміняє якісь особисті справи.

Впіймай мене, якщо зможеш

Існують десятки різновидів гри, однак більшість клубів грає за класичними правилами. Класичні правила передбачають в середньому 10 учасників. Всі вони сідають по колу за один стіл, де кожне місце має свій номер. Саме за номерами або ніками гравців до них звертатимуться інші учасники.

Коли всі закривають очі, ведучий підходить до кожного учасника і пропонує витягнути карту з роллю. Третина учасників отримують роль членів мафії, інші - мирних жителів. Головний авторитет серед мафії отримує звання Дона, а голова мирного населення - Комісара. Всі вони - мешканці одного міста.

Поки місто спить,Дон Мафії Катерина Сухарєва намагається визначити комісара мирних жителів

Катя Сухарєва, яка цього разу в грі зватиметься за номером "гравцем №5", цього разу випала роль самого Дона мафії. А от Вікторія - гравець під номером №10 - звичайний мирний житель. Коли ведучий оголошує настання ночі в місті, всі надівають на очі пов'язки - сплять. Не спить лише мафія. Домовившись між собою, мафія жестом руки вказує на того гравця, якого хоче вбити цієї ночі.

Вдень, коли всі прокидаються і знімають пов'язки, починається обговорення, хто може бути мафією, а хто - мирним жителем. Каті доводиться викручуватись найбільше - адже її завдання переконати всіх в тому, що вона звичайний мирний житель. А от Вікторії так і не повірили, що вона - не представник кримінального світу. Їй довелося покинути гру завчасно.

Після обговорення учасники голосують. Людина, яку підозрюють найбільше, вибуває з гри. Доля чи іронія, але "майстерні" гравці в обох клубах протягом останніх ігор одними з перших "виганяють" з міст саме тих, кого б мали берегти якомога довше - своїх комісарів (адже комісари щоночі перевіряють по одному учаснику - мафія він чи ні).

Так гра триває поки не буде "впіймано" всіх членів "групи убивць" - і тоді виграють мирні жителі, або поки кількість представників мафії не дорівнювати кількості представників мирних жителів - тоді перемогу здобуває кримінальне угруповання міста.

Власне, так і сталося цього раз. Хоча Катя, дон мафії, була таки вигнана з міста під кінець гри, її команда перемогла.

Логіка чи інтуїція?

"Насправді, логіка не завжди допомагає. Члени мафії дуже часто роблять щось абсолютно алогічне, аби заплутати місто, переконати їх в тому, що вони - мирні жителі. Я б сказала, що логіка в цій грі посідає третє місце після інтуїції та вміння спостерігати за іншими", - ділиться досвідом Катя.

Психолог Катерина Вашнєва також зауважує, що для успіху у грі потрібні певні акторські навики, вміння домовлятися та "читати" інших людей.

Рольові карти гри в "Мафію"

Однак на питання про те, чи є ця гра більше інтелектуальною чи психологічною, і що саме - логіка чи інтуїція - більше потрібні для успішної гри, організатори столичних клубів "Мафії" так і не змогли відповісти.

Так, Василь Савицький та Антон Харитонов (організатори студентського клубу любителів гри) вважають, що все залежить від індивідуальних якостей кожної людини: "Є люди, дуже стійкі психологічно. Є такі, що беруть логікою, уважно стежать за кожним рухом та словом кожного учасника, і таким чином вираховують супротивника".

"Потрібно в однаковій мірі використовувати і логіку, і інтуїцію", - вважає і засновник іншого клубу Артем Артепаліхін.

Його колега х третього у столиці клубу гравців у мафію Євген Захаров переконаний, що "мафія розвиває логіку і інтуїцію тільки якщо ви вже граєте більше трьох місяців, добре знаєте правила і стратегію. Якщо ви - новачок, ні про який розвиток таких здібностей говорити не варто".

Хоча організатори студентського клубу підмітили інший цікавий парадокс: "Новим гравцям часто щастить. Це тому, що коли людина грає в команді більше 20 ігор, інші гравці звикають до її реакцій, поведінки, мови тощо".

Ведучий роздає карти з ролями

Цінова політика клубів доволі різна. Так, щоб приєднатися до 57 постійних гравців клубу, що збираються щонеділі в одному з ресторанів у центрі міста, гравцям потрібно сплатити одноразовий членський внесок розміром в 1000 гривень.

Дешевше (100 грн), коштує членський внесок в іншому клубі, що проводить ігри щовівторка в одному зі столичних готелів. Хоча й умови відбору тут значно строгіші. На сьогодні в клубі грає лише 15 постійних членів. Всі вони - професіонали, адже тут головне не приємно провести час, а саме високоінтелектуальна гра, яка розвиває спортивний інтерес.

Члени студентського клубу любителів мафії збираються у київській піцерії.

Обговорення,хто може бути членами мафії

За і проти

Психолог Катерина Вашнєва розповіла, що часто застосовує ідею гри в мафію для своїх психологічних занять. Адже ця гра, на ї думку, розвиває міміку, інтуїцію гравців, їх вміння володіти собою та переконувати інших.

Однак є і свої недоліки.

Так, Катерина Фещенко так і не змогла насолодитись своєю першою грою, бо не одразу зрозуміла правила. Потім через це їй стало ніяково, і тепер вона досі не наважується спробувати знову.

З іншого боку, як стверджує Євген Захаров, є люди, які надто входять в азарт від гри і бувають кожного вечора на іграх майже всіх столичних клубів.

До того ж, не варто грати в мафію людям надто вразливим. Адже хтось, намагаючись відвести від себе підозри, може надто емоційно висловлювати свої переконання. І хоча це певний урок психологічної стійкості в реальному житті, є випадки "коли хлопці вибухають лайкою, а дівчата починають заливатися слізьми", каже Артем Артепаліхін.

Деякі учасники просто виходять з гри. І хоча таке трапляється не часто, піддавати себе чи ні такому психологічному випробуванню - питання спірне.