Рятування потопаючих…

Загалом в Україні є більше 2800 місць масового відпочинку людей на воді, розповів нам т.в.о. начальника Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах МНС Анатолій Слюсар.

З них лише 1500 обладнанні постійними та сезонними рятувальними постами. А паспорти мають й того менше - 1393 пляжі.

Слюсар пояснив, що паспортизація пляжу передбачає, зокрема, обстеження та очищення дна, наявність медпункту, веж або майданчиків для спостереження за акваторією, рятувальних постів з підготовленими рятувальниками. На більшості пляжів країни такого не видно й близько.

За статистикою МНС, влітку 2009 року на водоймах України загинули 1155 осіб. У 2010 році, ще до початку купального сезону, вже загинуло 218 осіб.

Слюсар зазначив, що міністерство працює над розвитком водолазної справи та створює базу даних пляжів, але фінансування відповідних програм на місцях здійснюється за легендарним "залишковим принципом". У країни, як завжди, немає грошей на порятунок своїх громадян.

Також у МНС розповіли, що на обладнаних місцях відпочинку гине лише біля 5% від загальної кількості потонулих. 70% - гине у сільській місцевості.

За словами чиновників, перша причина трагедій - вживання спиртних напоїв. Також люди гинуть через елементарне невиконання правил безпеки на воді та відсутність інформації про стан водного об'єкту.

Начальник відділу управління і координації діяльності аварійно-рятувальних служб МНС Віктор Кучера підкреслив - за чинним законодавством громадяни не несуть жодної відповідальності за порушення правил поведінки на воді або за купання у непристосованих місцях.

Одним з можливих виходів з цієї ситуації у МНС називають внесення змін до Адміністративного кодексу, які передбачать таку відповідальність. За словами чиновників, це дасть рятувальникам і правоохоронцям "важіль впливу" на порушників.

Курс молодого рятувальника

Втім, державне піклування про безпеку громадян - це добре, але часто самі відпочиваючі нездатні надати елементарну допомогу потопаючому. Іноді через небажання, іноді через незнання.

Якщо перше побороти складно, то з другим справитися можна. "Українська правда. Життя" вирішила навести елементарні правила допомоги потопаючим.

Найшвидший і найвірнішій спосіб - це подання допомоги з берега:

- протягання руки, ноги, рушника, ціпка, одягу. Перед тим, як протягати що-небудь, потрібно попередньо лягти і прийняти гарний упор. Опорою може послужити місток, пристань, судно, оскільки руками необхідно триматися за нерухому опору.

- хапання за плаваючий предмет. Тут використовуються спеціальні засоби, рятувальна куля з мотузкою і інші.

- живий ланцюг (мотузка). Використовується у разі потрапляння потерпілого в донну яму при хвилюванні. Кілька людей беруться міцно за руки. Найвищий у ланцюзі занурюється у воду і подає людині яка тоне руку, ціпок, пояс або одяг.

Основний стиль плавання, що використовується при порятунку потопаючого, - це вільний стиль. "Брас" підходить для пропливання останніх метрів при наближенні до того, хто тоне.

Під час витягування потерпілого використовується "бічне" плавання з "морською" транспортною хваткою.

В залежності від стану потерпілого застосовують різні транспортувальні захвати.

Потерпілому потрібно дати можливість дихати, а якщо він перебуває в несвідомому стані, йому потрібно зробити штучне дихання через рот або ніс.

Існує два способи наближення до потерпілого:

- наближення на поверхні. Наближатися бажано з боку спини потерпілого. Якщо потерпілий знаходиться обличчям до рятувальника, потрібно пірнути, узяти потерпілого за коліна й повернути до себе спиною;

- наближення по дну. Велике значення має твердість дна. Якщо дно тверде, то потрібно захопити потерпілого під пахви, сильно відіпхнутися ногами від дна і витягти тіло на поверхню. Якщо дно м'яке, потрібно захопити потерпілого і, не упираючись у дно, виконати теж саме.

Найчастіше потопаючий тягне за собою людину, яка хоче його врятувати. Якщо потерпілий вчепився у рятувальника, необхідно застосувати визвольні захоплення.

У цьому випадку важливі наступні правила: уникати ударів по тілу потерпілого; не втрачати контакту і перейти до транспортування потерпілого на поверхню, повернувши його спиною до себе.

Купальні правила

У МНС також нагадали, що купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Купатись у вітряну погоду небезпечно

Не можна лізти у воду в незнайомому місці, необхідно уникати води із швидкою течією, не заходити у воду напідпитку, ніколи не плавати наодинці.

Купаючись на "дикому пляжі" чи у незнайомому місці не можна пірнати з берега, гірки, дерева. У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою.

До плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м'язів.

Бажано утримуватися від далеких запливів: переохолодження - головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

Крім того, на морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду.

Не треба намагатися плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не можна пірнати з них, бо можна впасти - водорізи дуже слизькі від водоростей.

Також не можна запливати за буйки. Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Фото Flickr - Paul Stevenson, Kevin N. Murphy та з сайту ubgd.lviv.ua