Міжнародна група дослідників виявила, що зрушення водних мас в усьому світі в поєднанні з так званим післяльодовиковим відскоком зміщує поверхню Землі відносно центру мас на 0,88 мм на рік у напрямку Північного полюса.
Післяльодовиковим відскоком називається реакція твердої кори Землі на відступ льодовиків.
Комп'ютерне моделювання пророкувало, що у зв'язку з цим кора повинна рухатися на північ по відношенню до центру мас планети, пише Live Science.
Для того щоб отримати точну інформацію щодо цього, американські та голландські вчені об'єднали гравіметричні дані американо-німецьких супутників GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment, "експеримент з вивчення клімату і гравітаційних збурень") з результатами вимірювань руху поверхні Землі за допомогою GPS, а також моделлю, розробленою Лабораторією реактивного руху НАСА, яка дозволяє оцінювати масу океану над будь-якою точкою на дні.
Керівник наукової групи Сяопін Ву з Лабораторії реактивного руху вважає, що зрушення земної поверхні відбувається в основному за рахунок танення Лаврентійського льодовикового щита, який під час останнього льодовикового періоду покривав практично всю Канаду і частину північних територій Сполучених Штатів.
"Нова оцінка значно перевершує попередні оцінки моделі 0,019 дюйма (0,48 мм) на рік", - зауважив Сяопін Ву.
Однак науковець запевнив, що боятися нема чого: зрушення, що не перевищує міліметра на рік, не здатне чинити ніякого впливу на життя на Землі.
Його відчують тільки супутники, відіб'ється воно і на роботі земних центрів управління польотами.
"Але якщо б це було щось на зразок одного сантиметра, то була б величезна кількість змін", - додав Ву.
