Кажани вміють дружити – німецькі зоологи

Самички кажанів, довговухих нічниць або нічниць Бехштейна, полюбляють "тусуватися" з кількома подругами, зберігаючи водночас зв'язок з усією колонією, повідомляє Discovery News.

Автор дослідження, професор Зоологічного інституту Університету Грайфсвальда Джеральд Керт та його колеги спостерігали за цими тваринками протягом п'яти років.

Науковці помітили, що особини чоловічої статі цього виду кажанів воліють лишатися самітниками, самиці ж полюбляють влаштовуватися на відпочинок гуртом - причому впродовж років надаючи перевагу певним "компаньйонкам".

Причому самиці-кажани обирають собі подруг не залежно від їхнього розміру, віку, репродуктивного статусу чи наявності родинних зв'язків, виявили дослідники.

На думку Керта, дружба, схожа на людську, може існувати також в інших видів кажанів, що мешкають в помірному кліматі. Феномен, коли соціальна група часто роз'єднується, а тоді знову збирається докупи, в зоології зветься "fission-fusion" - "роз'єднання-злиття". Така поведінка, поряд із довготривалими соціальними стосунками, спостерігається також у слонів, дельфінів, приматів.

Дослідник поведінки тварин Джанатон Белкомб якось спостерігав за тим, як самичка фруктового кажана працювала "акушеркою", допомагаючи подрузі. Вона доглядала й голубила самицю, доки та народжувала.

"Після народження помічниця почистила дитинча, тоді вона й третя самиця обмахували матір своїми крильцями", - розповів учений.

Хоча інші тварини, які здатні товаришувати між собою, мають мозок більшого розміру, нині кажани довели - "мозок завбільшки з горіх також здатен на довготривалі стосунки", констатував Керт.

Це відкриття може похитнути попередні теорії щодо того, чому в людей розвинувся мозок великого розміру та чому вони стали домінантним видом.

Н думку деяких антропологів, до таких фізіологічних змін людство спонукала потреба підтримувати стосунки в мінливому соціальному оточенні. Нині ж наукові припускають, що визначну роль могли зіграти інші фактори.