Виявлено ген самогубства

Проаналізувавши геном людей з біполярним розладом, вчені прийшли до висновку про те, що за суїцидальну поведінку багато в чому відповідає білок АСР1. Його перепродукція в мозку викликає у маніакально-депресивних хворих бажання "перейти за межу".

За статистикою, в Сполучених Штатах кінчають життя самогубством 1,4% населення, при цьому 4,6% хоча б раз у житті робили таку спробу. Тяга до суїциду є відмінною рисою при так званому біполярному розладі (більш коректна назва маніакально-депресивного психозу): 47% людей з цією недугою думають про самогубство, а 25%, на жаль, реалізують свої суїцидальні плани.

Саме люди з цим психічним порушенням і стали об'єктом дослідження вчених з Університету Джонса Хопкінса (США). Метою роботи було перевірити, чи є у суїцидальних думок які-небудь генетичні причини крім суто психічних, пише EurekAlert!.

Вчені повідомляють, що ідентифікували невеликий фрагмент на другий хромосомі, який пов'язаний з підвищеним ризиком суїциду. У цьому фрагменті знаходяться чотири гени, один з яких, АСР1, може безпосередньо впливати на суїцидальну поведінку. За словами дослідників, білок АСР1 впливає на ті ж нейронні шляху в мозку, на які впливають солі літію, використовувані при лікуванні біполярного розладу, - але зі зворотним ефектом.

Для статистичного аналізу було відібрано 2700 дорослих з маніакально-депресивними порушеннями психіки. Ті з них, що мали додаткову копію гена АСР1, майже в півтора рази частіше здійснювали спроби самогубства; хворі з трьома копіями гена в три рази частіше робили замах на суїцид, ніж ті, у кого цей ген був у "однині".

Вчені зробили зворотний експеримент, спробувавши передбачити по ДНК хворих з суїцидальними настроями. Маючи на руках лише ДНК-зразки від 3 000 пацієнтів з біполярним розладом, дослідникам вдалося точно визначити, хто з них здатний "тримати себе в руках", а хто схильний до саморуйнівних вчинків і робив спроби самогубства.

За словами голови групи Вірджинії Віллур, вчені давно підозрювали, що різниця між "думати про самогубство" і "вчинити самогубство" визначається генами, а тепер цю гіпотезу можна вважати багато в чому доведеною.

На думку американських дослідників, результати їхньої роботи могли б призвести до більш ефективних зусиль щодо запобігання самогубств, надаючи нові напрями досліджень і розробки лікарських препаратів.

Стаття вчених була опублікована в журналі Molecular Psychiatry.