Екологію Криму будуть поліпшувати у стилі радянських часів

Кабмін ухвалив цільову екологічну програму розвитку Криму на 2011-2015 роки, щоб "стабілізувати стан довкілля півострова". Але екологи вважають, що програма відповідає радше радянським, аніж європейським уявленням.

Уряд України схвалив Державну цільову екологічну програму розвитку Криму на 2011-2015 роки із тим, аби "протидіяти погіршенню екологічного стану" півострова, повідомляє Deutsche Welle

Серед іншого, в документі звертається увага на те, що в господарському комплексі автономії "значне місце займає матеріальне виробництво: частка хімічної промисловості в 1,5 рази вища, ніж в середньому по Україні".

Фінансувати програму передбачається коштом держбюджету, бюджету автономії та міського бюджету Севастополя. Головним позитивом державної програми є те, що вона взагалі була затверджена, сказав завідувач лабораторії екологічної безпеки Національного авіаційного університету Ярослав Мовчан.

Експерт позитивно оцінив згадки в програмі про збільшення заповідного фонду до 10 відсотків та відновлення лісистості Криму до 12 відсотків, але назвав абсолютно недостатніми обсяги цих заходів.

Згадане в документі "зниження антропогенного навантаження на рекреаційні зони Криму" експерт вважає невдалим жартом: "Ми знаємо жадібність тих людей, які засіли в рекреаційних зонах як господарі будинків відпочинку, чи земель, чи територій. І змусити їх зменшити антропогенне навантаження чи робити це цивілізовано надзвичайно важко".

Мовчан не схвалив обіцянку авторів програми досягти в разі її виконання стабілізації викидів в атмосферу забруднюючих речовин. Він вважає, що країна, яка ставить собі за мету рух до Європи, мала б поставити завдання досягти до 2015 "принципового зменшення рівня шкідливих викидів" та запровадження сучасних технологій з попередження забруднення довкілля.

Експерт зазначив, що в сучасних українських умовах наявність будь-якої програми краща за її відсутність. Те саме, за словами еколога, стосується й виділеного урядом фінансування, оскільки екологічні програми в Україні "зазвичай фінансуються "від 5 до 30 відсотків".

Найбільшою проблемою подібних документів Мовчан вважає те, що "їхнє впровадження ніяк не забезпечується, а виконання ніким не контролюється". Подібні екологічні програми, впевнений експерт, були актуальними лише за часів радянської влади та в перші роки незалежності України і не відповідають сучасним вимогам.

Водночас Мовчан сказав, що якщо уряди України та Криму зможуть досягти бодай тих цілей, які закладені в нинішній документ, то такий успіх можна буде тільки привітати.